Browsing by Author "Рибчинський, Олег Валерійович"

Now showing 1 - 5 of 5

Композиційні принципи застосування мозаїчних творів в архітектурі Львова кінця ХІХ – початку ХХІ століття
(Національний університет "Львівська політехніка", 2018) Піддубна, Наталія Геннадіївна; Рибчинський, Олег Валерійович; Національний університет «Львівська політехніка»; Ремізова, Олена Ігорівна; Могитич, Роман Іванович
В дисертаційній роботі проаналізовано застосування мозаїчних творів в опорядженні фасадного і інтер’єрного вистрою архітектури Львова кінця ХІХ ст. – початку ХХІ ст., розроблено власну методику їхнього дослідження. Систематизовано та узагальнено результати попередніх розвідок, виконано натурні дослідження, інвентаризацію мозаїки в архітектурі, та комплекс дослідницьких інтерв’ю, що дало змогу: виявити та атрибутувати значний обсяг мозаїчних творів в архітектурі міста. На основі аналізу та систематизації зібраних даних твори класифіковано за: хронологічно-стилістичним зрізом, функціональної типології архітектури та композиційно-просторового вирішення в архітектурі; визначено зовнішні та внутрішні фактори впливу на застосування мозаїки, проаналізовано ареал та інтенсивність поширення застосування її в архітектурі Львова; визначено основні композиційні принципи застосування мозаїчних творів в опорядженні фасадів і інтер’єрів. Складено оцінку існуючого стану збереження творів та їх цінності в архітектурі Львова. Виявлено основні етапи та причини руйнування і сформовано рекомендації щодо охорони та реставрації мозаїки в архітектурі. В диссертационной работе проанализированы применения мозаичных произведений в архитектуре Львова конца XIX в. - начала XXI в., разработана собственная методика их исследования. Систематизированы и обобщены результаты предыдущих исследований, выполнены натурные исследования, инвентаризация мозаики в архитектуре, и комплекс исследовательских интервью, что позволило: выявить и атрибутировать значительное количество мозаичных произведений в архитектуре города. На основе анализа и систематизации собранных данных мозаики классифицированы за: хронологически-стилистическим срезом, функциональной типологии архитектуры и композиционно-пространственного решения в архитектуре; определены внешние и внутренние факторы влияния на применение мозаичных произведений, проанализированы ареал и интенсивность распространения мозаики в архитектуре Львова; определены основные композиционные принципы применения мозаичных произведений в архитектуре. Составлена оценка существующего состояния сохранности произведений и их ценности в архитектуре города. Определены основные этапы и причины разрушения и сформированы рекомендации по охране и реставрации мозаики в архитектуре. The usage of mosaic compositions for decorating facade and interior designs in the architecture of Lviv of the late 19th – early 21st centuries has been analyzed in the present dissertation work and the unique methodology for their research has been elaborated. Previous studies on the topic of using mosaic compositions in architecture have been systematized and summarized. The analysis has revealed that the relevant studies are fragmentary and only separate aspects are fully covered. The investigation, which is based on the conducted field observations, the inventory of mosaics in architecture, and the complex of research interviews, enabled the possibility of identifying and describing a considerable amount of works in the architecture of Lviv. As based on the analysis and systematization of the collected empirical data, mosaic compositions have been classified according to the following criteria: chronological and stylistic features, functional typology, compositional and space-planning decisions in architecture. The area of using mosaics and its abundance in the architecture of Lviv have been specified and analyzed. It has been discovered that the decoration of architecture depends on the wide array of external interconnected factors (general factors, i.e. political, economic, cultural, and ethnic; special factors, i.e. influence of dominant architecture schools, urban development, Christian architecture tradition, educational, technical, and technological factors), which are combined with the internal factors (including function of architecture, architecture composition, and architecture style) and determine the conditions and specificity of using mosaic compositions in the architecture of Lviv. This conclusion has confirmed the connection and dependence of the mosaic art on the architecture and the development of the city. The basic compositional principles of using mosaic compositions for decorating facades and interiors have been outlined (functional definition; spatial conformity, compositional subordination, stylistic conformity; visual emphasis on streets and squares). The principles testify that the mosaic compositions used for the decoration of buildings serve as an integral element of the general architectural composition of Lviv. Mosaic compositions are tightly connected with the architecture for which they were designed and produced, and have a significant impact on the visual image of city streets and squares. The results of the research, which delves into the artistic aspects of architecture and its interconnection with art, have specified and extended the knowledge in the realm of the theory of architecture. They have contributed to the effective design and reconstruction of the artificial environment with the help of using mosaic compositions. Taking into account the analysis of the empirical data collected during the inventory of mosaic compositions in the architecture of Lviv, we have discovered that mosaics used for facade and interior decorations can have different aesthetic, utilitarian, cultural, artistic, creative, scholarly, historical, and urban space development value. The evaluation of the present state of preservation of mosaic compositions in the architecture of Lviv of the late 19th – early 21st centuries has been completed. The main problems, causes and stages of destruction of the mosaics and the architectural composition have been determined. It has been concluded that not enough attention is being paid to the protection of mosaic compositions that belong to the monumental artistic heritage of Ukraine. Unique objects are under the threat of disappearance and require to be immediately included into the state register of monuments of Ukraine. The results of the research have confirmed the necessity for scientists of different specializations to focus on the discussed problem. We have suggested six recommendations for preserving and restoring mosaic compositions in architecture, which depend on their preservation state and value. The algorithm stipulating the sequence of major restoration measures has been elaborated. The results of the research contribute to the task of solving the problems of protecting, restoring, preserving, and using the architectural heritage of Ukraine, which would meet the demands of the national and city development programs.
