Browsing by Author "Романова, Альона Сергіївна"

Now showing 1 - 2 of 2

Людина у природно-правовому просторі: інтелігібельний і сенсибельний виміри
(Національний університет "Львівська політехніка", 2016) Романова, Альона Сергіївна
У дисертації проведено комплексне філософсько-правове дослідження інтелігібельного і сенсибельного виміру існування людини у природно-правовому просторі, що передбачає осмислення певного психічного стану переживання індивідом цінності, значення або смислу соціального об’єкта (атитюд). Визначено праволомну поведінку людини як таку, що означає руйнування (ламання) і норм, що встановлені державою та є похідними від природно-правових норм, і норм, встановлених природним правом, а також, тягне за собою ще й природно-правові санкції, такі як відповідальність людини за руйнування балансу існування соціоприродного і природно-правового простору. Запропоновано операціональне визначення методологічного алгоритму пізнання природно-правового існування людини як множини онтологічно обґрунтованих метаантропологічних, антропологічних, еволюційних, інтелігібельних і сенсибельних методологічних атитюдів з індивідуальними методами й методиками реалізації, які спрямовані на дослідження правової поведінки людини у просторі. В диссертации проведено комплексное философско-правовое исследование интеллигибельного и сенсибельного измерения существования человека в естественно-правовом пространстве, которое предполагает осмысление определенного психического состояния переживания индивидом ценности, значения или смысла социального объекта (аттитюды). Определено право-ломное поведение человека как такое, что означает разрушение (ломание) норм, установленных государством, являющихся производными от естественно-правовых норм и норм, установленных естественным правом, а также влечет за собой еще и естественно-правовые санкции, такие как ответственность человека за разрушение баланса существования социоприродного и естественно-правового пространства. Предложено операциональное определение методологического алгорит-ма познания естественно-правового существования человека как множества онтологически обоснованных метаантропологических, антропологических, эволюционных, интеллигибельного и сенсибельних методологических атти-тюдов с индивидуальными методами и методиками реализации, направленных на исследование правового поведения человека в пространстве. The dissertation deals with the comprehensive philosophical and legal re-search of intelligible and sensible dimension of human existence in the natural and legal space, which provides for understanding of a mental state of individual ex-perience of the value, the significance or the meaning of a social object (attitude). The unlawful human behaviour is determined as means of destruction (breaking) of norms, which are established by the State and derived from natural and legal norms, as well as norms, which are set by the natural law. It also causes natural and legal sanctions, human responsibility for destruction of the balance of the existence of the socio-natural and natural-legal space. The operational definition of the methodological algorithm of the know-ledge of the natural and legal human existence as a set of ontologically based meta-anthropological, anthropological, evolutionary, intelligible and sensible metho-dological attitudes with individual methods and methodologies of realization aimed at studying legitimate human behaviour in space is suggested. It is proved that investigation of the nature and essence of a person is based on two major approaches: natural (man is the result of the development of nature, and thanks to it we can understand and explain man as a natural being, considering all the consequences of this understanding) and supernatural (man is the outgrowth of a certain intangible spiritual fundamental principle that defines the supernatural human nature). The comprehensive research of the natural and legal human essence in space based on its natural and legal formation, which is a set of ontologically based meta-anthropological, anthropological, evolutionary, intelligible and sensible metho-dological units aimed at the legitimate human behaviour, is proposed. The behavioural and active human essence in the natural and legal space, including cognitive and value-estimated, touches the spiritual-cultural, moral-esti-mated, psycho-emotional and even the socio-economic, political and other spheres of human life, and it is the result of knowledge and awareness of personal interests, the interests of the social groups of people and the human community as a whole. It is demonstrated that the basis of the category of "space" provides not only the ontological principle, but also social relationships and direct collective activity. Thus, we can distinguish the socio-natural space – a form of a social matter being that characterizes its extension, structure, the