Browsing by Author "Терлюк, Олексій"

Now showing 1 - 3 of 3

Використання технології blockchain у публічному управлінні: перспективні сфери застосування й потенційні проблеми правового забезпечення
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Терлюк, Олексій; Terlyuk, Oleksiy; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Актуальність зазначеної у заголовку проблеми зумовлюється стрімким поширенням в Україні (і не лише) інформаційних технологій. Вони призводять до віртуалізації багатьох сфер життєдіяльності суспільства, а відтак, – до зростання значимості зберігання, передачі та захисту інформації в електронному вигляді, обробка якої відбувається у глобальних та локальних інформаційних системах з використанням інформаційних технологій. Серед останніх, на думку багатьох вчених (і не лише в ІТ-сфері), провідне місце належить (і найближчим часом ця тенденція лише посилюватиметься) блокчейн-технології (Blockchain). Відтак, мета статті полягає в тому, щоб привернути увагу до проблеми використання Blockchain у публічному управлінні в Україні; окреслити найбільш перспективні сфери застосування цієї технології; вказати на потенційні проблеми правового забезпечення Blockchain. Методологічну основу, підготовленої на стику інформаційного права та науки державного управління, наукової розвідки складає діалектичний метод пізнання суспільно-політичних та правових явищ та процесів – він дає змогу розглядати їх у розвитку та взаємозв’язку. Важливим був аксіологічний метод, за допомогою якого стало можливим виявлення праксеологічних аспектів проблеми. Стверджується, що Blockchain завдяки технічним властивостям постійно зростаючого ланцюга блоків, перевірених та захищених за допомогою криптографії відкритого ключа тощо, має потужні перспективи застосування у багатьох сферах життєдіяльності суспільства. Підкреслюється, що з-поміж найбільш перспективних сфер застосування Blockchain є сфера фінансів, організації праці, виборчий процес. Наголошується як на очевидній, і навіть, запізнілій щодо України, потребі застосування Blockchain у виборчому процесі шляхом запровадження електронного голосування. Обґрунтовується теза про те, що фактично усі юридичні проблеми застосування Blockchain зводяться до двох основних: юрисдикції у застосуванні Blockchain та захисту приватних даних за цією технологією.
Становлення українського національного інституту інформаційної безпеки: інституційний аспект політики захисту інформації національних державних формацій 1917-1921 рр.
(Видавництво Львівської політехніки, 24-02-20) Терлюк, Іван; Терлюк, Олексій; Terlyuk, Ivan; Terlyuk, Oleksiy; Терлюк, Иван; Терлюк, Алексей; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Досліджено інституційний аспект політики захисту інформації українських національних державних формацій революційної хвилі 1917–1921 рр. Висловлено думку про загалом недостатню увагу національних українських державних формацій щодо розбудови інституцій, покликаних забезпечити їхню інформаційну безпеку. Наголошено на тому, що недооцінка самого фактора інформаційної безпеки не тільки негативно позначилася на процесі державного будівництва, але й певною мірою спричинилася до втрати українцями власної національної державності.
Технологія BLOCKCHAIN у контексті можливостей цифровізації ефективного публічного адміністрування
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Терлюк, Олексій; Terlyuk, Oleksiy; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Актуальність досліджуваної проблеми зумовлюється потребою зробити публічне управління й публічне адміністрування в державі більш прозорим, насамперед, через виведення такої системи урядування, до якої в громадян була б довіра. Наголошується, що в суспільстві віднедавна усе активніше замислюються над електронним урядуванням, ширше – над шляхами створення інноваційних інструментів, які б допомогли краще виконувати державні зобов'язання перед ним. Підкреслюється, що у цьому сенсі, Blockchain є найбільш багатообіцяючою та по-справжньому інноваційною технологією. Наголошується, що вказана технологія задала абсолютно нові правила гри на рівні публічного управління й публічного адміністрування. Відтак, мета статті полягає в тому, щоб оцінити можливість застосування інновації у публічному адмініструванні в контексті погляду на технологію Blockchain з позицій підходу до її використання в публічному управлінні та як фундаментально-інституційної інновації в публічному адмініструванні. Наукова розвідка підготовлена на стику інформаційного права та науки державного управління, її методологічна основа, передовсім, – діалектичний метод пізнання, який дозволяє розглядати суспільно-політичні та правові явища та процеси у розвитку та взаємозв’язку. Стверджується, що через Blockchain держава може здійснювати свої зобов’язання у вигляді надання адміністративних послуг громадянам без жодних посередників. Наголошується, що розподілена база даних, чим і є Blockchain, також дає можливість “децентралізувати” довіру від центрального уряду на ноди (учасників мережі), якими в цьому контексті є громадяни. Обґрунтовується теза, що Blockchain через низку своїх характеристик, зокрема рису незмінності та децентралізації, є доброю можливістю заохотити суспільство брати участь у підтримці та верифікації транзакцій в мережі блокчейну, тим самим створюючи децентралізацію цієї мережі, через яку будь-яке публічне адміністрування буде трансформуватися в прозорий та ефективний менеджмент з відкритими даними. Як висновок, наголошується, що це і є саме та модель влади – т. зв. хорошого менеджменту, до якого прагне будь-яка демократична країна, зокрема й Україна.