Розвиток архітектури м. Вінниці наприкінці XIX – у першій половині XX ст.
(Вінницький національний технічний університет, 2020) Субін-Кожевнікова, Альона Сергіївна; Смоляк, Володимир Вікторович; Вінницький національний технічний університет; Рибчинський, Олег Валерійович; Поліщук, Лариса Клавдіївна
У дисертаційному дослідженні визначено основні етапи та розкрито характерні особливості процесу розвитку розпланувальної структури та архітектури м. Вінниці наприкінці ХІХ – у першій половині ХХ ст. Проаналізовано історіографію та систематизовано джерельну базу. Опрацьовано методику комплексного аналізу об’ємно-просторових змін архітектури м. Вінниці окресленого періоду. Встановлено передумови та визначено головні фактори впливу в архітектурно-містобудівному розвитку Вінниці. Визначено етапи розвитку Вінниці наприкінці XIX – у першій половині XX ст., зокрема розпланувальної структури міста. Визначено основні типологічні групи і стильові спрямування в архітектурі, розкрито їхні особливості. Охарактеризовано стан і визначено проблеми збереження архітектурно-містобудівної спадщини Вінниці кінця XIX – першої половини XX ст. The dissertation research defines the main stages and reveals the characteristic features of the development process of the planning structure and architecture of Vinnytsia at the end of the 19th and first half of the 20th centuries. The research in architecture and related disciplines have been analyzed, the source base of Vinnytsia architecture has been systematized. The researches of domestic and foreign historiography have been studied in groups according the time of their writing. A comprehensive research methodology has been built using general scientific empirical and theoretical methods and special research methods, it involves staged implementation of research tasks. The preconditions for Vinnytsia development were established among which are: landscape and climate, political and administrative, communication. The main influence factors in the architectural and urban development of Vinnytsia in the late 19th – first half of the 20th century were identified and classified: political-administrative, socio-economic, communication, natural landscape, cultural and educational and normative, which had various degrees of influence at different periods of time. The stages were determined in the city development in general and in the formation of the planning structure, particularly, by analyzing cartographic materials considering the influence factors: Stage I (1871 – 1899th years) Stage II (1900 – 1919th years) Stage III (1920 – 1955 years). The main typological groups of the buildings under study were identified by their characteristic features: functional purpose, topological characteristics, plan form, facade decision; their features are exposed at each stage of development. The stylistic features of Vinnitsia architecture were analyzed in the chronological framework of the city development stages. Stage I – the architecture marked by the stylistic directions of historicism (classical, romantic, rational direction) Stage II – the architecture of the modern era (retrospective, national and romantic, rational direction, modern) Stage III – stylistic pluralism in the architecture (constructivism, rationalistic direction, non-classical reminiscence). The development and trends of Vinnytsia monument protection have been analyzed. The state and problems of preserving the architectural and urban planning heritage of Vinnytsia at the end of the 19th – first half of the 20th centuries have been defined which require an intersectoral approach to the solution. The role of building central part of the city in the formation of architectural and artistic image of the city has been established, which today requires implementation of regeneration measures. The list of recommendations for preserving the architectural heritage of Vinnytsia during the defined period has been formed. The need to clarify and supplement the register of monuments of architecture and urban planning has been established. В диссертационном исследовании определены основные этапы и раскрыты характерные особенности процесса развития планировочной структуры и архитектуры г. Винницы конца XIX – первой половины ХХ ст. Проанализирована историография и систематизированы архивные источники. Проработана методика комплексного анализа объемно-пространственных изменений архитектуры Винницы указанного периода. Выявлены предпосылки и определены главные факторы, влияющие на архитектурно-градостроительное развитие Винницы. Определены этапы развития Винницы конца XIX – первой половины XX ст., в частности планировочной структуры города. Определены основные типологические группы и стилевые направления в архитектуре, раскрыты их особенности. Охарактеризовано состояние, определены проблемы сохранения архитектурно-градостроительного наследия Винницы конца XIX – первой половины XX ст.
