Browsing by Author "Савчук, С. Г."

Now showing 1 - 13 of 13

Comparison of approaches to zenith tropospheric delay determination based on data of atmosphere radio sounding and GNSS observation
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Савчук, С. Г.; Каблак, Н. І.; Хоптар, А. А.; Savchuk, S.; Kablak, N.; Khoptar, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Ужгородський національний університет; Lviv Polytechnic National University; Uzhhorod National University
Comparison of the measured values of total electron content (TEC) with the corresponding TEC values, obtained according to global ionopheric maps (GIM) data
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Гіряк, І. В.; Савчук, С. Г.; Hiriak, V.; Savchuk, S.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
The influences of seismic processes, the Sun and the Moon on the small changes of coordinates of GNSS-station
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-28) Савчук, С. Г.; Янків-Вітковська, Л. М.; Джуман, Б. Б.; Savchuk, S.; Yankiv-Vitkovska, L.; Dzhuman, B.; Савчук, С. Г.; Янкив-Витковская, Л. Н.; Джуман, Б. Б.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University; Национальный университет “Львовская политехника”
Для вдосконалення визначення змін координат GNSS-станцій важливо з’ясувати, як на значення цих змін впливають процеси, які відбуваються в навколоземному просторі. Для опису таких процесів можна використати показник сейсмічної активності, показник інфразвуку та щоденну кількість спалахів на Сонці. У зв'язку з цим метою даної роботи є дослідження впливу вищеперелічених процесів на малі зміни координат GNSS-станцій. Методика. Для розв’язання поставленої задачі нами було підібрано координати перманентної GNSS-станції, показники сейсмічної активності, показники інфразвуку та щоденну кількість спалахів на Сонці на одні і ті ж епохи на протязі 295 днів. Для моделювання впливу процесів у навколоземному просторі на визначення змін координат розроблено методику побудови макромоделі за усередненими даними з використанням методу регуляризації за допомогою редукції апроксимаційного базису поліномів багатьох аргументів. Аргументи поліномів при моделюванні вибрано так, щоб відобразити вплив зовнішніх чинників на координати. Параметри і відповідні їм мультиіндекси поліномів знайдено з ідентифікаційних задач, записаних регуляризаційними функціоналами Тіхонова. Результати. Побудовано макромодель, яка включає параметри сейсмічних процесів, Сонця, Місяця та координати GNSS-станції. Знайдено похідні та різні характеристики отриманої моделі. Для уточнення встановлених припущень застосовано кореляційний аналіз. Наукова новизна. Вперше отримано макромодель, що дозволяє обчислювати вплив показника сейсмічної активності, інфразвуку та сонячної активності на малі зміни координат GNSS-станцій. Практична значущість. Після дослідження цієї моделі отримано ряд результатів, які можна застосувати для підвищення точності координат, отриманих за допомогою GNSS спостережень.
The processing of gnss observation by non-classical error theory of measurements
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Двуліт, П. Д.; Савчук, С. Г.; Сосонка, І. І.; Dvulit, P. D.; Savchuk, S.; Sosonka, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Мета дослідження: обґрунтувати необхідність використання сучасних методів опрацювання часових рядів GNSS-спостережень некласичною теорією похибок вимірів (НТПВ), що характеризується великими обсягами вибірок n > 500. Такі похибки високоточних спостережень, здебільшого, неможливо пояснити класичним законом розподілу Гаусса. Зі збільшенням обсягу вибірок емпіричний розподіл похибок все більше відхилятиметься від класичної теорії похибок вимірів (КТПВ) за Гауссом. Методика досліджень. Для проведення досліджень попередньо опрацьовано GNSS-спостереження на п’яти перманентних станціях України (SULP, GLSV, POLV, MIKL та CRAO). Після застосування “очищених” процедур на основі програмного пакета iGPS отримано часові ряди GNSS-спостережень за 2018–2020 рр. Перевірку емпіричних розподілів похибок забезпечено процедурою некласичної теорії похибок вимірів на основі рекомендацій, які запропонував Г. Джеффріс, і принципів теорії перевірок гіпотез за критерієм Пірсона. Основний результат дослідження. Встановлено, що отримані із високоточного опрацювання GNSS-спостережень часові ряди координат перманентних станцій не підтверджують гіпотезу про їх підпорядкування нормальному закону розподілу Гаусса. Здійснення НТПВ-діагностики точності високоточних GNSS-вимірів, яка ґрунтується на використанні довірчих інтервалів для оцінок асиметрії та ексцесу значної вибірки із подальшим застосуванням тесту Пірсона, підтверджує наявність слабких, не вилучених із GNSS-опрацювання джерел систематичних похибок. Наукова новизна. Автори скористались можливостями НТПВ для удосконалення методики опрацювання високоточних GNSS-вимірів та необхідністю урахування джерел систематичних похибок. Неврахування окремих факторів породжує ефект зміщення часового координатного ряду, що, своєю чергою, зумовлює суб’єктивні оцінки швидкостей руху станції, тобто їх геодинамічну інтерпретацію. Практична значущість полягає у застосуванні НТПВ-діагностики ймовірнісної форми розподілу топоцентричних координат перманентних станцій та вдосконаленні методики їх визначень. Дослідження причин відхилень розподілу похибок від встановлених норм забезпечує метрологічну грамотність проведення високоточних GNSS-вимірювань великого обсягу.
