Browsing by Author "Гарматій, Ольга"

Now showing 1 - 14 of 14

Агенційна журналістика
(Сполом, 2015) Гарматій, Ольга; Національний університет "Львівська політехніка"
Висвітлено головні аспекти історії та сучасного стану агенційної журналістики, правові засади функціонування інформаційних агентств, діяльність найбільших світових інформагентств, Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ». Значну увагу приділено розгляду жанрової системи і структури агенційних повідомлень. Для студентів факультетів та відділень журналістики, журналістів-практиків та усіх, хто цікавиться журналістською проблематикою.
Використання опитувань громадської думки у висвітленні місцевих виборів 2020 року у теленовинах
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Гарматій, Ольга; Harmatiy, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Для багатьох українців «вікном» у світ новин є телебачення, насамперед телевізійні новини. На підставі вивчення новинних випусків всеукраїнських каналів можна зазначити, що незважаючи на те, що місцеві вибори були присутні на усіх телеканалах, вони не викликали в медіа такого великого інтересу, як президентські чи парламентські перегони, що може свідчити про незначну увагу центральних медіа до політики на місцях. З огляду на підвищений суспільний інтерес до соціології у виборчий період, важливе значення має грамотне поширення соціологічної інформації. Людям важливо дізнаватися з медіа про достовірні рейтинги, подані у супроводі обов’язкових методологічних відомостей. Як показує дослідження, найбільш проблемним під час поширення соціологічної інформації виявилося оприлюднення у медіа відомостей про замовників. Маніпуляції результатами опитування відбувалися і через використання досліджень від сумнівних і псевдосоціологічних структур та ігнорування при цьому інформації від відомих і авторитетних організацій. Подібне недотримання стандартів висвітлення опитувань громадської думки є порушенням вимог Виборчого кодексу і призводить до нехтування прав громадян на повну та об’єктивну інформацію про вибори. Можна зробити висновок, що телемовлення, як популярний серед українців канал отримання інформації, не дало аудиторії повноцінного доступу до результатів соціологічних досліджень про місцеві вибори. У статті запропоновані можливі шляхи виходу з такої ситуації. Це, зокрема, підвищення відповідальності ЗМІ за поширення неповної та недостовірної інформації про опитування. Важливо також, щоб соціологічні служби надавали вичерпні відомості про свої дослідження. Якщо соціологічні компанії будуть відкриті та подаватимуть у своїх звітах вичерпний обсяг інформації, у медіа буде більше можливостей надати громадськості повні відомості про опитування. Також підвищення загальної медіаграмотності, вміння інтерпретувати результати опитування та з’ясовувати їх достовірність і надійність сприятимуть опірності громадян до маніпуляції соціологічними відомостями в медіа.
Громадський сектор як провідний гравець сучасного поля медіаосвітньої діяльності
(Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2018) Гарматій, Ольга; Національний університет "Львівська політехніка"
The main objectives of the study: on the basis of consideration of the media education initiatives of nongovernmental organizations that work in Ukraine, to find out the importance of public sector in establishment and development of media education in Ukraine. Methodology. The study was done using a set of interrelated research methods. Analysis and synthesis when studying the activities of non-governmental organizations in media education branch have been used in this work. The descriptive and analytical method has been used for studying scientific and methodological literature. The method of generalization has been used to conclude the research and to summarize the study results. Results and conclusions. Media education in Ukraine from the sphere of interest of narrow specialists and enthusiasts, under the pressure of modern challenges, first of all, the war and propaganda, has transformed into the necessary activity for the public. The great importance of public sector in development of media education is a positive trend for Ukraine. And although this is not a unique phenomenon in the global context, because literacy projects are implemented by non-governmental organizations in many countries, the public sector in Ukraine plays a leading role in media literacy development. Today, the most media literacy projects in Ukraine are initiated by the public. In the field of media education, a number of nongovernmental organizations work fruitfully, the main areas of their activity are: publication of their own or translated editions, as well as conducting the trainings and internships, scientific and practical conferences, creation of specialized internet portals, interactive online games. Consequently the foreign partners promote actively the Ukrainian public initiatives in such work, providing advisory activities and financial donations. Мета дослідження: на основі розгляду медіаосвітніх ініціатив громадських організацій, які працюють в Україні, з’ясувати