Browsing by Author "Ковальчук, Віталій Богданович"

Now showing 1 - 3 of 3

Децентралізація публічної влади в правовій теорії та державотворчій практиці
(Національний університет "Львівська політехніка", 2020) Ременяк, Олеся Василівна; Ковальчук, Віталій Богданович; Національний університет "Львівська політехніка"; Скрипнюк, Олександр Васильович; Панчук, Ірина Олегівна
У роботі проаналізовано ґенезу ідеї децентралізації в світовій політико-правовій думці та державотворчій практиці. Досліджено сутність децентралізації та особливості її визначення в теорії держави та права. Автором з’ясовано історіографію та методологію дослідження децентралізації публічної влади. У дисертації, на основі досвіду європейських демократій, узагальнено основні сучасні концепції децентралізації влади. Визначено особливості та моделі децентралізації публічної влади в унітарній державі, а також співвідношення явищ децентралізації та федералізації. Проаналізовано вплив глобалізації як правового явища на децентралізацію публічної влади в державі. Автором узагальнено особливості децентралізації влади в умовах демократичної трансформації. Комплексно проаналізовано нормативно-правову базу реформи децентралізації в Україні та процес реформування місцевого самоврядування як напрям децентралізації публічної влади. Вказано на проблеми проведення конституційної реформи щодо децентралізації влади в Україні та можливості удосконалення процесу передачі функцій і повноважень від центральних органів влади до місцевих. Диссертация является комплексным теоретическим исследованием децентрализации публичной власти в правовой теории и государственной практике. В работе проанализирована генеза идеи децентрализации в мировой политико-правовой мысли и государственной практике. Исследована сущность децентрализации и особенности ее определения в теории государства и права. Автором установлено историографию и методологию исследования децентрализации публичной власти. В диссертации, на основе опыта европейских демократий, обобщены основные современные концепции децентрализации власти. Определены особенности и модели децентрализации публичной власти в унитарном государстве, а также соотношение явлений децентрализации и федерализации. Проанализировано влияние глобализации как правового явления на децентрализацию публичной власти в государстве. Автором обобщены особенности децентрализации власти в условиях демократической трансформации. Комплексно проанализировано нормативно-правовую базу реформы децентрализации в Украине и процесс реформирования местного самоуправления как направление децентрализации публичной власти. Указано на проблемы проведения конституционной реформы по децентрализации власти в Украине и возможности совершенствования процесса передачи функций и полномочий от центральных органов власти к местным. Установлено, что децентрализация публичной власти является действенным механизмом организации публичной власти в демократическом правовом государстве, которая реализуется в процессе проведения государством конституционной реформы, направленной на передачу властных полномочий (прав и обязанностей, материальных и интеллектуальных ресурсов) от центральных органов власти к местным в пределах установленных законодательством, с учетом необходимости эффективного взаимодействия между ними и институтами гражданского общества. Децентрализация может осуществляться в политическом, административном и финансовом направлениях. Подчеркнуто, что модель децентрализации публичной власти зависит от следующих критериев: государственное устройство страны, административно-территориальное деление страны, правовая система, организация государственной власти, нормативное обеспечение, развитие гражданского общества, история государственности, народные традиции, обычаи и др. В то же время, выбранная модель децентрализации публичной власти является основой для становления и развития эффективной системы местного управления. Выяснено, что децентрализацию в условиях глобализации надо рассматривать в нескольких аспектах: как один из приоритетных принципов организации и функционирования публичной власти; как стратегическое направление современной государственной политики; как весомый критерий в осуществлении всех отраслевых реформ; как децентрализацию государственного и местного законодательства. Замечено, что децентрализация публичной власти в условиях глобализации осуществляется на основе международно-правового и национально-правового факторов, которые находятся в тесной взаимосвязи. При этом, изучение и анализ практики применения международных документов в сфере децентрализации публичной власти в Украине указывает на их обработку только на теоретико-правовом уровне, тогда как действенный механизм и порядок осуществления и реализации основных принципов децентрализации публичной власти в государственной практике отсутствуют. Установлено, что действующая нормативно-правовая база реформы децентрализации оставляет нерешенными и несогласованными много важных вопросов. В частности, по оптимизации полномочий местных органов исполнительной власти, введение института префектов, Закона Украины «Об административно-территориальном устройстве Украины» и других. Что, в свою очередь, обусловливает возникновение ряда проблем в ходе внедрения реформ децентрализации публичной власти в Украине. В то же время, значительное количество нормативно-правовых актов различных уровней в сфере обеспечения реализации публичной власти на местах должны как следствие нечеткого понимания процесса децентрализации и должностными лицами органов исполнительной власти и местного самоуправления, и обычными гражданами. Отмечено, что развитие института местного самоуправления в контексте децентрализации тесно связано с оптимизацией территориальной организации власти, составляет обоснованную территориальную основу для деятельности органов местного самоуправления и органов исполнительной власти, способную обеспечить доступность и качество административных и социальных услуг, предоставляемых этими органами. The dissertation is a comprehensive theoretical study of the decentralization of public authority in legal theory and state practice. The paper analyzes the genesis of the idea of decentralization in world political and legal thought and state practice. The essence of decentralization and the features of its definition in the theory of state and law are investigated. The author established the historiography and methodology of the study of decentralization of public authority. The dissertation, based on the experience of European democracies, summarizes the basic modern concepts of decentralization of power. The features and models of decentralization of public authority in a unitary state, as well as the ratio of the phenomena of decentralization and federalization, are determined. The influence of globalization as a legal phenomenon on the decentralization of public authority in the state is analyzed. The author summarizes the features of decentralization of power in a democratic transformation. The legal framework of decentralization reform in Ukraine and the process of reforming local self-government as a direction of decentralization of public authority are comprehensively analyzed. The problems of constitutional reform on the decentralization of power in Ukraine and the possibility of improving the transfer of functions and powers from central authorities to local ones are pointed out.
