Browsing by Author "Гадиров, В. Г."

Now showing 1 - 4 of 4

Некоторые особенности геотектонического развития центральной части Альпийско-Гималайской складчатой системы
(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Керимов, К. М.; Гадиров, В. Г.
В статье рассматриваются некоторые особенности глубинной структуры центральной части Альпийско-Гималайской системы складчатостей, включающей в себе региональный пояс мегантиклинория Большого Кавказа и смежные территории зон Куринской, Рионской и Южно Каспийской впадин. Показаны особенности изменения направлений глубинных геодинамических движений от районов Западно-Туркменской депрессии к району расположения Дзирульского „срединного массива”. У статті розглядаються деякі особливості глибинної структури центральної частини Альпійсько-Гімалайської складчастої системи, що містить регіональний пояс мегантиклінорія Великого Кавказу і суміжні території. Показано особливості зміни напрямків глибинних геодинамічних рухів від районів Західно-Туркменської депресії до району розташування Дзирульського „серединного масиву”. Some features of deep structure of central part of the Alpine-Himalayan folded system, which includes the regional belt of Caucasus mega-anticlinorium and its adjusting areas are considered. Change in directions of deep geodynamic movements from the West-Turkmen depression towards the Dzirul’ central massif is shown.
О глубинном строении Евлах-Агджабединского прогиба Азербайджана по данным гравимагнитометрических исследований
(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Гадиров, В. Г.; Гадиров, К. В.; Гамидова, А. Г.
Цель. Целью исследований являются вопросы вычисления глубины залегания кристаллического фундамента, выяснения его структурного положения по отношению к поверхности мезозоя и закономерности распределения вулканогенных образований в Евлах-Агджабединском прогибе Азербайджана. Методика. Методика основывается на использование данных грави– и магниторазведки, позволяющих построению регрессионных уравнений для вычисления глубины залегания фундамента и построения пространственного положения вулканогенных образований. Результаты. Построена новая структурная схема кристаллического фундамента по Евлах-Агджабединскому прогибу. Установлено, что наиболее опущенная часть фундамента смещена к югу на 20 км по сравнению с предыдущей схемой. По вновь построенной схеме на западе прогиба по фундаменту установлен глубинный разлом с большой амплитудой, соответствующий глубинным разломам по мезозою, выявленной сейсморазведкой МОГТ. Была сравнена структурное положение поверхностей кристаллического фундамента и мезозойского комплекса отложений, изучена прост- ранственное положение вулканогенных тел развивающихся, в основном, между этими поверхностями. Также установлено, что структурное положение фундамента и мезозоя в некотором виде повторяются, а вулканогенные образования развиты в бортовых частях прогиба. Распределение эффузивных образований в локальном ареале дает основание считать, что в Куринской впадине и смежных с нею территориях в мезозое были выполнены, главным образом, отложениями в осадочной фации с обильным содержанием в них органических веществ, т.е. тех исходных материалов, необходимых для образования углеводородов. Предполагается наличие ловушек нефти и газа под мощными слоями вулканического происхождения. Научная новизна. Выявлено, что построить единую корреляционную зависимость, позволяющая вычислить глубины залегания кристаллического фундамента по всему Евлах-Агджабединскому прогибу не представляется возможным. Установлено, что на западной части Евлах-Агджабединского прогиба проходит глубинный разлом с большой амплитудой и западная часть приподнята на несколько километров. Практическая значимость. Полученные результаты успешно могут быть использованы при уточнении структурного положения кристаллического фундамента а также, при оценке нефтегазоносности глубинных ловушек, связанных с вулканогенными постройками. Мета. Метою досліджень є питання визначення глибини залягання кристалічного фундаменту, з’ясування його структурного положення відносно поверхні мезозою і закономірності розподілу вулканогенних утворень у Євлах-Агджабедінському прогині Азербайджану. Методика. Методика ґрунтується на використанні даних граві- і магніторозвідки, що дають змогу побудувати регресійні рівняння для обчислення глибини залягання фундаменту і побудувати просторове положення вулканогенних утворень. Результати. Побудовано нову структурну схему кристалічного фундаменту по Євлах-Агджабедінському прогину. Встановлено, що найбільш опущена частина фундаменту зміщена на південь на 20 км порівняно з попередньою схемою. За новозбудованою схемою на заході прогину по фундаменту встановлено глибинний розлом з великою амплітудою, відповідною до глибинних розломів по мезозою, виявленою сейсморозвідкою МОГТ. Було позрівняно структурне положення поверхонь кристалічного фундаменту і мезозойського комплексу відкладень, вивчено просторове положення вулканогенних тіл, що розвиваються, переважно, між цими поверхнями. Також встановлено, що структурне положення фундаменту і мезозою в деякому вигляді повторюються, а вулканогенні світи розвинені в бортових частинах прогину. Розподіл еффузивних утворень у локальному ареалі дає підставу вважати, що в Курінській западині і суміжних з нею територіях у мезозої були, головним чином, відкладення в осадової фації з рясним вмістом у них органічних речовин, тобто тих вихідних матеріалів, необхідних для утворення вуглеводнів. Передбачається наявність пасток нафти і газу під потужними шарами вулканічного