Browsing by Author "Куровець, І. М."

Now showing 1 - 5 of 5

Hydrocarbon compounds and plausible mechanism of gas generation in “shale” gas prospective silurian deposits of Lviv Paleozoic depression
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-13) Наумко, І. М.; Куровець, І. М.; Зубик, Н. І.; Бацевич, Н. В.; Сахно, Б. Е.; Чепусенко, П. С.; Naumko, I.; Kurovets’, I.; Zubyk, M.; Batsevych, N.; Sakhno, B.; Chepusenko, P.; Наумко, И. М.; Куровец, И. М.; Зубик, Н. И.; Бацевич, Н. В.; Сахно, Б. Э.; Чепусенко, П. С.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of NAS of Ukraine; Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины
Мета. Дослідження складу газу закритої пористості (флюїдні включення у мінералах і закриті пори порід) перспективно газоносних граполітових аргілітів силуру Львівського палеозойського прогину та обґрунтування вірогідного механізму і динаміки газогенерації під час формування “сланцевого” газу у продуктивних верствах чорносланцевих формацій регіону. Методика. Склад летких сполук флюїдних включень у мінералах і закритих пор порід, їхні відносні газонасиченість і водонасиченість визначали мас-спектрометричним хімічним методом. Включення і закриті пори розкривали за допомогою розчавлювання стандартної проби (наважка 200 мг, фракція +1–2 мм) у невеликій металевій циліндричній ступці між двома плоскопаралельними твердосплавними (побєдітовими) поверхнями в умовах високого вакууму (порядка 1·10-3 Па). Результати. За даними мінералофлюїдологічних досліджень у газовій фазі флюїдних включень у мінералах і закритих пор граптолітових аргілітів силуру Львівського палеозойського прогину домінує метан (до 100 об. %) за незначних вмістів етану, діоксиду вуглецю, азоту. Відсутність пари води може свідчити про “сухість” вуглеводневмісних систем, а низькі значення відносної газонасиченості – про перетворення органічної речовини як джерела летких вуглеводневих сполук за невисоких (головно, літостатичних) тисків. Це свідчить про реальність перебігу процесів газоутворення під час трансформації органічної речовини аргілітових верств. На порядок вища відносна газонасиченість включень у кальциті, яким заліковані субвертикальні тріщини в аргілітах, і поява пари води вказує на ймовірний приплив глибинних мігрувальних флюїдів потужними тріщинними системами. Обґрунтовано вірогідний механізм і динаміку газогенерації з подальшим захопленням газу у вільному стані та сорбцією і окклюзією породами, інтенсифікований впливом глибинних флюїдів. Він основується на зіставленні даних про склад летких сполук флюїдних включень у мінералах і закритих пор перспективно газоносних аргілітів та сорбційно-генераційні процеси утворення метану у вугіллі, виходячи з принципової єдності природи перетворення розсіяної і концентрованої форм органічної речовини. Наукова новизна. Вперше у флюїдних включеннях у мінералах і закритих порах (кавернах, тріщинах) перспективних на “сланцевий” газ граптолітових аргілітів палеозою Волино-Поділля встановлено релікти відновних, практично істотно водневодневих безводних (“сухих”) флюїдів. Це вказує на наявність геофлюїдодинамічних умов, як для генерації вуглеводнів у процесах перетворення органічної речовини, сорбованих і окклюдованих мінеральною і органічною складовою порід на стадії катагенезу, так і припливу глибинних вуглеводневих флюїдів, і, отже, підтверджує газосланцевий потенціал надр регіону. Практична значущість. Оцінено вплив летких сполук закритої пористості (флюїдні включення у мінералах і закриті пори вмісних порід (граптолітових аргілітів) на сумарну потенційну газоносність сланцевовмісних верств, що матиме значення (не заторкуючи інших аспектів проблеми) за можливого підрахунку ресурсів (запасів) “сланцевого” газу.
Геолого-петрофізичні критерії пошуків покладів вуглеводнів
(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Куровець, І. М.; Приходько, О. А.; Грицик, І. І.
Розглянуто основні геолого-петрофізичні критерії пошуків вуглеводнів перспективних комплексів до яких віднесяться: типові геолого-петрофізичні розрізи, ємнісно-фільтраційні моделі, термобаричні параметри. Аналіз наведених нами критеріїв спрямований дати прогнозну оцінку перспектив нафтогазоносності певних територій нафтогазоносних провінцій, або окремих пошукових площ. Рассмотрены основные геолого-петрофизические критерии поисков углеволородов перспективных комплексов, к которым относятся: типичные геолого-петрофизические разрезы, емкостно-фильтрационные модели, термобарические параметры. Анализ изложенных нами критериев направлен на то, чтобы дать прогнозную оценку перспектив нефтегазоносности определенных территорий нефтегазоносных провинций или отдельных поисковых площадей. In this paper, we discuss basic geological-petrophysical criteria used in prospecting for hydrocarbon deposits at prospective complexes: typical geological-petrophysical sections, capacity-filtration models, thermobaric parameters. Analysis of those criteria is directed at producing the estimation of oil and gas in the parts of oil- and gas-bearing provinces or at the individual prospective sites.
