Browsing by Author "Диба, Юрій Романович"

Now showing 1 - 6 of 6

Архітектура військових гарнізонів Волинської губернії ХІХ – початку ХХ століття (формування, еволюція, принципи реабілітації)
(Національний університет водного господарства та природокористування, 2018) Сергіюк, Ірина Миколаївна; Ричков, Петро Анатолійович; Національний університет водного господарства та природокористування; Диба, Юрій Романович; Міхеєнко, Катерина Миколаївна
У дисертаційному дослідженні розглянуто суспільно-політичні передумови будівництва військових гарнізонів на території Волині у складі Російської імперії та визначено стан дослідженості архітектури гарнізонних комплексів ХІХ – початку ХХ ст. Проаналізовано містобудівні аспекти розташування військових гарнізонів на території повітових міст Волині; визначено просторову структуру самого комплексу та особливостей розташування різних типів будівель для різних видів дислокованих військових полків. З’ясовано основні планувальні, об’ємно-просторові, стилістичні та архітектурно-композиційні особливості будівель гарнізонів та їх фасадів, стилістику та характер зовнішнього декору. Вивчено закордонний досвід з реабілітації та реконструкції військових об’єктів, досліджено сучасний стан гарнізонних комплексів Волинської губернії ХІХ – початку ХХ століття та їх історико-культурне значення у контексті архітектурної спадщини Волині та України загалом. Запропоновано принципи та заходи, спрямовані на відновлення та збереження досліджуваних військових об’єктів. В диссертационном исследовании прослежены общественно-исторические, политические и социальные процессы в Российской империи и европейских странах, которые привели к появлению нового типа строений – военных гарнизонов. В дальнейшем были созданы типичные проекты военных гарнизонов, которые находились на территории Волынской губернии. Основными факторами для размещения комплексов были: наличие укреплений с каменными или деревянными зданиями, конюшнями, манежами и т.п., особенности рельефа, водоемов (реки, на слиянии рек, дамбы и мельницы), сформированная инфраструктура (железные дороги, транспортные узлы, пешеходные дороги) и т.п. Проанализовано эволюцию урбанистических особенностей размещения комплексов в структуре городов, в которых для гарнизонных поселений выделялись предместья, где отсутствовали жилищные застройки, подальше от городских рынков, площадей, общественных зданий. Исследованием определено еще один важный фактор влияния на размещение военных гарнизонов – транспортные магистрали разных типов, в частности, железнодорожные станции, шоссейные дороги (вдоль Киев-Брестского шоссе, которое проходило через Житомир, Новоград-Волынский, Ривне, Луцк, Ковель). Внутренняя структура и принципы застройки территорий гарнизонов, определялись особенностями каждого города и имели четкую разработанную структуру в зависимости от рода войск, чина военных. Военный гарнизон состоял из комплекса зданий жилищного, общественного и дополнительного назначения, с главной плацовой площадью и своей внутренней инфраструктурой. Определены характерные типологические группы исследуемых зданий комплексов по разным признакам (функциональным, планировочным, объемно-композиционным, стилистическим) и выделены жилищные, общественные и хозяйственные. Проведен архитектурно-композиционный анализ фасадов гарнизонных зданий и классифицирована типология наиболее значимых элементов в их архитектуре: орнаментальные мотивы, оконные (рядовые, нерядовые) и дверные проемы, фронтоны, пилястры, дымоходы. Проанализирован заграничный опыт по реабилитации и реновации военных объектов, исследовано современное состояние гарнизонов Волынской губернии ХІХ – начала ХХ столетия и их историческо-культурное значение в контексте архитектурного наследия Волыни и Украины в целом. Предложены принципы и мероприятия, направленные на восстановление и сохранение исследуемых военных объектов. In dissertation research were traced historical, political and social processes in the Russian Empire and European countries, which led to the appearance of a new type of buildings – military garrisons. Later, typical projects of garrison complexes that were located on the territory of Volyn province were created. The main factors for the location of the complexes were: the presence of fortifications with stone or wooden buildings, stables, arenas etc., features of relief, reservoirs (rivers, dams and mills), infrastructure (railways, transport nodes, pedestrian roads) etc. Analyzed the evolution of urbanistic features of the placement of complexes in the structure of cities, in which garrison settlements were distinguished suburbs away from markets, squares, public buildings. The research identified another important factor affecting the placement of military garrisons – the transport highways of various types (along the Kyiv-Brest highway which passed through Zhytomyr, Novograd-Volynsky, Rivne, Lutsk, Kovel). The internal structure and principles of setting up garrison’s territory were determined by peculiarities of each city and had a well-developed structure depending on troops and ranks of the militaries. The military garrison consisted of a complex of residential, public and additional buildings with the main square and its internal infrastructure. The typological groups of buildings according to different characteristics (functional, planning, space-compositional, stylistic) were identified. The architectural and compositional analysis of the facades of garrison buildings was carried out and the typology of the most significant elements in their architecture was classified: ornamental motives, windows, doorways, pediments, pilasters, chimneys. Has been analyzed the foreign experience in the rehabilitation and reconstruction of military facilities, the current state of the garrison complexes of the Volyn province of the XIX – the beginning of the XX century and their historical and cultural significance in the context of the architectural heritage of Volyn and Ukraine in general. The principles and measures aimed at restoring and preserving the researched military facilities have been proposed.