coexistence of social phenomena and natural processes, as a result and form of human life. Social processes and interactions form the socio-natural space, where they are also implemented. At the same time, the geographic, economic, spiritual, political, ideological, legal, moral, national, racial, cultural, administrative features characterize the socio-natural spa-ce. It covers all spheres of human life. The elements of the natural and legal space are: 1) social formations; 2) norms of law (natural and positive); 3) bearers of the natural and legal space; 4) legal conscience; 5) free will. The concept of "natural and legal space" is a genesis of three key independent elements: nature, law and space; it is cha-racterized by the need for a legitimate human behaviour. The approach to the human liberty in the ontological space, which means the state of a person that is characterized by the presence of the socio-natural and the natural-legal opportunities for comprehensive development, creative activity in the making of conditions that meet personal needs and interests, and the interests of the existence and development in general, is analyzed. It is proved that the intelligible and sensible dimension of human existence in the natural and legal space involves the interpretation of a particular mental state of individual experience of the value, the significance or the meaning of a social object (attitude). Man’s attitudes can be legal (legitimate and illegal) and they are classified based on social values (morality, law, culture, etc.). The forms of harmonious coexistence of man and the State are defined on the basis of parity in relations: human feeling of the positive and legal field of the State in the natural and legal space; human projection of the natural and legal space on the positive field of the State; reflection of the positive and legal field on the natural and legal space. The deontological human activity in the natural and legal space depends on the features of the formation of the legal conscience in the natural and legal space, which directly affects the legal human behaviour. The deontological human acti-vity can be divided into positive (legitimate) and negative (unlawful). The statement that the consolidated value-oriented natural and legal ideo-logy must become a major factor in overcoming the negative processes of unlawful conscience and its main task is to incorporate all the best values and legal con-structions, is substantiated.
Правовий мультикультуралізм: аксіологічний вимір
(Національний університет "Львівська політехніка", 2020) Юрійчук, Олена Орестівна; Романова, Альона Сергіївна; Національний університет "Львівська політехніка"; Омельчук, Олег Миколайович; Івануса, Зоряна Зенонівна
У дисертації вперше у вітчизняній юридичній науці досліджено правовий мультикультуралізм, його поняття, типологію, принципи та функції у контексті філософсько-правових поглядів. Обґрунтовано основні ознаки правового мультикультуралізму, головні тенденції розвитку правових культур. Удосконалено наукові дослідження з питань філософсько-правового бачення мультикультуралізму та його аксіологічного виміру. Розвинуто положення щодо основоположних ідеї правового мультикультуралізму у контексті науки філософії права. Відзначено існування різноманітних підходів до трактування мульти-культуралізму, розмежовано співвідношення понять мульти-, полі- та багато-культурності, констатовано, що активізація розвитку теорії мульти-культуралізму припадає на основні соціо-політичні і економічні етапи прогресу суспільства. На підставі проведеної концептуальної характеристики правового мультикультуралізму наведено авторське визначення поняття як теорії, яка спрямована на визнання існування в межах певного відкритого суспільного прошарку культурно відмінних груп, дії яких спрямовані на збереження та розвиток своєї самобутності та, водночас, дотримання у міжкультурних відносинах принципів рівності, толерантності, взаємоповаги і людиноцентризму. Проаналізовано роль права та суспільної моралі у контексті правового мультикультуралізму. Доведено, що на розвиток правового мультикультура-лізму великий вплив мали ідейно-світоглядні принципи римського права в поєднанні з набутками античності: так, принцип космополітизму на перший план висуває інтереси і цінності людини, а не держави; право скомпонувало у собі справедливістю з моральними установками, які разом визначили людину як частину нової культури та самостійного індивіда з невід’ємними правами та здатністю до контролю й регуляції поведінки; індивідуалізм посприяв наділенню особи можливості до здійснення контролю власного становища у соціумі та відстоювання стратифікаційних позицій; мультикультурність проде- монструвала можливість об’єднання процесів впливу та проникнення правових феноменів з однієї культури в іншу, при цьому зберігаючи їх унікальність. Розглядаючи види правових