Browsing by Author "Савенко, Віктор Васильович"
Now showing 1 - 2 of 2
- Results Per Page
- Sort Options
Item Закон у структурі правової реальності: філософсько-правовий аналіз(Національний університет "Львівська політехніка", 2017) Савенко, Віктор Васильович; Цимбалюк, Михайло Михайлович; Національний університет «Львівська політехніка»; Сливка, Степан Степанович; Литвинов, Олександр Миколайович; Гураленко, Наталія АнатоліївнаУ дисертації здійснено першу спробу комплексного дослідження закону у структурі правової реальності. Доведено, що в концепції взаємозв’язку закону та правової реальності, простежується беззаперечний зв’язок права і закону з моменту їх виникнення, хоча ці соціальні явища різноспрямовані. Право передує юридичному закону, як певному синергетичному продукту людської творчості, що залежить від волевстановлюючого акта законодавця. Завдяки зовнішній примусовій обов’язковості, однією з основних ознак юридичної норми є уможливлення реалізації змісту права. Закон, як правило, виступає нормативним елементом права, тому повинен містити всі ознаки і властивості права, як у персоніфікованій, так і в глобалізованій реальності. Закон, що є актом законодавця, незважаючи на його ефективність як форму правотворення, за своєю суттю є суб’єктивним вираженням права. Тому, закон реалізується у структурі правової реальності, через судження, поняття в конкретних випадках чи справах. За термінологічною суттю закон не здатний врегулювати всі суспільно-необхідні ситуації, котрі виникають чи можуть виникнути у суспільстві. В диссертации осуществлена первая попытка комплексного исследования закона в структуре правовой реальности. Доказано, что в концепции взаимосвязи закона и правовой реальности, прослеживается бесспорная связь права и закона с момента их возникновения, хотя эти социальные явления разнонаправленные. Право предшествует юридическому закону, как определенному синергетическому продукту человеческого творчества, зависит от волеустановленого акта законодателя. Благодаря внешней принудительной обязательности, одним из основных признаков юридической нормы является возможность реализации содержания права. Закон, как правило, выступает нормативным элементом права, поэтому должен содержать все признаки и свойства права, как в персонифицированной, так и в глобализированной реальности. Закон, является актом законодателя, несмотря на его эффективность как форму правотворчества, по своей сути является субъективным выражением права. Поэтому, закон реализуется в структуре правовой реальности, через суждения, понятия в конкретных случаях или делах. По терминологической сути закон не способен урегулировать все общественно-необходимые ситуации, которые возникают или могут возникнуть в обществе. The thesis presents a first attempt at a comprehensive study of law in the structure of legal reality. The thesis is determined that the law reflects the reality of the legal structure of the company as a platform for the implementation of legal reality. If we start from the idea that the right is the founder of the legal reality that the society is the basis of the origin of the right to a social norm. Therefore, it is advisable to state that the sense of justice is sure to involve the law because: firstly, legal – categorical condition of legality; secondly, the law affects the formation of justice. Thus, epistemology legal reality underscores the importance of legal codes, as the objective criteria for its axiological dimension. In the end, it was the importance of stepping up legal codes in social being, and reflected the law in the structure of legal reality. In domestic philosophical and legal science the research the nature and specificity of philosophical and legal approach to the study of law in place of the legal structure of reality. Understanding the essence of the phenomenon of law in the legal reality of deepening awareness of the fact that the law is linked to the existence of a number of laws that have a significant impact on the existential dynamic space in public life. Proved that the conception of the relationship of law and legal reality, there is an explicit link of law from the moment of their appearance, but this multidirectional social phenomenon. Right in its objective precedes the advent of legal law, as some product of human creativity, original volitional act of legislature. Through external binding forced one of the main features of the legal rules and the possible implementation of the essence of law. The law generally favor regulatory element of law and should include all the features and properties of law, and personalized, and in a wide reality. The law, which is the first act of the legislator, despite its effectiveness as a form of lawmaking, is essentially a subjective expression rights. Therefore, in our view the law as a single concept implemented in the structure of legal reality through judgments, concepts in specific cases or cases. Thus, by its very nature law terminology is not able to resolve all socially necessary situations which arise or may arise in societies. Proved that the problem of the structure of legal reality generally treated in two ways: first, within the social life benefits over public opinion containing forms of justice and law, all legal and other legal effects and phenomena; Secondly, within objection is ideological dimension of law, treating them merely as a social compulsion high. This makes it possible to figure out the probability of the existence of the law in reality, despite the fact that they generated sense of justice that confirms the thesis according to which the law still is one of the structural elements of reality, not just legal, but legal existence.Item Філософсько-правовий феномен міграції у контексті глобалізаційних процесів в Європі (кінець ХХ – початок ХХІ ст.)