Аналіз похибок часових серій координат референцних GNSS-станцій
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-10-01) Боїло, Д.; Савчук, С. Г.
Аналіз якості мережевого розв’язку в активних GNSS мережах
(Видавництво Львівської політехніки, 2011) Савчук, С. Г.; Ланьо, О. В.
На основе проведенного экспериментального исследования на активной сети UA-EUPOS/ZAKPOS показана зависимость качества сетевого решения от расстояния между базовыми GNSS станциями. On the basis of experimental research on the active network UA-EUPOS/ZAKPOS shows the quality of network solutions of the distance between GNSS base stations.
Бережанський геодезичний полігон: 10 років GNSS-визначень
(Видавництво Львівської політехніки, 2010) Савчук, С. Г.; Колгунов, В. М.
Рассмотрены особенности обработки высокоточных геодезических учебных сетей, созданных с использованием спутниковых технологий. Features of processing of the high-precision geodetic networks created with use of satellite technologies are considered.
Контроль орієнтування геодезичної мережі науково-навчального полігона астрономічними методами
(Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2000) Волчко, П. І.; Денисов, О. М.; Савчук, С. Г.; Тревого, І. С.
В статье рассмотрены вопросы определения дирекционного угла направления из астрономических наблюдений. В частности, с применением методики непосредственного определения геодезического азимута направления выполнены наблюдения на 3 пунктах геодезической сети эталонного научноучебного геодезического полигона. Ещё на 3 пунктах той же сети для решения поставленной задачи применялся способ непосредственного определения дирекционного угла направления из азимутальных наблюдений светил. Проведен анализ полученных результатов, сделаны практические выводы. In the article are considered questions of directing corner determination from astronomical observations. In particular, with using a method of direct determination of geodetic azimuth is executed observing on 3 points to geodetic network master scientifically-scholastic geodetic polygon. Else on 3 points to same network for deciding a put problem was use way of directing corner direct determination from azimuth observing a luminary. Conduct analysis of received results, are made practical findings.
Методика і попередні результати експериментальних досліджень ефективності використання сигналів GLONASS під час RTK вимірювань
(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2011) Савчук, С. Г.; Керкер, В. Б.
Приведены предварительные результаты исследований эффективности использования сигналов ГЛОНАСС при выполнении RTK измерений. Показано, что при использовании сигналов ГЛОНАСС существенный эффект наблюдается только на малых расстояниях от базовой станции (30 км). На больших расстояниях (121 км) эффект от сигналов ГЛОНАСС практически не проявляется. The preliminary results of research on the effectiveness of GLONASS when performing RTK measurements. It is shown that a significant effect on the use of GLONASS is observed only at short distances from the base station (30 km). At large distances (121 km),it makes almost no effect or no shows.
Можливості використання технології RTK у Львівській області для задач земельного кадастру
(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009) Савчук, С. Г.; Задемленюк, А. В.
Описано возможность использования технологии высокоточного позиционирования с помощью метода RTK для разного рода задач земельного кадастра. Показана возможность получения сантиметрового уровня точности позиционирования на растоянии до 90 км. от референционой GNSS-станции. Представлены результаты полученых координатных определений. In articles it is described possibility of use of technology of high-precision positioning by means of method RTK for a different sort of problems of a ground cadastre. Possibility of reception of centimetric level of accuracy of positioning on distance to 90км from referential Is shown GNSS-station. Results of the received co-ordinate definitions are presented.
