Browsing by Author "Лінда, Світлана Миколаївна"

Now showing 1 - 3 of 3

Дизайн візуальних комунікацій об’єктів культурної і природної спадщини Йорданії
(Національний університет «Львівська політехніка», 2021) Ареф Аль Равашдех, Самер Хамді; Лінда, Світлана Миколаївна; Національний університет «Львівська політехніка»; Яковець, Інна Олександрівна; Шевцова, Г. В.
Інтерпретація класичного ордера в архітектурі Львова ХХ – початку ХХІ століття
(Національний університет "Львівська політехніка", 2021) Знак, Анна Володимирівна; Лінда, Світлана Миколаївна; Національний університет "Львівська політехніка"; Ремізова, Олена Ігорівна; Кондель-Пермінова, Наталія Миколаївна
У дисертаційній роботі вивчено морфологічну зміну класичного ордера на фасадах будівель Львова ХХ – початку ХХІ ст. Вдосконалено спеціальну методику дослідження інтерпретації класичного ордера на фасадах будівель. Проаналізовано попередні дослідження ордерної системи та визначено основні етапи її розвитку в історії архітектури. Виконано натурні дослідження класичного ордера, на основі яких розроблено типологію будівель та споруд із класичним ордером та їх класифікацію, а також визначено принципи застосування ордерної системи в архітектурі Львова ХХ – початку ХХІ ст. На основі виконаних графічних моделей будівель та креслень фасадів здійснено морфологічний аналіз класичного ордера, що дало змогу виявити зміни будови ордерної системи впродовж досліджуваного періоду. У роботі визначено способи інтерпретації класичного ордера в архітектурі Львова та виявлено їхні особливості на тлі загальноєвропейської та вітчизняної практики ХХ – початку ХХІ ст. В диссертационной работе изучено морфологические изменения классического ордера на фасадах зданий Львова ХХ – начала XXI века. Разработана методика исследования интерпретации классического ордера на фасадах зданий. Проанализированы предварительные исследования ордерной системы и определены основные этапы развития классического ордера в истории архитектуры. Проведены натурные исследования ордера, на основании которых разработана типология зданий и сооружений с архитектурным ордером и классификация ордера, а также определены принципы применения ордерной системы в архитектуре Львова ХХ – начала XXI века. На основе выполненных графических моделей зданий и чертежей фасадов проведен морфологический анализ классического ордера, который позволил выявить изменения строения ордерной системы в течение исследуемого периода. В работе определены способы интерпретации классического ордера в архитектуре Львова и выявлены их особенности на фоне общеевропейской и отечественной практики ХХ – начала XXI века. The dissertation is dedicated to the study of morphological changes in architectural order applied to the facades of Lviv buildings of the twentieth and early twenty-first centuries. The paper outlines the ways of classical order interpretation in Lviv architecture and identifies their specific characteristics as compared to the European and domestic practices of the twentieth and early twenty-first centuries. Upon the study of changes of order characteristics throughout the course of architecture development, the following key stages in the development of classical order have been put forward: order prototype, pre-classical order, classical order, change of classical order, use of classical order and interpretation of classical order. Improvements have been introduced to the special methodology of architectural order interpretation, which is based on the typology of buildings and structures which apply classical order; order classification; determining the principles of order application; structural morphological analysis which consists of proportional analysis of the facade, analysis of order location on the facade, modular and proportional analysis of order and comparative analysis on the whole; identification of the methods of classical order interpretation on the facades of Lviv buildings of the twentieth and early twenty-first centuries and their comparison with domestic and world analogs. The paper relies on the suggested typology of Lviv buildings and structures of the twentieth and early twenty-first centuries which apply classical order to single out the key eatures of their architectural design. The developed order classification has been used to study the changes of the main characteristics of order. It has been established that during erection of said Lviv buildings of the twentieth and early twenty-first centuries the main rules of order organization have been followed. General and specific principles of order application have been identified using the developed typology of Lviv buildings and structures with classical order of the twentieth and early twenty-first centuries and the suggested order classification. Graphic models of buildings and facade drawings have been used to conduct morphological analysis of the classical order, which helps identify changes in order structure throughout the period under analysis. Proportional analysis of the facades of Lviv buildings of the twentieth and early twenty-first centuries have been used to outline the main methods of proportion creation Modular analysis of order has revealed that in the twentieth and early twenty-first centuries the ratio of column diameter to its height on the facades of Lviv buildings is quite often larger or smaller in comparison with Renaissance samples. The proportional analysis conducted has shown that the ratio of entablature height to pedestal changes in relation to column height and normally decreases if compared with classical samples. Thus, even though the main rules of order structure have been followed, the order is not canonical and undergoes morphological interpretation, change of proportions and adjustment to the situation and specific building. The dissertation singles out four methods for interpretation of classical order applied to the facades of Lviv buildings of the twentieth and early twenty-first centuries – reproduction, academic stylization, modernized stylization and radical transformation. Order interpretation takes place on three levels – level of system, level of elements and level of details. In view of the multilayer structure of classical order, different methods of interpretation can be used on different levels for one facade. Since order is highly predisposed to interpretation in accordance with the period or specific building, it emerges as a flexible way of creating different compositions which convey different ideas and artistic meaning. Key peculiarities of classical order interpretation on the facades of Lviv buildings have been identified on the basis of comparative analysis with national and general European trends. It has been established that in the twentieth and early twenty-first centuries architectural trends prevalent in Lviv were governed by the political centres, thus Lviv architecture often had features characteristic for the countries that ruled the city at the time.