Архітектура палацових будівель Якуба Кубицького кін. XVIII – поч. ХІХ ст.
(Національний університет "Львівська політехніка", 2019) Погранична, Ірина Ігорівна; Диба, Юрій Романович; Національний університет «Львівська політехніка»; Михайлишин, Ольга Леонідівна; Прибєга, Леонід Володимирович
Дослідження присвячене творчому доробку Якуба Кубицького кін. XVIII – поч. ХІХ ст. на території сучасної України та Польщі. Встановлено, що на території сучасної України архітектором запроектовано 8 (сьогодні збережено лише три) та на території сучасної Польщі 7 палацово-паркових комплексів. У результаті натурних обстежень зафіксовані картограми втрат та технічний стан збережених об’єктів на території сучасної України. За описами та фотографіями виконано графічну реконструкцію втрачених палаців на території сучасної України. Вивчено основні архітектурні прийоми у плануванні палаців, визначено функціональні, архітектурно-планувальні, об’ємно-просторові та стилістичні характеристики палаців кін. XVIII – поч. XIX ст. авторства Я. Кубицького. Исследование посвящено творчеству Якуба Кубицкого кон. XVIII – нач. XIX в. на территории современной Украины и Польши. Установлено, что на территории современной Украины архитектором запроектировано 8 (сегодня сохранено только три) и на территории современной Польши 7 дворцово-парковых комплексов. В результате натурных обследований зафиксированы картограммы потерь и техническое состояние сохранившихся объектов на территории современной Украины. По описаниям и фотографиям выполнено графическую реконструкцию утраченных дворцов на территории современной Украины. Изучены основные архитектурные приемы в планировании дворцов, определены функциональные, архитектурно-планировочные, объемно-пространственные и стилистические характеристики дворцов кон. XVIII – нач. XIX в. авторства Я. Кубицкого. The research deals with works of Yakub Kubytskyi of the late XVIII- early XIX centuries within the territory of modern Ukraine and Poland. It has been established that within the territory of modern Ukraine the architect designed 8 (nowadays only three of them have been preserved) and within the territory of modern Poland – 7 palaces and park complexes. Due to on-site investigations there were recorded the cartograms of losses and technical condition of preserved objects on the territory of modern Ukraine. According to descriptions and photographs there was carried out the graphical restoration of lost palaces within the territory of modern Ukraine. There have been studied the main architectural methods in palace planning. Functional, architectural and planning, dimensional-spatial and stylistic features of palaces of the late XVIII-early XIX centuries authored by Yakub Kubytskyi were defined. It has been established that the Palladian-style architecture (and specifically its founder Andrea Palladio) had a great influence not only in Europe but also in the whole world. Jakub Kubicki’s pieces of architecture are not an exception. Having analyzed main features of Palladian school, we can say that Yakub Kubytskyi used the following architectural instruments peculiar to that historical period: symmetrical-axial plan in planning buildings, major element of façade – antique portico, in which there were applied flowing massive columns with mostly Doric or Ionic order. The main tools for exterior decorating were order patterns (pilasters, relief frisos). There were often used the ornaments of imperial Rome – swags, bay leaf garlands; window apertures were modestly decorated and accentuated geometrically. A typical window was of rectangular shape with a laconic dripstone on its top. The main building material was calcined brick. They daubed plaster on the walls and painted them pale colors : white, light-blue, pale-yellow. However, except a number of similar composition methods in the architecture of palace and park complexes authored by Yakub Kubytskyi, they did not use the following elements: rotundas, collonades forming a circle or semicircle (proper to architecture of A. Palladio). They did not use wide, semispherical, set on plain dome drum (proper to architecture of A. Palladio) domes in the palaces. Palace plan did not have square or circle shape (proper to architecture of A. Palladio). Risalits never had prominent steeple on their top (rectangular composition of façade did not end in final cornice and roof with four sloping surfaces).
