Browsing by Author "Третяк, Корнилій"

Now showing 1 - 5 of 5

Establishment of the automated system of geodetic monitoring for structures of Tereble-Ritska HPP
(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Третяк, Корнилій; Заяць, Олександр; Глотов, Володимир; Наводич, Михайло; Брусак, Іван; Tretyak, Kornyliy; Zayats, Olexandr; Hlotov, Volodymyr; Navodych, Mykhailo; Brusak, Ivan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті показані аспекти історичного розвитку моніторингу Теребле-Ріцької ГЕС, які спричинили необхідність переходу до автоматизованої системи геодезичного моніторингу (АСГМ) деформацій напірного трубопроводу та інших споруд ГЕС. З 2018 року систему автоматизували та розширили її інструментальну частину. Так, станом на 2022 рік інструментальна частина АСГМ включає в себе три основні компоненти, а саме: лінійно-кутові виміри з визначенням метеорологічних параметрів, супутникові ГНСС-вимірювання, п’єзометричні вимірювання. У цій статті з метою моніторингу деформацій показані результати роботи АСГМ. Також наведені переваги застосування АСГМ у порівнянніз класичними вимірюваннями, які перш за все дають можливість постійного визначення координат в режимі реального часу з підвищенням точності виявлення просторових деформацій до рівня 2 мм (по горизонталі) і 3 мм (по висоті) на площі 2 км2. Також передбачена можливість інформувати служби технічного обслуговування об'єкта моніторингу, коли отримана деформація перевищує встановлені пороги. За результатами часових серій лінійно-кутових вимірювань можна стверджувати, що напірний трубопровід зазнає сезонних зміщень, які проявляються у горизонтальному зміщенні опор в сторону будівлі ГЕС з зимового до літнього періоду, і навпаки, зміщуються в сторону водосховища з літнього періоду до зимового. На сьогодні для сукупного аналізу лінійно-кутових вимірів з визначенням метеорологічних параметрів, ГНСС-вимірювань та п’єзометричних вимірювань даних недостатньо. З накопиченням масиву даних важливим буде встановити взаємозв’язки між цими параметрами.
Impact of non-tidal atmospheric loading on civil engineering structures
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-23) Третяк, Корнилій; Брусак, Іван; Бубняк, Ігор; Заблоцький, Федір; Tretyak, Kornyliy; Brusak, Ivan; Bubniak, Ihor; Zablotskyi, Fedir; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано висотний зсув ГНСС-пунктів великого інженерного об’єкта, спричинений неп- рипливним атмосферним навантаженням (NTAL). Об’єкти дослідження – Дністровська ГЕС-1 та її ГНСС-мережа моніторингу. Вихідними даними є RINEX-файли 14 ГНСС станцій Дністровської ГЕС-1 і вісім перманентних ГНСС-станцій у радіусі 100 км, модель NTAL, завантажена із репозиторію Німецького дослідницького центру геонаук GFZ за 2019–2021 рр., та матеріали щодо геологічної будови об’єкта. Методика передбачає порівняння та аналіз висотної складової часових рядів ГНСС з модель- ними значеннями NTAL й інтерпретацію їх геодинамічних зміщень, враховуючи аналіз їх геологічного розташування. У результаті встановлено, що пункти мережі Дністровської ГЕС-1 зазнають менших змін висоти, ніж перманентні ГНСС-станції у радіусі 100 км. Це відповідає різниці потужностей та щільності гірських порід під відповідними пунктами, тому вони зазнають різних пружних деформацій під впливом однакового навантаження NTAL. Окрім цього, виявлено різну динаміку зміщень пунктів на греблі та на берегах річки, що призводить до тріщин та деформацій у зоні контакту гребля – берег. Під час ано- мального впливу NTAL висоти навіть близько розташованих пунктів можуть змінитися, якщо геологічна будова під ними різна. У роботі показано, що для великих інженерних об’єктів варто застосовувати спеціальні моделі та поправки у високоточні інженерно-геодезичні виміри для урахування NTAL.
Method for of detecting short-term displacements of the Earth's surface by statistical analysis of GNSS time series
(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2021-03-12) Третяк, Корнилій; Брусак, Іван; Tretyak, Kornyliy; Brusak, Ivan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Короткотривалі геодинамічні зміщення земної поверхні сьогодні недостатньо вивчені, адже їх однозначна ідентифікація є досить складною задачею. Такі геодинамічні процеси можна помітити, розглядаючи ряди спостережень GNSS станцій тривалістю до 2 місяців, а при порівнянні річних рядів ці зміщення координат візуально практично непомітні. З метою пошуку таких короткотривалих геодинамічних зміщень земної поверхні у цій роботі розроблений метод їх виявлення за статистичним аналізом часових серій GNSS станцій. Запропонований метод, який полягає у пошуку ковзаючих кореляційних і коваріаційних зв’язків між часовими рядами двох GNSS станцій за короткі періоди, що зміщуються вздовж усієї часової серії. Такий підхід дозволяє за виділенням аномальних зміщень окремих GNSS станцій показати характер зміщень на усій досліджуваній території. Високий коефіцієнт кореляції між рядами станцій свідчить про наявність одночасних та однакових за абсолютною величиною зміщень. Високе значення коваріації свідчить про синхронність та однонаправленість таких зміщень. У результаті за представленою методикою досліджено часові ряди 8-ми GNSS станцій мережі Geoterrace за період з кінця 2017 до початку 2021 року. Досліджено ймовірний аномальний висотний зсув на цій території на момент 185 дня 2018 року. За результатами опрацювання GNSS станцій побудовано карти просторового розподілу коефіцієнтів кореляції та коваріації. Запропоновану методику доцільно вдосконалювати та застосувати для дослідження кінематичних процесів на територіях з густою мережею GNSS станцій та тривалими часовими рядами спостережень. Це можуть бути GNSS мережі, призначені для моніторингу великих інженерних об’єктів, таких як ГЕС, ГАЕС.
