Browsing by Author "Двуліт, П. Д."

Now showing 1 - 14 of 14

Determination of plumb lines with using trigonometric levelling and GNSS measurements
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Двуліт, П. Д.; Двуліт, З. П.; Сідоров, І. С.; Dvulit, P.; Dvulit, Z.; Sidorov, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Diagnostics of the high-precise ballistic measured gravity acceleration by methods of non-classical errors theory
(Lviv Polytechnic Publishing House, 2019-06-26) Двуліт, П. Д.; Джунь, Й. В.; Dvulit, P.; Dzhun, J.; Національний університет “Львівська політехніка”; Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. акад. С. Дем’янчука, вул. С. Дем’янчука; Lviv Polytechnic National University; International University of Economics and Humanities named after Academician Stepan Demianchuk
Мета дослідження: показати необхідність використання сучасних уявлень про закон розподілу похибок спостережень, задіяних в категоріях “Некласичної теорії вимірів” (НТПВ) при проведенні високоточних балістичних визначень гравітаційного прискорення. Ці визначення характеризуються великими обсягами, що, відповідно до теорії професора Кембриджського університету Г. Джеффріса, автоматично виводить їх за межі дії класичних уявлень про закон похибок вимірів. Ці застарілі уявлення про закон розподілу похибок вимірів великого обсягу є головною перешкодою на шляху вдосконалення методики цих дуже важливих визначень. Методика дослідження забезпечується процедурами НТПВ, які розроблені з метою контролю ймовірнісної форми статистичних розподілів високоточних абсолютних балістичних вимірів із великими обсягами вибірок на основі рекомендацій Г. Джеффріса і на принципах теорії перевірки гіпотез. Основним результатом дослідження є проведення НТПВ- діагностики метрологічної ситуації високоточних вимірів балістичним гравіметром FG-5, виконаних після деяких удосконалень програми спостережень. Цей метод діагностики ґрунтується на використанні довірчих інтервалів для оцінок асиметрії і ексцесу отриманої вибірки вимірів g з наступним застосуванням -тесту Пірсона для визначення значимості відхилень їх розподілів від встановлених норм. У відповідності з категоріями НТПВ такими нормами є закони Гауса і Пірсона-Джеффріса, оскільки саме вони забезпечують несингулярність вагової функції вибірки і можливість отримання невироджених оцінок g при математичній обробці вимірів. Наукова новизна: задіяні можливості нового інструмента в області “Data Analysis” – НТПВ з метою вдосконалення методики високоточних вимірів g, які виконуються в складній метрологічній ситуації і необхідністю врахування ряду нестаціонарних джерел систематичних похибок. Практична значущість дослідження полягає в застосуванні НТПВ – діагностики ймовірнісної форми розподілу вимірів g з метою вдосконалення методики цих високоточних визначень. Дослідження причин відхилень розподілів похибок від встановлених норм забезпечує метрологічну грамотність проведення високоточних вимірів великого обсягу.
The processing of gnss observation by non-classical error theory of measurements
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Двуліт, П. Д.; Савчук, С. Г.; Сосонка, І. І.; Dvulit, P. D.; Savchuk, S.; Sosonka, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Мета дослідження: обґрунтувати необхідність використання сучасних методів опрацювання часових рядів GNSS-спостережень некласичною теорією похибок вимірів (НТПВ), що характеризується великими обсягами вибірок n > 500. Такі похибки високоточних спостережень, здебільшого, неможливо пояснити класичним законом розподілу Гаусса. Зі збільшенням обсягу вибірок емпіричний розподіл похибок все більше відхилятиметься від класичної теорії похибок вимірів (КТПВ) за Гауссом. Методика досліджень. Для проведення досліджень попередньо опрацьовано GNSS-спостереження на п’яти перманентних станціях України (SULP, GLSV, POLV, MIKL та CRAO). Після застосування “очищених” процедур на основі програмного пакета iGPS отримано часові ряди GNSS-спостережень за 2018–2020 рр. Перевірку емпіричних розподілів похибок забезпечено процедурою некласичної теорії похибок вимірів на основі рекомендацій, які запропонував Г. Джеффріс, і принципів теорії перевірок гіпотез за критерієм Пірсона. Основний результат дослідження. Встановлено, що отримані із високоточного опрацювання GNSS-спостережень часові ряди координат перманентних станцій не підтверджують гіпотезу про їх підпорядкування нормальному закону розподілу Гаусса. Здійснення НТПВ-діагностики точності високоточних GNSS-вимірів, яка ґрунтується на використанні довірчих інтервалів для оцінок асиметрії та ексцесу значної вибірки із подальшим застосуванням тесту Пірсона, підтверджує наявність слабких, не вилучених із GNSS-опрацювання джерел систематичних похибок. Наукова новизна. Автори скористались можливостями НТПВ для удосконалення методики опрацювання високоточних GNSS-вимірів та необхідністю урахування джерел систематичних похибок. Неврахування окремих факторів породжує ефект зміщення часового координатного ряду, що, своєю чергою, зумовлює суб’єктивні оцінки швидкостей руху станції, тобто їх геодинамічну інтерпретацію. Практична значущість полягає у застосуванні НТПВ-діагностики ймовірнісної форми розподілу топоцентричних координат перманентних станцій та вдосконаленні методики їх визначень. Дослідження причин відхилень розподілу похибок від встановлених норм забезпечує метрологічну грамотність проведення високоточних GNSS-вимірювань великого обсягу.
