Browsing by Author "Жаровська, Ірина"

Now showing 1 - 11 of 11

Theoretical and legal study of the prinsiple of access to the healht care
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Жаровська, Ірина; Щирба, Мар'яна; Zharovska, Iryna; Shchyrba, Mariana; Національний університет “Львівська політехніка”; Волинський національний університет імені Лесі Українки; Lviv Polytechnic National University; Lesya Ukrainka Volyn National University
Метою статті є аналіз теоретичних аспектів реалізації принципу доступності у сфері охорони здоров’я. Однією з найважливіших у житті людини та суспільства є сфера охорони здоров’я. Доведено, що принцип доступу до медичної допомоги є вирішальним для забезпечення правового статусу пацієнта, і він викладений у багатьох міжнародних документах. Міжнародне право визначає основні стандарти доступності медичної допомоги, які забезпечують фінансову, територіальну, професійну та інформаційну доступність. Доступність медичної допомоги є одним із основних принципів правового статусу пацієнтів, має комплексний характер, охоплює доступність медичної допомоги та наявність ліків та інших лікарських засобів, що широко закріплено міжнародним, регіональним та національним законодавством. Авторами виокремлено наступні критерії доступності: фінансовий (рівний доступ до якісних послуг незалежно від економічної спроможності оплатити медичні послуги, з урахуванням комплексної, ефективної та безпечної медичної допомоги, виступає відображенням ступеня соціальної захищеності особи), в той же час економічна доступність визначається найкращими інтересами пацієнта); територіальний (виражаються в можливості фізичного доступу до закладів охорони здоров’я, медичних спеціалістів необхідного профілю, медичних служб та закладів); професійний (можливість доступу до якісної допомоги, яка відповідає потребам пацієнта, безпосередньо пов'язана з професіоналізмом спеціалістів та іншого медичного персоналу); інформаційний (забезпечує доступ) до інформації, пов’язаної зі станом здоров’я пацієнта, проведеними медичними заходами та тими, які необхідні особі для підтримки та відновлення здоров’я, з урахуванням статистики їх ефективності та побічних ефектів, відомостей про можливість застосування останніх досягнення медицини тощо).
Глобальні виклики у сфері вікової дискримінації
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Жаровська, Ірина; Грень, Наталія; Zharovska, Iryna; Gren, Natalia; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський окружний адміністративний суд; Lviv Polytechnic National University; Lviv District Administrative Court
Розглянуто проблеми дискримінації за ознакою віку. Авторська концепція полягає у тому, що глобальні виклики збільшують ризики дискримінації. Глобалізація торкається всіх сфер суспільного життя. Права та свободи людини є ціннісними характеристиками для людини та суспільства, тому вагомим є аналіз сутності та проявів дискримінації у глобалізованому просторі. Виокремлено глобальні проблеми, які прямо впливають на сучасну політику держави у сфері дискримінації. До них зараховано: по-перше, зміни у системі державного управління, оскільки саме вона є тим ресурсом, що безпосередньо формує та реалізує національну правову політику; по-друге, глобальну проблему старіння, що призводить до збільшення кількості осіб старшої вікової групи. Кількість осіб літнього віку зростає, тому соціально-фінансовий тягар на національні бюджети також збільшується, сфера медицини зазнає додаткового навантаження, суспільна інфраструктура, комунікаційне інклюзивне середовище потребують належного облаштування. Такі проблеми можуть спричиняти неналежну реалізацію антидискримінаційної політики. По-третє, диспропорція між віковими та гендерними факторами. Міжнародне співтовариство запровадило коефіцієнт залежності від старості (OADR) як кількість утриманців похилого віку (осіб у віці 65 років і старше) на 100 осіб працездатного віку (від 20 до 64 років). Цей показник ґрунтується на економічній залежності, пов’язаній зі зростаюнням частки населення старшого віку. OADR один із найчастіше використовуваних показників для моніторингу змін у віковій структурі популяцій. Прогнозують, що він зросте вдвічі за найближчі тридцять років. Знову ж таки залежність осіб літнього віку може бути суттєвою сферою для поширення дискримінації. Жінки, як правило, живуть довше, ніж чоловіки, на глобальному рівні у 2015–2020 рр. тривалість життя жінок більша на на 4,8 року. Така гендерна диспропорція впливає не тільки на гендерну дискримінацію, але й на вікову, оскільки саме множинна дискримінація, тобто не за однією, а за багатьма ознаками, дуже поширена на сучасному етапі правової реальності.
