Browsing by Author "Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of the NAS Ukraine"
Now showing 1 - 3 of 3
- Results Per Page
- Sort Options
Item Cyclicity, lithofacial features and sedimentary environments of eifelian deposits of Dobrudja foredeep(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Гнідець, В. П.; Григорчук, К. Г.; Кошіль, Л. Б.; Яковенко, М. Б.; Hnidets, V. P.; Hryhorchuk, K. H.; Koshil, L. B.; Yakovenko, M. B.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of the NAS UkraineМета. Встановлення літофаціальної будови та реконструкція умов осадонагромадження відкладів ейфельського віку Білоліського блока Переддобрудзького прогину в аспекті формування продуктивних горизонтів та локалізації перспективних об’єктів. Методика. Комплекс літологічних, палеоокеанографічних, літофізичних та геофізичних (ГДС) досліджень. Результати. У розрізі відкладів ейфельського віку Білоліського блока Переддобрудзького прогину виділено п’ять седиментаційних циклітів регресивної природи, які простежено в межах усієї досліджуваної території. Цикліти мають двочленну будову: нижня частина представлена карбонатними або теригенно-карбонатними породами, верхня – мергельно-сульфатними та сульфатними (ангідрити). Встановлено характерні зміни вмісту основних літологічних відмін циклів у просторі й часі та ритмічну природу умов їх осадонагромадження. Реконструйовано седиментаційні особливості розвитку біостромових тіл протягом ейфельського часу та локалізовано ділянки їх максимального розвитку, що тяжіють до схилів Східносаратського та Жовтоярського піднять. З’ясовано особливості літофізичної структури Східносаратського родовища. Встановлено, що основні резервуари (антиклінального та літологічного типів) усіх п’яти виділених продуктивних горизонтів родовища тяжіють не до сучасного склепіння структури, а до її південно-західної перикліналі. Ґрунтуючись на літологічних та фаціальних особливостях ейфельських відкладів регіону, високо оцінюють перспективи в нафтогазопошуковому плані пасток літологічного типу в межах південного, східного та північного схилів Жовтоярської структури. Наукова новизна. Побудовано літологічні, палеоокеанографічні, літофізичні моделі, які дали змогу встановити особливості просторово-часової неоднорідності літологічної структури ейфельських відкладів Білоліського блока Переддобрудзького прогину та скорегувати нинішню оцінку їхньої нафтогазоперспективності. Практична значущість. Вивчення особливостей літологічної будови товщі, створення літологічних, літофізичних та палеоокеанографічних моделей сприятиме уточненню характеру просторово-вікового розвитку осадових тіл різного складу та генезису. Усе це слугуватиме літологічним підґрунтям для обґрунтованішого прогнозу поширення нафтогазоперспективних об’єктів.Item Lithogenetic aspects of oil and gas systems formation in the Volyno-Podolia silurian deposits(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-28) Григорчук, К. Г.; Гнідець, В. П.; Баландюк, Л. В.; Hryhorchuk, K.; Hnidets, V.; Balandiuk, L.; Григорчук, К. Г.; Гнидец, В. П.; Баландюк, Л. В.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of the NAS Ukraine; Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН УкраиныЗ’ясувати динаміку процесів катагенезу відкладів силуру в контексті формування нафтогазових систем. Методика. Методика включає літолого-фаціальний, мінералого-петрографічний, історико-катагенетичний та літофлюїдодинамічний аналізи. Результати. З’ясовано просторово-вікові особливості розвитку у відкладах силуру (профіль св. Ліщинська-1 – Перемишляни-1 – Балучин-1 – Олесько-1) карбонатного (банко-рифова фація), аргілітового (зовнішній та внутрішній шельф) та аргіліто-карбонатного (перехідні фації) комплексів. Вивчені основні післяседиментаційні перетворення порід глинистого комплексу, які полягають в утворенні кварцу, кальциту, піриту, а також формуванні каверн та тріщин, які у більшості випадків сполучаються тонкими каналами, формуючи єдину систему. Встановлено, що протягом палеозою та раннього мезозою режим катагенезу силурійських відкладів розглянутих структур був адекватним. У подальшому відбулася його диференціація, що зумовлено індивідуалізацією розвитку різних тектонічних блоків. На першому циклі катагенезу відклади силуру досягли температурних умов головної зони газоутворення. Осередок генерації вуглеводнів був