Правові засади взаємодії державної влади та опозиції в період демократичної трансформації: перспективи законотворення
(Національний університет "Львівська політехніка", 2021) Пивовар, Майя Сергіївна; Ковальчук, Віталій Богданович; Національний університет "Львівська політехніка"; Котуха, Олександр Степанович; Цуркан-Сайфуліна, Юлія Василівна
Транснаціоналізація сучасного конституціоналізму: теоретико-правовий вимір
(Національний університет "Львівська політехніка", 2021) Забокрицький, Ігор Ігорович; Ковальчук, Віталій Богданович; Національний університет "Львівська політехніка"; Скрипнюк, Олександр Васильович; Лемак, Василь Васильович; Косович, Віталій Мирославович
У дисертації здійснено комплексний аналіз транснаціоналізації сучасного конституціоналізму крізь теоретико-правовий вимір. Розглянуто історичні аспекти та методологію дослідження конституціоналізму як транснаціонального явища, зокрема вказано, що під час дослідження варто застосувати комплексну методологію та інтегративний підхід, а конституціоналізм є продуктом західної цивілізації. Проаналізовано загальнотеоретичні засади сучасного конституціоналізму як транснаціонального явища, запропоновано авторський підхід до розуміння конституціоналізму. Встановлено, що до основних складових конституціоналізму належать верховенство права, права людини, демократія та принцип розподілу влади. У дисертації окреслено основні сучасні тенденції транснаціоналізації конституціоналізму. Сформульовано авторське визначення поняття «транснаціоналізація конституціоналізму», під яким запропоновано розуміти процес поширення та виведення конституціоналізму на позанаціональний рівень, який втілюється у формуванні доктрини та практики обмеження влади на багаторівневій основі (національний, наднаціональний, міжнародний рівень, які тісно взаємодіють між собою) та полягає у створенні теоретичних засад та практичних механізмів. Запропоновано виділяти внутрішній (поширення міжнародних стандартів, використання іноземного права та судової практики) та зовнішній (формування на транснаціональному рівні норм, інституцій та режимів, які спрямовані на правове регулювання певної категорії питань та виведення їх за межі юрисдикції окремих держав) аспекти в рамках такої доктрини. Виокремлено основні тенденції транснаціоналізації сучасного конституціоналізму, окреслено основні міжнародно-правові стандарти конституціоналізму, увагу приділено й питанням використання порівняльної конституційної інтерпретації, аналізу його використання і в зарубіжній практиці, і Конституційним Судом України, формуванню доктрини дружнього ставлення до міжнародного права. Окремий розділ дисертаційного дослідження присвячений транснаціоналізації конституціоналізму в рамках Європейського Союзу, а також євроінтеграційним процесам України в цьому контексті. Окреслено основні сучасні тенденції розвитку верховенства права, демократії, принципу розподілу влади в контексті пропорційності та субсидіарності, а також прав людини в Європейському Союзі. Проаналізовано зміни до Конституції України щодо євроінтеграції, створення інституційних механізмів щодо євроінтеграції. В диссертации проведен комплексный анализ транснационализации современного конституционализма через теоретико-правовое измерение. Рассматриваются исторические аспекты и методология исследования конституционализма как транснационального явления. Указано, что при исследовании следует применять комплексную методологию и интегративный подход, а конституционализм является продуктом западной цивилизации. Проанализированы общетеоретические основы современного конституционализма как транснационального явления, предложен авторский подход к пониманию конституционализма. Установлено, что к основным составляющим конституционализма относятся верховенство права, права человека, демократия и принцип разделения властей. В диссертации определены основные современные тенденции транснационализации конституционализма. Сформулировано авторское определение понятия «транснационализация конституционализма», под которым предложено понимать процесс распространения и вывода конституционализма на вненациональный уровень, который воплощается в формировании доктрины и практики ограничения власти на многоуровневой основе (национальный, наднациональный, международный уровень, которые тесно взаимодействуют между собой) и состоит в создании теоретических основ и практических механизмов. Предложено выделять внутренний (распространение международных стандартов, использование иностранного права и судебной практики) и внешний (формирование на транснациональном уровне норм, институтов и режимов, направленных на правовое регулирование определенной категории вопросов и вывода их за пределы юрисдикции отдельных государств) аспекты в рамках такой доктрины. Выделены основные тенденции транснационализации современного конституционализма, очерчены главные международно-правовые стандарты конституционализма, особое внимание уделено вопросам использования сравнительной конституционной интерпретации, анализа его использования как в зарубежной практике, так и Конституционным Судом Украины, формированию доктрины дружественного отношения к международному праву. Отдельный раздел диссертационного исследования посвящен транснационализации конституционализма в рамках Европейского Союза, а также евроинтеграционным процессам Украины в этом контексте. Определены основные современные тенденции развития верховенства права, демократии, принципа разделения властей в контексте пропорциональности и субсидиарности, а также прав человека в Европейском Союзе. Проанализированы изменения в Конституцию Украины относительно евроинтеграции, создание институциональных механизмов по евроинтеграции. The complex analysis of the transnationalization of modern constitutionalism through theoretical and legal dimensions is carried out in the dissertation. The historical aspects and methodology of the study of constitutionalism as a transnational phenomenon