Демократія та верховенство права: сучасна методологія управлінсько-владної діяльності
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Жаровська, Ірина; Zharovskaya, Irina; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Загалом демократію необхідно розуміти як політичну форму правління у державі, що здійснюється народом або безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано за допомогою обраних представників (представницька демократія). Аналіз іноземної літератури дав змогу узагальнити ознаки демократії. Проте вказано, що вони є суто формальними. Саме якість цих інститутів відображає реальність демократії. Проаналізовано основний принцип демократії – верховенства права. За “вузького підходу” поняття верховенства права охоплює лише принципи процесуальної справедливості, за “ширшого підходу” – також істотніші специфікації елементів, що належать до верховенства права. Ключова характеристика верховенства права полягає у тому, що їй відведено важливе завдання – перевірка реального функціонування інституційного захисту прав людини. Зрештою, верховенство права репрезентує захист індивідуальних прав як головної мети у функціонуванні політичних інститутів. Юридичний підхід повинен змінюватися, забезпечуючи можливість належного управління через розширення класичного позитивістського розуміння права. Ця сучасна парадигма державного управління намагається використовувати демократичні цінності замість бюрократичних цінностей, тому що бюрократичні організації ніколи не є нейтральними. В результаті одна група виконує їхні вимоги, а інша відірвана від неї. Тому новою парадигмою державно-владного управління сучасності є реальність забезпечення рівного впливу груп та суб’єктів на владне рішення в публічно-адміністративній діяльності із встановленням демократичної процедури та відстоюванням демократичних цінностей. Серед них прозорість управління, широка участь, підзвітність, відповідальність, верховенство права, ефективність та результативність рішень.
Діяльність мкчх у період збройних конфліктів
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Жаровська, Ірина; Zharovs’ka, Iryna; Жаровская, Ирина; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Розглядається питання функціонування МКЧХ. Вказується на принципи функціонування. Акцентовано увагу саме на діяльності МКЧХ під час збройного конфлікту.
Захист екологічних прав: теоретичний та праксіологічний характер
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Жаровська, Ірина; Zharovska, Iryna; Національного університету “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Статтю присвячено аналізу з погляду теоретичної юриспруденції та практичного аспекту захисту екологічних прав в сучасному глобалізованому суспільстві. Акцентовано, що навколишнє середовище є спільним надбанням людства, важливо знайти прогресивні та полівалентні рішення для його захисту і збагачення. Ці рішення мають комплексних характер, та вміщують правові, інституційні та організаційно-управлінські заходи. Констатовано, що захисники довкілля та землі відіграють вирішальну роль у спробах уповільнити екологічні зміни та подолати нерівність влади у використанні землі та розвитку ресурсів. Екологічні права мають бути захищені на міжнародному рівні, оскільки питання проблем з навколишнім середовищем зазвичай не обмежується кордонами окремої держави. Проте первинне забезпечення екологічних прав громадян – це зобов’язання держави. Умотивовано, що захист прав людини є необхідним елементом його функціонування. Без системи захисту та гарантування можливості не перетворюються в реальні права, так і залишаючись декларативними гаслами. Екологічні права – це права вітального значення. Зміна навколишнього природнього середовища критично впливає на життя людини, спричиняючи катастрофи, що загрожують існуванню людства. Право на життя загальновизнано як основне або фундаментальне право людини, здійснення якого є необхідною умовою здійснення всіх інших прав людини. Захист екологічних прав має пріоритетне значення для суспільства, держави і людини. Проблема полягає в тому, що захист природи часто входить в дисонанс з інтересами певних кланів, олігархічних груп та конгломерацій. Право на безпечне для життя та здоров’я довкілля є ключовою основою екологічних прав громадян, на реалізацію якого спрямовані інші екологічні права. Констатовано, що вирішення проблеми захисту довкілля знаходиться в контексті екологічної глобальної освіти та досягнення Цілей сталого розвитку. Юридична освіта відіграє важливу, але недостатньо визнану роль в антропогенних змінах навколишнього середовища. Активізація освітньої екологічної сфери вирішує ключові проблему – пошук оптимальних позицій при вирішенні екологічних проблем, так вирішується питання захисту екологічних прав.
Національна та інформаційна безпека (актуалізація в сучасних умовах)
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Жаровська, Ірина; Zharovskaya, Irina; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Увага зосереджена на питаннях інформаційної безпеки. Кіберзагрози в глобалізаційному суспільстві є завжди, проте в час певних світових чи державницьких проблем та труднощів їх вплив відчувається особливо гостро. Констатовано, що нині світ зустрівся з новою проблемою – новою хворобою, від якої не має лікування та попередження у вигляді вакцинації. Комплекс заходів, які вживають на державному рівні, зумовлює послаблення державного та недержавного секторів економіки та стосується всіх сфер життєдіяльності як окремої людини, так і держави та міжнародних інституцій. В той же час питання інформаційної безпеки привертається з новою силою, оскільки активізувалися кібератаки різного рівня. За нашим аналізом вони мають вибірковий характер, та спрямовані саме на ті інституції, які особливо задіяні в протидії пандемії. Від початку пандемії COVID-19 ВООЗ зафіксувала різке збільшення кількості кібератак, спрямованих на її співробітників, та афер по електронній пошті, що стосуються громадськості в цілому. У висновках зазначено, що проблема інформаційної безпеки стосується комплексу національних інтересів. Кібератаки активізувалися у час боротьби зі світовою пандемією, що зумовлена поширенням COVID-19 та стосуються як міжнародних інституцій, діяльність яких направлена на спеціалізовану боротьбу з цією кризою, так і на національні державні органи публічної влади. Ці кібератаки проводять не тільки через економічний інтерес, але й з метою поширення панічних настроїв та страху серед населення, підбурювання та інші масові девальвації. Національна державна стратегія та Стратегія кібербезпеки має мати комплексний характер та стосуватися як превентивних заходів, так і заходів відповідальності за протиправні діяння.
