Browsing by Author "Тишкун, Юрій"

Now showing 1 - 12 of 12

Адміністративий ресурс: контекст теорії демократії
(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2006) Тишкун, Юрій
Розглянуті окремі аспекти теорії демократії, що стосуються політичних виборів як одного з головних чинників практичного забезпечення влади народу. Обґрунтовано висновок про те, що адміністративний ресурс є логічним наслідком функціонування державної бюрократії, яка природно намагається посилити свої політичні позиції за рахунок маніпуляції громадською думкою. In the article viewed some aspects theory of democracy refers to elections as a one of main factors of ensuring practical power of the people. The conclusion is proved, that the administrative resource is a logical result of state bureaucracy functioning. The state bureaucracy naturally tries to reinforced own political positions for the sake of public opinion manipulation.
В’ячеслав Липинський і Макс Вебер: спроба порівняльного аналізу біографій у контексті теорії інтелектуальних мереж Рендалла Коллінза
(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Тишкун, Юрій
Розглядаються наукові біографії В. Липинського і М. Вебера. На підставі їхнього порівняння доводиться, що особливості біографії останнього дали змогу йому встановити більше наукових знайомств і тому «накопичити» більший «обсяг» культурного капіталу і досягнути більших успіхів, ніж В. Липинський. The paper considers the scientific biographies of Vyacheslav Lypynsky and Maх Weber and, on the basis of their comparison, it shows that specifics and pecularities of Max Weber’s biography allowed him to accumulate the greater volume of cultural capital and to achieve considerable success, as contrasted with Vyacheslav Lypynsky.
В. Липинський про бюрократію (“Листи до братів-хліборобів”): до проблеми визначення теоретичного підґрунтя поглядів
(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Тишкун, Юрій
Розглянуто формування поглядів В. Липинського на бюрократію під впливом ідей Ж. Сореля, Р. Міхельса, К. Маркса, А. де Токвіля. Стверджено, що основу його поглядів становлять ідеї про бюрократію, запозичені у Ж. Сореля та Р. Міхельса. Підкреслено, що під час розгляду проблеми бюрократії вітчизняний мислитель не звертався до ідей М. Вебера. Deals with the formation of attitudes of Viacheslav Lypynsky on bureaucracy under the influence of Georges Sorel, Robert Michels, Karl Marx, Alexis de Tocqueville. It is alleged that his views were based on ideas of the bureaucracy borrowed from Georges Sorel and Robert Michels. Emphasizing that, in considering the problem of bureaucracy Ukrainian thinker did not approach the ideas of Max Weber.
Ґенеза державної бюрократії в Німеччині: історико-політологічний аналіз
(Видавництво Львівської політехніки, 2011) Тишкун, Юрій
Розглядається генеза державної бюрократії в Німеччині від моменту її появи до краху німецької державності внаслідок Другої світової війни. Обґрунтовується, що формування державної бюрократії та її раціоналізація відбувались передусім під впливом правлячої політичної еліти і верхівки державного апарату, переважно у відповідь на зовнішньо-політичні виклики, які ставили завдання побудови ефективної “державної машини”. In this article reviewed a genesis of the state bureaucracy in Germany since its introduction to the collapse of the German state as a result of World War II. The conclusion is that the formation of the state bureaucracy in this country and its rationalization took place primarily under the leadership of the ruling political elite and the leadership of the state apparatus, mainly in response to the foreign policy challenges that set the task of building an effective state.
Глобальна політика і глобальний розвиток: співвідношення понять
(Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Тишкун, Юрій; Національний університет “Львівська політехніка”
Зазначено, що нечіткість понять “глобальна політика” і “глобальний розвиток” відображає незавершеність глобальних досліджень. Визначено, що обидва процесуальні терміни породжені глобалізацією і відображають динаміку глобальної реальності. Констатовано, що досліджувані явища еволюціонують взаємозалежно і комплексно. Стверджено, що детермінантами функціонування обох явищ є соціальні чинники, а рушіями – глобальні проблеми як “виклики”. Звернено увагу, що боротьба за глобальну владу відволікає ресурси від розвитку людства. Припущено, що глобальні політичні курси упорядковують розвиток людства, а глобальна політія необхідна для підтримки сталого глобального розвитку. The article considers Relationship between the concepts of global politics and global development. These concepts should be payed attention to due to their vogue definitions. Lack of clear statements requires further research of globality. Both terms, being generated by globalization, reflect the global reality. Global politics is emphasized to be a part of a global development. Therefore, both concepts have been reflecting the real-time dynamics of global society over the past 500 years. Those phenomena, having derived from a procedural nature, are constantly evolving under the circumstances of complex integrity, triggered by globalization. Their evolution is embodied in the complexity of their structure (hierarchy). Herewith, global policy is defined as a short-term (up to 30 years) non-linear (cyclic and swinging) phenomenon which reflects the potencial for changes; while global development is a linear process, aimed at long-term (with duration of more than 30 years) research of quantitative and qualitative changes in global society. Both phenomena are exposed to global “challenges” and give “feedbacks” on them. Global policy ambiguously influences global sustainable development. Thus, the struggle for global power significantly harms global development by withdrawing required resources. Implementation of global policies guides human development into the right direction. The formation of the global polity (political system) is required to support global sustainable development in the future, as well as to ensure its administrative and legal frameworks. This, in its turn, depends on the cultural and psychological aspects of global development and contributes to a common political culture, consciousness and psychology of mankind. Driving determinants for either global politics or global development are demographic, economic and, actually, political social factors.