Геральдичний декор в архітектурі Львова кінця XVI – початку XXI ст.
(Національний університет "Львівська політехніка", 2018) Шукатка Мар’яна Степанівна; Диба, Юрій Романович; Національний університет «Львівська політехніка»; Михайлишин, Ольга Леонідівна; Сільник, Олександра Іванівна
Дисертаційна робота присвячена дослідженню геральдичного декору в архітектурі Львова. Геральдичний декор доповнює архітектурний образ будівлі і є важливим елементом композиції. У результаті натурних обстежень проведено інвентаризацію геральдичного декору на фасадах будівель. Досліджено збережені та втрачені зразки геральдичного декору в архітектурі Львова. Визначено основні типи будівель та види гербів, якими вони декорувались. Встановлено способи розміщення геральдичного декору в архітектурі. Проведено класифікацію елементів геральдичного декору та їх поєднання в геральдичні композиції, а також стилістичний аналіз. У роботі сформульовано принципи застосування геральдичного декору в архітектурі та рекомендації для реставрації. Визначено перспективи для подальших досліджень геральдичного декору в архітектурі. Диссертационная работа посвящена исследованию геральдического декора в архитектуре Львова. Геральдический декор дополняет архитектурный образ здания и является важным элементом композиции. В результате натурных обследований проведена инвентаризация геральдического декора на фасадах зданий. Исследованы сохраненые и утраченные образцы геральдического декора в архитектуре Львова. Определены основные типы зданий и виды гербов которыми они декорировались. Установлено восемь способов размещения геральдического декора в архитектуре. Проведена классификация элементов геральдического декора и их сочетания в геральдические композиции, а также стилистический анализ. В работе сформулированы принципы применения геральдического декора в архитектуре и рекомендации для реставрации. Определены перспективы для дальнейших исследований геральдического декора в архитектуре. The thesis is devoted to the study of heraldic decoration in Lviv architecture. Architectural decoration is an integral part of the facade of the building and its composition. Heraldic decor complements the architectural image of the building and is an important part of the composition. This type of decor is an integral part of the visual historical-architectural identification in the public space of the city. It indicates the status of institutions, owners and building founders. The heraldic decoration carries an additional semantic load and serves as a marker on the facade of the building. It reflects the history of the city and the state, its role is more important than the usual architectural decoration. Heraldic decoration was explored only in historical works, heraldry, ornamental art and wasn’t considered as a architectural component. In the work was investigated literature about using of heraldic decor in the architecture of Europe, Ukraine and Lviv. In process of field studies 120 buildings in Lviv with heraldic décor were investigated and was created catalog of inventory cards. Were analyzed retained and lost samples of heraldic decor. Objects with heraldic decoration were divided by function, based on the classification of buildings and structures. This separation allowed to identify the main types of buildings decorated with emblems and establishing a relationship between the type of building and the kind of heraldic decor. Types of heraldic decor are defined as: with state, urban, corporate, church and personal symbols. Were identified eight ways of placing the heraldic decoration in architecture: first way – it tops up pediments, attics, porticoes, tongs; the second way - placed on the wall; the third way - placed above the entrance of the building; the fourth way- decorates the windows; the fifth way – in metal balconies fenced; the sixth way - decorates columns or pilasters; the seventh way - decorates the tower; the eight way- in the facade sculpture. Was investigated structure of the facades proportions decorated with heraldic decor. Heraldic figures are placed on shields of various shapes or arranged in frames and architectural elements. Heraldic compositions are divided into several groups:1) heraldic figure is placed without a shield just on the sparse walls; 2) heraldic figure is placed in the framing; 3) heraldic figure is placed on a round shield or in the wreath; 4) heraldic figure placed on a shield without any décor; 5) heraldic figure is placed on a shield and is topped with a helmet or krown; 6) heraldic figure is placed on the mantle and is topped with a miter; 7) heraldic figure is placed on the shield and ornamented with floral decoration; 8) heraldic figure is placed on the shield ornamented with floral decoration, crown or helmet; 9) heraldic figure is located on a shield held by the supporters; 10) heraldic figure is placed on a shield with a crown which is held by the supporters. Is carried out the stylistic analysis of the heraldic decoration