Гравіметрична мережа України: сучасний стан і перспективи розвитку
(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009) Двуліт, П. Д.
Розглядається сучасний стан і модернізація існуючої фундаментальної гравіметричної мережі України. Перспективним планом передбачається створити за допомогою сучасних абсолютних і відносних гравіметрів високоточну фундаментальну гравіметричну мережу і гравіметричну мережу 1- го класу на тереторії України. Наводиться густота пунктів і середня відстань між ними для вказаних гравіметричних мереж, а також даються рекомендації щодо реалізації фундаментальної гравіметричної мережі України.Рассматриваеться современное состояние и модернизация существующей фундаментальной гравиметрической сети Украины. Перспективным планом предусматривается создать с помощью современных абсолютных и относительных гравиметров высокоточную фундаментальную гравиметрическую сеть и гравиметрическую сеть 1- го класса на территорию Украины.Приводится плотность пунктов и среднее расстояние между ними для указанных гравиметрических сетей,а также даются рекомендации относительно реализации фундаментальной гравиметрической сети Украины.The present state and modemization of existing fundamental gravimetric network of Ukraine is observed.Under the perspective plan it is necessary to create highly accurate fundamental gravimetric network and gravimetric network of the 1-st class in the territory of Ukraine with the help of modern absolute and relative gravimeters.The points density and average distance betweenthem for this gravimetric networks and also the recommendation about realization of fundamental network of Ukraine are given.
Застосування методів некласичної теорії похибок для абсолютних вимірювань галілеєвого прискорення
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-13) Двуліт, П. Д.; Джунь, Й. В.; Dvulit, P.; Dzhun, I.; Двулит, П. Д.; Джунь, И. В.; Національний університет “Львівська політехніка”; Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. акад. С. Дем’янчука; Lviv Polytechnic National University; International University of Economics and Humanities named after Academician S. Demianchuk; Национальный университет “Львовская политехника”; Международный экономико-гуманитарный университет им. акад. С. Демьянчука
Метою дослідження є розроблення способу апостеріорного контролю за стабільністю умов спостережень за сучасних високоточних абсолютних вимірів прискорення вільного падіння Землі на основі методів некласичної теорії похибок (НТП). Вказані виміри виконують у складній метрологічній ситуації, яка безперервно порушується під впливом різних причин: трендами частотного спектру і енергії мікросейм, геологічними, атмосферними, припливними та іншими космічними факторами, неконтрольованими ефектами місця спостережень, можливими збоями в роботі гравіметра тощо. Засобами такого контролю необхідно добиватись отримання таких розподілів похибок спостережень, які забезпечують ефективні, чи, принаймні, середньоарифметичні оцінки галілеєвого прискорення. Методика досягнення цієї мети забезпечується алгоритмами НТП, які розроблені з метою контролю за формою емпіричних розподілів похибок високоточних багаторазових спостережень великих обсягів на основі принципів теорії перевірки гіпотез Неймана–Пірсона. Основним результатом дослідження є розроблення способу діагностики метрологічної ситуації під час виконання спостережень, на основі методів НТП. Ці методи ґрунтуються на використанні апостеріорних оцінок статистичних кумулянт форми емпіричних розподілів похибок із подальшим застосуванням χ2-критерію для контролю значущості її відхилень від встановлених норм. Згідно з принципами НТП такими нормами є закони: Гаусса або Пірсона–Джеффріса, оскільки саме вони забезпечують несингулярність вагової функції спостережень, отже і можливість оцінок при математичній обробці спостережень. Наукова новизна: вперше задіяні процедури НТП для вдосконалення проведення сучасних абсолютних високоточних спостережень галілеєвого прискорення, які виконуються за складних метрологічних умов за одночасної необхідності врахування ряду нестаціонарних джерел систематичних похибок. Практична значущість дослідження полягає в розробленні алгоритму контролю форми емпіричного розподілу похибок з метою вдосконалення проведення високоточних балістичних вимірів галілеєвого прискорення на основі аксіоматики НТП. Вивчення причин відхилень розподілів похибок від нормального закону давно вже стало необхідним елементом теорії точності виробництва і контролю за стабільністю роботи різноманітних агрегатів. Впровадження таких підходів, започаткованих ще А. М. Колмогоровим і його школою, і найповніше реалізованих у НТП, давно покладено в основу стратегії, що забезпечує метрологічну грамотність процесу вимірів і способи підвищення їхньої точності.
