Browsing by Author "Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра гідравліки та сантехніки"

Now showing 1 - 3 of 3

Вплив значення кутів приєднання вхідних струменів на нерівномірність шляхового притоку води до напірного трубопроводу-збирача
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Чернюк, В. В.; Іванів, В. В.; Cherniuk, V.; Ivaniv, V.; Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра гідравліки та сантехніки; Lviv Polytechnic National University, Department hydraulics and sanitary engineering
Представлено результати експериментального вивчення шляхового притоку води до напірного трубопроводу-збирача (ТЗ) залежно від значення кута приєднання вхідних струменів b . Внутрішній діаметр експериментального ТЗ D=20,18 мм, а вхідних насадок – d = 6,01 мм. Довжина ТЗ становила 2494 мм , в тому числі перфорована частина l =1800 мм. Відстані між насадками рівні 180 мм. Напір води H зовні ТЗ змінювали в межах від 300 до 1600 мм. Досліджено ТЗ із кутами приєднання струменів: 0o ; 45o ; 90o ; 135 o ; 180 o . Також випробувано ТЗ у якому b ¹ const : на початковій ділянці насадки встановлені з кутом b = 0 o , а в середній і кінцевій – b = 180 o . Найбільшу нерівномірність притоку до ТЗ, отримано при b = const =135o , а найменшу для ТЗ з b ¹ const . Виявлено, що підбором різних значень кутів приєднання струменів b уздовж ТЗ можна регулювати нерівномірність притоку рідини до ТЗ.
Дослідження дії вітру при поливанні газонів
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Орел, В. І.; Поцюрко, Н. М.; Orel, V.; Potsiurko, N.; Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра гідравліки та сантехніки; ЛМКП “Львівводоканал”; Lviv Polytechnic National University, Department of hydraulic and sanitary engineering; Lviv City Communal Enterprise “Lvivvodokanal”
Поливання газонів має повністю забезпечувати зрошення їхньої площі. Порівняно з відсутністю вітру, як попутний вітер, так і зустрічний, а також бічний змінюють траєкторію струменя води, який витікає з водовипуску поливного трубопроводу. Досліджено вплив бічного нормального повітряного потоку на траєкторію струменя води. Використовувалася модернізована короткоструменева експериментальна установка з низьконапірним насосом. Потік повітря створювався осьовим вентилятором. Підтверджено відхилення траєкторії струменя води від прямолінійного напряму та зменшення її довжини при дії повітряного потоку порівняно з його відсутністю, що узгоджується з літературними джерелами. Одержано лінійну залежність кута відхилення траєкторії струменя води від прямолінійного напряму залежно від швидкості бічного нормального повітряного потоку. Показано збільшення площі ділянки газону, яка не поливатиметься, при збільшенні швидкості бічного нормального повітряного потоку. Запропоновано оснащувати поливні установки блоком керування з метою повороту на певний кут для компенсації дії вітру при поливанні газонів.
Дослідження нестаціонарних напірних течій у трубах на основі математичних моделей
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Гнатів, Р. М.; Босак, М. П.; Гнатів, І. Р.; Hnativ, R.; Bosak, M.; Hnativ, I.; Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра гідравліки та сантехніки; Lviv Polytechnic National University, Department of hydraulics and plumbing
У статті розглянуто математичне моделювання нестаціонарних неперіодичних процесів за напірного руху рідини в циліндричних трубах. На основі рівнянь Нав’є-Стокса для стисливої рідини виведено спрощені рівняння для випадку довгих труб. Показано, що для моделювання одноразових процесів ці рівняння містять тільки один безрозмірний параметр. Вказано умови, при яких можливе подальше спрощення цих рівнянь до форми, яка не містить жодного безрозмірного параметра. Загальне дослідження прискорених неперіодичних процесів проводиться на основі розгляду модельної задачі, для якої обраний такий процес у трубі за миттєвої зміни тиску. Вказано умови, за яких можна перейти до моделей руху нестисливої рідини і до рухів з великим загасанням. Отримано критерій переходу від ламінарного режиму руху до турбулентного, що дозволяє визначити межі застосування розглянутих моделей руху. До теперішнього часу відсутня теорія розрахунку моменту втрати стійкості ламінарного режиму течії і переходу до турбулентного в нестаціонарних потоках, а отже, відсутні межі застосовності розглянутих вище моделей ламінарного руху, що призводить до необхідності користуватися результатами фізичного моделювання, отриманими з експериментальних даних.