Browsing by Author "Турчин, Ярина"

Now showing 1 - 20 of 32

European external action service (EEAS) as an instrument for intensification of EU international influence: the state and the proposals for the changes
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Турчин, Ярина; Димінська, Юля; Turchyn, Yaryna; Dyminska, Yuliia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Виокремлено ключові принципи зовнішньополітичної та дипломатичної діяльності Європейського Союзу, а також основні органи, що відповідають за її реалізацію. Розглянуто Європейську Службу зовнішньої діяльності як “дипломатичну агенцію” Союзу і встановлено спільні та відмінні риси інституційного механізму дипломатії національних держав і ЄС. Робота виконана із застосуванням таких наукових методів, як-от: порівняння, аналізу документів, структурно-функціонального, а також неоінституційного підходу. Актуальність теми зумовлена внутрішніми процесами, які зараз відбуваються в Українській дипломатичній службі, зокрема, її реформацією відповідно до кращих зразків світового досвіду. З огляду на те вивчення досвіду Європейської практики, виявлення її позитивних і негативних особливостей матиме безумовну користь у реалізації процесу реформації Української дипломатичної служби. Водночас з’ясування особливостей організації зовнішньополітичної діяльності ЄС можна розглядати як інструмент оптимізації співпраці між ЄС і Україною. Загалом організаційна структура Європейської Служби зовнішньої діяльності потребує вдосконалення. Їй як єдиному органу регулювання зовнішніх відносин бракує ресурсів для ефективної політичної координації зовнішньополітичної діяльності ЄС. Зрештою, єдиного бачення Європейської Служби зовнішньої діяльності як суб’єкта, який відіграє ключову роль у зовнішній політиці та дипломатії ЄС, ще не сформовано. Процес її формування, перш за все, залежатиме від прагнень національних держав зміцнювати позицію ЄС на світовій арені, а також від здатності Європейської Служби зовнішньої діяльності сприяти реалізації цих намірів, одночасно виконуючи свої функції з максимальною користю для національних інтересів окремих держав. Розроблення пропозицій щодо вдосконалення організаційної структури Служби може бути предметом подальшого наукового дослідження.
European Union Green Energy: Risks and Opportunities for Ukraine
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Забавська, Христина; Цебенко, Олег; Каша, Лідія; Turchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Zabavska, Khrystyna; Tsebenko, Oleh; Kasha, Lidiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано стан та мотиви розвитку зеленої енергетики Європейського Союзу. З’ясовано рівень та темпи вдосконалення сфери відновлювальної енергетики в Україні. Описано критичні наслідки російської агресії для українського енергетичного сектору. Визначено перспективи та ризики для України, сформовані європейськими трендами та проблемами в сфері енергетики. Розглянуто роль залучення України до Європейського зеленого курсу, програм “Горизонт 2020”, “EU4Energy” та “INOGATE”. Наголошено на негативному впливі енергетичної залежності Європи від Москви та окреслено шлях подолання такого виклику. Виокремлено основні компоненти плану REPowerEU та Стратегії зовнішньої енергетичної взаємодії ЄС 2022 року, де зазначено, що короткостроковою ціллю Організації є нівелювання впливу В. Путіна, яким він користується завдяки наявності значних енергетичних ресурсів. Проаналізовано прогнозовані зміни в енергетичному ландшафті, зумовлені переходом ЄС та України на відновлювальні джерела енергії. Зроблено висновок про неоднозначність впливу процесів зеленої енергетики та “зеленої” політики ЄС для України, яку потрібно регулювати спільно з Європейським Союзом.
European Union Green Energy: Risks and Opportunities for Ukraine
(Lviv Politechnic Publishing House, 2022-02-22) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Забавська, Христина; Цебенко, Олег; Каша, Лідія; Turchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Zabavska, Khrystyna; Tsebenko, Oleh; Kasha, Lidiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано стан та мотиви розвитку зеленої енергетики Європейського Союзу. З’ясовано рівень та темпи вдосконалення сфери відновлювальної енергетики в Україні. Описано критичні наслідки російської агресії для українського енергетичного сектору. Визначено перспективи та ризики для України, сформовані європейськи ми трендами та проблемами в сфері енергетики. Розглянуто роль залучення України до Європейського зеленого курсу, програм “Горизонт 2020”, “EU4Energy” та “INOGATE”. Наголошено на негативному впливі енергетичної залежності Європи від Москви та окреслено шлях подолання такого виклику. Виокремлено основні компоненти плану REPowerEU та Стратегії зовнішньої енергетичної взаємодії ЄС 2022 року, де зазначено, що короткостроковою ціллю Організації є нівелювання впливу В. Путіна, яким він користується завдяки наявності значних енергетичних ресурсів. Проаналізовано прогнозовані зміни в енергетичному ландшафті, зумовлені переходом ЄС та України на відновлювальні джерела енергії. Зроблено висновок про неоднозначність впливу процесів зеленої енергетики та “зеленої” політики ЄС для України, яку потрібно регулювати спільно з Європейським Союзом.
