Browsing by Author "Соснова, Надія Степанівна"

Now showing 1 - 2 of 2

Методи збереження та використання об’єктів природно-заповідного фонду у структурі міст
(Національний університет "Львівська політехніка", 2019) Тупісь, Степан Павлович; Соснова, Надія Степанівна; Національний університет «Львівська політехніка»; Ричков, Петро Анатолійович; Голуб, Андрій Анатолійович
У дисертації наведене теоретичне узагальнення в питаннях збереження, використання та планування природоохоронних об’єктів. Запропоноване вирішення наукової проблеми відсутності принципів охорони цінних природних ресурсів міста. На основі визначених особливостей міських природно-заповідних об’єктів та чинників впливу на них сформульовано принципи збереження та використання природоохоронних об’єктів природного і штучного походження. Розроблено методичні рекомендації щодо планування об’єктів природно-заповідного фонду в містах та встановлено види і засоби їх містобудівного регулювання. В диссертации приведено теоретическое обобщение в вопросах сохранения, использования и планирования природоохранных объектов. Предложенное решение научной проблемы отсутствия принципов охраны наиболее ценных природных ресурсов города. На основе определенных особенностей городских природно-заповедных объектов и факторов влияния на них сформулированы принципы сохранения и использования природоохранных объектов природного и искусственного происхождения. Разработаны методические рекомендации по планированию объектов природно-заповедного фонда в городах и установлены виды и средства их градостроительного. The thesis presents theoretical generalization of the issues of preservation, use, and planning of protected sites. A solution to the scientific problem of architectural regulation of nature reserve facilities in the city structure for the purpose of their preservation was suggested. It has been determined that processes that take place in adjacent territories have the greatest influence on the state of nature reserve facilities in the urbanized environment: - high urban density leads to critical operational pressure on protected areas; - industrial facilities and economic activity lead to pollution of surface and ground waters; - at the sites where administrative and biological boundaries do not coincide, natural elements found outside nature reserve facilities deteriorate, thus disrupting biological processes of the entire nature reserve facility. As for the preservation of protected areas, the main theoretical basis of the work is the need to form continuous natural territorial networks, which are more resistant to the impact of urbanization processes than discrete (discontinuous) ones. Natural elements which have been newly discovered within wildlife corridors may claim to be included in the lists of nature reserve facilities. Justified emergence of new nature reserve facilities and their protected areas will make the system of protected sites more sustainable. The following recommendations were formulated for the preservation and use of nature reserve facilities: - zoning of nature reserve facilities by permissible uses based on natural zoning; - restriction on the use of territories adjacent to nature reserve facilities within the protected zone. For this purpose, the following shall be established: limited economic activity zone - 50 meters - territory allocated for the preservation of the closest natural surroundings of the nature reserve facility, and development control zone - 200 m - distance necessary to counteract harmful effects of the urbanized environment. A "protected landscape zone" shall be formed outside the protected area, which plays a stabilizing role, preserving and restoring natural and landscape qualities of the territories with which a nature reserve facility has an environmentally sound connection. The size of the zone is not regulated, but it is determined on the basis of connections of a nature reserve facility in the landscape system of a city. - introduction of environmental regulations into Zoning documentation by updating the list of areas of landscape and ecological importance for the purpose of determining natural areas with the highest level of preservation of flora and hydrological and biological processes of all types. As a means of implementing the developed methodological regulations of the preserving and using of nature reserve facilities of all types it is recommended to certificate nature reserve facilities.
Теоретико-методологічні основи формування громадських просторів міст України
(Національний університет "Львівська політехніка", 2021) Соснова, Надія Степанівна; Гнесь, Ігор Петрович; Національний університет "Львівська політехніка"; Ремізова, Олена Ігорівна; Осиченко, Галина Олексіївна; Устінова, Ірина Ігорівна
У дисертаційній роботі розроблено теоретико-методологічні основи формування та розвитку громадських просторів міст України. Робота, враховуючи наявні концепції формування громадського простору та вибудовуючи нові можливості міждисциплінарних методик у дослідженні об’єкту, скерована на системний розгляд об’єкту дослідження. Окреслено сутність громадського простору та відмінності основних видів громадських просторів, їх властивості та роль у містобудівному розвитку. На прикладі міст Харків, Львів, Кривий Ріг визначено місце громадського простору, як загальноресурсного об’єкту, у структурно-функціональній будові міста. Встановлено закономірності розвитку громадських просторів, як системи, що має загальносистемні та специфічні механізми формування. Розвиток об’єкта обґрунтовано як процес врівноваження нерівномірного освоєння міського простору Розроблено методичні рекомендації щодо організації та регулювання розвитку громадських просторів на основі багатокритеріальної оцінки функціонування за 4 групами критеріїв. В диссертационной работе разработаны теоретико-методологические основы формирования и развития общественных пространств городов Украины. Работа, учитывая имеющиеся концепции формирования общественного пространства и выстраивая новые возможности междисциплинарных методик в исследовании объекта, направленная на системное рассмотрение объекта исследования. Определены сущность общественного пространства и различия их видов, их свойства и роль в градостроительном развитии. На примере городов Харьков, Львов, Кривой Рог определено место общественного пространства, как общересурсного объекта в структурно-функциональном строении города. Установлены закономерности развития общественных пространств, как системы, имеющей общесистемные и специфические механизмы формирования. Развитие объекта обоснованно как процесс уравновешивания неравномерного освоения городского пространства. Разработаны методические рекомендации по организации и регулированию развития общественных пространств на основе многокритериальной оценки функционирования по 4 группам критериев. Theoretical and methodological foundations of formation and development of public spaces of Ukrainian cities have been developed in the dissertation work. The work is directed to the systematic consideration of the object of research. The public space of Ukrainian cities is considered as a system of scientific integrative knowledge on its essence and patterns of development, on the one hand, and practical requirements for its functioning as a structural element of the city, on the other hand. The differences of the main types of public spaces, their properties and role in urban development are outlined. On the example of the cities of Kharkiv, Lviv, Kryvyi Rih, a place of public space was defined as a general-type object, in the functional and planning structure of the city. The work stipulates that in Lviv there are 12.88 sq.m. public space; in Kharkiv - 15,25 sq.m. per person; in Kryvyi Rih - 46.23 sq. m. per person. Through cartographic analysis of the distribution of two types of public space - "communication space" and "content space" trends in the development of their network are established. The regularities of development of public spaces as a system are defined, which have general systematic system and specific mechanisms of formation, namely: - there is a desire of public spaces for a variety of types, which is interpreted as functional optimization of the city system; - coevoluence in the development of public spaces is considered as a reflection in the system of characteristics of its environment; - self-organization of public spaces is manifested by the variability of the system, the sign of which is the ability of public spaces to spread their characteristics to the surrounding areas. - dynamic equilibrium, manifested as a balance of opposite factors. The first factor is the demand f r public spaces as the only places of social contact an implementation of cultural and political characteristics of society in the material space. The second factor is the economic conditionality of space development. Public space is interpreted as a dynamic system and the state of its reflection on social, political and economic activity is analyzed. Three types of development of public spaces have been established: - reflexive, considered as the reaction of the system to the occurrence of the problem; - situational, deterministic economic conditions and can be active and counteract threats, or passive and adapt to changes in system conditions; planned as an element of the city's development strategy is guided by regulations. The paper developed methodological recommendations on the organization and regulation of the development of public spaces on the basis of multicriterial assessment of functioning according to 4 groups of criteria: urban forming with an aspect of safety, social, economic and environmental.