Browsing by Author "Проскуряков, Віктор Іванович"

Now showing 1 - 6 of 6

Архітектура сценографії Є. Лисика
(Національний університет "Львівська політехніка", 2018) Климко, Зоряна Василівна; Проскуряков, Віктор Іванович; Національний університет «Львівська політехніка»; Ремізова, Олена Ігорівна; Прибєга, Леонід Володимирович
Дисертацію присвячено висвітленню феномену, генези, параметрів і місця творчості Є. М. Лисика в національному і світовому мистецтві і культурі, визначенню принципів архітектурно-сценографічної діяльності – однієї з головних складових його творчого методу і їхній розвиток в сучасній Україні. У дисертації досліджено творчу діяльність і доробок Є. М. Лисика у часовому, просторовому, дієвому і творчому розвитку, зроблено аналіз цього доробку порівняно із національним і світовим досвідом із виявленням подібностей, відмінностей, запозичень і автентики. В роботі доведено, що Є. Лисик був, є і залишається найбільш помітним творцем монументальної сценографії в Україні, не лише кінця ХХ – початку ХХІ століть, а й взагалі; що головною складовою сценографічного мистецтва є архітектура, і що архітектура була присутня в творчості Є. М. Лисика, і що ця його творчість, за результатами анкетного опитування, використовується, наслідується і розвивається творцями сучасної архітектури в Україні. У роботі визначені основні заходи і засоби архітектурно-сценографічного формотворення Є. М. Лисика простору і середовища сцен стаціонарних театрів; розроблені рекомендації використання і розвитку принципів його архітектурно-сценографічних ідей в проектах і реалізаціях архітектури театрально-видовищних і культурно-просвітницьких будівель. Результати дисертації, окрім апробацій, впроваджені автором у ескізних та навчальних, експериментально-пошукових проектах і прикладних реалізаціях. Дисертация посвящена освещению феномена, генезиса, параметров и места творчества Е. Н. Лысыка в национальном и мировом искусстве и культуре, определению принципов архитектурно-сценографической деятильности – одной из главных составляющих его творческого метода и их развитию в современной Украине. В диссертации исследована творческая деятельность и наработки Е. Н. Лысыка во временном, пространственном, действенном и творческом развитии. Сделан анализ этих наработок в сравнении с национальным и мировым опытом, с выявлением похожестей, отличий, заимствований и автентики с творчеством около 50 сценографов из Украины, Польши, Австрии, Германии, Итали. В работе доказано, что Е. Н. Лысык был, есть и остаётся наиболее приметным творцом монументальной сценографии в Украине не только конца ХХ, начала ХХI столетий, а и вообще, что главной составляющей сценографического искуства есть архитектура и что архитектура присутствовала в творчестве Е. Н. Лысыка. Что это его творчество, на основании анкетного опроса, используется, наследуется и развивается творцами современной архитектуры в Украине. В работе определены основные мероприятия и средства архитектурно-сценографического формообразования Е. Н. Лысыком пространства и среды сцен стационарных театров; разработаны рекомендации использования и развития принципов его архитектурно-сценографических идей в проектах и реализациях архитектуры театрально-зрелищных и культурно-просветительских зданий. Результаты диссертации, кроме апробаций, в курсах лекций, на конференциях, театральных выставках и фестивалях, внедрены автором в эскизных, учебных, экспериментально-поисковых проектах и прикладных реализациях в Украине и за границей. The thesis is dedicated to presenting the phenomenon, genesis, parameters and place of creative work of Ye. M. Lysyk in national and international art and culture, defining the principles of architecturally-scenographic activity – one of the main components of its artistic method and their development in modern Ukraine. The dissertation researches creative activity and work of Ye. M. Lysyk in time, spatial, efficient and artistic development; completed analysis of this work has been compared to national and international experience with finding similarities, differences, borrowings and authenticity. The work proves that Ye. Lysyk was, is and stays the most prominent creator of monumental scenography in Ukraine, not only at the end of the 20th century but always; that architecture is the main component of scenographic art and that architecture was present in creative work of Ye. Lysyk. According to the survey, this work of his is applied, followed and being developed by the creators of modern architecture in Ukraine. The work defines fundamental measures and means of architecturally-scenographic shape creation by Ye. M. Lysyk, space and environment of stages in permanent theatres; recommendations