Модель гравіметричних складових відхилень прямовисних ліній території України за даними EGM2008
(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Двуліт, П. Д.; Джуман, Б. Б.; Смелянець, О. В.
Розглянуто питання дослідження точності обчислення гравіметричних складових відхилень прямовисних ліній з використанням сучасної моделі гравітаційного поля Землі EGM2008 для території України. Виконано порівняння результатів обчислення з відомими астрономо -геодезичними складовими відхилень прямовисних ліній, отриманими за астрономічними та геодезичними координатами пунктів. Рассмотрены вопросы исследования точности вычисления гравиметрических составляющих отклонений отвесных линий с использованием современной модели гравитационного поля Земли EGM2008 для территории Украины. Выполнено сравнение результатов вычисления с известными астрономо-геодезическими составляющими отклонений отвесных линий, полученными по астрономическим и геодезическим координатам пунктов. The problems of computational accuracy of plumb line deflections with use of gravitational Earth model EGM2008 on the Ukraine area are considered. The results of computation were compared to the known astronomical-geodetic deflections of pl umb lines obtained from astronomical and geodetic coordinates of points.
Місце геодезії та гравіметрії в комплексі наук про Землю
(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Двуліт, П. Д.
Метою публікації є оцінка і місце геодезії та гравіметрії у комплексі наук про Землю та вироблення рекомендацій щодо використання їх в різних галузях знань природничих наук. Постановка проблеми та її зв’язок з важливими науковими і практичними завданнями. У статті розглянуто деякі питання сучасного стану та перспективи розвитку геодезії та гравіметрії. Так, сучасна геодезія – природнича галузь, яка охоплює декілька напрямів: геодезія і топографія, прикладна або інженерна геодезія, морська геодезія, космічна геодезія, вища геодезія і фізична геодезія та інші. У задачу сучасної геодезії входить не тільки вивчення фізичної поверхні та зовнішнього гравітаційного поля Землі, але і вивчення еквіпотенціальних поверхонь однакового потенціалу сили тяжіння. Сучасний стан розвитку геодезії характеризується створенням єдиної державної або світової системи координат та параметрів зовнішнього гравітаційного поля Землі, а також нової системи нормальних висот і оновленої модернізованої гравіметричної системи. Саме тому зросла потреба у створенні високоточної гравіметричної інформації у зв’язку із широким впровадженням супутникових технологій під час виконання геодезичних завдань. Підкреслюється, що сучасна геодезія незаперечно завоювала статус найбільш фундаментальної, найбільш універсальної, найбільш точної і незамінної галузі науки освіти та виробництва у комплексі наук про Землю. У роботі розглянуто також коротку історію виникнення і розвитку гравіметричних досліджень у світі та Україні. Розвиток гравіметрії визначався технічними можливостями та науковими задачами геодезії та геофізики, а завданням гравіметрії є визначення параметрів гравітаційного поля Землі та інших небесних тіл як функція місця положення і часу за вимірюваннями сили тяжіння і гравітаційних градієнтів. Особливість розвитку гравіметрії за останні три століття полягає у неперервному розширенні вивчених територій континентів і океанів, а точність гравіметричних вимірювань увесь час зростала і досягла рівня одного мікрогала. Наведено аналіз гравіметричної вивченості Землі на основі наземних, морських і аерогравіметричних вимірювань прискорення вільного падіння, а також з використанням даних супутникової альтиметрії та градієнто- метрії. Детальність поля сили тяжіння для потреб геодезії, геофізики, геології та океанографії оцінюється величиною 1 мГал для гравіметричних аномалій, а точність визначення висот квазігеоїда 1–2 см. Наведений сучасний стан гравіметричної вивченості території України і відзначається невідповідність гравіметричної мережі за якістю й щільністю пунктів і перспективи побудови нової інтегрованої у світову систему геодезичного забезпечення країни. Цель публикации – роль и место геодезии и гравиметрии в комплексе наук о Земле и выработка рекомендаций относительно использования их в разных отраслях знаний естественных наук. Постановка проблемы и их связь с важными научными и практическими задачами. Рассматриваются некоторые вопросы современного состояния та перспективы развития геодезии и гравиметрии. Так, современная геодезия – естественная отрасль, которая включает несколько направлений: геодезия и топография, прикладная или инженерная геодезия, морская геодезия, космическая геодезия, высшая геодезия, физическая геодезия и другие. В задачу современной геодезии входит не только изучения физической поверхности