розташований у західній частині перетину (район Ліщинської площі), а в межах зони вуглеводненагромадження локалізована низка резервуарів літогенетичного типу, формування яких відбулося на різних підетапах катагенезу. Основна фаза акумуляції вуглеводнів приурочена до пізньої крейди. В цей час у Ліщинсько-Перемишлянській ділянці існував вузол резервуарів різної морфології, генезису та часу утворення. Просторова суперпозиція цих резервуарів та наявність різноспрямованої системи тріщин зумовили формування єдиної флюїдної системи. В палеогені акумульовані поклади вуглеводнів зруйновані внаслідок прояву регіональної зони розущільнення. Вуглеводневі флюїди мігрували як по латералі, так по вертикалі з можливим їх нагромадженням у структурних чи літологічних пастках і у відкладах силуру, і девону. Наукова новизна. Вперше визначена періодизація катагенезу силурійських відкладів, встановлена різниця режиму катагенезу на різних тектонічних структурах. Практична значущість. З’ясована стадійність міграції вуглеводневих флюїдів, історія формування резервуарів літогенетичної природи, що дозволило оцінити певні аспекти перспектив нафтогазоносності силурійського та суміжних осадових комплексів.Item The peculiarities of high-magnesium clay minerals occurrence in phanerozoic evaporite formations(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Яремчук, Я. В.; Вовнюк, С. В.; Гринів, С. П.; Yaremchuk, Y. V.; Vovnyuk, S. V.; Hryniv, S. P.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of the NAS UkraineМета дослідження – простежити особливості розподілу високомагнезіальних глинистих мінералів морських евапоритових відкладів фанерозою та дослідити залежність поширення магнезіальних глинистих мінералів на фоні інших циклічних процесів у історії Землі, насамперед зміни хімічного складу океанічної води впродовж історії фанерозою Землі. Методика полягає в узагальненні літературних даних про асоціації глинистих мінералів морських евапоритових формацій світу впродовж фанерозою. Результати. За даними 74 літературних джерел (зокрема наших попередніх досліджень), що охоплюють 37 морських евапоритових формацій світу, простежено часовий розподіл аутигенних високомагнезіальних глинистих мінералів морських евапоритових відкладів. Для виділення вікових проміжків поширення високомагнезіальних глинистих мінералів використано сепіоліт, палигорскіт, коренсит, тальк, серпентин і тальк-монтморилоніт. Із усіх досліджених формацій ці мінерали виявлено у 24, які поширені в часі нерівномірно. Так, 18 із них – це евапоритові відклади верхнього протерозою, верхнього карбону, пермі, тріасу, верхнього палеогену та неогену, що утворилися з океанічної води сульфатного хімічного типу. І лише шість формацій представлені евапоритами кембрію, силуру, девону, нижнього карбону та юри, утворені з океанічної води хлоркальцієвого типу. Основним фактором для утворення в евапоритових басейнах високомагнезіальних глинистих мінералів є підвищений вміст магнію, що характерно для океанічної води сульфатного типу, а другим вагомим фактором появи високомагнезіальних глинистих мінералів у евапоритових відкладах є наявність пірокластичного матеріалу: для коренситу – лужного кислого, для сепіоліту та палигорскіту – лужного основного складу. Наукова новизна. Поширення високомагнезіальних глинистих мінералів у морських евапоритових відкладах фанерозою узгоджується із віковими змінами хімічного складу океанічної води. Магнезіальні мінерали приурочені до етапів її сульфатного типу, для якого характерний підвищений вміст магнію. Синхронний із седиментацією вулканізм, який поставляв у солеродний басейн пірокластичний матеріал, на фоні сульфатного типу океанічної води є другим необхідним фактором утворення високомагнезіальних глинистих мінералів. Ці геодинамічні процеси, що відбувались в гідросфері та літосфері, спричиняли еволюційні зміни в поширенні високомагнезіальних глинистих мінералів морських евапоритових формацій. Практична значущість. Вікові варіації поширення високомагнезіальних глинистих мінералів морських евапоритів світу, що узгоджуються зі змінами складу океанічної води та закономірностями еволюції осадового породоутворення загалом, можуть бути додатковим показником вікового розподілу і прогнозування комплексу корисних копалин, зокрема, калійно-магнієвих солей, мінеральних вод певного хімічного складу, вуглеводнів тощо.