Технологічні основи реставрації алебастрових виробів в архітектурі та мистецтві
(Національний університет «Львівська політехніка», 2021) Лотоцька, Олена Володимирівна; Рибчинський, Олег Валерійович; Національний університет «Львівська політехніка»; Бірюльов, Ю. О.; Косів, Р. Р.
Формування оборонних споруд монастирів Західної України у XVII–XVIII століттях
(Національний університет "Львівська політехніка", 2018) Хохонь, Михайло Петрович; Рибчинський, Олег Валерійович; Національний університет «Львівська політехніка»; Ричков, Петро Анатолійович; Прибєга, Леонід Володимирович
У дослідженні проводиться аналіз процесу формування оборонних споруд монастирів у Західному регіоні України. Проаналізовано та узагальнено український і закордонний досвід у сфері дослідження монастирських комплексів та теорії фортифікації, доповнено методику дослідження оборонних споруд монастирів для досягнення оптимального результату у постановці мети та завдань. Систематизовано основні передумови та чинники, що впливали на вибір та реалізацію оборонної системи обителі. Визначено основні принципи та особливості формування оборонних споруд монастирів Західної України. Розроблено рекомендації щодо збереження та експонування оборонних споруд монастирських комплексів в залежності від стану збереження. The research analyzed the formation process of defensive constructions of monasteries in Western Ukraine. The Ukrainian and foreign experience in the field of research of monastic complexes and fortifications theory was analyzed and summarized, and the research method of defensive constructions of monasteries was supplemented to achieve the optimal result in setting goals and objectives. The main preconditions and factors that influenced the choice and implementation of the monastery's defense system were systematized. In the process of work there were used such general scientific methods as: 1) bibliographical; 2) comparative-historical; 3) method of typological classification; 4) method of systematic analysis and synthesis. Professional-architectural methods include: 1) method of field studies; 2) graphical modeling; 3) architectural and compositional analysis. As the result, there were outlined seven main factors, which influenced the formation of defensive system. Three positions, such as 1) town-planning, 2) landscape factor and 3) influence factor of monastery order were related to the first group of steel factors. Four positions, such as 1) political and strategic factor, 2) economical factor, 3) factor of development of firearms and schools of fortification, 4) hierarchical factor were defined as changeable. Monasteries were studied according to the planning composition (planning of defensive buildings, configuration of defensive lines), typology (type of defensive systems and their elements), volumetric-spatial characteristics (corner elements, entrance gates, other defensive structures, building materials). As the result, there were defined eight principles of formation of defensive structures: 1) principle of town-planning subordination; 2) principle of using the features of landscape; 3) principle of influence of the Order; 4) principle of strategic expediency; 5) the principle of economic feasibility; 6) principle of hierarchical conformity; 7) principle of time correspondence of military theory and technology; 8) principle of architectural and compositional integrity. It was reveаled that monasteries of Western Ukraine in 17-18th centuries continued to use walls or low tower defense systems. Influence of European fortification schools was too weak and retarded compared to monasteries on the territory of modern Poland. Process of evolution can be traced only in individual monasteries. Downtown defensive monasteries were important urban-building elements, but were also subordinated to the city`s fortifications. The most important defensive function was played by monasteries with their own active defensive buildings. The condition of preservation of defensive buildings was investigated in two steps: 1) evaluation of technical condition; 2) evaluation of structural preservation of initial state. There were formulated three main principles of restoration depending on preservation, location and ability for functional adaptation: 1) principle of conservation; 2) principle of museumification; 3) principle of complex restoration. The choice of restoration principle must be determined by general project of monastic complex`s revalorization or regeneration. The result of the thesis is the development of recommendations for the restoration of defensive structures regarding technical and structural conservation. В исследовании проводится анализ процесса формирования оборонных сооружений монастырей в Западном регионе Украины. Проанализированы и обобщены украинский и зарубежный опыт в области исследования монастырских комплексов и теории фортификации, усовершенствовано методику исследования оборонительных сооружений монастырей для достижения оптимального результата в постановке целей и задач. Систематизированы основные предпосылки и факторы, которые влияли на выбор и реализацию оборонной системы обители. Определены основные принципы и особенности формирования оборонных сооружений монастырей Западной Украины. Разработаны рекомендации по сохранению и экспонирования оборонительных сооружений монастырских комплексов в зависимости от состояния сохранности.