и внешнего гравитационного поля Земли, а изучение эквипотенциальных поверхностей равного потенциала силы тяжести. Так, современное состояние развития геодезии характеризуется созданием единой государственной или мировой системы координат та параметров внешнего гравитационного поля Земли, а также новой системы нормальных высот и обновленной модернизированной гравиметрической системы. Поэтому возникла необходимость создания высокоточной гравиметрической информации в связи с внедрением спутниковых технологий при решении геодезических задач. Отмечается, что в мире современная геодезия бесспорно занимает статус наиболее фундаментальной, наиболее универсальной, наиболее точной и незаменимой отрасли науки, образования и производства в комплексе наук о Земле. Рассматривается краткая история возникновение и развития гравиметрических исследований в мире и на Украине. Развитие гравиметрии определялось техническими возможностями и научными задачами геодезии и геофизики, а задачей гравиметрии было определение параметров гравитационного поля Земли и других небесных тел как функция местоположения и времени за измерениями силы тяжести и гравитационных градиентов. Особенность развития гравиметрии за последние три столетия состоит в непрерывном расширении изучаемых территорий континентов и океанов, а при этом точность гравиметрических измерений все время увеличивается и достигло уровня 1 мкГал. Приводится анализ гравиметрической изученности Земли на основе наземных, морских и аэрогравиметрических измерений силы тяжести, а также используют данные спутниковой альтиметрии и градиентометрии. Детальность поля силы тяжести для нужд геодезии, геофизики, геологии и океанографии оценивается 1 мГал для гравиметрических аномалий, а точность высот квазигеода 1–2 см. Приводится современное состояние гравиметрической изученности и отмечается при этом несоответствие гравиметрической сети относительно качества и плотности пунктов, рекомендуются перспективы построения новой интегрированной в мировую систему геодезического обеспечения государства. The aim of this article is the role and place of geodesy and gravimetry in the complex Earth Sciences and making recommendations for their using in various fields of knowledge of science. Problem and its relation with important scientific and practical tasks. In the article we consider some issues of the current state and prospects of geodesy and gravimetry. So modern geodesy – natural branch, which includes several areas: geodesy and topography, applied engineering or surveying, marine surveying, space geodesy, higher geodesy and physical geodesy and others. The task of modern geodesy is not only the study of the physical surface and external gravitational field of the Earth, but also the study of equipotential surfaces of equal gravity potential. The current state of geodesy is characterized by the creation of a unified state or global coordinate system and parameters of the external Earth's gravitational field, and a new system of normal heights and updated modernized gravimetric system. Becouse of that the need for a highprecision gravimetric information has increased in connection with the widespread introduction of satellite technology for solving geodetic problems. It is emphasized that modern geodesy conclusively has won the status of the most fundamental, most versatile, most accurate and essential area of science education and production in complex of the Earth sciences. In the article we also considered the short history of appearance and development the gravimetric studies in the world and in Ukraine. Development of gravimetry is defined by technical capabilities and scientific tasks of geodesy and geophysics, and the gravimetry task is to determine the parameters of the Earth gravitational field and other celestial bodies as a function of location and time using measurements of gravity and gravity gradient. Feature of gravity development during the last three centuries is the continuous extension of the studied areas of continents and oceans, and thus precision of gravimetric measurements kept increasing and reached to the level of one microGal. We make analysis of Earth gravimetric study based on land and sea measuring of gravity using data of satellite altimetry and gradiometry. The detail of gravity field for the needs of geodesy, geophysics, geology and oceanography is estimated nearly 1 mGal for gravity anomalies and the accuracy of the quasigeoid heights is nearly 1 – 2 cm. We adjusted the current state of gravimetric knowledge on Ukraine area and noted the discrepancy of gravimetric network by quality and density of points and prospect of construction the new country integrated into the global system of geodetic providing.
