Browsing by Author "Вознюк, Леонід"

Now showing 1 - 1 of 1

Architectural methods of designing specialized dwellings for underutilized blank facades
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Баб’як, Володимир; Вознюк, Леонід; Бебко, Станіслав; Babyak, Volodymyr; Vozniuk, Leonid; Bebko, Stanislav; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Урбанізоване середовище міст, які розвиваються, потребує все нових та нових житлових площ та місць для прикладання праці. Розширення міста за рахунок нових територій є затратним і екстенсивним шляхом розвитку. У тканині міст є занадто багато неефективно використаної площі у вигляді глухих торців. Прикладами невикористання таких торців є історичні міста, як-от Лондон та Львів. Хоча ці два міста є прикладами реалізацій різних архітектурних, культурних, економічних, соціальних традицій, перед ними постала можливість спільного вирішення ущільнення існуючої забудови. Поруч із функцією ущільнення забудови, важливою є необхідність подолання асоціальних явищ в незадіяних містом закутках. У ході реновації старої забудови відкриваються нові можливості з інтеграції нових утворень, що збагатять середовище та місто. Концепція полягає в гуманізації глухих торців і повернення людського масштабу урбанізованим просторам міст, не забираючи площі від міста. В Лондоні є житлова криза. Ціни на квартири нескінченно зростають, якість житла падає, і нижчий-середній економічний клас людей переселяються щодальше від міста, де хочуть жити. До того, щоб людство мінімізувало свій вплив на навколишнє середовище, нам потрібно максимізувати користь і ефективність нашої існуючої забудови. Архітектор має відповідальність використовувати весь потенціал середовища, в якому він/вона проєктує. Використання екстенсивних засобів розвитку приводить до кінцевого збільшення затрат та неефективності в майбутньому. Концепція використання незадіяних торців є одним із варіантів розв’язання проблеми неефективно використаної площі та повернення/використання потенціалу середовища в місті. На прикладі ділянки в Лондоні показано можливість перепланування і перетворення на високоякісну та цікаву територію, з дитячими майданчиками замість асфальтованого подвір’я, з вуличками, де перевагу віддають пішоходові, а не автомобілю. Як результат – у цій забудові збільшено щільність населення та надано можливість із розгортання офісних робочих місць поблизу дому. Наповнення існуючої житлової забудови місцями праці та новими типами субжитла зменшує маятникову міграцію в місті та додає життя спальним районам та субурбії. Нові часи дають нові виклики, і архітектори повинні показувати можливі шляхи розв’язання існуючих проблем.