До проблеми змістового наповнення терміна «світова політика»
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Тишкун, Юрій
Розглянуто проблему змісту терміна «світова політика». Констатовано, що сучасні дослідники не прийшли до консенсусу з приводу змістовного наповнення і не сформулювали остаточного визначення терміна. Для вирішення проблеми використовують термінологічний аналіз понять «світ», «політика», «світова політика», застосовний у лінгвістиці. Підкреслено, що поняття «світ» як одне з найбільш багатозначних і широких, у рамках політичної науки можливо використовувати лише в двох значеннях: «світ» як Всесвіт і «світ» як «життєвий простір», визначений межами певної культури (національної, цивілізаційної) і сфери комунікації, що її формує. Зазначено, що світова політика як всесвітня неможлива за визначенням. Натомість світова політика як політика в межах певного «життєвого світу» по суті є політикою в межах певної цивілізації (в розумінні С. Гантінгтона) та між цивілізацями. З огляду на це, можна стверджувати, що світова політика в буквальному розумінні є явищем ідеальним, трансцедентним і тому нереальним для досягнення. Замість нього краще вживати складний термін «глобальна політика», як такий, що точніше відображає політичні процеси на глобальному рівні, оскільки «світова» і «глобальна» політики співвідносяться подібно до демократії та поліархії, за Р. Далем. The article provides the analysis of the problem of determining the content of the term «world policy». It is noted that modern researchers have not reached the consensus of «world policy» content and have not formulated its final meaning. Modern Ukrainian, Russian and Western scientists describing global policy, policy between communities, international policy and international relations use the term «world policy» in the political discourse and education courses. Therefore, we use linguistic analysis of the term for solving the problem of its meaning. The analysis of the term of «world», «policy» and «world policy» is undertaken. It is emphasized that the concept of «world» is very wide and polisemantic, e. g. world as Universe, space, Earth, living space, cultural space. So it can be used correctly in political science only in two meanings. As the universe the term means something ideal and unreal. As the space it explains the life-world defined within a particular culture (national, religious, ethnic, language an so on). This cultural space is formed by the sphere of communication. Instead, world policy, as a policy within a certain life-world, in fact is a policy within framework of certain civilization, defined by S. Huntington at al. Also we can say about world policy, as about policy between civilizations. Therefore, we can argue that world policy is an unappropriate term of describing the policy on global level. It is concluded that the political process on the global level is better described with the global policy term.
Роль політичних партій у забезпеченні політичного впливу громадянського суспільства на державну бюрократію в Україні
(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009) Тишкун, Юрій
the political influence of Ukrainian political parties on the state bureaucracy is analyzed in this article.
Рівні та типи дискурсу глобальної політики
(Lviv Politechnic Publіshing House, 2015) Тишкун, Юрій
Аналізується дискурс глобальної політики як її “тексту”, його змісту і особливостей, складових. В основу праці покладено адаптацію ідей про дискурс Р. Барта, М. Фуко, Т. ван Дейка до глобальної політики. Стверджується, що дискурс як “мова” глобальної політики опосередковує і формує уявлення про це явище – як наукові, так і повсякденні, містить усю наявну інформацію про нього. Цей дискурс формується структурою “мови” глобальної політики і її соціальним контекстом, а також когнітивними схемами індивідів, які сприймають інформацію, їх “суперструктурами”. The article analyzes the discourse of global politics as “text” and “language” of its content and features along with its components. The work is based on the ideas of R. Barthes, M. Foucault and T. Van Dijk on the discourse concerning global politics. Discourse as “language” of global politics is considered to create certain apprehension about the0 phenomenon in both aspects: scientific and casual. Moreover, it contains all the necessary information. This discourse is shaped through the structure of global politics “language”, its social context and cognitive schemas of individuals who perceive information about global politics, their “superstructures” in other words. S. Huntington marks that languages of former imperialistic powers (e. g., English, Chinese, French, Spanish, Arabic, Russian ones) are the most significant for formation of the “global” discourse of “World Politics”.. The discourse of global politics is based on separate texts which exist as autonomous objects. The philosophers, historians, culturologists, political scientists and representatives of other social and humanitarian sciences describe those and other texts about “Global Politics” as the product of certain subjects (individuals) created under special social conditions and in a certain cultural and historical situation. In the broad sense, the discourse of global politics appears to be implemented in stereotypical vision of global public opinion and its sources such as global media and communication. This discourse, in the narrow sense, is the reflection of global politics in the context of scientific and philosophical discourses about it. The discourses are aimed at investigation through social and humanitarian methods, philosophy, as well as realizing, exploring, and understanding of its essence. According to the terminology by R. Barthes, there are such kinds of elements of the global politics discourse as its reflexive consecutive interpretation of “meta” global policy which, in its turn, can be defined as an artificial symbolic description of an object: 1) scientific, 2) philosophical, 3) ideological (mythological) discourses. All those types of the “metalanguage” discourse are similar and interconnected, but not identical. Each of those types of discourse is built according to its “genre” by usual standard procedure, “superstructure” (according to the terminology of T. Van Dijk).