Порівняльна характеристика визначення висот квазігеоїда теорії України з використанням моделей геоїда/квазігеоїда та гравітаційного поля землі
(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009) Двуліт, П. Д.; Голубінка, Ю. І.
Расмотрена точность определения высот квазигоеида для територии Украины на основе сравнения различных моделей геоида/квазигеоида и гарвитационного поля Земли. n this article is considered the question of accuracy of quasigeoid heights determination for the territory of Ukraine using comparison of different models: geoid / quasigeoid and Earth's gravity field models.
Порівняння способів розв’язання гіперболічної засічки на великі відстані
(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2011) Двуліт, П. Д.; Денисов, О. М.
Выполнен анализ существующих и предложенного авторами способов в зависимости от удаления подвижного объекта по отношению к базисным станциям и от величины угла засечки. The analysis of the accuracy of existing and proposed ways authors depending on the distance to an object moving relative to the base station and from the angle nick.
Про необхідність модернізації гравіметричної мережі України
(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Двуліт, П. Д.; Смелянець, О. В.
Розглянуто сучасний стан існуючої фундаментальної гравіметричної мережі та гравіметричних мереж 1-го і 2-го класів України. Обґрунтовано необхідність створення високоточної гравіметричної системи України з відповідною густотою пунктів і середньою відстанню між ними. Подано рекомендації щодо модернізації існуючої мережі та завершення гравіметричного знімання території України в масштабі 1:50 000. Рассматривается современное состояние существующей фундаментальной гравиметрической сети и гравиметрической сети 1-го и 2-го классов. Обосновано необходимость создания высокоточной гравиметрической системы Украины с соответствующей плотностью пунктов и средним расстоянием между ними. Даются рекомендации относительно модернизации существующей сети и завершения гравиметрической съемки территории Украины в масштабе 1:50 000. The current state of the existing fu ndamental gravimetric network and the gravimetric networks of 1st and 2nd classes of Ukraine is considered. The necessity of creation of high-preci sion gravimetric system of Ukraine with a corresponding density of points and the average distance between them is substantiated. The recommendations for modernization the existing network and for completion the gr avimetric survey on the Ukraine area in the scale of 1:50 000 is given.
Про точність обчислення основних характеристик равітаційного поля землі
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Двуліт, П. Д.; Смелянець, О. В.