Labor Migration from Ukraine to Poland: Regulatory Framework, Issues and Challenges
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Турчин, Ярина; Астрамович-Лейк, Тереза; Івасечко, Ольга; Turchyn, Yaryna; Astramowich-Leyk, Teresa; Ivasechko, Olha; Національний університет «Львівська політехніка»; Вармінсько-Мазурський університет в Ольштині; Lviv Polytechnic National University; University of Warmia and Mazury in Olsztyn
У статті зосереджено увагу на таких концепціях міжнародної міграції, як-от: «притягування-відштовхування», стратегія адаптації (акультурації), теорія відносної відмінності, теорія людського капіталу. Проаналізовано нормативно-правову базу України та Польщі у сфері регулювання трудової міграції, яка охоплює низку юридичних актів, прийнятих в обох країнах задля мінімізації можливих негативних наслідків збільшення міграційних потоків. З’ясовано головні «виштовхувальні» фактори трудової міграції країни-донора та «притягальні» фактори країни-реципієнта. Виокремлено позитивні та негативні наслідки інтенсифікації міграційних потоків українських заробітчан як для України, так і для Польщі. Спроєктовано майбутні сценарії моделювання міграційних потоків, а саме: оптимістичний, песимістичний, реалістичний, а також створено модель міграції за умов пандемії. Запропоновано рекомендації задля посилення ефективності співробітництва між Україною та Польщею щодо врегулювання проблем трудової міграції. Для оцінки трендів сучасної міграційної політики офіційної Варшави застосовано багатовимірний Індекс MIPEX, згідно з яким політика щодо мігрантів оцінюється як «рівність на папері» та є нижчою від середньої в ЄС, зокрема оцінюється у 40 балів зі 100 можливих. Зроблено висновок про те, що міграційна політика має базуватися на принципі «трипартизму», тобто приносити користь державі-донору, державі-реципієнту та міґрантам.
Modern approaches to solving migration problems: the architectural component of migrants’ socialization
(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-10-25) Турчин, Ярина; Турчин, Богдан; Turchyn, Yaryna; Turchyn, Bohdan; Національний університет “Львівська політехніка”
Проаналізовано взаємозв’язок між архітектурним типом житла/розселення для мігрантів та інтеграцією такої категорії осіб у структуру корінного населення приймаючої держави. Основними завданнями пропонованої роботи є: розкрити зміст такого явища як міграція та пов’язаних з ним небезпек для розвитку людства і самих мігрантів; встановити взаємозв’язок між формами житла/розселення та процесом асиміляції мігрантів. Вироблено пропозиції щодо застосування архітектурних практик для соціалізації мігрантів.
NATO’s Role in Ensuring Energy Security in the Conditions of Changes in the Global Energy Landscape
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Turchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Визначено ключові проблеми на шляху гарантування енергетичної безпеки та роль НАТО у їх вирішенні. Висвітлено позицію Альянсу в енергетичному питанні. Проаналізовано документи самітів НАТО в Бухаресті від 2008 р., Чикаго від 2012 р., та Стратегічну Концепцію НАТО від 2010 р. З’ясовано, що Альянс розподілив свою роль у вирішенні енергетичних проблем на три сфери, як-от: підвищення рівня обізнаності; захист критичної енергетичної інфраструктури; поглиблення енергоефективності у військових. Досліджено роль Центрів передового досвіду, їхню спеціалізацію, а також цілі. Акцентовано увагу на деструктивному впливі гібридних війн на енергетичну безпеку. Висвітлено дії РФ щодо погіршення енергетичної безпеки за допомогою кібератак, задля послаблення ролі та оборонних дій НАТО. Зазначено, що перспективним напрямом з метою забезпечення енергетичної безпеки Альянсу є співпраця з Україною. Репрезентовано ключові завдання, які стоять перед Україною для стабільності її енергетичної системи. Зроблено висновок про те, що діяльність НАТО посідає важливе місце в захисті енергетичної безпеки, адже Альянсу вдалося чітко визначити напрямки своєї діяльності в цій сфері.