on the building facades. Using of heraldic compositions as an element of the decor of the building depends on the style that dominated one or another period in the architecture of Lviv. The paper formulates six principles of application of heraldic decoration in architecture: typological dependence, compositional unity, accentuation, semantic dependence, unity of form and content, stylistic subordination. The state of conservation of heraldic decoration is investigated and the main causes of destruction of heraldic decoration are determined. Has been developed an algorithm for restoration on the example of three samples restoration of heraldic decoration. The stages of restoration of the heraldic decoration are defined: purification, polychromy study, desalination, biocide treatment, stone strengthening, gluing, addition and reproduction of lost elements, toning, hydrophobization. Are determined prospects for further study of heraldic decor in architecture. Was discovered that heraldic decoration in interior, memorial and sacred architecture, on small architectural forms in Lviv had not been investigated. It is proposed to create a "Lviv Magistrate Museum" where the dismantled heraldic decor will be stored. The study of emblem in the decoration of Ukraine castles is also promising. Heraldic decoration is an integral element of buildings, since its application is followed during all periods of architectural formation of the city.
Закономірності формування архітектури Русі (за джерельною базою Х–XIVст.)
(Національний університет "Львівська політехніка", 2014) Диба, Юрій Романович
У дисертації запропоновано та обґрунтовано застосування до архітектурознавчого дослідження історично замкненої епохи герменевтичної методології, в основу якої покладено центонно-парафразний принцип аналізу неречових (зображальних, писемних, усних, лінгвістичних) джерел. Процеси становлення та розвитку архітектури Русі розглядаються у дослідженні на підставі вивчення фактів, сюжетів, образів та смислів неречових джерел Х–XIV ст. та у тісному зв’язку із загальнокультурним контекстом епохи, політичними, економічними, етнічними процесами та впливом зовнішніх чинників. На конкретних прикладах, у хронологічному викладі продемонстровано дієвість обраної методики та запропоновано низку нових важливих історично-архітектурних інтерпретацій архітектурних явищ періоду Русі. Спираючись на аналіз писемних свідчень про будівничих Русі, віднотовуючи імена будівничих, зафіксовані у вигляді написів на поверхні стін будівель, конструкціях та виробах і вивчаючи інскрипції поховань архітекторів, сформовано максимально повний перелік відомостей про давньоруських будівничих у їх зв’язку з конкретними регіонами та творами. Визначено закономірності формування архітектури Русі та окреслено перспективи її вивчення. В диссертации предложено и обосновано применение к архитектуроведческому исследованию исторически замкнутой эпохи герменевтической методологии, в основу которой положен центонно-парафразный принцип анализа невеществетнных (изобразительных, письменных, устных, лингвистических) источников. Процессы становления и развития архитектуры Руси рассматриваются в исследовании на основании изучения фактов, сюжетов, образов и смыслов невещественных источников Х–XIV вв. и в тесной связи с общекультурным контекстом эпохи, политическими, экономическими, этническими процессами и влиянием внешних факторов. На конкретных примерах, в хронологическом изложении продемонстрирована действенность выбранной методики и предложен ряд новых важных историко- архитектурных интерпретаций архитектурных явлений периода Руси. Опираясь на анализ письменных свидетельств об архитекторах и строителях Руси, отслеживая имена строителей, зафиксированные в виде надписей на поверхности стен, конструкциях и изделиях, а также – изучая инскрипции захоронений архитекторов, сформирован максимально полный перечень свидетельств о древнерусских строителями в их связи с конкретными регионами и произведениями. Определены закономерности формирования архитектуры Руси и намечены перспективы ее изучения. The thesis presents the use of reasonably well-grounded approach of hermeneutic methodology interpreting the historically closed era and applied to the architectural theoretic study, based on the principle of thematic-paraphrase analysis of written, verbal, linguistic, and expressive sources. The formation and development processes in Rus’ architecture are considered in the investigation on the basis of the analysis of stories, facts, images and meanings of immaterial sources of X-XIV centuries in close interconnection with the cultural context of the era, considering political, economic, ethnic processes and the influence of external factors. The verification of the results of the study is in the development of the research procedures, enabling to produce interpretations that cannot be fraud and in giving the criteria that enable to verify the suggested interpretation of texts. Critical analysis of