Історизм у розвитку архітектури
(Національний університет "Львівська політехніка", 2013) Лінда, Світлана Миколаївна
На основі інтерпретації історизму як тенденції, що супроводжує увесь розвиток архітектури, починаючи з часів Стародавнього Риму, у дисертації розроблено систему теоретичних положень, де історизм розглядається як рівнозначна до явища стилю парадигма художнього образотворення в архітектурі. У роботі встановлено, що діалектичний безперервний процес смислогенезу і, як наслідок, морфогенезу – це суть еволюційного процесу у системі історизму. Головним інструментом еволюції в системі історизму виступає смисл, оскільки саме він задає вектори перетворення архітектурної форми. Аналіз явища історизму як самоорганізованої системи засвідчує, що розвиток історизму в архітектурі відповідає універсальним еволюційним законам. Визначено, що історизм у систему культури інкорпорований на основі категорії минулого та виступає у загальнокультурному контексті формою художньої репрезентації ретроспективних філософсько-світоглядних концепцій історичного розвитку, які домінують у суспільстві, що пояснює синхронність маніфестацій історизму в усіх культурних проявах (зокрема, і в архітектурі). На основе интерпретации историзма как тенденции, которая сопровождает все развитие архитектуры, начиная со времен Древнего Рима, в диссертации разработана система теоретических положений, где историзм рассматривается как равнозначная к явлению стиля парадигма создания художественного образа в архитектуре. В работе установлено, что диалектический непрерывный процесс смыслогенеза и, как следствие, морфогенеза – это суть эволюционного процесса в системе историзма. Главным инструментом эволюции в системе историзма выступает смысл, поскольку именно он задает векторы преобразования архитектурной формы. Анализ явления историзма как самоорганизующейся системы показывает, что развитие историзма в архитектуре соответствует универсальным эволюционным законам. Определено, что в систему культуры историзм инкорпорирован на основе категории прошлого и выступает в общекультурном контексте формой художественной репрезентации ретроспективных философско-мировоззренческих концепций исторического развития, которые доминируют в обществе, что объясняет синхронность манифестаций историзма во всех культурных проявлениях (в частности, и в архитектуре). Interpreting the historicism as a tendency going along with architecture through the whole period of its development from the days of Ancient Rome, the dissertation presents a system of theoretic postulates in which the historicism is seen as an artistic image -making paradigm the sense of which is as meaningful for architecture as the phenomenon of style. In the thesis it is proved that the historicism in architecture is closely related to the general genetically meaningful cultural space that is why its existence is determined by the actual cultural situation. The dual nature of the mechanism for actualizing the phenomenon of the historicism in architecture is initiated by the processes of meaning-genesis and morphogenesis. It is discovered that the main instrument of evolution in the system of the historicism was meaning and it is the meaning that determines the vectors of transformation to architectural form. It is confirmed that the historicism in architecture is represented in material structure and is, thus, explicated as a phenomenon of a material system. The dynamics of its development corresponds to the laws of self organized systems and universal evolutionary tendencies. It is known that the in the process of evolutionary development is a change of the architectural form which takes place according to the invariant patterns of morphogenetic transformations whereas the evolution in the system of the historicism is achieved with qualitative changes in its development. One of the rules of the historicism system evolutionary process is its harmonization on the basis of reaching compromise between the dual alternatives of its features. In the thesis the aim of the historic system is defined as one forming and stating common knowledge about the meaningful past, saving and passing on of historic memory in the system of actual culture in order to ensure the continuity of the historic development. In architecture the historicism is incorporated as a constituent part of the dual system in the artistic image making, namely < the subsystem of historicism> - . Unlike style, the historicism has its own inherent regime of structural and evolutionary changes, and the general evolution of artistic image making is predetermined either by taking turns or by the mutual both subsystems overlapping regimes of development. The significance of the historicism is in its being an alternative and addition to the phenomenon of style, ensuring harmonic development of the artistic image making in architecture. It is determined that the historicism was incorporated into the system of culture as the category of the past and in the universal cultural context it is seen as a form to artistically represent retrospective philosophic world-view conceptions of historical development dominating in society. That accounts for the synchronic manifestations of the historicism in all cultural realms (architecture in particular). Due to artistic evaluation of the category of the Past, the historicism was integrated into the system of Art where it was represented through the notion of historic period/time.