Питання статусу “нетрадиційних” дітей
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Жаровська, Ірина; Олійник, Павло; Zharovska, Iryna; Oliynyk, Pavlo; Жаровська, Ирина; Олийник, Павел; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано статус дітей, які народжені за допомогою новітніх методів репродукції (“нетрадиційних дітей”), зокрема щодо викликів, які пов’язані з їх соціалізацією у суспільній реальності. Доведено, що статус таких дітей тісно пов’язаний із сімейноправовими відносинами. Характер сім’ї в нашому суспільстві змінювався протягом останніх десятиліть унаслідок значного соціально-економічного поступу. Зростає доступність і спектр послуг медичного подолання безпліддя – це також сприяє зростанню різноманітності сімей. Вказано на проблеми стигматизації “нетрадиційних” дітей, проаналізовано недоліки правового регулювання досліджуваної проблеми в Україні.
Правова політика держави (теоретико-правовий аналіз)
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Жаровська, Ірина; Zharovskaya, Irina; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті подано теоретико-правовий аналіз поняття правової політики. Її позиціоновано як основний вид політики загалом, оскільки через неї відбувається державно-вольове спрямування розвитку держави у всіх сферах суспільних відносин. Узагальнено, що правова політика цивілізованих народів повинна відповідати аксіологічним принципам верховенства права, демократизму, гуманізму, законності, узгодженості інтересів окремого індивіда, суспільства та держави тощо. Сутністю правової державної політики є стратегічне планування у правовій сфері як постійний процес, за допомогою якого суб’єкти правової політики переглядають стратегічний напрямок своєї організації та її діяльності для досягнення цілей, що визначені органами публічного управління для громади. Державна система планування розвитку охоплює різноманітність інструментів, що включають правову основу держави, а також механізми перетворення політичних рамок у середньостроковий сектор розвитку. Констатовано, що вибір часових меж зумовлений сферою правової політики і глобальністю трансформацій. Доведено, що пріоритетне значення правової політики держави зумовлене: потребою організаційно та нормативно забезпечити економічну, політичну, соціальну сферу співжиття людей; необхідністю упорядкування правової інформації; встановлення єдиних напрямків розвитку державного, публічного та правового простору; необхідністю становлення правопорядку в державі та забезпечення демократичних аксіологічних патерн; встановлення єдиної державницької ідеології; розвиток правової культури та правосвідомості суспільства.
Роль феномену національної свідомості у державно-правовому просторі
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Жаровська, Ірина; Zharovs’ka, Iryna; Жаровська, Ирина; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано проблему значення національної свідомості для державно- правового простору. Позиціонується, що свідомість окремої особистості формує погляди, уявлення, почуття щодо чинного або бажаного права, держави, соціальних та державотворчих процесів. У державно-владній діяльності національна свідомість окремої особистості впливає не тільки на індивідуальному рівні, але й формує комплек- сні масові національні інтенції. Констатовано, що неприйнятною є форма державної влади, яка суперечить духу та свідомості, ментальним атрибутам народу, що її формує.
Спонукальні причини міграції в сучасних умовах
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Бортник, Надія; Жаровська, Ірина; Цьвок, Мар’яна; Bortnyk, Nadia; Zharovs'ka, Iryna; Tsvok, Maryana; Бортнык, Надежда; Жаровская, Ирина; Цьвок, Марьяна; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Дослідженно міграційні процеси, що відбуваються в сучасному транзитивному суспільстві і по-різному впливають на розвиток і держав-донорів, і держав-реципієнтів. Розглянуто спонукальні причини міграції з позиції сьогодення. З’ясовано характерні особливості сучасних міграційних процесів, що відбуваються в Україні, в контексті євроінтеграції.
Інформаційна війна як сучасне глобалізаційне явище
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Жаровська, Ірина; Ортинська, Наталія; Zharovska, Iryna; Ortinska, Nataliya; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Розглянуто прояв соціально-правової природи в такому новітньому глобалізаційному явищі, як інформаційна війна. Доведено, що маніпулювання інформацією через психологічний вплив на опонента давно був засобом ведення війни. Вказано, що особливістю інформаційної війни є не тільки те, що вплив здійснюється з використанням новітніх засобів, а й те, що це непідконтрольний ресурс, який дуже слабо піддається правовій регламентації, тому активно застосовує неправдиву, перекручену інформацію як засіб маніпуляції свідомістю. Сучасне глобалізоване суспільство трансформує роль держави, державної влади, системи державної оборони у військовому конфлікті. Держава за правилами міжнародного права володіє суверенітетом, що означає: держава є остаточним арбітром, упорядкувачем суспільних відносин у межах свого географічного кордону. Сьогодні держави втрачають основні ознаки державності у вигляді географічних кордонів та розмиваютья поняття суверенітету.