Browsing by Author "Андрусяк, Ірина"

Now showing 1 - 7 of 7

On the role of the logical method of knowledge in scientific and legal research
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Андрусяк, Ірина; Andrusiak, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Наукові дослідження проводяться серед усіх галузей юридичних наук. Науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи входять до змісту поняття “наукові дослідження”. Наукове дослідження – це процес збору, аналізу та інтерпретації інформації для відповіді на запитання. Щоб кваліфікувати цей процес як дослідження, необхідно, аби йому були притаманні певні характеристики: він повинен, наскільки це можливо, бути контрольованим, систематичним, дійсним та перевіреним, емпіричним та критичним. Кожна галузь використовує наукові методи дослідження у різних кількостях та у різних сферах. Роль логіки у наукових дослідженнях є ключовою, оскільки вона допомагає дійти до обґрунтованих висновків. Логічний підсумок у наукових дослідженнях забезпечує використання методу пізнання, зокрема його прийомів. Серед них аналіз, синтез, дедукція, індукція, гіпотеза, абстрагування, аналогія, узагальнення, моделювання, ідеалізація. В статті досліджується застосування логічного методу пізнання та його прийомів у науково-правових дослідженнях. Проаналізовано складові зазначеного методу, зокрема, прийоми аналізу та синтезу, до яких доволі часто вдаються науковці формуючи літературну базу дослідження. Окремо акцентовано на ролі індукції та дедукції при формуванні логічно-обґрунтованих висновків. Зазначено, що індукція та дедукція тісно пов’язані між собою – застосовуючи індуктивний хід міркувань дослідники накопичують та узагальнюють емпіричний матеріал, а при дедуктивному русі міркувань отримують достовірне знання, шляхом обґрунтування висновків, які отримують під час індуктивних міркувань. Отже, зменшується гіпотетичний характер міркувань, вони перетворюються в достовірне знання. В статті виокремлено міркування І. Канта про необхідність застосування в наукових дослідженнях прийому узагальнення. Акцентовано на значенні аналогії, як “проблеми універсалій”, яка присутня у філософських поглядах Платона та Аристотеля. Проаналізовано праці сучасних науковців, які досліджують методологію права та організацію наукових досліджень.
Ґендерний аспект у професійній діяльності та ґендерна нерівність на ринку праці
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Андрусяк, Ірина; Andrusyak, Iryna; Андрусяк, Ирина; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Досліджено правове забезпечення ґендерної рівності в професійній діяльності жінки, на основі статистичних даних проаналізовано склад суддівського корпусу в Україні і відсоткове представництво жінок в судах, акцентовано на ґендерному розподілі керівників юридичних осіб та приватних підприємців в Україні. Визначено зміст поняття «скляна стеля» в професійній діяльності жінки.
Закони, форми та прийоми мислення в наукових працях Олександра Кульчицького
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Андрусяк, Ірина; Andrusiak, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Логіка – одна із найдавніших наук. Про неї говоримо як про мистецтво висловлювання та аргументації. Той, хто опанує цю науку, зможе ефективно реалізовувати власні цілі, здобуваючи нові знання та продукуючи власні ідеї. Вміння критично оцінювати висловлювання опонентів та надавати належної ваги аргументам респондентів допоможе не піддаватися тиску комерційних ЗМІ, обіцянкам політиків тощо. Міркування та аргументація є важливими об’єктами логічних досліджень. Логіка як наука класифікує міркування та конкретизує типи аргументації. Це дає змогу оцінити їхню раціональність та виявити типові помилки в міркуваннях і аргументах. Міркування можуть бути правильними або містити помилки. Що є джерелом таких помилок і як їх уникати? На ці та інші запитання знайдемо відповіді, детально проаналізувавши наукову спадщину Олександра Кульчицького – українського філософа, громадського та культурно-освітнього діяча (1895–1980). У статті досліджено творчість О. Кульчицького в галузі науки логіки. Проаналізовано підходи вченого до трактування форм мислення, зокрема структури понять та класифікації суджень. Цікаві міркування вченого щодо методологічних зауважень до окремих наук, зокрема бачення права у системі гуманітарних наук. Проаналізовано праці дослідників наукової спадщини О. Кульчицького. Виявлено прогалини у відомостях про видатних вчених-українців у навчальних виданнях, які стосуються логіки.
Логіка в системі вищої юридичної освіти та наукових дослідженнях
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-01-10) Андрусяк, Ірина; Andrusyak, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Правила логіки, які регулюють досягнення істини та взаєморозуміння між людьми, тісно пов’язані з нормами права. Наука логіка від початків створення завжди намагалась упорядкувати спілкування задля уникнення хаотичності та безладу у висловлюваннях, що є основою загальнолюдської культури. Норми права регулятивною складовою забезпечують порядок у суспільстві, слугують мірою свободи та справедливості. З огляду на тісний зв’язок розвитку логіки та юриспруденції протягом всієї історії європейської науки видається вкрай актуальним піднесення ролі та значення логіки як основи методології юридичної науки. Це дасть можливість не тільки позбутися впливів тоталітарного минулого, але й значно підвищити рівень юридичних досліджень та інтегрувати українську юридичну науку в європейський науковий простір. У статті досліджується застосування теоретичних і практичних методів логіки у навчальному процесі та наукових дослідженнях. Наголошено, що опора на закони логіки має першочергове значення при вирішенні задач, які виникають під час вивчення наук про становлення розвиток і функціонування суспільства, а також формування правових систем. Зазначається, що основою формування правових систем є вчення Аристотеля, зокрема основні закони логіки виведені вченим. За законом тотожності стоїть абсолютна дискретність думки: усі міркування зводяться до одного неподільного, тотожному самому собі руху міркувань. За законом достатньої підстави міркування характеризуються абсолютною безперервністю думок та необхідністю постійного обґрунтування. Проаналізовано праці сучасних дослідників науки логіки та надбання вченихкласиків різного періоду, починаючи від Аристотеля.
Логічна структура мислення в науковому дослідженні Степана Балея “Нарис Льоґіки”
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Андрусяк, Ірина; Andrusyak, Iryna; Андрусяк, Ирина; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Досліджено наукове надбання українського вченого С. Балея у галузі логіки. Проаналізовано структуру, проблеми та термінологію підручника “Нарис Льоґіки” авторства С. Балея. В посиланнях збережено авторський стиль вченого з усвідомленням того, що йдеться не про стиль і граматику, а про становлення і розвиток логіки в українській науці.
Стефан Яворський та його внесок у розвиток науки логіки
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Андрусяк, Ірина; Andrusyak, Iryna; Андрусяк, Ирина; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Досліджено розвиток науки логіки в Україні на основі праць професора Києво- Могилянської академії, відомого діяча української духовної культури кінця XVII – першої половини XVIII ст. Проаналізовано структуру, проблеми та термінологію курсу “Логіка” авторства С. Яворського.
Ідеї феофана прокоповича в розвитку науки логіки та їхнє значення для сучасноїюриспруденції
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Андрусяк, Ірина; Andrusyak, Iryna; Андрусяк, Ирина; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Досліджено розвиток науки логіки в Україні на основі праць професора Києво- Могилянської академії, відомого діяча української духовної культури наприкінці XVII – першої половини XVIII ст. Проаналізовано структуру, проблеми та термінологію курсу “Логіка” авторства Ф. Прокоповича.