значення громадського сектору у становленні й розвитку медіа- освіти в Україні. Методи. У роботі застосовано аналіз і синтез під час вивчення діяльності громадських організацій у сфері медіаосвіти. Описово-аналітичний метод використовувався для опрацювання наукової і методичної літератури. Метод узагальнення використано для підбиття підсумків і формування висновків дослідження. Результати і висновки. В Україні медіаосвіта зі сфери зацікавлення вузьких спеціалістів та ентузіастів під тиском сучасних викликів, передусім війни та пропаганди, перетворилася на необхідну для широкого загалу діяльність. Велике значення громадського сектору у розвитку медіаосвіти – позитивна тенденція для України. І хоча це не унікальне явище у світовому кон- тексті, адже у багатьох країнах проекти з медіаграмотності реалізовують також громадські організації, проте в Україні громадський сектор відіграє провідну роль у становленні і розвитку медіаграмотності населення. Сьогодні в Україні більшість проектів з медіаграмотності – це громадські ініціативи. У сфері медіаосвіти плідно працює низка громадських організацій, основними напрямами діяльності яких є публікація власних чи перекладних видань, проведення курсів і тренінгів, наукових і практичних конференцій, створення спеціалізованих інтернет-порталів, інтерактивних онлайн-ігор. У такій роботі українським громадським ініціативам активно сприяють іноземні партнери – консультаційною діяльністю, фінансовим донорством. Цель исследования: на основе рассмотрения медиаобразовательных инициатив общественных организаций, которые работают в Украине, выяснить значение общественного сектора в становлении и развитии медиаобразования в Украине. Методы. В работе применялись анализ и синтез при изучении деятельности общественных организаций в сфере медиаобразования. Описательно-аналитический метод использовался для обработки научной и методической литературы. Метод обобщения использован для подведения итогов и формирования выводов исследования. Результаты и выводы. В Украине медиаобразование из сферы интереса узких специалистов и энтузиастов под давлением современных вызовов, прежде всего войны и пропаганды, превратилось в необходимую для широкой общественности деятельность. Большое значение общественного сектора в развитии медиаобразования – положительная тенденция для Украины. И хотя это не уникальное явление в мировом контексте, потому что во многих странах проекты медиаграмотности реализуют также общественные организации, однако в Украине общественный сектор играет ведущую роль в развитии медиаграмотности населения. Сегодня в Украине большинство медиаобразовательных проектов – это общественные инициативы. В сфере медиаобразования плодотворно работает ряд общественных организаций. Основными направлениями их деятельности являются: публикация собственных или переводных изданий, проведе ние курсов и тренингов, научных и практических конференций, создание специализированных интернет-порталов, интерактивных онлайн-игр. В такой работе украинским общественным инициативам активно способствуют иностранные партнеры – консультационной деятельностью, финансовым донорством.
Контроверсійні теми як різновид конфлікту в науковій журналістиці
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Гарматій, Ольга; Harmatiy, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”
Відображення наукової контроверсійності розглядається як специфіка наукової журналістики. Авторка вважає контроверсійність тематики медіа-текстів про науку одним із важливих шляхів реалізації конфліктності у журналістських матеріалах. Ефективне подання наукової контроверсійної інформації в ЗМІ є резервом та інструментом розвитку і підтримки інтересу до науки, популяризації наукових знань серед широкого загалу, підвищення наукової медіа-грамотності. Основна мета журналістських матеріалів на контроверсійні наукові теми – спонукати до широкого обговорення таких тем, викликати до них суспільний інтерес, підвищити загальну наукову грамотність. Об’єктивно подані засобами масової інформації наукові дискусії та суперечки дають змогу повно і яскраво передати динаміку розвитку науки і суспільства, їхній взаємозв’язок. І, навпаки, неуважність ЗМІ до таких суперечностей, невміння їх осмислити призводять до зниження аналітичного та інформаційного рівнів журналістських матеріалів. Звернення медіа до контроверсійних тем неминуче позначається на змісті журналістських творів. Для того, щоб підтримувати інтерес до наукових знань, журналісти спілкуються із аудиторією, відтворюючи суперечки, дискусії, конфлікти у такій складній сфері, як наука. Журналістському поданню наукових контроверсійних тем притаманне встановлення змістових домінант, пошук і увиразнення смислового центра дискусії. Крім цього, контроверсійність, відтворена у ЗМІ, набуває смислового розширення. Реальна наукова дискусія використовується у журналістських текстах як точка відліку авторського повідомлення, розглядається як первинна, що нанизує на себе похідні суперечності. У результаті у поле зору медіа потрапляє широке коло взаємостосунків науки з іншими сферами – політикою, культурою, релігією, мораллю тощо.