Формування та ревіталізація середмість історичних міст України
(Національний університет "Львівська політехніка", 2017) Рибчинський, Олег Валерійович
Мета дослідження - визначити етапи історико-архітектурного формування, виявити актуальні проблеми та розробити стратегії ревіталізації середмість історичних міст України. У дисертації середмістя розглядається як першоджерело формування історичного міста України, цілісний архітектурно-містобудівний комплекс та однин із основних місцевих ресурсів перспективного розвитку поселення. В результаті аналізу та систематизації визначено основні історико-архітектурні етапи формування та уточнено закономірності розпланування середмість; архітектурно-просторову типологію, особливості функціонального, конструктивного та стилістичного вирішення забудови у XVI – на початку ХХ ст. Уточнено основні етапи занепаду середмість у ХХ ст. та виявлено сім актуальних станів їхньої функціонально-просторової збереженості. В роботі обґрунтовано цінність, визначено актуальні проблеми збереження, ресурси функціонально-просторового розвитку та опрацьовано програмну модель комплексної ревіталізації середмістя, як парадигми нової якості центру історичного міста. Визначено, що соціальний фактор суттєво впливає на розвиток середмістя. Згідно поставлених завдань сформовано стратегії, послідовність реалізації та індикатори ревіталізації середмість історичних міст України, із врахуванням семи станів їхнього збереження. Цель исследования определить этапы историко-архитектурного формирования, выявить актуальные проблемы и разработать стратегии ревитализации ядра исторических городов Украины. В диссертации ядро рассматривается как первоисточник формирования исторического города Украины, целостный архитектурно-градостроительный комплекс и один из основных местных ресурсов перспективного развития поселения. В результате анализа и систематизации определены основные историко-архитектурные этапы формирования и уточнены закономерности планировки ядра; архитектурно-пространственную типологию, особенности функционального, конструктивного и стилистического решения застройки в XVI - начала ХХ в. Уточнены основные этапы упадка ядра исторического города в ХХ веке и выявлены семь актуальных состояний их функционально-пространственной сохранности. В работе обосновано ценность, определены актуальные проблемы сохранения, ресурсы функционально-пространственного развития и проработано програмную модель комплексной ревитализации ядра как парадигмы нового качества центра исторического города. Определено, что социальный фактор существенно влияет на развитие ядра исторического города. Согласно поставленных задач сформированы стратегии, последовательность реализации и индикаторы ревитализации ядра исторических городов Украины, с учетом степени их сохранения. The aim of the study – to define the stages of historical and architectural formation, to detect the actual problems and to develop a models of strategy for downtown revitalizing of the historic cities of Ukraine. In the thesis the downtown is considered as an origin of a historical Ukrainian town, a holistic architectural and urban complex and one of the main local resources for the development of settlements. The thesis defines five main historical and architectural development stages of a downtown during XVI - early twentieth century. The downtown planning was modernized and regulated under the influence of political and administrative factors. Therefore its designed was changed to a regular or a combined one (with elements of the old planning being preserved). At the end of XVIII - early XX century new quarters and sacred objects were built on the site of the fortifications perimeter. Unique downtown of historic towns in the Left-Bank and Right-Bank of Ukraine, located in the Russian Empire, were fundamentally changed in the first half of the nineteenth century. Significant evolutionary changes occurred in the towns during the XVI - XIX centuries. They became more prudent and sequential. They inherited outer and inner space-planning structure of the downtowns. Though the analysis and systematization, an architectural and spatial typology was defined, along with the specifics of functional, structural and stylistic approaches to buildings in the XVI - early XX century. Main stages of the downtown decays in the twentieth century are clarified. Seven actual conditions of their functional and spatial preservation are defined. The thesis provides substantial arguments towards the value of the downtowns. It identifies the actual problems of their preservation, along with resources of their functional and spatial development. It elaborates on the programming model of the integral revitalization of the downtown as a paradigm of the new quality center of a historical town. It consists of empirical, theoretical, and practical design stage. In projects is solved regeneration problems of entire downtown or market square, restoration of monuments, rehabilitation of important buildings and residential sector, qualitative development of economy and culture, the formation of a new quality protection and preservation of the cultural heritage by the local community, development of public associations, animations of seats memory, town identity and traditions.The thesis states that social factor significantly effects the development of a downtown. According to the objectives of the research, strategies for the revitalization of the historic Ukrainian downtowns are introduced taking into account the seven states of their preservation. Seven general indicators of the revitalization quality are defined. Quantitative indicators of revitalization are defined by: sources and increased investments; restoration and adaptation of architectural monuments; patronage; intensification of socio-economic life in the market square; improvements of territories around the ancient town fortifications; international cooperation and success of youth policy; formation of recreation areas. Developed a new concept of downtown development as the primary source the historic town formation of Ukraine and one of the main local resource of perspective development of settlement. Formulate scientific recommendations for the protection, preservation and revitalization of the downtown area. Implementation the results of work will facilitate the development of research on the theory and restoration of architectural monuments and urban planning, improve and increase the level of project activity, provide the effectiveness of processing and implementing programs of strategic development of the historical town.