Browsing by Author "Корнелюк, Юлія"

Now showing 1 - 6 of 6

Здійснення окремих видів юридичної діяльності в умовах англо-американської правової сім’ї
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Корнелюк, Юлія; Korneliuk, Yuliia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано дослідження ґенези юридичної діяльності в англо-американській правовій сім’ї на прикладах “материнських” правових систем Англії та США, а також особливості діяльності юристів у різних сферах суспільного життя, різноманітність юридичних спеціальностей, форм і напрямків участі юристів у правотворчості, правозастосуванні, діяльності правоохоронних органів і правозахисних організацій, наданні юридичних послуг.
Особливості становлення та розвитку англо-американської правової системи
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Корнелюк, Юлія; Кратко, Тетяна; Korneliuk, Yuliia; Kratko, Tetiana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті проводиться аналіз англо-американської правової системи. Розглядається теоретична і практична значущість наукового аналізу правових систем, зокрема англо-американської. Досліджується роль правових систем, їхня класифікація, основні риси сучасної англо-американської правової сім’ї, визначаються основні її проблеми. Класифікація правових систем на національні й наднаціональні має за мету розкрити природу цього утворення, не замкненого в межах однієї держави. На правовій карті сучасного світу необхідно розрізняти правові системи національні (до складу яких можуть входити субнаціональні) й наднаціональні (міжнародні й релігійні), що існують, конкурують між собою й дотримуються міжнародного правопорядку. Причинирізноманітності правових систем полягають перш за все в тому, що на їхні форму та зміст впливають безпосередньо історичні традиції, умови виникнення і становлення конкретної держави і права, а також специфіка їхньої еволюції. Правові системи можуть виникати під дією одних історичних чинників, а вже трансформуватися під впливом інших, що вплинули на хід їх розвитку й функціонування. Також аналізується та порівнюється англо-американська правова сім’я з іншими правовими сім’ями, визначаються її переваги та недоліки. Дослідницький інтерес учених-правників до проблеми групування національних правових систем у сім’ї відповідно до їхніх спільних характеристик був одним із вагомих факторів виникнення порівняльного правознавства (на макрорівні) як такого. Еволюція правничої компаративістики впродовж ХХ-го сторіччя, збагачення порівняльноправової доктрини даними практики, виникнення нових правових систем, їхня активна багатоаспектна взаємодія, взаємне зближення та віддалення, здійснення активних уніфікаційних заходів тощо завжди корелювали зі способом постановки проблеми класифікації правових систем та рівнем наукової обґрунтованості підходів до її розв’язання. У цьому контексті результати класифікації мають не тільки пізнавальнодидактичну цінність, адже поглиблюють, збагачують уявлення про правову «мапу» світу, про генетичну спорідненість та, навпаки, несхожість певних правових систем, їх взаємозв’язок та взаємовплив тощо, але й практичну, оскільки опосередковують будьякий системний процес зближення правових систем, сприяючи уніфікації законодавства, уможливлюючи здійснення прогностичних оцінок щодо доцільності та ефективності рецепції того чи іншого правового засобу.
Порівняльна характеристика правового регулювання захисту персональних даних у США та Європі: CCPA vs GDPR
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Корнелюк, Юлія; Серединська, Юлія; Korneliuk, Yuliia; Seredynska, Yuliia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті проводяться аналіз та порівняльна характеристика правового регулювання захисту персональних даних у вигляді європейського та американського актів – General Data Protection Regulation (Regulation (EU) 2016/679) (GDPR) та California Consumer Privacy Act (CCPA). Аналізується: збирання, обробка, а також продаж персональних даних за відповідними нормативно-правовими актами; сфера діяльності правових актів розрізняється за 3 традиційними критеріями: колом осіб, предметом регулювання та територією застосування. Також порушується питання захисту персональних даних юридичними засобами при їх збиранні, обробці та продажі в інформаційних системах. Досліджуються тенденції розвитку інституту захисту персональних даних в контексті США та Європи, а також сутність поняття та загальні засади розвитку персональних даних. Вивчено розвиток законодавства ЄС у сфері захисту персональних даних та основи його практичної реалізації. Подано пропозиції з імплементації законодавства України і ЄС. Здійснено ґрунтовний аналіз американських та європейських законодавчих основ та принципів захисту персональних даних, які становлять основу сучасної практики в цій сфері. Поставлено питання особливості підстав, за якими можна здійснювати законну обробку персональних даних суб’єкта відповідно до General Data Protection Regulation та California Consumer Privacy Act. Здійснено порівняння поняття суб’єкта даних, GDPR та CCPA GDPR встановлює шість таких підстав. Ключову позицію посідає згода суб’єкта даних на їх обробку. Окрему увагу приділено вивченню питання “чутливих даних” у General Data Protection Regulation. Під таким поняттям даних розуміється інформація, яка розкриває расову, етнічну або релігійну приналежність; релігійні чи філософські вірування; політичні погляди та переконання; опрацювання біометричних та генетичних даних задля єдиної ідентифікації фізичної особи, а також про її здоров’я, статеве життя чи сексуальну орієнтацію. На противагу цьому CCPA не встановлює жодних обмежень чи режимів збору та обробки відповідних категорій персональних даних.
