Browsing by Author "Д’яченко, Н. О."

Now showing 1 - 1 of 1

Structural-kinematic relationships at the development of shear dislocations and their impact on localization of gas-dynamic phenomena on the example of Krasnoarmiiska monocline at Donbas
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Безручко, К. А.; Д’яченко, Н. О.; Bezruchko, K.; Diachenko, N.; Інститут геотехнічної механіки ім. М. С. Полякова Національної академії наук України; Institute of Geotechnical Mechanics named by N. Poljakov of National Academy of Sciences
Мета. Метою роботи є реконструкція геодинамічного розвитку зсувної дислокаційної зони (зсувних полів напружень) Красноармійської монокліналі (КМ) Донбасу (Східна Україна) та виявлення закономірностей її впливу на виникнення газодинамічних явищ (ГДЯ) у вугільних відкладах. Методика. Для аналізу структурно-геологічної інформації застосовано методи цифрової геологічної картографії, гірничо-геометричного моделювання, геолого-структурного аналізу та структурно-геоморфологічного реконструювання. Використано комплекс методів статистичного оброблення даних про тектонічну порушеність оцінювання частоти зустрічі азимутних орієнтувань методом роз-діаграм. Застосовано прийоми морфо-тектонічного аналізу вугільного пласта (математичний прийом виділення градієнтних структур). Результати. Запропоновано тектонічну модель формування пул-апартів у режимі транстенсії на теренах КМ (на прикладі шахти “Добропільська”), що зумовлює прояви ГДЯ (зокрема “мокрі суфляри”) у вигляді малих улоговин просідання у зонах кулісного перекриття зсувів. Останні сформовані під дією зсувного поля тектонічних напружень (вісь укорочення простору (σ1) внаслідок горизонтального зсуву орієнтована за азимутом 160–170° (340–350°), вісь подовження (σ3) – 70–80° (250–260°). Поєднання облямовувальних Y та T розривів в умовах транстенсії, швидше за все, забезпечує газопроникність та водопроникність зони. Досліджено структурно-кінематичні закономірності формування та розвитку зсувних дислокацій КМ Донбасу. Наукова новизна. Вперше на основі розробленої цифрової моделі фактичної тектонічної порушеності масиву гірських порід на прикладі групи гірничих відведень шахт КМ досліджено структурно-кінематичні закономірності формування та розвитку зсувних дислокацій Красноармійського району Донбасу та їх вплив на формування зон ГДЯ. Вперше встановлено, що: а) субпаралельні диз’юнктиви ПнС орієнтування (15–30°) незалежно від морфології слугують межами паралелограмоподібних блоків, утворюючи або лускаті пакети, або пакети скидних уступів (залежно від морфології розриву), обмежені за простяганням скидовими зміщувачами Пн-ПнС та ПдЗ падіння; в разі лускатих пакетів у орієнтуванні падіння зміщувачів домінує С-ПдС напрямок, розриви, що обмежують скидні уступи, характеризуються зустрічним ЗПн напрямком падіння; б) розриви ПдС орієнтування, морфологічно представлені зсуво-насуваами та з глибиною змінюють не тільки кут падіння з 35° до 85°, але й азимут простягання (з 20–25° до 50°), утворюючи в плані віялове оперення основного розриву; в) розриви різної морфології представлені не поодиноким зміщувачем, а серією порушень на всіх стратиграфічних горизонтах, які формують зону розривоутворення - вертикальну “тектоносмугу”; г) у ПнС частині шахти “Піонер” виявлено дуплекс-стиснення (режим транспресії), виражений складчастою системою (F), ширина яких до 287 м, і фрагментами пологих Новоіверських насувів, що змінюють простягання; д) зона розташованих ланцюгом дуплексів розтягу, що мають характерну ламано-ступінчасту конфігурацію на шахті “Добропільська”, до якої приурочені “мокрі суфляри”, розвивається завдяки локальному розтягу (транстенсії); е) параґенез деформацій на досліджуваній території відповідає зсувному полю тектонічних напруг із північ-північно-західним напрямком стиснення і схід-північно-східним - розтягування, в якому по розривах відбуваються скидо-зсувні зміщення. Практична значущість. Встановлені закономірності впливу зсувної тектоніки на формування ГДЯ у вугільних пластах важливі не тільки уточненням механізму тектоноґенезу та природи формування пул-апартів (кулісоподібних зон розтягу), але і можливістю використання додаткових прогностичних критеріїв пошуків скупчень вільного метану та його раптових проявів (ГДЯ) у вугільних пластах. Застосування на гірничовидобувних підприємствах цих закономірностей дасть змогу зменшити витрати на боротьбу з небезпечними проявами ГДЯ та надійно їх прогнозувати.