культур, проаналізовано їх сучасне втілення та зазначено, що сьогодні можна виокремити чотири основних фактори їх розвитку та подальшої практичної реалізації, зокрема: 1) визнання важливості постійного внутрішнього оновлення традицій правової думки; 2) заохочення історичної пам’яті стосовно правових традицій та правових культур; 3) схвалення внутрішніх розбіжностей та розуміння важливості проникнення правових культур; 4) актуалізація ціннісних орієнтирів правових культур. У контексті правового мультикультуралізму з’ясовано, що проблема людини та її духовності є спричинені осмисленням екзистенційності впродовж різних епох, тому для кращого втілення філософсько-правової теорії мультикультуралізму важливим є максимальне втілення людиноцентричних світоглядних поглядів на основі самобутньої, стійкої правової нації. Дисертація має науково-практичне значення для філософії права, проблем філософії та інших філософсько- і теоретико-правових наук. В диссертации впервые в отечественной юридической науке исследован правовой мультикультурализм, его понятие, типология, принципы и функции в контексте философско-правовых взглядов. Обоснованы основные признаки правового мультикультурализма, основные тенденции развития правовых культур. Усовершенствованы научные исследования по вопросам философско-правового видение мультикультурализма и его аксиологического измерения. Развиты положения относительно основных идей правового мультикультура-лизма в контексте науки философии права. Отмечено существование различных подходов к трактовке мульти-культурализма, довершено разраничение соотношение понятий мульти-, поли- и мультикультурализма, констатировано, что активизация развития теории мультикультурализма приходится на основные социо-политические и экономические этапы прогресса общества. На основании проведенной концептуальной характеристики правового мультикультурализма приведены авторское определение понятия как теории, которая направлена на признание существования в пределах определенного открытого общественного слоя культурно отличных групп, действия которых направлены на сохранение и развитие своей самобытности и одновременно соблюдение в межкультурных отношениях принципов равенства, толерантности, взаимоуважения и человекоцентризма. Проанализирована роль права и общественной морали в контексте правового мультикультурализма. Доказано, что на развитие правового мульти-культурализма большое влияние имели идейно-мировоззренческие принципы римского права в сочетании с достижениями античности: так, принцип космополитизма на первый план выдвигает интересы и ценности человека, а не государства; право объединило в себе справедливость с моральными установками, которые вместе определяют человека как часть новой культуры и самостоятельного индивида с неотъемлемыми правами и способностью к контролю и регуляции поведения; индивидуализм поспособствовал наделению лица возможностей к осуществлению контроля над собственным положением в социуме и отстаивания стратификационных позиций; мультикультурность продемонстрировала возможность объединения процессов влияния и проникно-вения правовых феноменов из одной культуры в другую, при этом сохраняя их уникальность. Рассмотрено виды правовых культур, проанализировано их современное воплощение и отмечено, что сегодня можно выделить четыре основных фактора их развития и дальнейшей практической реализации, в частности: 1) признание важности постоянного внутреннего обновления традиций правовой мысли; 2) поощрение исторической памяти о правовых традиций и правовых культур; 3) одобрение внутренних разногласий и понимание важности проникновения правовых культур; 4) актуализация ценностных ориентиров правовых культур. В контексте правового мультикультурализма выяснено, что проблема человека и его духовности является вызванные осмыслением екзистенциаль-ности в течение различных эпох, поэтому для лучшего воплощения философско-правовой теории мультикультурализма важно максимальное воплощение человекоцентрических мировоззренческих взглядов на основе самобытной, устойчивой правовой нации. Диссертация имеет научно-практическое значение для философии права, проблем философии и других философско- и теоретико-правовых наук. In the thesis for the first time in the national legal science legal multiculturalism, its concept, typology, principles and functions in the context of philosophical and legal views were investigated. The main features of legal multiculturalism, main tendencies of development of legal cultures were explained. Scientific research on philosophical and legal vision of multiculturalism and its axiological dimension has been improved. The position on the fundamental ideas of legal multiculturalism in the context of science of the philosophy of law is developed. It was established that the main ideas of the theory of multiculturalism began to take shape in the XVI-XVII centuries in the first philosophical