Природа юридичного конфлікту: феноменологічний дискурс
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Корнелюк, Юлія; Korneliuk, Yuliia; Корнелюк, Юлия; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано природу юридичного конфлікту, теоретичну і праксеологічну значущість наукового аналізу соціальних конфліктів і суперечностей. Висвітлено дослідження ролі об’єктивних і суб’єктивних факторів, що їх спричиняють, зокрема в Україні, визначено зумовлену наявність в її просторі потенційно конфліктогенних проблем – політичних, правових, соціальних, економічних, культурних, мовних, конфесійних тощо.
Роль джерел права України в контексті інтеграційних процесів
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Корнелюк, Юлія; Korneliuk, Yuliia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано інтеграційні процеси та роль джерел права. У країнах Східної Європи простежується схильність до трактування права як позитивного закону, зміст якого зумовлений не стільки природними приписами, скільки потребами суспільства, які краще знає держава, що втілює їх у законодавчих актах; відсутність теоретично обґрунтованої та визнаної офіційно концепції наступництва права в межах однієї держави або цивілізації. Унаслідок цього таке явище, як рецепція права, відбувається у латентних формах, є обмеженим і непослідовним. Стійкі позиції прихильників природного права у країнах Європи характеризувались тим, що позитивний закон західноєвропейські юристи сприймали як важливу, але лише складову частину того, що називається правом. Вивчення права здійснювалось у тісному взаємозв’язку з нормами моралі. Судова діяльність була орієнтована на положення права, а не на власний розсуд під час винесення рішень у справі. Для країн романо-германської правової системи характерне спрямування до створення абстрактних правових норм, до охоплення всієї сфери права досконало структурованою системою, до розроблення методів для побудови юридичних конструкцій. Акцентуючи на зближенні джерел романо-германського й англосаксонського права взагалі та на їх гармонізації зокрема, вчені вказують на те, що цей процес здійснюється не сам по собі, а під впливом процесів економічної, соціальної та іншої інтеграції, яка прямо впливає не лише на розвиток національних правових систем і правових сімей, а й на еволюцію відповідних джерел права. Визначення меж інтеграції систем джерел права різних правових сімей залежить від низки об’єктивних обставин (мети, можливих засобів тощо), відповідно до яких можуть використовуватись різні методи: адаптації, гармонізації, уніфікації, імплементації, апроксимації тощо. Тому на початку ХХІ ст. однією з актуальних проблем є вплив глобалізаційних процесів на розвиток правотворення. Світ на порозі створення нової моделі права – світової глобальної правової системи, на підставі зближення і досягнення одноманітності внутрішньодержавних та міжнародних систем на основі єдиних норм, стандартів, юридичних принципів.
Юридичні факти в структурі предмету правоохоронної діяльності
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Корнелюк, Юлія; Korneliuk, Yuliia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті проводиться аналіз юридичних фактів предмету правоохоронної діяльності, який є комплексним, багатоаспектним, тому не дивно, що його ґрунтовно вивчають в рамках таких теоретичних наук як теорія держави та права, філософія права, а також спеціальних дисциплін як судові та правоохоронні органи України, оперативно-розшукова діяльність, кримінальне право, кримінально-виконавче право тощо. Ця стаття присвячена методологічним, теоретико-правовим і прикладним проблемам юридичних фактів у сфері здійснення правоохоронної діяльності. Дослідження юридичних фактів у сфері здійснення правоохоронної діяльності зумовлено і тим, що, по-перше, в сучасних умовах виникає потреба теоретичного осмислення юридичних фактів у сфері здійснення правоохоронної діяльності з урахуванням змін, які відбулися в процесуальних, матеріальних галузях права та судовій практиці; по-друге, відсутні спеціальні теоретичні розробки, присвячені юридичним фактам у правоохоронній діяльності; по-третє, у правозастосовній практиці існують труднощі в інтерпретації підстав та моменту виникнення відповідних відносин, прав та обов’язків громадян; по-четверте, підстави виникнення правоохоронних правовідносин передбачені нормами різних галузей законодавства, що свідчить не тільки про багатоманіття класифікацій юридичних фактів, але й про відповідне багатоманіття інтересів суб’єктів правоохоронних відносин. Проблема дослідження поняття і змісту правоохоронної діяльності сягає тих часів, коли виникає потреба в праві як регуляторі суспільних відносин, коли охорону інтересів окремих індивідів та суспільства взяла на себе держава. В процесі застосування правових норм, суб’єкти правоохоронної діяльності, аналізуючи обставини справи, уважно вивчають характер волевиявлення особи. Характерним для правоохоронної діяльності є розподіл юридичних фактів із врахуванням класифікації юридичних актів суб’єктів правоохорони на дві великі групи: акти суб’єктів правоохоронної діяльності публічного права та акти суб’єктів правоохоронної діяльності приватного права.