Конфліктологічний менеджмент мас-медіа в сучасному українському соціумі
(Видавництво "ПП Сорока Тарас Богданович", 2016) Гарматій, Ольга; Національний університет "Львівська політехніка"
Критичне мислення як ключова компетенція медіаграмотності
(Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2020) Гарматій, Ольга; Національний університет "Львівська політехніка"
The importance of media literacy and critical thinking in today’s realities of the information society is considered. The level of study of the mentioned issues in the scientific literature is clarified. The basic characteristics and components of critical thinking are investigated. The necessity of critical thinking in the structure of modern media educational activity is substantiated. The author concluded that the ability of critical thinking serves as the basis for development of social progress, independent and responsible activity, and promotes self-improvement.
Науковий vs розважальний контент в українському екологічному теледискурсі: проблеми та особливості
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Гарматій, Ольга; Шередько, Анна; Harmatiy, Olha; Sheredko, Anna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Стаття присвячена висвітленню екологічної тематики в новинних програмах українського телебачення. На підставі вивчення випусків новин на загальноукраїнському телевізійному каналі “1+1” та спеціалізованому телеканалі “ЕCO TV” акцентується на важливості медіадискурсу для промоції знань з екології з метою формування загальної екологічної культури, екологічної свідомості та проекологічної поведінки громадськості. Загалом, в сучасному українському екологічному теледискурсі присутній сегмент наукового контенту, але його обсяг є незначним порівняно з розважальним. Екологічна тематика потребує більшої уваги та більших зусиль загальнонаціональних і спеціалізованих ЗМІ для кількісного і якісного розвитку екожурналістики, підвищення наукової та екологічної грамотності громадян. Актуальність дослідження визначається тим, що масмедіа значною мірою розширюють суспільне розуміння екології як науки про довкілля та привертають увагу суспільства до екологічної тематики. Нині виникнення частих екологічних лих і катастроф, зростання рівня забруднення навколишнього середовища спричиняють усвідомлення необхідності економії ресурсів, створення екологічно ощадливих, мало- і безвідходних технологій, зниження викидів шкідливих речовин і, що дуже важливо, викликають посилення уваги громадськості до екологічного медіадискурсу. ЗМІ відіграють важливу роль у формуванні громадської думки з питань екології та поширенні екологічного знання для масової аудиторії. Тому сьогодні як ніколи необхідно якісно подавати екологічну тематику в мас-медійному просторі та формувати високу екологічну свідомість громадськості.
Особливості діяльності інтернет-ЗМІ на медіаринку України
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-04-04) Гарматій, Ольга; Національний університет “Львівська політехніка”
Особливості медіа-відображення конфліктності
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Гарматій, Ольга; Harmatiy, Olha; Гарматий, Ольга; Національного університету “Львівська політехніка”
Досліджено журналістське висвітлення конфліктних процесів. Конфлікт розглянуто як важливий змістовий та формотворчий елемент журналістських творів. Проаналізованозмістове, жанрове, сюжетно-композиційне відображення конфліктності засобами журналістики. З’ясовано особливості висвітлення у ЗМІ таких параметрів конфліктних процесів як структура, типологія, причини, динаміка, функції. Розглянуто модель діяльності преси у конфліктних процесах, яка визначає стратегію і тактику журналістського відтворення конфліктності. Дано рекомендації щодо висвітлення конфліктної тематики.