of principles application and development of his architecturally-scenographic ideas in projects have been designed, as well as implementations of architecture at both theatrically-performing and culturally-educational buildings. The outcome of the dissertation, except for approbation, have been introduced by the author in sketchy and academic, experimental and research projects and applied realizations. On the example of constructions by Lysyk of image compositions on the horizons, curtains, pallets, links of ballet and opera performances, using the method of geometric construction of proportioning algorithm has proven that he was creating his works according to the laws of “golden section”. Finally, the author has demonstrated the influence and development of Lysyk’s architecturally-scenographic ideas during last 25 years on designing of all possible grades by both Lviv Architecture School and other architects in Ukraine: from Dnipro, Kyiv, Chernivtsi, Lviv, Lutsk, Poltava, Chervonograd etc.
Архітектурна типологія театрально-видовищних центрів для дітей та молоді
(Національний університет "Львівська політехніка", 2021) Філіпчук, Юрій Володимирович; Проскуряков, Віктор Іванович; Національний університет "Львівська політехніка"; Куцевич, Вадим Володимирович; Дячок, О. М.
Архітектурно – театральна творчість Ф. Кізлера
(Національний університет «Львівська політехніка», 2021) Янчук, Катерина Володимирівна; Проскуряков, Віктор Іванович; Національний університет «Львівська політехніка»; Дячок, О. М.; Чернявський, Володимир Георгійович
Принципи розвитку архітектурної типології медичних закладів в університетах України
(Національний університет "Львівська політехніка", 2021) Красильников, Олег Володимирович; Проскуряков, Віктор Іванович; Національний університет "Львівська політехніка"; Осиченко, Г. О.; Булах, І. В.
Принципи формування архітектурної типології і проєктування міжуніверситетських культурних центрів
(Національний університет "Львівська політехніка", 2021) Дмитраш, Ольга Юріївна; Проскуряков, Віктор Іванович; Національний університет "Львівська політехніка"; Височин, Іван Андрійович; Брідня, Лариса Юріївна
У дисертації проведений аналіз джерельної бази та історичних етапів формоутворення архітектури будівель об’єктів культури у складі університетів світу. Розроблено тлумачення поняття міжуніверситетський культурний центр і навчальний простір з гнучким плануванням. Проаналізовано та узагальнено світовий досвід проектування, будівництва та експлуатації даних об’єктів та визначені основні чинники, що впливають на їх формоутворення та типологію, проведено аналіз існуючої нормативної бази, запропоновано класифікацію існуючих типів. Теоретично обґрунтовані принципи та засоби формування архітектурно-планувальної організації міжуніверситетських культурних центрів. Розроблено класифікацію МУКЦ за типами, функціональне зонування території і схему загальної функціональнопланувальної організації приміщень МКЦ. Рекомендовано доповнити ДБН В. 2.2-3-2018 розробленими у роботі положеннями. Визначено найсприятливіші міста України для розташування в них різного типу студентських культурних центрів. Подано рекомендації щодо принципів розташування міжуніверситетських центрів у містах. Розроблено пропозиції щодо адаптації існуючих об’єктів культури при університетах України. В диссертации проведен анализ источниковой базы и исторических этапов формообразования архитектуры зданий объектов культуры в составе университетов мира. Разработано толкование понятия межуниверситетский культурный центр и учебное пространство с гибкой планировкой. Проанализирован и обобщен мировой опыт проектирования, строительства и эксплуатации данных объектов и определены основные факторы, влияющие на их формообразования и типологию, проведен анализ существующей нормативной базы, разработана классификация существующих типов. Теоретически обоснованы принципы и средства формирования архитектурно-планировочной организации межвузовских культурных центров. Разработана классификация МКЦ по типам, функциональное зонирование территории и схема общей функционально-планировочной организации помещений МКЦ. Рекомендуется дополнить ДБН 2.2-3-2018 разработанными в работе положениями. Определены самые благоприятные города Украины для размещения в них различного типа культурных центров. Даны рекомендации по принципам расположения студенческих центров в городах. Разработаны предложения по адаптации существующих объектов культуры при университетах Украины.The Interuniversity Centre of Culture (IUCC) is a new term in the national architectural dictionary. Buildings of this type are widely popular around the world. These institutions represent the needs and priorities