are considered, in particular, it is indicated that the study should apply a comprehensive methodology and the integrative approach, and constitutionalism is a product of the Western civilization. The general theoretical principles of modern constitutionalism as a transnational phenomenon are analyzed. It is proposed to understand constitutionalism as the doctrine of restriction of power based on the Western civilization and legal tradition, which organically covers institutional (system of interconnected and mutually balancing bodies), axiological (a number of principles that are the concentrated embodiment of constitutional values) and normative (normative system of objects aimed at regulating power relations) components, as well as their practical implementation in society, which was organized for the optimal implementation of sovereign power, which naturally belongs to it in general and each of its members in particular. It is established that the main components of constitutionalism include the rule of law, human rights, democracy, and the principle of separation of powers. The dissertation outlines the main modern tendencies of the transnationalization of constitutionalism. The author's definition of the term "transnationalization of constitutionalism" is formulated, which proposes to understand it as the process of spreading and bringing constitutionalism to the extranational level, which is embodied in the formation of doctrine and practice of limiting power on a multilevel basis (the national, supranational, international level that closely interconnects between each other) and is to create theoretical bases and practical mechanisms. It is proposed to distinguish between internal (dissemination of international standards, use of foreign law and case law) and external (formation at the transnational level of norms, institutions, and regimes aimed at legal regulation of a certain category of issues and removing them outside the jurisdiction of individual states) aspects within the framework of such doctrine. The main trends in the transnationalization of modern constitutionalism include the following: (1) the formation of the doctrine and practice of "transnational constitutionalism" and autonomous constitutional order; (2) spreading the development of international legal standards of constitutionalism; (3) the active formation of transnational civil society, the emergence of mechanisms for its influence on national constitutional processes; (4) application of the method of comparative constitutional interpretation in the activities of the bodies of constitutional justice; (5) the formation of multilevel constitutionalism at the national, supranational and international levels, which consists in the existence alongside the classical mechanisms of constitutionalism within a single state and in the creation of supranational (such as the European Union) or international (Council of Europe and European Court of Human Rights etc.) organizations and entities based on the ideals of constitutionalism and aimed at ensuring the restriction of power based on the values of the rule of law, respect for human rights, separation of powers and democracy as in the internal organizational structure as well its members. The basic international legal standards of constitutionalism are outlined, in particular, both classical international treaties and soft law acts, specifically the role and standards of the Venice Commission "For Democracy through Law". It was analyzed both the formation of transnational civil society in general and its influence on the formation of the judiciary in Ukraine, in particular the role of the Public Council of International Experts in the formation of the High Anti-Corruption Court in Ukraine, which had a decisive influence on the selection process of the candidates. Particular attention is paid to the use of a comparative selection of candidates, constitutional interpretation, analysis of its use in foreign practice and the Constitutional Court of Ukraine, the formation of the doctrine of friendly attitude to the international law, on the basis of which it is proposed to supplement Art. 92 of the Law of Ukraine "On the Constitutional Court of Ukraine" part three of the following content "3. the Constitutional Court of Ukraine in forming a legal position must take into account the principle of friendly attitude to international law and may take into account the practice of foreign states and/or foreign judicial bodies on similar issues and/or on similar principles" In addition, a separate section of the dissertation research is devoted to the transnationalization of constitutionalism within the European Union, as well as the European integration processes of Ukraine in this context. The main current trends in the development of the rule of law, democracy, the principle of separation of powers in the context of proportionality and subsidiarity, as well as human rights in the European Union are outlined. Amendments to the Constitution of Ukraine on European integration, creation of institutional mechanisms on European integration, which can be divided into (i) external, through which there is interaction on the Association of Ukraine and the EU – the Ukraine-EU summit, the Association Council and the Association Committee; and (ii) internal – those are established within the Ukrainian Parliament and Government to pay attention to and verify the compliance of the Association Agreement with the adoption of legal mechanisms in the framework of lawmaking, such as mandatory verification of acts of the Cabinet of Ministers of Ukraine on compliance with Ukraine's obligations in the field of European integration and European Union law (EU acquis), adoption and implementation of action plans at the level of the Cabinet of Ministers of Ukraine and the President of Ukraine on the implementation of the Association Agreement.