(Національний університет "Львівська політехніка", 2021) Павлів-Самоїл, Надія Петрівна; Гарасимів, Тарас Зеновійович; Національний університет "Львівська політехніка"; Вовк, Вікторія Миколаївна; Бліхар, В’ячеслав Степанович; Савенко, Віктор ВасильовичУ дисертаційному дослідженні здійснено комплексний філософськоправовий аналіз феномена міграції у контексті глобалізаційних процесів в Європі кінця ХХ – початку ХХІ ст. Проведено історіографічний огляд дослідження обраної проблематики, розглянуто еволюцію формування концептуальних засад феномена міграції, сформовано авторську методологію філософсько-правового дослідження феномена міграції. Подано розуміння природно-феноменологічної сутності міграції в епоху глобалізації, феномен міграції розглянуто як явище відкритої системи суспільства, феномен міграції репрезентовано як умову особистісної свободи особи. Проаналізовано філософсько-правову сутність особи мігранта, розкрито природно-правові особливості правосвідомості та правової культури мігранта, розкрито питання акомодації особи мігранта. Особлива увага приділена дослідженню європейської моделі правового регулювання діяльності мігрантів та міжнародно-правових гарантій статусу біженців. З’ясовано глобалізаційні виклики, які постають перед внутрішньо переміщеними особами. Виокремлено проблеми у регулюванні міграційних процесів та окреслено напрями вдосконалення законодавчого регулювання міграційних процесів. В диссертационном исследовании осуществлен комплексный философско-правовой анализ феномена миграции в контексте глобализационных процессов в Европе конца ХХ – начала ХХI в. Проведен историографический обзор исследования выбранной проблематики, рассмотрена эволюция формирования концептуальных основ феномена миграции, формирована авторская методология философскоправового исследования феномена миграции. Подано понимание естественно-феноменологической сущности миграции в эпоху глобализации, феномен миграции рассмотрено как явление открытой системы общества, феномен миграции представлен как условие личностной свободы личности. Проанализировано философско-правовую сущность человека мигранта, раскрыто естественно-правовые особенности правосознания и правовой культуры мигранта, раскрыты вопросы аккомодации мигранта. Особое внимание уделено исследованию европейской модели правового регулирования деятельности мигрантов и международно-правовых гарантий статуса беженцев. Выяснено глобализационные вызовы, которые возникают перед внутренне перемещенными лицами. Выделены проблемы в регулировании миграционных процессов и обозначены направления совершенствования законодательного регулирования миграционных процессов. In this research, – in the process of complex philosophical and legal analysis of the phenomenon of migration in the context of globalization processes in Europe at the end of XX – the beginning of XXI century, as well as problematic issues that arise during the legal regulation of migration based on national and international legislation, – the legislative and scientific-theoretical recommendations on the improvement of the legislative regulation of migration processes are elaborated. Using historical and dialectical methods, the main stages of the formation of doctrinal views on the phenomenon of migration, the concept of «migration» and dialectical relationships of different levels of manifestation in the field of migration were determined. The formal-legal method contributed to the comprehensive scientific analysis of modern international and domestic legislation in the field of migration, as the expansion and introduction of a visa-free regime between the EU member states has a significant impact on the development of the migration process in the European society. It is determined that the concept of «freedom» is rather a philosophical category than a legal one, it is a broader concept and there is no restriction on a person's independent choice of behavior to ensure their interests or needs. When a particular individual and society are developing, such freedom is restricted by the moral norms of a particular worldview, by the adherence to the principle of the freedom of choice of behavior not to violate the interests and rights of others. The concept of «legal awareness of migration» is also presented as a characteristic of the attitude to the migration process as a legal phenomenon in a particular sphere of human life and acts as a holistic system of views, beliefs, ideas, attitudes, sentiments, feelings of society and individual social groups (first and foremost – the participants in the migration process). The thesis also focuses on the fact that the period of the late XX – early XXI century is characterized by mass migration processes. Such large-scale movements result in cultural and legal integration, certain cultural aspects of migrants lead to a reaction to them among the local population, which in its turn affects the legal awareness as part of public consciousness. Using methodological tools, we determined the impact of personal qualitative criteria of the migrant, public consciousness, and the subjects of the migration movement. Accordingly, we determined that there is an indisputable impact on the development, stability, and predictability of migration, that affects public legal awareness of both the host country and the country of departure. It is noted that a migrant endowed with natural-and-legal features is included in the sphere of coexistence of society with different features, with historically formed general rules and norms that have been established for centuries in the host society. The violation and rejection of the existing law and order result in a conflict. All countries that receive migrants face such conflict: the integrity of society and the protection of human rights. Based on the analysis, it is stated that modern countries have two ways to solve such problem: 1 – be ready for the negative consequences of migration considering the national characteristics of migrants and try to painlessly accommodate them in the host society; 2 – be unacceptable to other people's worldviews, culture, that would result in the confrontation between migrants and the host society. It is noted that migration policy should be based on the inclusion in the national legislation of the world-wide recognized human rights, as defined in the relevant international acts, as well as their implementation based on the rule of law. The peculiarities of the adoption of these standards are to be determined by historic, economic, social, and cultural factors. The general principles mentioned in the regulations create the basis for the management of the state and society, activities of migrants, relations with refugees or internally displaced persons.