Основною метою роботи є дослідження вимог щодо точності обчислення характеристик гравітаційного поля Землі (висот квазігеоїда та складових відхилень прямовисних ліній) на основі аналізу методів та чинних вимог до визначення цих характеристик. Методика. Гравіметричний метод є основним методом для визначення висот квазігеоїда і складових відхилень прямовисних ліній для суходолу і шельфових зон. Вихідними даними при цьому є результати гравіметричних знімань. Основними способами визначення характеристик гравітаційного поля Землі є методи інтегральних перетворень, методи параметричної апроксимації, методи статистичної колокації та комбіновані методи. Ці методи обчислення висот квазігеоїда і складових відхилень прямовисних ліній дають різні результати щодо точності обчислень. Методи інтегральних перетворень ґрунтуються на формулах Стокса і Венінга–Мейнеса з урахуванням поправок Молоденського. У разі використання аналітичного продовження точність обчислення складових відхилень прямовисних ліній цим методом сягає 0,5–1" для будь-яких регіонів. Методи параметричної апроксимації уможливлюють обчислення характеристик гравітаційного поля Землі у центральній та близьких зонах (метод В. І. Аронова) або врахування глобальних і регіональних характеристик (метод сферичних гармонік). Метод статистичної колокації використовує статистичні зв’язки між обчислюваними характеристиками гравітаційного поля і вихідними аномаліями прискорення вільного падіння, однак його точність обмежена внаслідок заміни істинних значень коваріацій модельними. У комбінованому методі вплив близьких зон враховують за гравіметричними даними з використанням узагальненого інтеграла Стокса, а вплив далеких зон – з використанням гармонійних коефіцієнтів геопотенціалу. Результати. Для практичної реалізації визначення висот квазігеоїда і складових відхилень прямовисних ліній поверхню геосфери ділять на центральну зону (радіусом 100 км), близькі (до 1000 км) і далекі (решта геосфери) зони. Для цього необхідна вихідна інформація у вигляді гравіметричного знімання масштабу 1:50 000 для центральної зони і масштабів 1:100 000-1:200 000 для близьких зон. Вихідною інформацією для далеких зон є сучасні цифрові моделі гравітаційного поля Землі у вигляді гармонійних коефіцієнтів геопотенціалу. Практична значущість. Обчислюючи складові відхилення прямовисних ліній, треба враховувати переважання впливу центральної та близьких зон, а визначення висот квазігеоїда потребує ретельнішого врахування впливу далеких зон. Для успішного застосування методів обчислень характеристик гравітаційного поля необхідно використовувати відповідну гравіметричну та топографічну інформацію. Наукова новизна. Згідно із сучасними вимогами, обчислення висот квазігеоїда слід проводити з точністю до 0,1 м, а складових відхилень прямовисних ліній – 0,05–0,1". Найбільш ефективним і точним методом обчислення цих характеристик є комбінований метод. Главной целью работы является исследование требований к точности вычислений характеристик гравитационного поля Земли (высот квазигеоида и составляющих отклонений отвеса) на основании анализа методов и существующих требований к определению этих характеристик. Методика. Гравиметрический метод является главным методом для определения высот квазигеоида и составляющих уклонений отвеса для суши и шельфовых зон. Исходные данные при этом – результаты гравиметрических съемок. Основными методами определения характеристик равитационного поля Земли являются методы интегральных преобразований, методы араметрической аппроксимации, методы статистической коллокации и комбинированные методы. Приведенные методы вычислений высот квазигеоида и составляющих уклонений отвеса имеют различную точность. Методы интегральных преобразований основаны на формулах Стокса и Венинга–Мейнесса с учетом поправок Молоденского. При использовании аналитического продолжения точность вычислений составляющих уклонений отвеса достигает 0,5–1" в любом регионе. Методы параметрической аппроксимации предоставляют возможность вычисления характеристик гравитационного поля Земли в центральной и близкой зонах (метод В. И. Аронова) или учета глобальных и региональных характеристик (метод сферических гармоник). Метод статистической коллокации использует статистические связи между вычисляемыми характеристиками гравитационного поля и исходными аномалиями ускорения силы тяжести, однако его точность ограничена в связи с заменой истинных значений ковариации модельными. В комби- нированном методе влияние близких зон учитывают за гравиметрическими данными с спользованием обобщенного интеграла Стокса, а влияние далеких зон – с использованием гармонических коэффициентов геопотенциала. Результаты. Для практической реализации определения высот квазигеоида и составляющих уклонений отвеса поверхность геосферы делят на центральную зону (радиусом 100 км), близкие (до 1000 км) и далекие (остальная часть геосферы) зоны. При этом необходимо наличие исходной информации – гравиметрических съемок масштаба 1:50 000 для центральной зоны и масштабов 1:100 000-1:200 000 для близких зон. Исходной информацией для далеких зон служат современные цифровые модели гравитационного поля Земли под видом гармонических коэффициентов геопотенциала. Практическая значимость. При расчете составляющих отклонений отвесных линий следует учитывать преобладающее влияние центральной и близких зон, а определение высот квазигеоида требует более тщательного учета влияния дальних зон. Для успешного применения методов вычислений характеристик гравитационного поля необходимо использовать