certain key facts from the history of architecture of Rus’ revealed some basic underlying meanings and values of analyzed chronicles and that allowed identifying a number of scientific myths. The efficiency of the chosen method is demonstrated in chronological presentation of specific examples. A range of important new historical-architectural interpretations of architectural phenomena from the Rus period is presented in the thesis. The thesis also presents the following issues. It was found that indirect evidence from the written sources about the relation of East Slavic (Kyiv in particular) paganism with the Khazars is confirmed and supported by the architectural and archaeological features of Kyiv sanctuaries, possibly due to the phenomenon of Jewish proselytism in Khazaria. It was proved that chronicled evidence of the state administrative and urban undertakings of Princess Olga Epoch had nothing to do with the north-western borderlands of Rus’, but they were aimed at a consistent incorporation of Derevlyan Land ( 946) and Volyn’ ( 947) and the development of Bulgar–Kyiv–Regensburg transcontinental trade route. The thesis supports the archaeological conclusions that the chronicled evidence of the X-century contemporaries about Novgorod are not related to the city (hóroda) on the Volkhov founded in the 40's of XI century, and it was proved that the evidence is related to future citadel Vladimir in Volyn’. The chronicled birthplace of Volodymyr Sviatoslavovych was localized around the citadel, in the place known as Budyatyn village. The oldest evidence of sacred Christian construction of Princess Olga Era was analyzed and there was established the connection between chronicled mentions of the Church of Our Lady as owner of Budyatyn village with Zimnenskyi Svyatogorskyi Monastery church. The study also noted the important role of early Bible translations in the formation of a professional architectural terminological apparatus and professional ethics of the builders. The most complete list of information about the ancient builders and architects in the relation to specific regions and works was formed by means of the analysis of the written evidence of the Rus’ builders with the help of noted proper names recorded as the inscriptions on the wall surfaces of buildings, structures and products and by means of examining of burial inscriptions. Based on the analysis of Ukrainian folk legends, the research revealed important historical and architectural facts associated with the practice of commemorating the burial places of builders. The thesis outlines the prospects of further research and investigation of the history of architecture by means of interdisciplinary methodological tools. A new level of historical and architectural research of closed periods, Kyiv Rus’ in particular, is presented in the dissertation. The obtained results are aimed at the increase of educational level and academic proficiency of future architects and at the future establishing of separate educational direction majoring in the history of architecture.
Основи теорії морфології міста
(Національний університет "Львівська політехніка", 2020) Ідак, Юлія Володимирівна; Диба, Юрій Романович; Національний університет "Львівська політехніка"; Осиченко, Галина Олексіївна; Ричков, Петро Анатолійович; Коротун, Ірина Вадимівна
У дисертації розроблено нові в концептуальному плані та важливі для теорії містобудування принципові положення теорії морфології міста. Ідея формування теорії ґрунтується на досвіді, представленому в численних наукових працях американських та європейських урбаністів, на синтезі морфологічних знань, отриманих на міждисциплінарному рівні, та на пошуку нових шляхів розв’язання проблем, пов’язаних із розвитком сучасної теорії містобудування. Демонстрації ефективності теоретико-методологічного інструментарію морфології міста і здійсненню необхідних узагальнень про закономірності та особливості формування матеріальної структури міста сприяли розроблена морфологічна модель «місто-пазл» та сформульована концепція «габітус міста». The thesis is devoted to the explanation of important issues in the field of urban planning, which are related to the contradiction between knowledge of morphology of the city, theoretical actions related to selection and ambiguity of interpretations of morphological concepts and categories in urban planning, and ignorance of techniques and methods of urban morphological research at different levels of city organization. Deep understanding of the morphological content and detailed study of the theoretical and methodological regulations of morphology, formulated in natural sciences and humanities, have become the starting points for solving the issue. The idea of establishing the bases of the theory of morphology of the city is based on the experience, presented in numerous scientific studies of American and European urbanists, the synthesis of morphological knowledge gained at the interdisciplinary level