Browsing by Author "Бубняк, Ігор"

Now showing 1 - 7 of 7

3D model of the Turka quarry
(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Бубняк, Ігор; Бубняк, Андрій; Шило, Євгеній; Олійник, Марія; Бігун, Микола; Bubniak, Ihor; Bubniak, Andriy; Shylo, Yevhenii; Oliinyk, Mariia; Bihun, Mykola; Національний університет “Львівська політехніка”; Інститут геологічних наук, Польська академія наук; Lviv Polytechnic National University; Institute of Geological Sciences, Polish Academy of Sciences
Мета цієї роботи – дослідження Турківського кар’єру за допомогою наземного лазерного сканування, а також побудова 3D моделі об’єкта. Методика. Дослідження відслонення виконувалось за допомогою наземного лазерного сканування. Зазначено принципи роботи лазерних датчиків, надано класифікацію джерел похибок та наголошено на важливості досягнення максимальної точності, зазначеної виробниками сканерів. Положення досліджуваного об’єкта. Досліджуваний кар’єр знаходиться на північній окраїні м. Турка Львівської області. У геологічному відношенні об’єкт знаходиться у Зовнішніх Українських Карпатах, які належать до Карпатської гірської системи. Закинута каменеломня структурно приурочена до північно-західної частини Кросненського покриву Українських Карпат. У стінах каменеломні відслонюється характерний Турківський (кросненський) тип розрізу олігоцен-міоценового віку. Це перешарування потужних пачок масивних сірих дрібнозернистих пісковиків із аргілітами та алевролітами, які розбиті тріщинами, залікованими повздовжніми, поперечними та різноорієнтованими жилами і прожилками. Вони часто викли- нюються. Їхня товщина коливається від декількох мм до 55 мм і більше. По тріщинах спостерігаються сліди ковзання і вилуговування. Результати досліджень дають змогу проаналізувати геологічну будову, не знаходячись безпосередньо біля об’єкта. В роботі наведено схему робочого процесу наземного сканування: рекогностування об’єкта, встановлення та визначення координат опорних точок, визначення координат контрольних точок, виконання наземного 3D сканування, фотографування об’єкта, створення хмари точок за даними лазерного сканування, створення mash моделі на основі хмари точок та цифрових знімків. Оцінку точності mash моделі виконували шляхом порівняння координат контрольних точок, отриманих з mash моделі та тахеометричного знімання, абсолютна просторова різниця не перевищує п’яти сантиметрів. Наукова новизна та практична значущість полягають у створенні віртуальної моделі Турківського кар’єру. Вперше для досліджень цього об’єкта було використано технологію наземного лазерного сканування. В результаті отримано ЗD модель, яку можна застосувати для подальших досліджень в області геології, зокрема структурної геології, седиментології, підрахунків запасів корисних копалин та геотуризмі.
Impact of non-tidal atmospheric loading on civil engineering structures
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-23) Третяк, Корнилій; Брусак, Іван; Бубняк, Ігор; Заблоцький, Федір; Tretyak, Kornyliy; Brusak, Ivan; Bubniak, Ihor; Zablotskyi, Fedir; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано висотний зсув ГНСС-пунктів великого інженерного об’єкта, спричинений неп- рипливним атмосферним навантаженням (NTAL). Об’єкти дослідження – Дністровська ГЕС-1 та її ГНСС-мережа моніторингу. Вихідними даними є RINEX-файли 14 ГНСС станцій Дністровської ГЕС-1 і вісім перманентних ГНСС-станцій у радіусі 100 км, модель NTAL, завантажена із репозиторію Німецького дослідницького центру геонаук GFZ за 2019–2021 рр., та матеріали щодо геологічної будови об’єкта. Методика передбачає порівняння та аналіз висотної складової часових рядів ГНСС з модель- ними значеннями NTAL й інтерпретацію їх геодинамічних зміщень, враховуючи аналіз їх геологічного розташування. У результаті встановлено, що пункти мережі Дністровської ГЕС-1 зазнають менших змін висоти, ніж перманентні ГНСС-станції у радіусі 100 км. Це відповідає різниці потужностей та щільності гірських порід під відповідними пунктами, тому вони зазнають різних пружних деформацій під впливом однакового навантаження NTAL. Окрім цього, виявлено різну динаміку зміщень пунктів на греблі та на берегах річки, що призводить до тріщин та деформацій у зоні контакту гребля – берег. Під час ано- мального впливу NTAL висоти навіть близько розташованих пунктів можуть змінитися, якщо геологічна будова під ними різна. У роботі показано, що для великих інженерних об’єктів варто застосовувати спеціальні моделі та поправки у високоточні інженерно-геодезичні виміри для урахування NTAL.