Оцінка газогенераційного потенціалу сланцевих відкладів силуру Волино-Подільської окраїни східноєвропейської платформи
(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Безручко, К. А.; Куровець, І. М.; Бурчак, О. В.; Балалаєв, О. К.
Оцінка газосланцевого потенціалу порід на основі експериментальних досліджень зразків керна та визначення термобаричних умов, найсприятливіших для виділення газоподібних вуглеводнів з порід. Методика. Дослідження молекулярної структури і фізико-хімічних властивостей в органічній складовій сланцевих зразків виконувалося методами електронного парамагнітного резонансу (ЕПР) та інфрачервоної (ІЧ) спектроскопії. Як доповнення до основних методів дослідження долучалися результати рентгенофлуоресцентного аналізу (РФА). Комплексний аналіз результатів лабораторних досліджень та наявних геолого-петрофізичних та геохімічних даних. Результати. Підтверджено, що метан у сланцях так само, як і у вугленосних відкладах, генетично пов’язаний саме з вуглефікованою органічною речовиною. Тобто, газоносність сланцевих порід головно формується під час перетворень у вуглефікованій органічній речовині, яка в сланцях перебуває в розсіяному стані. Доведено, що газоносність сланцевих порід залежить від термобаричних умов, у яких розташована органічна складова сланців та від кількості і стану останньої. Встановлено, що органічні сполуки в отриманих зразках керну (свердловина 1-Ліщинська) фіксуються у незначних кількостях внаслідок деструктивних трансформацій речовини з втратою летких продуктів розпаду, що відбулися під час катагенетичних перетворень вуглефікованої органіки. Наукова новизна. Вперше оцінена потенційна газоносність сланцевих порід відкладів силуру Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи шляхом визначення їх метаногенераційного потенціалу та сорбційних властивостей методами ЕПР-спектроскопії та ІЧ-спектроскопії. Показано, що їх органічна речовина має порівняно низькі сорбційні властивості та її метаногенеративний потенціал є незначним. Практична значущість. Апробація фізичних методів оцінки сорбційних властивостей та газогенераційного потенціалу на зразках з однієї свердловини (1-Ліщинська) засвідчило, що подальші цілеспрямовані системні дослідження у цьому напрямку дадуть змогу визначити достовірні закономірності формування стану і властивостей молекулярної структури розсіяної органічної речовини з метою суттєвого підвищення точності прогнозу газоносності сланцевих порід залежно від термобаричних умов. Оценка газосланцевого потенциала пород на основе экспериментальных исследований образцов керна и определения термобарических условий, наиболее благоприятных для выделения газообразных углеводородов из пород. Методика. Исследование молекулярной структуры и физико-химических свойств в органической составляющей сланцевых образцов выполнялось методами ЭПР- и ІК-спектроскопии. Как дополнение к основным методам исследования, привлекались результаты рентгенофлуоресцентного анализа (РФА). Комплексный анализ результатов лабораторных исследований и имеющихся геолого-петрофизических и геохимических данных. Результаты. Подтверждено, что метан в сланцах, также как и в угленосных отложениях, генетически связан именно с углефицированным органическим веществом. То есть, газоносность сланцевых пород главным образом формируется в процессе преобразований в углефицированном органическом веществе, которое в сланцах находится в рассеянном состоянии. Доказано, что газоносность сланцевых пород зависит от термобарических условий, в которых находится органическая составляющая сланцев и от количества и состояния последней. Установлено, что органические соединения в полученных образцах керна (скважина 1-Лещинская) фиксируются в незначительных количествах в результате деструктивных трансформаций вещества с потерей летучих продуктов распада, которые произошли в процессе катагенетичних превращений углефицированной органики. Научная новизна. Впервые оценена потенциальная газоносность сланцевых пород отложений силура Волыно-Подольской окраины Восточноевропейской платформы путем определения их метаногенерационного потенциала и сорбционных свойств методами ЭПР-спектроскопии и ІК-спектроскопии. Показано, что их органическое вещество имеет относительно низкие сорбционные свойства и его метаногенерационный потенциал является незначительным. Практическая значимость. Апробация физических методов оценки сорбционных свойств и газогенерационного потециала на образцах из одной скважины (1-Лещинская) засвидетельствовала, что дальнейшие целенаправленные системные исследования в этом направлении позволят определить достоверные закономерности формирования состояния и свойств молекулярной структуры рассеянного органического вещества с целью существенного повышения точности прогноза газоносности сланцевых пород в зависимости от термобарических условий. Estimation of gas-shale potential of rocks on the base of experimental researches of core-samples and thermobaric terms determination, that are most