Специфіка концептуалізації поняття «глобальна політика»
(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Тишкун, Юрій
Стверджується про поширеність терміна «глобальна політика» за відсутності його чіткого визначення. Зроблено спробу його окреслити за допомогою праць Е. Хейвуда, Н. Косолапова і Дж. Модельскі. Вказано, що поняття позначає боротьбу за владу у межах планети, її використання для реалізації курсу глобального управління і функціонування політичної системи Землі. The analysis of the term «global policy» is based on the interpretations of its component parts, namely «globality» and «policy», made by E. Haywood and N. Kosolapov. The author understands the term «global policy» as a combination of the struggle for power on the planet, the implementation of the particular policy, aimed at solving global problems and the existence of the political community of global importance. The global policy level is the highest from the geographical and functional viewpoints. It involves the following hierarchical levels: the level of the Earth’s regions, the level of some «civilisations» («worlds») as well as the level of international, national, state and local regions. According to N. Kosolapov, these hierarchical levels differ in the content, scope and importance of problems solved at these levels and their decision consequences. Economic factors promote the interdependence of individuals, countries and the Earth’s regions and require the development of global governance. In order to understand the phenomenon of global politics, E. Haywood distinguishes the following significant problems: the problem of continuity in global politics, conquests, retention and implementation of global power, ensuring global security and justice. The continuity in global politics depends on the evolution that promotes the complication of the global political system. Large countries are eager to possess global power striving for hegemony. Nowadays they share the global power with numerous non-state actors. The state, being the winner in the struggle for hegemony, implements a certain global policy while providing the humanity with some social benefits which include global security and the equitable distribution of resources among different population groups.
Інтеграція держави в глобальну політичну систему як чинник впливу на її зовнішньополітичний курс
(Видавництво ПП Сорока, 2015) Тишкун, Юрій
Історіографія “Помаранчевої революції”: нові перспективи дослідження громадянського суспільства в Україні
(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2006) Тишкун, Юрій
Розглядаються позиції вчених, що аналізують явища “Помаранчевої революції” 2004 р. в Україні. Обґрунтовується висновок, що “Помаранчева революція” засвідчила політичне значення руху добровільних громад, а також перспективність розвитку громадянського суспільства в нашій країні. In the article viewed the wide circle of scholarly positions dedicated to the analysis of “Orange revolution” phenomenon in Ukraine. The conclusion is proved, that the “Orange revolution” manifests the political significance of voluntary community movement, and perspectives of civil society development in our country.
Історія і зміст лінійної концепції глобального розвитку
(Lviv Politechnic Publіshing House, 2016) Тишкун, Юрій
Розглянуто поняття глобального розвитку – змін людства: кількісних (його матеріальних показників) і якісних (його природи), структурних. Стверджено, що ідейні витоки концепції розвитку закорінені в есхатології, вігівському баченні прогресу, стадіальних (позитивістських, марксистських) теоріях історії. Констатовано, що у зазначених теоріях розвиток (“прогрес”, історія) трактують як лінійне, поступове розгортання досягнень людства. Натомість циклічний, нелінійний розвиток людства з ідейних мотивів визначається як неможливий. Зміна кількісного глобального розвитку якісним забезпечується через біфуркацію. The notion of global development is considered. Olena Koppel argues that nature of the category “global development” is still unclear and precisely undefined in different scientific concepts. Nevertheless, scientists have considered its determinants, aspects, vectors, despite lack of precise explanation of this term in the wide and narrow sense. Considered concept has originated from a wider concept of development. The idea of development came out from linear historical views of eschatological religions (Judaism, Christianity, Islam, etc.), the Whig interpretation of progress, rationalistic and stages theory concepts of history proposed by positivists and Marxists and also from the meliorism principle. It is stated that these concepts consider concepts of progress and history as strictly linear, gradual, cumulative deployment of man and mankind achievements in all directions. From the perspective of these theories cyclic non-linear development is impossible because of its negative psychological and social consequences, in particular, due to the absence of progress as stressed by I. Wallerstein. And vice versa, the idea of progress is incompatible with concepts of relativism and degradation. The global (social) development, as a type of development in general, which includes international, national and human development is emphasized. The global development appears possible due to maintaining stability of global society. This stability is based on the mechanism of social inertia that provides heredity in global society and is embodied in structure of humanity differentiation for successful adaptation to natural environmental challenges. Global development includes two dialectically united dimensions. The first one is quantitative development as the changes in material culture, economy and humanity productivity. This kind of progress is based on usage of limited external (natural) resources. The second dimension is the qualitative development, i.e.changes in humanity nature, its culture. This development is based on usage of unlimited internal (cultural and psychological) resources of humanity. Connection between these measurements of global development is provided by bifurcation (overwhelming) during which the excess “degree” of certain quantitative indicators of global development causes changes in its quality.