for the development of modern higher education. For the first time, the historical aspect of the formation of the architecture of cultural objects in universities and defining the chronological boundaries of the study is highlighted, and at different times there was a distinct understanding of the needs of cultural development of students, which was reflected in architecture. The analysis of the theoretical basis of designing cultural objects at universities shows that today in the domestic professional literature this topic has been insufficiently covered, which leads to the impossibility of implementing a positive world experience in Ukraine. The author has developed an interpretation of the concept of the Interuniversity Cultural Centre – a multifunctional institution designed for cultural and educational, sports, entertainment, scientific and educational, and leisure activities, activities of which are aimed at implementing cooperation between higher education institutions. Learning Space with flexible planning – rooms and areas designed for studies in free time outside of formal study rooms (classrooms, lecture halls), which can transform and adapt to different needs. The architectural and planning organization of modern IUCC should embody the ideas of the educational space with flexible planning. The general scientific theoretical methods used in the thesis have been determined and substantiated. The organizational structure of work has been developed, which is formed by consistent use of research methods. The basis of the empirical base of the study has been determined – 55 cultural objects as part of the universities of the world, 7 cultural objects as part of the universities of Ukraine. Questionnaires were conducted in three groups, which allowed to confirm the relevance of the research topic, to determine the inconsistency of existing institutions with the needs of their users. A comparative analysis of domestic and foreign experience in the construction and operation of cultural facilities at universities allowed us to identify the main differences in approaches to the design of these buildings. It should be noted that the main criterion for the success of IUCC is the high intensity of their use, which is due to the foreign experience of inclusion of food and drink venues and sales areas in the group of main facilities. Besides, an important argument is daily access to the facilities seven days a week, a large number of entrance spaces, the use of training areas with flexible planning in the planning structure. A study of the existing regulatory framework, which enabled to identify the shortcomings of the regulatory framework for the design of the IUCC and revealed to the need to supplement SCS B. 2.2-3-2018. Today in Ukraine, there are no norms for designing interuniversity cultural centres, which in turn determines the need for the study of such public facilities, development of typological classification and layout of such complexes in the city structure. The following classification features and main functions of existing types of buildings of cultural objects for students have been revealed. The main factors have been determined: socio-economic factor, urban development factor, functional factor, architectural and spatial factor. The basic principles of the building typology of IUCC have been formed: principle of individualization and generalization, principle of adaptability, principle of multifunctionality, principle of the aestheticization. It is recommended to supplement the regulatory framework, namely - SCS B. 2.2-3-2018, to introduce the concept of Interuniversity Cultural Centre, also to include the concept of educational space with flexible planning in this normative document. For the first time, the classification of IUCC by types was developed: cultural and leisure, sports and entertainment, religious and educational, research. The recommended functional zoning of the site for the IUCC design has been developed. For the first time, the basic principles of the location of the IUCC building in the planning structure of the university campus have been presented. The main elements of the functional zoning of IUCC buildings have been formed.The scheme of the general functional-planning organization of the IUCC premises. For the first time, a theoretical model of the location of the IUCC on the territory of Ukraine has been presented. Using Lviv city as an example, an algorithm for selecting a site for the IUCC design has been demonstrated. Strategies for the location of such institutions in the structure of university campuses in Ukraine have been developed: centralized, focused, distributed.