Modern deformations of earth crust of territory of Western Ukraine based on «Geoterrace» GNSS network data
(Видавництво Львівської політехніки, 2028-02-22) Третяк, Корнилій; Брусак, Іван; Tretyak, Kornyliy; Brusak, Ivan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У роботі проаналізовано сучасні тенденції горизонтальних та вертикальних зміщень території заходу України за ГНСС-даними, з побудовою відповідних карт рухів та з виділенням зон деформацій верхнього шару земної кори. Об’єктом дослідження є горизонтальні та вертикальні деформації верхнього шару земної кори. Мета – виявлення та аналіз деформаційних зон на Заході України. Вихідними даними є горизонтальні та вертикальні швидкості 48 ГНСС-станцій з 2018 до 2021 років мережі “Geoterrace” на Заході України, відомі тектонічні карти території та описові матеріали. Методика передбачає порівняння та аналіз сучасних деформацій земної кори регіону з його відомою тектонічною структурою. У результаті вперше побудовано карти горизонтальних швидкостей ГНСС-станцій та деформацій верхнього шару земної кори Заходу України як єдиного регіону і вертикальних швидкостей ГНСС-станцій. Встановлено, що деформації території Заходу України є складними і лише частково співвідносяться з відомою тектонічною будовою в регіоні. Більшість ГНСС-станцій зазнають висотних просідань, імовірно, в зв’язку з денудаційними процесами, але Галицько-Волинська западина практично не просідає. На схилах Українського щита помітна кореляція вертикальних зміщень та глибини залягання поверхні кристалічних порід. Зони стиску виділяються на Закарпатті, що відповідає території Закарпатського глибинного розлому, а інша – на північному-заході регіону. Окремо необхідно виділити регіон довкола міста Хмельницький, де спостерігаються аномальні вертикальні та горизонтальні зміщення. Подано геодинамічну інтерпретацію аномальних зон деформацій. Визначені швидкості ГНСС-станцій зі збільшенням часового інтервалу спостережень дадуть можливість встановити особливості просторового розподілу руху земної кори на території Заходу України та в майбутньому створити відповідну регіональну геодинамічну модель.
Research of seasonal deformations of the Dnipro HPP dam according to GNSS measurements
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-23) Третяк, Корнилій; Паляниця, Богдан; Tretyak, Kornyliy; Palianytsia, Bogdan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Мета. Виявити залежність між сезонною зміною температури і вертикальними та горизонтальними зміщеннями контрольних ГНСС пунктів на основі даних, отриманих автоматизованою системою моніторингу греблі Дніпровської ГЕС у період з 2016 по 2020 роки. Вихідні дані. Для досліджень використовувалися дані цілодобових ГНСС вимірів, отриманих на 16 пунктах греблі Дніпровської ГЕС у період з середини 2016 до середини 2020 року. Методика. Часові ряди ГНСС вимірів, попередньо опрацьованих системою GeoMoS, проаналізовані спеціально розробленим програмним продуктом на предмет визначення параметрів сезонних зміщень та їх взаємозв’язку із сезонними змінами температури повітря. Результати. На основі досліджень встановлено, що на циклічність деформацій дамби визначальним є вплив температури довкілля. Це стосується як горизонтальних, так і вертикальних зміщень, але при умові відсутності суттєвих змін рівня води у верхньому водосховищі. Значення екстремальних зміщень зростають ближче до середини греблі і спадають на краях. Така тенденція простежується щорічно. За даними трирічного ГНСС моніторингу греблі амплітуда піврічних горизонтальних коливань контрольних пунктів відносно осі греблі є в межах 15–18 мм. Практично усі вектори горизонтальних зміщень мають перпендикулярне розташування до осі дугоподібної греблі. У першій половині року вектори горизонтальних зміщень спрямовані на розширення греблі, а у другій половині року – на стиснення греблі. У зимовий та літній період горизонтальні зміщення хвилеподібно зростають від правого краю греблі до її лівого краю. Встановлено, що практично кожного року екстремальні відхилення, як горизонтальні так і вертикальні, відбуваються у лютому та серпні місяці. Екстремуми температури наступають швидше, ніж екстремальні зміщення ГНСС станцій. Для греблі Дніпровської ГЕС горизонтальні екстремальні зміщення в середньому відстають на 37 діб, а вертикальні – на 32 доби від екстремальних температур. Очевидно температурні деформації греблі пов’язані з температурою бетонних конструкцій, яка змінюється з певним запізненням відносно температури повітря. Величини екстремальних зміщень і епохи їх прояву залежать від конструкції греблі і її технічних параметрів. Для кожної греблі ці екстремальні зміщення і епохи їх прояву будуть різними. Відповідно моніторинг цих зміщень і їхніх змін у часі є одним із критеріїв оцінки загального стану греблі. Наукова новизна та практична значущість. Виявлені у результаті проведених досліджень закономірності зв’язку між зміною температури та зміщеннями ГНСС пунктів можуть бути використані для подальших досліджень з опрацювання та аналізу даних моніторингу гідротехнічних споруд.