Моніторинг тропосферної водяної пари у західній транскордонній зоні України
(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Савчук, С. Г.; Заблоцький, Ф. Д.
Мета. Виявлення достовірних оцінок зенітних тропосферних затримок (ZTD) за даними GNSS- спостережень (дистанційний моніторинг тропосфери) на активних референнних станціях західної транскордонної зони України. Методика. Важливим продуктом, який отримують в GNSS-метеорології, є зенітні тропосферні затримки, а їхній безпосередній зв’язок із інтегрованою /осаджуваною водяною парою дає змогу отримати оперативну інформацію для числового прогнозування погоди. Однією із основних проблем у процесі використання таких результатів є достовірність отриманих оцінок величин інтегрованої/осаджуваної водяної пари із аналізу GNSS-даних. Відповідно стратегія аналізу GNSS-даних повинна забезпечувати такі оцінки ZTD, які відповідають вимогам GNSS-метеорології. Визначення величин ZTD традиційно грунтувалося на аналізі даних в режимі пакетного мережевого розв’язку з використанням методу найменших квадратів і способу спостереження, що спирається на утворення подвійних різниць (DD), та у режимі, близькому до реального часу (NRT). Абсолютний метод точного позиціонування (РРР), для реалізації якого був необхідний доступ до точних поправок супутникових годинників разом з прогнозованими орбітами, фактично не використовувався. З точки зору стратегії аналізу GNSS-даних метод РРР є популярним завдяки створенню у режимі реального часу (RT) Міжнародною службою GNSS (IGS) та іншими організаціями таких продуктів, як точні орбіти супутників і поправки годинників. З метою порівняння були вибрані дані ZTD, отримані програмними пакетами NRT-DD Bernese GNSS software та RT- PPP ALBERDING GNSS STATUS Software за період лютий-березень 2016 року. Критерієм вибору була максимальна кількість даних на кожній станції спостережень (2880 значень) за вказаний період. Усього для порівняння були вибрані 17 GNSS-станцій. Для кожної станції були побудовані графіки зміни ZTD за вказаний період спостережень, а також обчислена часова зміна різниць ZTD, отримана двома програмними пакетами. Результати. За результатами порівнянь виявлено, що використання різних стратегій опрацювання GNSS-даних не вносить істотного впливу на точність визначення зенітних тропосферних затримок. Отримані оцінки в 1-2 см цілком задовольняють вимоги до отримання зазначеного продукту у метеорології та кліматології. Наукова новизна. Проведені дослідження двох принципово різних стратегій опрацювання GNSS-даних дали змогу виявити реальну точність визначення зенітних тропосферних затримок, що дає змогу вважати отримані результати достовірнішими порівнянно з результатами, отриманими іншими дослідниками. Практична значущість. Отримані оцінкові величини ZTD з регіональної мережі перманентних GNSS- станцій західної транскордонної зони України можуть бути цінною інформацією у задачах числового прогнозування погоди. Цель. Выявление достоверных оценок зенитных тропосферных задержек (ZTD) по данным GNSS- наблюдений (дистанционный мониторинг тропосферы) на активных референцных станциях западной трансграничной зоны Украины. Методика. Важным продуктом, который получают в GNSS-метеорологии, являются зенитные тропосферные задержки, а их непосредственная связь с интегрированным /осаждаемым водяным паром позволяет получать оперативную информацию для числового прогнозирования погоды. Од¬ной из основных проблем в процессе использования таких результатов является достоверность полученных оценок величин интегрированного/осаждаемого водяного пара из анализа GNSS-данных. Соответственно, стратегия анализа GNSS-данных должна обеспечивать такие оценки ZTD, которые соответствуют требованиям GNSS-метеорологии. Определение величин ZTD традиционно базировалось на анализе данных в режиме пакетного сетевого решения с использованием метода наименших квадратов и способа наблюдений, опирающихся на создание двойных разностей (DD) в режиме, близком к реальному времени (NRT). Абсолютный метод точного позиционирования (РРР), для реализации которого был необходим доступ к точным поправкам спутниковых часов вместе с прогнозированными орбитами, практически не использовался. С точки зрения стратегии анализа GNSS-данных метод РРР является популярным благодаря созданию в режиме реального времени (RT) Международной службой GNSS (IGS) и другими организациями таких продуктов, как точные орбиты спутников и поправок часов. С целью сравнения были отобраны данные ZTD, полученные программными пакетами NRT-DD Bernese GNSS software и RT-PPP ALBERDING GNSS STATUS Software за февраль-март 2016 года. Критерием отбора было максимальное количество данных на каждой станции наблюдений (2880 значений) в указанный период. Всего для сравнения было выбрано 17 GNSS-станций. Для каждой станции были построены графики изменения ZTD за указанный период наблюдений, а также вычислено часовое изменение разностей ZTD, полученное двумя программными пакетами. Результаты. По результатам сравнений выявлено, что использование разных стратегий обработки GNSS-данных не влияет существенно на точность определения зенитных тропосферных задержек. Полученные оценки 1-2 см удовлетворяют полностью требования для получения указанного продукта в метеорологии и климатологии. Научная новизна.