developments on the definition of culture, freedom, equality and tolerance. It was emphasized that the formation of such principles of legal multiculturalism as cosmopolitanism, tolerance, individualism, justice and cultural diversity was largely influenced by the achievements of Roman law, imposed on the first challenges of socio-cultural changes in society. The existence of various approaches to the interpretation of multiculturalism was noted, the correlation of the concepts of multi- and poly- culturalism was distinguished: the terms multiculturalism and multiculturalism are essentially synonymous with the origins of the first parts. They emphasize the diversity within society, while the concept of multiculturalism – relatively new – has added legal, economic and political meaning, supposedly hidden behind a cultural «screen», armed with bases in the form of public morality, tolerance and awareness of the importance of national identity. It was stated that the activation of the development of the theory of multiculturalism accounts for the main socio-political and economic stages of the progress of society. On the basis of the conceptual characterization of legal multiculturalism, there is author's definition of the concept as a theory, which aims at recognizing the existence within the limits of a certain open social stratum of culturally distinct groups, whose actions are aimed at the preservation and development of their identity and, at the same time, observance of the principles of equality, tolerance in intercultural relations, mutual respect and human-centeredness. The role of law and social morality in the context of legal multiculturalism was analyzed. It was proved that the development of legal multiculturalism was strongly influenced by the ideological and ideological principles of Roman law in conjunction with the achievements of antiquity: the principle of cosmopolitanism highlights the interests and values of man, not the state; law comprised a fairness with moral attitudes that together identified a person as a part of a new culture and an independent individual with inalienable rights and the ability to control and regulate behavior; individualism contributed to empowering a person to exercise control over her own position in society and advocating for stratification positions; multiculturalism has demonstrated the ability to combine the processes of influence and penetration of legal phenomena from one culture to another, while preserving their uniqueness Considering the types of legal cultures, their current implementation was analyzed and it was noted that today it is possible to distinguish four main factors of their development and further practical realization, in particular: 1) recognition of the importance of constant internal renewal of the traditions of legal thought; 2) the promotion of historical memory in relation to legal traditions and legal cultures; 3) approval of internal differences and understanding of the importance of penetration of legal cultures; 4) actualization of values of landmarks of legal cultures. In the context of legal multiculturalism, it has been found that the problem of man and his spirituality is caused by the conception of existentialism in different epochs, therefore, for the best implementation of the philosophical and legal theory of multiculturalism, the maximal realization of human-centric ideological views is essential on the basis of a distinct, stable legal nation. It was stated that the intensification of the development of the theory of multiculturalism falls on the main socio-political and economic stages of society's progress: the beginning of improving the position of multiculturalism in terms of theories of liberalism and communitarianism coincides with the challenges left by the First and Second World Wars, the economic and immigrant crisis of the 70-80's contribute to improving the theoretical basis of multiculturalism as a political theory, globalization challenges of the XXI century need proper philosophical and legal design of the doctrine, its analysis and improvement. The content of anthropocentrism is analyzed, it is proved that the problem of man and his spirituality had not suddenly arisen, but was caused by the comprehension of existentialism during different epochs. Examples of conceptual statements of the theory of anthropocentrism in antiquity, the Middle Ages, the Renaissance, European humanism, «new» humanism, etc. were given. Cultural diversity, which creates a confrontation of national identification and cultural unification, requires the fullest and highest quality implementation of legal multiculturalism. This process is best done through adherence to the principles of tolerance. Dissertation has a practical value for philosophy of right, problems of philosophy and other philosophical, theoretical and legal sciences.