Еволюція поглядів про перехідні зони між платформовими та складчастими областями: від геосинклінального вчення до сучасних концепцій
(НТШ, 2007) Бубняк, Ігор
Розглянуто історію становлення поняття „передовий прогин“ і його використання у контексті класичного вчення про геосинкліналі та сучасні геодинамічні концепції. Крім передових прогинів охарактеризовані перехідні зони від платформ до геосинкліналей, описані структури, що їх супроводжують — глибинні розломи, перикратонні опускання тощо. Обговорено співвідношення понять „передовий прогин“ та „фордланд“. Розглянуто серію наукових праць, в яких описані причини утворення пограничних структур між платформами та геосинкліналями. Для класичного пе- ріоду досліджень передових прогинів наведені приклади із західних областей України — від першого застосування терміну „передовий прогин“ до сучасних термінологічних проблем. Подано схеми поділу Передкарпатського прогину. Друга частина статті стосується геодинамічних аспектів формування структур земної кори на межі платформових та геосинклінальних областей. Описані механізми, пропоновані для пояснення виникнення цих структур. Також охарактеризовані методи, що використовують при вивченні перехідних зон від платформових до складчастих областей на різних рівнях: від реґіонального до локального рівня. На завершення другої частини показані роботи, в яких тектонічну еволюцію західних областей розглянуто в межах тектоніки літосферних плит. Альтернативні геодинамічні гіпотези (наприклад, гіпотези Землі, що пульсує) є також об’єктом огляду. Зроблено висновок про те, що нові дані можна отримати лише при зближенні різноманітних концепцій та застосуванні нових підходів.The history of notions „foredeep“ and it using in the context of the classical geosyncline doctrine and modern geodynamic conceptions is regarded. Besides the foredeep basins the transitional zones from cratons to geosynclines and accompanying structures — deep faults, pericratonal depressin etc are characterized. Interrelation of the „foredeep“ and „foreland“ concepts is discussed. For the classical period of the foredeep studies the examples from the Western Ukraine are presented — from the first using to modern terminological problems. The tectonic schemes of the Ukrainian Carpathian foredeep are presented. The second part of the work is devoted to the geodynamic aspects of the Earth crust structures situated on the marginal parts of the cratons and folded belts. The mechanism concepts proposed for the explanations of the basin origin on the different levels — from regional to local levels are described. At the end of the second part the works examined the development of the Western Ukraine region from the plate tectonic point of view are shown. Alternative geodynamic hypothesis (for example, pulsating Earth) also are object of the review. The conclusion is made that getting new data can be obtained on the base of the convergence of different conceptions and using new methods.
«Нове життя» старих навчальних геологічних карт
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-10-03) Бубняк, Ігор; Віхоть, Юрій; Білик, Наталя; Bubniak, Ihor; Vikhot, Yurij; Bilyk, Natalia; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський національний університет ім. Івана Франко; Lviv Polytechnic National University; Ivan Franko National University of Lviv
В роботі представлена робоча схема побудови цифрової геологічної карти на основі старих навчальних геологічних карт. Побудова цифрової геологічної карти включає низку етапів – від сканування паперової карти до приготування створеної цифрової карти до друку, або її публікації в Інтернеті. Після створення шейпфайлів, що представляють різні типи геологічних об’єктів – точкові, лінійні та полігональні студенти приступають до створення геобази даних, яка буде представляти геологічну будову ділянки земної кори представленої на карті. Створену базу даних в подальшому використовують в інших ПЗ, наприклад Move для побудови геологічних розрізів. Одне із питань на яке повинні відповісти студенти після курсу, стосується ефективності роботи з паперовими та цифровими картами.
Опрацювання даних зйомки БПЛА з метою отримання цифрової моделі рельєфу заплавно-руслового комплексу (на прикладі модельної ділянки «Тисів», р. Сукіль)
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-10-03) Рибак, Назар; Андрейчук, Юрій; Дубіс, Лідія; Бубняк, Ігор; Rybak, Nazar; Andreychuk, Yuriy; Dubis, Lydia; Bubniak, Ihor; Львівський національний університет ім. Івана Франко; Національний університет “Львівська політехніка”; Ivan Franko National University of Lviv; Lviv Polytechnic National University
Розглядаються питання обробки даних зйомки за допомогою БПЛА для створення цифрових моделей флювіального рельєфу. Основним інструментом є програмний комплекс PCI Geomatica 2016, що забезпечив вирішення поставлених завдань. Виявлено головні проблеми перетворення цифрової моделі поверхні рельєфу та можливості її використання для геоморфологічних досліджень заплавно-русловго комплексу.
Петро Лозин
(НТШ, 2010) Бубняк, Ігор
Іван Олексишин - американський професор геології
(НТШ, 2007) Бубняк, Ігор; Ярема, Степан
The biography of the famous American Professor of Geology Ivan Olekshyshyn, member of Schevchenko Scientific Society and several American Scientific Societies is described. Two main periods of his scientific activity, Ukrainian and American ones are characterized. After completing secondary school and graduating University he worked for Ternopil and Lviv Gumnaziums. After some time Ivan Oleksyshyn defended dissertation in Austria. The second period of the scientific works connected with the studies of the geology and the fossils from Meryland, Pensylvania and Virdjinia. The Scientific Societies in which Ivan Oleksyshyn was member are oulined. The public activities of Professor I. Oleksyshyn are described as a very creative. The pictures of some samples from Miocene faunal collection gathered by Ivan Oleksyshyn from Natural History Museum of the National Academy of Ukraine are presented in the article.У статті — життєвий та науковий шлях професора геології Івана Олексишина, дійсного члена НТШ і багатьох американських наукових товариств. Охарактеризовані два великі періоди його наукової діяльности: український та американський. Закінчивши класичну гімназію та університет, І. Олексишин учителював у Тернопільській та Львівській гімназіях. Згодом захистив докторську дисертацію в Австрії. Другий етап пов’язаний із вивченням геології та викопної фауни Мериленду, Пенсильванії, Вірджинії. Вказані наукові товариства, членом яких був професор. Охарактеризовано громадську діяльність ученого, надзвичайну плодотворну. Подані світлини кількох зразків міоценової фауни з колекції Івана Олексишина, що зберігаються у Природничому музеї НАН України у Львові.