Соціальні мережі як джерело інформації в журналістиці
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Гарматій, Ольга; Онуфрів, Соломія; Harmatiy, Olha; Onufriv, Solomiya; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський національний університет імені Івана Франка; Lviv Polytechnic National University; Ivan Franko National University of Lviv
Розглядається використання у журналістській роботі соціальних мереж як джерел інформації. Останнім часом такі соціальні мережі як Facebook, Twitter чи Instagram стали частиною традиційного інструментарію журналістів для отримання відомостей про поточні події, оцінки і думки громадськості, діяльність влади тощо. Соціальні мережі сьогодні інтегровані у щоденну професійну практику збору новин, що робить їх важливими джерелами інформації для журналістської роботи. Сучасні ЗМІ використовують їх, щоб задовольнити постійний попит на якісну інформацію, а також з огляду на такі їхні переваги як доступність, діалоговість, оперативність і популярність. Значна увага приділяється використанню журналістами інформації з офіційних сторінок органів влади та особистих акаунтів урядовців у соціальних мережах. Через те, що органи влади мають повноваження та визначають шляхи розвитку держави і суспільства, вони є одним з ключових комунікаторів, котрі впливають на формування порядку денного медіа. Тому участь влади в соціальних платформах забезпечує журналістам доступ до суспільно важливої інформації. Соціальні мережі, завдяки властивій їм двосторонній комунікації, також можуть допомогти налагодити і підтримувати контакти з людьми та структурами – організаторами, учасниками або очевидцями подій. Більше того, це також можливість довідатися про багато різних поглядів, отримати стартові ідеї та підказки від користувачів для майбутніх публікацій і сюжетів. Залучення інформації з соціальних мереж безпосередньо пов’язане з ключовими ідентифікаційними характеристиками журналістської професії та дотриманням основних стандартів журналістики: об’єктивності, достовірності, неупередженості, збалансованості. Без перебільшення значення соціальних мереж для професійної журналістської праці, потрібно відзначити, що вони розширюють поле діяльності журналіста. Відтак критичне використання соціальних мереж допомагає журналістам створювати якісний продукт та є порівняно новим інструментом для виконання традиційного завдання журналістики – інформувати про події суспільно-політичної та інших сфер життя держави і суспільства.
Суспільна значущість журналістських телевізійних розслідувань
(2020) Гарматій, Ольга; Національний університет "Львівська політехніка"
У статті обґрунтовано суспільну важливість розслідувальних ТБ-проектів. В Україні сформувався суспільний запит на прозорість влади та контроль за її діями, посилився суспільний інтерес до проблем боротьби з корупцією. Розслідування як напрям журналістської діяльності широко представлений у практиці українського телебачення. Журналістика розслідувань є однією з форм громадського контролю та важливим чинником демократичного розвитку суспільства. Надалі ефективність журналістських розслідувань буде залежати від розвитку в Україні громадянського суспільства. Investigative journalism is an effective form of public control and an important factor of the democratic development of the society. Today the active development of investigative reporting is in progress in Ukraine. Plenty of such projects on the Ukrainian TV channels testify about it. Using this format is dictated by the personal interest of audience. Nowadays, when citizens want changes, a public demand is formed for investigative journalism. Today in Ukraine, in the presence of corruption constituent in the government system, of unrespectable politicians and officials and «shadow» charts in the work of many companies, a necessity for investigative reporting is ever-higher. In the country the public demand was formed for transparency of the state authorities and control after their actions, public interest has increased to the problems of corruption and fight against this phenomenon. In the article the attempt was done to ground the social importance of investigative TV projects. The facts testify to the efficiency of activity of investigative reporters, when the media jointly with anti-corruption organizations and public pressure force the authorities to react on the promulgated results of investigations. However, positive changes, with the single exceptions, are «cosmetic», take place at the lowest level and only with concrete people, represented in telecasts. But in fact there is not a lot of such success as a result of prosecuting resonance investigations. The reaction of the authorities, which would result in system changes, absents in general. Subsequent efficiency of investigative journalism will depend on the development of the civil society in Ukraine. And it is a bilateral process: from one side, investigative reporting supports strengthening of public control and the development of the civil society; from other side, necessaries and efficiency of genre of journalistic investigation are the direct results of forming public demand for realization of control function over government.
Тема культури в українських змі: основні тенденції подання
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02 26) Гарматій, Ольга; Кісіль, Соломія; Harmatiy, O.; Kisil, S.; Національний університет «Львівська політехніка»
Висвітлено тему культури в сучасних українських медіа. Культурологічна тематика трактується як важливий елемент медіапростору. Розглянуто основні тенденції, аспекти і проблеми подання інформації про культуру в ЗМІ. Cхарактеризовано особливості представлення питань культури у різних ЗМІ. Визначено способи підвищення якості та ефективності медіатекстів на зазначену тему
Україна – Республіка Польща: медійний аспект взаємин
(Видавництво НУЛП i INP UWM, 2017) Гарматій, Ольга; Національний університет "Львівська політехніка"
Іномовлення України як інструмент просування України в світовoму інформаційному просторі
(Київський національний університет культури і мистецтв, 2018) Гарматій, Ольга; Національний університет "Львівська політехніка"