Розвиток архітектурної типології ландшафтних театрів в Україні
(Національний університет "Львівська політехніка", 2019) Гуменник, Інна Вадимівна; Проскуряков, Віктор Іванович; Національний університет «Львівська політехніка»; Куцевич, Вадим Володимирович; Кордунян, Олександр Павлович
Дисертацію присвячено розвитку архітектурної типології ландшафтних театрів в умовах сучасної України. В дисертації висвітлена генеза відкритих театрів від античної пори до сучасності; досліджено та систематизовано фактори, що впливають на формування архітектури театрів даного типу. Автором запропоновано вдосконалену архітектурну типологію ландшафтних театрів; визначено сучасні принципи і засоби архітектури відкритих театрів з використанням мультимедійних та сценографічних технологій для забезпечення потреб відвідувачів. Автором запропоновано внести в діючу нормативну базу критерії вибору режиму відкритості ландшафтних театрів; параметри відстаней від сцени до останнього ряду залу; оптимальні кути нахилу амфітеатру; орієнтація сценічно-глядацького простору за сторонами світу в різні пори доби та варіанти розташування театральних об’єктів. Диссертация посвящена развитию архитектурной типологии открытых театров в условиях современной Украины. В диссертации освещен генезис ландшафтных театров от античной поры до современности, исследовано и систематизированы факторы, влияющие на формирование архитектуры театров данного типа. Автором предложено усовершенствованную архитектурную типологию ландшафтных театров, определено современные принципы и способы архитектуры открытых театров с использованием современных мультимедийных и сценографических технологий для обеспечения потребностей зрительской аудитории. Автором предложено в действующую нормативною базу внести критерии выбора режима открытости ландшафтных театров; расчетные параметры расстояний от сцены до последнего ряда зала; оптимальные углы наклона амфитеатра; ориентация сценично-зрительного пространства по сторонам света в разное время суток и варианты расположения театральных объектов. The thesis explores the development of architectural typology of landscape theaters in the present day Ukraine. The paper covers the genesis of open-air theaters, from ancient times to nowadays. It examines and systematizes factors for the establishment of architecture for this type of theaters. It was analyzed original sources referring to the architecture of open-air theaters, and a list was compiled of researchers studying the peculiarities of theatrical objects in natural, historical, and urbanized settings. The paper presents a methodology for processing literary sources and findings of the survey conducted by the author for three categories of respondents. The dissertation identified how different zones and positioning conditions, as well as the number of spectators in the audience hall impact the architecture in open-air theaters. The paper made an analysis of architectural compositional and spatial extensional solutions for landscape theaters. It examined the impact of green architecture methods on the development of scenic environment in open-air theaters under various landscape settings. In the course of the research, it was developed an authentic 3D model for making a landscape theater that includes a full range of infrastructure facilities. The author explored a complemented description of architectural typology of landscape theaters today, provided an authentic glossary of architectural terms, and peculiarities in the development of architecture for this type of theaters. The paper suggests a 3D spatial model for the landscape theater, with all possible auxiliary and technological facilities of theater infrastructure in package. The thesis considers the spatial extensional organization of the scenic and audience space of the open-air theater. It was defined optimal architectural structural solutions for the basis of the theater, methods to provide for security of the audience, and the list of technical means and scenographic technologies typical for the 21st century landscape theaters. The author suggested an improved architectural typology for landscape theaters; and identified modern principles and means of theater architecture engaging multimedia and scenographic technologies to meet the spectators’ needs. The researcher suggested introducing into the available legal framework the criteria for selection of openness mode for landscape theaters, the parameters of distance from the stage to the last rows of amphitheater, optimal gradients of audience hall, and the orientation of the scenic and audience space with respect to the cardinal directions in different time of the day, as well as alternative locations for theatrical objects.