Browsing by Author "Глотов, Володимир"

Now showing 1 - 3 of 3

Analysis of the residual distortion and forward motion influence on the accuracy of spatial coordinates determination based on UAV survey
(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Глотов, Володимир; Бяла, Мирослава; Шило, Євгеній; Hlotov, Volodymyr; Biala, Myroslava; Shylo, Yevhenii; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Метою роботи є дослідження цифрової неметричної камери Canon EOS 5D Mark III, що встановлюється на октокоптері DJI S1000 на предмет точності визначення просторових координат за знімками; виявлення та аналіз джерел похибок, що впливають на точність стереофотограмметричного знімання камерою Canon EOS 5D Mark III. Виконано стереофотограмметричне знімання та аерознімання з октокоптера DJI S1000 полігону маркованих точок, що слугували джерелом отримання даних для побудови стереомоделей з їх подальшим опрацюванням в програмному пакеті “Delta 2”. Сформовано каталоги просторових координат маркованих точок досліджуваних полігонів із вимірювань електронним тахеометром Trimble M3 DR і зі стереомоделей, обчислено різниці та СКП визначення просторових координат точок на знімках. Зважаючи на специфіку розміщення маркованих точок на досліджуваних полігонах, також обчислено вплив рельєфу місцевості та лінійного зсуву зображення на точність даних аерознімання. Отримані результати дослідження підтверджують наявність залишкової дисторсії оптичної системи цифрової камери Canon EOS 5D Mark III, що зумовлює необхідність проведення калібрування камери для підвищення точності отриманих знімків задля подальшого використання з метою картографування, моніторингу геоморфологічних процесів та явищ, створення ЦМР тощо. Також виявлено вплив лінійних зсувів та похибок, спричинених перепадом висот місцевості знімання, на точність побудови стереомоделей. Запропоновано конфігурацію та створено полігон маркованих контрольних точок на місцевості для проведення калібрування цифрової неметричної камери в умовах максимально наближених до умов знімання, що, з огляду на проаналізовані літературні джерела, є ефективнішим за калібрування в лабораторії.
Establishment of the automated system of geodetic monitoring for structures of Tereble-Ritska HPP
(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Третяк, Корнилій; Заяць, Олександр; Глотов, Володимир; Наводич, Михайло; Брусак, Іван; Tretyak, Kornyliy; Zayats, Olexandr; Hlotov, Volodymyr; Navodych, Mykhailo; Brusak, Ivan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті показані аспекти історичного розвитку моніторингу Теребле-Ріцької ГЕС, які спричинили необхідність переходу до автоматизованої системи геодезичного моніторингу (АСГМ) деформацій напірного трубопроводу та інших споруд ГЕС. З 2018 року систему автоматизували та розширили її інструментальну частину. Так, станом на 2022 рік інструментальна частина АСГМ включає в себе три основні компоненти, а саме: лінійно-кутові виміри з визначенням метеорологічних параметрів, супутникові ГНСС-вимірювання, п’єзометричні вимірювання. У цій статті з метою моніторингу деформацій показані результати роботи АСГМ. Також наведені переваги застосування АСГМ у порівнянніз класичними вимірюваннями, які перш за все дають можливість постійного визначення координат в режимі реального часу з підвищенням точності виявлення просторових деформацій до рівня 2 мм (по горизонталі) і 3 мм (по висоті) на площі 2 км2. Також передбачена можливість інформувати служби технічного обслуговування об'єкта моніторингу, коли отримана деформація перевищує встановлені пороги. За результатами часових серій лінійно-кутових вимірювань можна стверджувати, що напірний трубопровід зазнає сезонних зміщень, які проявляються у горизонтальному зміщенні опор в сторону будівлі ГЕС з зимового до літнього періоду, і навпаки, зміщуються в сторону водосховища з літнього періоду до зимового. На сьогодні для сукупного аналізу лінійно-кутових вимірів з визначенням метеорологічних параметрів, ГНСС-вимірювань та п’єзометричних вимірювань даних недостатньо. З накопиченням масиву даних важливим буде встановити взаємозв’язки між цими параметрами.
Spatial-temporal geodynamics monitoring of land-use and land cover changes in Stebnyk, Ukraine based on Earth remote sensing data
(Видавництво Львівської політехніки, 2028-02-22) Глотов, Володимир; Бяла, Мирослава; Hlotov, Volodymyr; Biala, Myroslava; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Подано результати аналізу та моніторингу змін складу категорій земель регіону міста Стебник (Львівська область, Україна) як об’єкта підвищеної техногенної небезпеки (на території спостерігаються карстові провали, що є наслідком порушення умов консервації підземних шахт видобутку калійної солі). Видобуток здійснювався без закладання відпрацьованих порожнин, унаслідок чого утворилися пустоти близько 33 млн м3, які пролягають під житловим сектором та дорожньою інфраструктурою, і потенційно можуть бути місцем наступного провалу, що загрожує населенню та ландшафтній екосистемі регіону загалом. Дослідження ґрунтувалось на супутникових знімках Landsat 7 та 8 станом на лютий 2002 р. та грудень 2019 р. відповідно, та даних ETM+. Для виявлення та аналізу просторово-часової динаміки змін типів земельного покриву використано методику контрольованої класифікації за методом максимальної вірогідності із поділом на чотири класи. Також апробовано застосування вегетаційного індексу NDVI та проведення на його основі класифікації. Для підвищення точності даних використана растрова фільтрація зображень. Для аналізу зміни складу категорій земель за досліджуваний період застосовано підхід порівняння після класифікації. Виявлено, що за 2002–2019 рр. забудована територія зросла на 5,61 %, площі лісів та полів зменшились на 2,77 % та 2,36 % відповідно. Площа водних об’єктів зазнала найменших змін (+0,37 %). Оцінка якості класифікацій продемонструвала, що класифікація, виконана на основі RGB знімків, точна порівняно з класифікацією на основі вегетаційного індексу NDVI, за більшістю класів фільтрована класифікація дала точніші результати. Моніторинг змін земної поверхні задля збалансованого локального, регіонального та національного розвитку і планування територій є новим напрямом застосування даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) в Україні, що дає змогу оцінити наявний стан геокомпонентів системи та спрогнозувати їх подальші зміни. Вивчення антропогенної активності дає можливість передбачити небезпечні техногенні процеси і завдяки цьому уникнути чи зменшити їх наслідки. Результати дослідження можуть використовуватись як основа для подальшого моніторингу регіону, а також бути корисними для територіальних громад з метою гармонійного, сталого розвитку та управління земельними ресурсами досліджуваної ділянки.