Проведенные исследования двух принципиально различных стратегий обработки GNSS-данных позволили выявить реальную точность определения зенитных тропосферных задержек, которые разрешают считать полученные результаты более достоверными в сравнении с результатами, полученными другими исследователями. Практическая значимость. Полученные оценочные величины ZTD с региональной сети перманентных GNSS-станций западной трансграничной зоны Украины могут стать ценной информацией в задачах числового прогнозирования погоды. Aim. Identifying of reliable estimates of zenith tropospheric delay (ZTD) by the data of GNSS observations (remote monitoring of the troposphere) on the active reference stations of the west cross-border zone of Ukraine. Methods. The zenith tropospheric delays, and their direct link with integrated / precipitated water vapor are important products that are obtained in GNSS-meteorology. They allow to get the rapid information for numerical weather prediction. The reliability of the estimates of the integrated / precipitated water vapor from the GNSS data analysis is one of the main problems in the use of these results. Accordingly, strategy of analysis GNSS data should provide such ZTD estimations, which meet requirements of GNSS-meteorology. The determination of ZTD values was grounded traditionally on data analysis in the mode of packet network solution using least square method and observation technique which based on double differencing (DD) in the NRT mode. The absolute method of PPP which required precise corrections for satellite clocks together with predicted orbits, wasn’t applied practically. From point of view of analysis strategy of GNSS data the PPP method is popular thanks to creating by the International GNSS Service (IGS) and others institutions of a such products as accurate satellite orbits and clock corrections in RT mode. For comparing the ZTD data, obtained by the packages NRT-DD Bernese GNSS software and RT-PPP ALBERDING GNSS STATUS Software were selected for the February-March of 2016. The maximum amount of data at each observation station (2880 values) was by the selection criterion in this period. 17 GNSS stations were selected for comparison. The graphs of ZTD change over this period have been constructed for each station, as well as the hour changes of ZTD differences obtained by two packages. Results. Comparison results established the following: the use of different processing strategies GNSS data not significantly affect on the accuracy of zenith tropospheric delay. The obtained estimates of 1-2 cm fully satisfy the requirements for the indicated product in meteorology and climatology. Scientific novelty. The realized studies of two fundamentally different processing strategies GNSS data revealed the real accuracy of the zenith tropospheric delay, which allows to consider the results more reliable in comparison with results obtained by other researchers. Practical significance. Estimated values of ZTD obtained from a regional network of permanent GNSS stations of the western cross-border zone of Ukraine can become a valuable information in problems of numerical weather prediction.
Про точність перетворення плоских прямокутних координат
(Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2001) Савчук, С. Г.; Тревого, І. С.
Выполнена оценка точности двухмерного преобразования координат по данным двух локальных геодезических полигонов. An accuracy estimation of two-dimensional transformation of coordinates by data of two local geodetic testfields was carried out.
Проблемні питання під час використання сучасних супутникових технологій визначення координат
(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2007) Савчук, С. Г.
Розглянуто аспекти використання сучасних супутникових технологій під час топографо-геодезичних робіт з координування точок місцевості. Особлива увага звернута на питання технології виконання польових вимірювань і процесів оброблення GPS-спостережень та використання референцних систем координат і додаткової інформації. Розглянуто аспекти використання сучасних супутникових технологій під час топографо-геодезичних робіт з координування точок місцевості. Особлива увага звернута на питання технології виконання польових вимірювань і процесів оброблення GPS-спостережень та використання референцних систем координат і додаткової інформації. Aspects of use of modern satellite technologies are considered at carrying out of land works after coordination of points of district. The especial attention is directed on questions of technology of performance of GPS-observations and their processings, use of reference systems of coordinates and the additional information.