соответствующую гравиметрическую и топографическую информацию. Научная новизна. Согласно современным требованиям, вычисления высот квазигеоида следует проводить с точностью до 0,1 м, а составляющих отклонений отвесных линий – 0,05-0,1". Наиболее эффективным и точным методом вычисления этих характеристик является комбинированный метод. The main purpose is to research the requirements for calculation accuracy characteristics of the Earth's gravitational field (quasigeoid heights and plumb line deflection components) based on an analysis of existing methods and requirements to determine these characteristics. Methodology. Gravimetric method is the primary method for determining the height quasigeoid and plumb line deflection components for land and shelf areas. Initial data in this case are results of the gravimetric survey. The main methods of determining the characteristics of Earth's gravitational field is integral transform methods, parametric approximation methods, statistical collocation methods and combined methods. These methods calculate heights of quasigeoid and plumb line deflection components produce with different results on the accuracy of calculations. Methods of integral transforms based on formulas Stokes and Vening–Meynes amended by Molodensky. When using analytic continuation precision calculation of plumb line deflection components this method reaches 0.5–1" for all regions. Parametric approximation methods make it possible to calculate the characteristics of Earth's gravitational field in the central and close areas (V. I. Aronov method) or incorporation of global and regional characteristics (spherical harmonics method). Statistical collocation method uses statistical relationships between the calculated characteristics of the gravitational field and the initial gravity anomalies, but its accuracy is limited due to the replacement of the true values of kovariations on the model values. In the combined method take into account the impact close areas by gravimetric data using the generalized Stokes integral, the impact of distant zones - using geopotential harmonic coefficients. Results. For practical implementation heights quasigeoid and plumb line deflection components definition geosphere surface is divided into a central area (radius 100 km), close (to 1000 km) and long (the rest of the geosphere) zone. It is necessary to have the presence of input information in the form of gravimetric mesurements scale of 1:50 000 for the central zone and the scales of 1:100 000–1:200 000 for close zones. The input information for long areas are modern digital models of the gravity field of the Earth in the form of harmonic geopotential coefficients. Practical significance. Сalculation of plumb line deflection components should be considered the predominant influence of the central and close areas, quasigeoid heights definition requires a careful consideration of the impact of long areas. For successful application of computation methods of gravity field characteristics must use appropriate gravimetric and topographic information. Originality. Under current requirements, calculations of quasigeoid heights should be accurate to 0.1 m, and the plumb line deflection components – 0.05–0.1". The most efficient and accurate calculating method of these characteristics is combined method.
Про точність обчислення складових відхилення прямовисних ліній у районі Західних Альп
(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Двуліт, П. Д.; Бойко, І. В.
Розглянуто точність обчислення складових відхилень прямовисних ліній для дев’яти пунктів Міжнародного геодезичного полігона Західних Альп з використанням сучасної моделі гравітаційного поля Землі EGM 2008 і даних обчислень для вказаних пунктів інших авторів. Показано, що з точністю ~1" можна знайти гравіметричні складові відхилень прямовисних ліній, якщо враховувати перші поправки Молоденського і різновисотність спостережень для пунктів Міжнародного геодезичного полігона. Рассмотрено точность вычисления составляющих отклонений отвесных линий для девяти пунктов Международного геодезического полигона Западных Альп с использованием современной модели гравитационного поля Земли EGM 2008 и данных вычислений для указанных пунктов другими авторами. Показано, что с точностью ~1" можно определить гравиметрические составляющие отклонений отвесных линий, если учитывать первые поправки Молоденского и разновысотность наблюдений для пунктов Международного геодезического полигона. The accuracy of plumb lines deflections computation for 9 points of International geodetic polygon of Western Alps area is considered with use of modern Earth gravity mode l EGM 2008 and computational results for these points of other authors. It is shown that accuracy of ~1" can be achieved in case of taking into account the first Molodensky corrections and height difference s in points of Internat ional geodetic polygon.
Простий спосіб визначення геодезичної широти та висоти точок фізичної поверхні землі
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-10-01) Гузюк, В.; Двуліт, П. Д.
Часові зміни прискорення сили ваги, зумовлені впливом руху полюса і зміною кутової швидкості обертання землі
(Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2000) Двуліт, П. Д.
Проанализовано влияние движения полюса и изменения угловой скорости вращения Земли на вариации ускорения силы веса для пунктов Украины. Показано, что при выполнении высокоточных абсолютных измерений ускорения силы веса необходимо учитывать движение полюсов.