Browsing by Author "Весоловська, Марія"

Now showing 1 - 2 of 2

Карти емоційного інтелекту для розвитку кадрового потенціалу
(Запорізький національний університет, 2023) Гачкевич, Андрій; Весоловська, Марія; Національний університет «Львівська політехніка»
Стаття присвячується проблемі розвитку кадрового потенціалу, яка набула надзвичайної актуальності під час та після пандемії COVID-19, насамперед через її негативний вплив на психічне здоров’я населення. Предметом дослідження є підвищення рівня емоційного інтелекту як важливої «м’якої» навички, що забезпечується через використання карт емоційного інтелекту, розроблених авторами з дотриманням прав інтелектуальної власності. Карти придатні до вжитку як у веб-версії, так і у вигляді надрукованої колоди, яка складається з 5 блоків: 2 – з виразами обличчя, 2 – з назвами базових емоцій та їхніх різновидів, 1 – з пейзажами та абстракціями. Розгляд таких карт, враховуючи вплив засадничих теоретичних напрацювань в сфері емоційного інтелекту, зокрема окремих ідей Д. Гоулмана (розширений перелік емоцій), Дж. Майера та П. Саловея (модель емоційного інтелекту), обрано метою цієї статті. Методологія ґрунтується на соціологічному опитуванні, проведеному як анкетування у форматі онлайн для узагальнення результатів визначення емоцій на фотографіях респондентами. Для досягнення мети також проводились фокус-групи з обговоренням труднощів при виборі емоцій під час анкетування, додаткових засобів для розпізнавання емоцій тощо. Результати дослідження пояснюють порядок створення карт, а також розкривають перспективи їхнього використання для навчання персоналу. Авторами виокремлено принципи роботи з картами емоційного інтелекту, наприклад, індивідуальної інтерпретації, невиключності вербалізації, підбору активностей відповідно до етапу навчального заходу та рівня складності та ін. Практичне значення цієї статті полягає в представленні нового інструменту для проведення тренінгів та інших заходів кадрового менеджменту. Крім того, висновки можуть бути цінними для розширення наукових знань про сприйняття емоцій. This article is devoted to the problem of the development of employee potential. It has become extremely relevant since the beginning of the COVID-19 pandemic primarily due to its negative impact on the mental health of the population. The subject of the study is to increase the level of emotional intelligence as highly demanded soft skill at the present time through the use of emotional intelligence cards. The latter were developed by the authors in compliance with intellectual property rights. These cards might be used both in the web version and in a form of a printed deck consisting of 5 blocks (facial expressions – 2, basic emotions and their manifestations – 2, landscapes and abstract pictures – 1). The main objective of this article is to describe the cards taking into account the influence of fundamental theoretical provisions in the field of emotional intelligence (D. Goleman, J. Mayer, and P. Salovey). The methodology is based on a sociological survey conducted within an online questionnaire to summarize the outcomes of facial recognition by the respondents. To achieve the goal, focus groups were held to discuss difficulties in choosing emotions and feelings during the questionnaire, additional tools for recognizing emotions, etc. The results of the study explain both the procedure for creating сards and the prospects of using them for staff learning. The authors provide a list of the principles of working with cards of emotional intelligence such as individual interpretation, non-exclusive nature of verbalization, considering a stage of a training event and a level of complexity when selecting the activities, etc. The practical significance of this article is to present a new tool for conducting trainings and other personnel management activities. In addition, the findings might be valuable for expanding scientific knowledge about the perception of emotions.
Удосконалення тесту MSCEIT для оцінки рівня емоційного інтелекту
(Чорноморський національний університет імені Петра Могили, ТОВ «ДКС Центр», 2023) Подольчак, Назар; Сокіл, Олег; Гачкевич, Андрій; Весоловська, Марія; Національний університет «Львівська політехніка»
Стаття присвячена проблемі вдосконалення оцінки рівня емоційного інтелекту, яка досліджується з фокусом уваги на пристосування концепції MSCEIT до потреб сфери державного управління. Проводиться комплексний аналіз тесту, розробленого на основі теоретичної конструкції Дж. Майера та П. Саловея, за допомогою трьохкомпонентної системи – модель-методика-завдання. Показано, що об’єктом засадничої моделі є когнітивні здібності, які розрізняються за сферами та ступенем складності. Охарактеризовано структуру тесту у вигляді різних типів завдань, спрямованих на пошук рішень. Визначено фактори для вибору найбільш оптимального інструменту оцінювання, зокрема валідність, економічність, зрозумілість. Автори конкретизують особливості методики MSCEIT та пропонують використовувати їх для оцінки рівня емоційного інтелекту державних службовців або осіб, які претендують на посади у державній службі. Наводяться приклади можливих завдань для перевірки здатностей розуміти емоції та управляти ними. Відзначаються шляхи вдосконалення MSCEIT в умовах зростання попиту на подібні тести та наявності великої кількості альтернатив, включаючи безкоштовні. This article is devoted to the problem of improving emotional intelligence assessments, focusing on adapting the conception of the MSCEIT test to the needs of the sphere of public administration. Developed on the basis of the theoretical construction of J. Mayer and P. Salovey a comprehensive analysis of this test is carried out by a three-component system. It includes the description of their model, exploring ot MSCEIT testing method and generalization of tasks (model-method-tasks). The authors explain that the subjects of the model underlying MSCEIT are cognitive abilities, differing in areas. The latter correspond to the degrees cognitive abilities, differing in areas. The latter correspond to the degrees of complexity of skills and competencies in relation to one’s own emotions and the emotions of other people. The elements of the test are characterized as different types of tasks aimed at finding solutions. The authors indicate factors for choosing the most optimal assessment tool, including validity, economy, accessibility, and comprehensibility. The features of the MSCEIT testing method are specified and suggested to be used to measure levels of emotional intelligence of civil servants and those applying for jobs in the civil service. Examples of possible tasks for assessing the ability to understand and manage emotions elaborated on the grounds of the principles of the MSCEIT are given. The authors outline ways to improve this test in the context of the growing demand for similar assessments and the availability of a large number of popular alternatives, for example, N. Hall’s and D. Goleman’s, including free ones. The results of the research might be valuable for the preparation of new tests intended for the sphere of public administration, taking into account the most effective developments.