походження. Наукова новизна. Виявлено, що побудувати єдину кореляційну залежність, що дає змогу обчислити глибини залягання кристалічного фундамента по всьому Євлах- Агджабедінському прогину не можливо. Встановлено, що на західній частині Євлах-Агджабедінського прогину проходить глибинний розлом з великою амплітудою і західна частина піднята на кілька кілометрів. Практична значущість. Отримані результати успішно можна використати у разі уточнення структурного положення кристалічного фундаменту, а також під час оцінювання нафтогазоносності глибинних пасток, пов’язаних з вулканогенними будівлями. Purpose. The aim of research is the question of calculating the depth of the crystalline basement, determine its structural position against the surface of the Mesozoic and the laws of the dimension distribution of volcanic rocks in the Yevlakh-Agjabedi trough Azerbaijan. Methodology. The technique is based on the use of these gravitational and magnetic, allowing the construction of the regression equation to calculate the depth of the foundation and construction of the spatial position of volcanic formations. Results. It built a new block diagram of the crystalline basement on the Yevlakh-Agjabedi deflection. It was found that the most lowered part of the foundation shifted south by 20 km compared to the previous scheme. For newly built circuit in the west of the foundation set deep fault trough with large amplitude corresponding to the deep faults detected by Mesozoic seismic CDP. Was to compare the structural position of the crystalline basement of the complex surfaces and Mesozoic sediments, studied the spatial position of the volcanic bodies developing mainly between these surfaces. It is also established that the provisions of the structural foundation of the Mesozoic and some form of repeated and volcanic rocks developed in the side parts of the trough. Distribution of volcanic formations in the local habitat gives reason to believe that in the Kura depression and its related areas in the Mesozoic were carried out mainly in sedimentary facies sediments with abundant content of organic substances, i.e. the raw materials necessary for the formation of hydrocarbons. It is assumed the presence of oil and gas traps under thick layers of volcanic origin. Originality. It was revealed that build a single correlation dependence for calculating the depth of the crystalline basement around the Yevlakh-Agjabedi deflection is not possible. It was established that on the western part of Yevlakh-Agjabedi flexure runs deep fault with large amplitude and the western part is raised for several kilometers. The practical significance. These results can successfully be used in the refinement of the structural position of the crystalline basement and, when assessing the oil and gas potential of deep traps associated with volcanic structures.
Периодичность изменений нефтедобычи наместорождениях как результат влияния природных факторов
(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Гадиров, В. Г.
Цель. Целью исследований является выявление наличия периодичности нефтедобычи на место¬рождениях, связываемое с природными факторами, влияющими на флюидный режим коры и на нефтеотдачу в том числе. Методика. Методика основывается на анализе флюидного режима коры, изучении динамики изменения дебитов скважин, выявлении периодических во времени составляющих дебита при добыче нефти по имеющимся фактическим и литературным данным. Результаты. Проанализирован характер изменений добычи нефти на месторождениях Азербайджана и России. Оказывается, что в отдельные периоды почти на всех месторождениях в Азербайджане и в России, проанализированных в пределах этих исследований, наблюдаются одновременные изменения дебитов. Показано, что локальное изменение дебитов нефти носит пульсационный характер относительно общего хода изменения дебита во времени. Эти изменения связываются с геодинамическими процессами (в частности, с глобальными сжатиями и растяжениями), протекающими в земной коре. Периодичность в изменениях дебитов, корреляция изменений между отдельными месторождениями говорит о неслу¬чайности происходящих процессов. Показано наличие естественных ритмов нефтеотдачи месторож¬дений нефти, расположенных на расстояниях в тысячи километров, которое может рассматриваться как результат воздействия природных факторов. Появление похожих изменений дебитов нефти на обширном пространстве говорит о связи их с глобальными процессами, протекающими в земной коре. На неко¬торых месторождениях (напр. Бибиэйбат) наблюдается периодичность локальных изменений дебитов нефти, соответствующая 5-6 годам. Установлено, что интенсивность нефтеотдачи на месторождениях носит колебательный характер и причиной этого является влияние природных факторов, не связанных с человеческой деятельностью. Научная новизна. Установлено, что в изменениях годовой добычи нефти на отдаленных между собой месторождениях имеется квазипериодическая составляющая, приводящая к коррелируемым во времени флуктуациям тренда убывания добычи и это связано с изменениями напряженно-деформированного состояния земной коры как регионального, так и глобального масштаба. Практическая значимость. Изучая колебательные процессы нефтеотдачи для каждого месторождения в отдельности, можно находить благоприятное время для искусственного воздействия на пласт. Мета. Метою досліджень є виявлення наявності періодичності нафтовидобутку на родовищах, яке пов’язується з природними факторами, що впливають на флюїдний режим Землі і на нафтовіддачу в тому числі. Методика. Методика грунтується на