and on finding new ways of solving problems related to the development of the modern theory of urban planning. The purpose of the research is the development of theoretical and methodological and methodical regulations of morphology of the city which can explain the morphological content in urban planning and systematize knowledge of patterns and features of formation of a material structure of a city. Some regulations, new conceptually and also important for the theory of urban planning, and inferences, gained personally by the applicant, have been substantiated in the thesis, particularly for the first time: it has been established that the reflection of morphological features in urban planning is theoretical synthesis of knowledge of a form, aimed at studying of material reality, taking into consideration interdisciplinary knowledge of morphology and related scientific approaches; the basic elements have been determined and the logical structure of the theory of morphology of the city has been formulated, which summarize knowledge of morphology and enable to explain the specifics of morphological features in the learning of the city; it has been introduced the concept of "physical form of the city", which reveals semantic characteristics of morphological features in the learning of the city; it has been distinguished the main directions of urban morphology development – structural morphology, evolutionary morphology, which will contribute to expansion and extension of morphological ideas in the theory and practice of urban planning; it has been established the criteria for identifying of the main types of physical form and morphological structure of the city, which fix formal properties, aimed at determining patterns and features of formation of the material structure of the city; it has been developed the morphological model «city-puzzle», which summarizes patterns of formation of the material structure of the city and is reflected in the principles of morphology of the city. It has been proved the necessity of introducing the concept of the habitus of the city into the theory of urban planning, which enables to explain the peculiarities of the formation of the material structure of cities embodied in different historical periods; the following formulation of the concept has been offered for urban planning: the habitus of the city is a set of morphological characteristics of the material structure of the city, inherent only in a certain epoch and a certain culture. It has been stated the essence of such categorical concepts related to urban morphology as: morpheme, morph, morphological type, morphological unit, morphological feature, morphological structure, which distinguish objects according to certain specific features and reflect generally the morphological phenomenon and connections between them; it has been specified the meaning and interrelation of the concepts "urban morphology" and «morphology of the city», it has been proved that they are similar in their essential characteristics, but they are correlated as a dialectical whole and its part. It has been specified the morphological methods of the study of the city: morphometric, morphographic, morphotypological, which have an interdisciplinary status and promote methodological and instrumental integration with other scientific branches. It has been established that the method of morphological description is the methodological basis of the morphology of the city; the morphological approach to the typology of urban planning objects, based on the specifics of the morphological features, has been developed further which allows to evolve general techniques and principles of their urban organization. Knowledge of the theoretical bases of morphology of the city can be used during independent analysis of the methodology of scientific research of formative processes of architectural and urban planning objects, prerequisites for their development, elucidation of causal relationships of various phenomena, for unbiased assessment of theoretical and practical achievements of various fields of knowledge and understanding of the features of the transformation processes occurring in modern urban planning. В диссертации разработаны новые в концептуальном плане и важные для теории градостроительства принципиальные положения теории морфологии города. Идея формирования теории основывается на опыте, представленном в многочисленных научных трудах американских и европейских урбанистов, на синтезе морфологических знаний, полученных на междисциплинарном уровне, и на поиске новых путей решения проблем, связанных с развитием современной теории градостроительства. Демонстрации эффективности теоретикометодологического инструментария морфологии города и осуществлению необходимых обобщений о закономерности и особенности формирования материальной структуры города способствовали разработанная морфологическая модель «город-пазл» и сформулированная концепция «габитус города».