favorable for the emission of gaseous hydrocarbons from rocks. Methodology. Research of molecular structure and physical and chemical properties in the organic constituent of shale samples was executed by EPR- and FTIR- spectroscopy methods. As addition to the research basic methods, the results of X-ray fluorescence analysis (XFA) were used. Complex analysis of laboratory researches results and available geology-petrophisycal and geochemical data. Results. It is confirmed that methane is in shales as well as in carboniferous deposits, genetically is related exactly with carbonaceous organic substance. It means that the gas presence of shale rocks is mainly formed in the process of transformations in carbonaceous organic substance, which in shales is in the dissipated state. It is proved that gas presence of shale rocks depends on thermobaric terms in which shale organic constituent is and from its quantity and condition. It was established that organic compounds in the obtained core-samples (Lischinska-1 well) are fixed in negligible quantities as a result of destructive transformations of substance with the loss of volatile degradation products, which happened in the process of catagenetic ransformations of carboniferous organic. Originality. The potential gas presence of shale rocks of silurian deposits of the Volhyno-Podillya margin of the East Europe platform is firstly estimated by their methangeneration potential determination and sorption properties by the EPR- spectroscopy and FTIR- spectroscopy methods. It is shown that their organic substance has relatively low sorption characteristics and it methangeneration potential is insignificant. Practical significance. Physical methods approbation of sorption properties estimation and gasgeneration potential by sampless from one well (Lischinska-1) confirmed, that further directed system researches in this direction would allow defining reliable conformities to law state and properties forming of molecular structure of the dissipated organic substance, with the purpose of substantial increase of prognosis exactness of gas presence of shale rocks depending on thermobaric terms.
Перспективи пошуків покладів вуглеводнів у відкладах олігоцену зони Кросно (Українські Карпати)
(Національний університет "Львівська політехніка", 2011) Куровець, І. М.; Крупський, Ю. З.; Наумко, І. М.; Чепіль, П. М.; Шлапінський, В. Є.
За результатами лабораторних досліджень керна встановлено наявність в олігоценових відкладах зони Кросно порід з низькими ємнісно-фільтраційними властивостями тріщинно-порового і порово-тріщинного типів. У складі мігрувальних палеофлюїдів домінує метан з його першими гомологами (етан, пропан, бутан), а це дозволяє віднести вивчену територію до газоносних. Зроблено висновок, що перспективи відкриття тут нових родовищ вуглеводнів будуть пов’язані переважно з газом ущільнених колекторів.По результатам лабораторных исследований керна установлено наличие в олигоценовых отложениях зоны Кросно пород с низкими ёмкостно-фильтрационными свойствами трещинно-порового и порово-трещинного типов. В составе мигрирующих палеофлюидов доминирует метан с его первыми гомологами (этан, пропан, бутан), а это позволяет отнести изученную территорию к газоносным. Сделан вывод, что перспективы открытия здесь новых месторождений углеводородов будут связаны преимущественно с газом уплотнённых коллекторов. By data of laboratory research of the core the presence of rocks with low capacitive-filtration properties with crack-pore and pore-crack types in oligocene sediments of the Krosno zone is established. The methane with of it first homologes (ethane, propane, butane) predominate in the composition of migrating paleofluids and it allow to carry a study territory for gas-bearing. It draw a conclusion that prospects of the discovery here new hydrocarbon fields will be concerned predominantly with the gas of packed collectors.
Схема та методи комплексних геолого-геофізичних досліджень зсувонебезпечних територій
(Національний університет "Львівська політехніка", 2011) Куровець, І. М.; Грицик, І. І.; Зубко, О. С.; Кучер, З. І.; Мельничук, С. П.; Михальчук, С. О.
За результатами досліджень, проведених у Карпатському регіоні, запропоновано раціональну схему робіт та охарактеризовано можливості геолого-геофізичних методів для вивчення геодинамічних процесів у гірських масивах на потенційно зсувонебезпечних територіях. За результатами исследований, проведенных в Карпатском регионе, предложена рациональная схема работ и дана характеристика возможностей геолого-геофизических методов для изучения геодинамических процессов в горных массивах на потенцильно оползнеопасных территориях. On the basis of results of studies executed in the Carpathian region it was possible to propose rational scheme of the work and characteristic of the possibilities of geological-geophysical methods for studying geodynamic processes in mount massifs in potentially landslide dangerous territories.