аналізі флюїдного режиму Землі, вивченні динаміки змін дебітів свердловин, виявленні періодичних у часі складових дебіту при видобутку нафти за наявними фактичними та літературними даними. Результати. Проаналізовано характер змін видобутку нафти на родовищах Азербайджану та Росії. Виявляється, що в окремі періоди майже на всіх родовищах в Азербайджані і в Росії, проаналізованих у межах цих досліджень, спостерігаються одночасні зміни дебітів. Показано, що локальна зміна дебітів нафти носить пульсаційний характер щодо загального ходу зміни дебіту в часі. Ці зміни пов’язуються з геодинамічними процесами (зокрема, з глобальним стиском і розтягом), що протікають у земній корі. Періодичність у змінах дебітів, кореляція змін між окремими родовищами говорить про невипадковість таких змін. Показано наявність природних ритмів нафтовіддачі родовищ нафти, розташованих на відстанях у тисячі кілометрів, яка може розглядатися як результат впливу природних факторів. Поява схожих змін дебітів нафти на великому просторі говорить про зв’язок їх з глобальними процесами, що протікають у земній корі. На деяких родовищах (напр. Бібіейбат) спостерігається періодичність локальних змін дебітів нафти, відповідна 5-6 рокам. Встановлено, що інтенсивність нафтовіддачі на родовищах носить коливальний характер і причиною цього є вплив природних факторів, не пов’язаних з людською діяльністю. Наукова новизна. Встановлено, що у змінах річного видобутку нафти на віддалених між собою родовищах наявна квазіперіодичних складова, яка призводить до корельованих у часі флуктуацій тренду зменшення видобутку і це пов’язано зі змінами напружено-деформованого стану земної кори як регіонального, так і глобального масштабу. Практична значущість. Вивчаючи коливальні процеси нафтовіддачі для кожного родовища окремо, можна знаходити сприятливий час для штучного впливу на пласт. Purpose. The purpose of research is to detect the presence of periodicity of oil recovery from reservoirs, related to natural factors which affecting on the fluid regime of crust and on oil recovery too. Methodology. The method is based on the analysis of the fluid regime of crust, study the dynamics of changes of the flow rates, identifying periodic components over time in the oil production on the actual and literature data. Results. We analyzed the nature of changes of oil production in fields of Azerbaijan and Russia. It is revealed that in some periods in almost all fields in Azerbaijan and in Russia which are analyzed within this research, there are simultaneous changes of the production. It is shown that the local change in oil output is pulsating in nature relatively to the overall course of changes in flow rate over time. These changes are associated with geodynamic processes (in particular, the global compression and extension) occurring in the Earth's crust. The periodicity of changes in flow rates, matching changes in individual deposits suggests no chance of occurring processes. It is demonstrated the presence of the natural rhythms of oil fields, located thousands of kilometers away, which can be considered as a result of influence of natural factors. The appearance of similar changes in oil flow in the vast expanse means of their connection with the global processes occurring in the Earth's crust. In some fields (eg. Bibiheybat months-I) observed periodicity of local changes in flow rates of oil, corresponding to 5-6 years. It was found that the volume of oil recovery at the fields is oscillatory and in is conditioned by influence of natural factors that are not associated with human activity. Originality. It was found that in the change in the nature of the annual oil production a quasi-periodic component is present, lead to correlated in time fluctuations in the trend of decreasing production and this is due to changes of the stress-strain state of the earth's crust, both regional and global scale. The practical significance. By studying oscillatory processes of oil recovery for each field separately, you can find a good time to artificially influence on the formation.
Поиски месторождений нефти и газа по комплексу грави-магниторазведки
(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Гадиров, В. Г.
Рассматриваются вопросы поисков месторождений нефти и газа грави-магниторазведкой в Среднекуринской впадине Азербайджана. Показано, что грави-магнитные аномалии, связываемые с залежью нефти и газа, образуются благодаря уменьшению плотности и магнитной восприимчивости пород в области залежи и в субвертикальной зоне над и под залежью. Такие локальные минимумы в Среднекуринской впадине проявляются на фоне грави-магнитных максимумов. Розглядаються питання пошуків родовищ нафти і газу граві-магніторозвідкою в Середньокурінській западині Азербайджану. Показано, що граві-магнітні аномалії, які асоціюються з покладом нафти і газу, утворюються завдяки зменшенню густини та магнітної сприйнятливості порід в області покладів і в субвертикальній зоні над і під покладом. Такі локальні мінімуми в Середньокурінській западині проявляються на фоні граві-магнітних максимумів. The results of prospecting for oil and gas deposits using gravity and magnetic surveys at the Middle Kura depression in Azerbaijan are discussed. It is shown that gravity and magnetic anomalies, associated with oil and gas deposits, are formed through reduction of density and magnetic susceptibility of rocks in them and in the sub vertical zone above and below. Such local minima are clearly discernible against a background of gravity and magnetic maxima in the Middle Kura depression.