Теоретичні основи формування архітектури залізничних вокзалів
(Національний університет "Львівська політехніка", 2021) Рочняк, Юрій Альфредович; Диба, Юрій Романович; Національний університет "Львівська політехніка"; Древаль, Ірина Владиславівна; Михайлишин, Ольга Леонідівна; Лукомська, Зоряна Володимиріва
У дисертації розкрито теоретичні основи формування архітектури залізничних вокзалів у історичному, морфологічному, художньому, просторовочасовому та соціокультурному аспектах у ході розвитку, змін і трансформацій. Визначено чинники, прототипи у появі та становленні цієї архітектури і утворенні просторово-дієвого художньо осмисленого конструкта. Відзначається роль архітектури залізничних вокзалів у поширенні соціальних та художньокультурних цінностей і взаємовплив з іншими об’єктами. Окреслюються загальні напрями та тенденції розвитку архітектури залізничних вокзалів. The dissertation is devoted to the disclosure of the theoretical foundations of the formation of the architecture of railway stations in historical, morphological, artistic, spatio-temporal and socio-cultural aspects in the process of their emergence, development, change and transformation. Historical aspects cover the main periods of development of the architecture of railway stations in the world and in Ukraine. The architecture of the railway stations originates from the historical regularities associated with other objects. This is noticeable in the railway station buildings of large cities in comparison with palaces and large public buildings, the architecture of the railway stations of small settlements is similar to manor housing, and that of landing platforms-stops - to the buildings of other public transport. Ukrainian national motifs are expressed by the ornamentation of facades and small plastic forms of stations buildings. Recently, there has been a search for national and regional expression in new and renovated railway stations, which took place at the turn of the previous century. Morphological aspects relate to the regularities of time-related changes of forms and are generalized in the morphological types of buildings of railway stations, perrons, crossings, station sqwares. Factors, prototypes of emersion of the building and formation of this architecture are determined. The morphological changes of railway station buildings at the level of urban planning, territorial level and that of the building itself are revealed. On the urban planning level there are scenarios (emersion of the building, changes in it, dismantling); at the level of the territory and construction of the railway station there are schemes (additive, multiplicative, inversion, inclusive, mixed); at the level of the building, changes in the perimeter of the walls are possible (adaptation, superstructure, radical re-planning, finishing). Artistic aspects as compositional and stylistic techniques and means of construction of railway stations are comparable to other public buildings, perrons have a separate order, and the railway station area is connected with the architectural and urban context. Compositional and stylistic groups of railway station buildings of some railway lines and areas reflect the temporal and territorial involvement in political, economic and other factors. The ways of group distribution of railway stations in Western Ukraine are established and the uniqueness for preservation and adaptation of them in view of the historical value is asserted. From the middle of the XIX century the architecture of the railway station has been perceived as an archetype with varying sizes, planning, composition, styles, etc., influencing other public architecture. Spatial-temporal aspects of the formation of the architecture of railway stations describe the geometric and topological schemes of their construction. The concept of the mode of time is based on a philosophical understanding of the category of time. A space-time model has been created that reflects the heterogeneity of parts of architectural space in different time modes. The selectivity of time modes is related to the psychological attitude and trajectory of movement of the client-passengers in different topos of the railway station. Socio-cultural aspects are based on a complex of emotional, religious, political, commercial, linguistic, artistic, memorial, thematic and game components. The railway station has become a socio-cultural phenomenon as an architecturally formed space-shell of departure and arrival as well as related processes. It is perceived as a stable "chronotope" - an image of spatial and temporal connectivity to meet needs, first of all of connection and conveyance. This phenomenon goes beyond the physical boundaries of the railway station and becomes part of the culture. The role of railway station architecture is important in spreading of social, artistic and cultural values and interacting with other objects and processes. The main directions of development of architecture of railway stations are outlined: operating of the existing stations, construction of new stations, construction of small stations and landing platforms. These directions follow from the priorities and factors in modelling of the architecture of railway stations. The processes of origin, development, change, decline, transformation and interpretation of morphological types, compositional, stylistic techniques and means in spatio-temporal connection and socio-cultural context are combined. The main trends in the architecture of railway stations are the expression of basic ideas that reflect the evolution of railway station architecture as borrowing, choice, recomprehension, interpretation of forms. These processes tend to form a stable architectural-spatial construct in character from the "architecture of expression and demonstration" through the "architecture of reglementation" to the "architecture of choice and promotion." В диссертации раскрыты теоретические основы формирования архитектуры железнодорожных вокзалов в историческом, морфологическом, художественном, пространственно-временном и социокультурном аспектах в ходе развития, изменений и трансформаций. Определены факторы, прототипы в появлении и становлении этой архитектуры и образовании пространственнодейственного художественно осмысленного конструкта. Отмечается роль архитектуры ж/д вокзалов в распространении социальных и художественнокультурных ценностей и взаимовлияние с другими объектами. Определяются общие направления и тенденции развития архитектуры ж/д вокзалов.