The conspiracy conception of world Jihad as the instrument for the Islamization of Europe
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Івасечко, Ольга; Турчин, Ярина; Ivasechko, Olha; Turchyn, Yaryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті розкрито суть конспірологічної концепції світового джихаду як інструменту ісламізації Європи та досліджено її вплив на громадську думку в західноєвропейських країнах. Проаналізовано оцінку наявних та потенційних ризиків поширення конспіративізму в країнах Західної Європи, здійснену Міжнародним центром із вивчення екстремізму та політичної ненависті, а також розглянуто прогнози експертів із дослідницького центру Think Tank Pew Research Center як спробу розвіяти конспірологічний концепт про неминуче встановлення світового джихаду шляхом демографічних трансформацій. З’ясовано, що, незважаючи на збільшення частки мусульман серед європейського населення, об’єктивних підстав для ствердження про неминучість становлення світового джихаду немає. Зроблено висновок про те, що вірус «ісламофобії», як і інші теорії змови, засновані на стереотипному уявленні про певні народи, не є новим явищем, однак останнім часом конспірологічний концепт про перетворення європейського регіону на «Єврабію» став особливо актуальним в умовах інтенсифікації міграційних потоків до країн Європи. У світлі останніх новин про заяви конспіративного характеру західноєвропейських державних лідерів, за умови ігнорування проблеми спалахів «епідемії» конспіративного мислення та використання ісламофобних теорій змови з метою дезінформування та спотворення уявлення про дійсний стан справ, в Західній Європі доведеться оголосити «карантин».
Виклики та завдання європейської інтеграції України
(Видавництво ПП Сорока, 2015) Турчин, Ярина
Державотворчі аспекти української національної ідеї у теоретичній спадщині С. Шелухіна
(Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2004) Турчин, Ярина
Проаналізовано праці відомого українського громадсько-політичного діяча, вченого, правознав¬ця кінця XIX - початку XX ст. С. Шелухіна. На основі досліджуваного матеріалу виділено основні складові української національної ідеї: мова, релігія та право, які відіграють консолідуючу роль у відновленні української державності. Показано, що чинники єдності нації не можуть бути однотипними, а перебувають у внутрішній духовній єдності і солідарності. The works of the famous Ukrainian statesman, the scientist, the lawyer at the close of the XIX century and at the beginning of the XX century S.Sheluhin have been analyzed. On the basis of the research material the main components of the Ukrainian national idea are marked out. They are language, religion and law, they play a consolidating role in the process of restoration of the Ukrainian state. It is shown that the things which unite the nation can not be of the same type but are in the inner spiritual unity and solidarity.
Е-демократія як форма політичної комунікації в інформаційному просторі України
(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Турчин, Ярина
It is considered an e-democracy as a form of political communication, defined its content, mechanisms of implementation and level of development in Ukraine. The problem features in the ensuring of development of e-democracy in Ukraine are separated, also, the achievement of some form of communication between the government and the community in democratic societies are analyzed.
Електронна дипломатія як важлива складова зовнішньої політики держави
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Турчин, Ярина
The possibilities of the use of the Internet, social networking services and information and communication technologies in achieving diplomatic goals are considered. The concept of eDiplomacy and the expediency of introducing its components into the diplomatic practice of modern Ukraine are analyzed.
Енергетична безпека ЄС та балтійських країн за умов полігібресії зовнішньої політики Російської Федерації
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Tutchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті проаналізовано стан енергетичної безпеки країн Балтії (Литви, Латвії, Естонії) в умовах полігібресії Російської Федерації, котра діє мультифронтально проти них гібридними методами, головно енергетичним важелем впливу. Відзначено той факт, що країни регіону на сьогодні є енергетично залежними від РФ. Увагу акцентовано на протидії країн Балтійського регіону гібресії офіційної Москви в енергетичному секторі. З’ясовано, що будівництво трубопроводу “Північний потік-2” несе загрозу енергетичній безпеці не лише балтійським країнам, Україні, але й Європейському Союзу загалом, оскільки це не тільки бізнес-проект у системі координат; він містить військову складову, яка абсолютно вписується в технологію полігібресії Російської Федерації – мультифронтальну, багатовимірну агресію гібридного типу, що її Росія здійснює проти України та Заходу, використовуючи, з-поміж іншого, невійськовий інструментарій. Йдеться про так звану “веапонізацію” енергетичної політики РФ. Перспективними для енергетичної безпеки балтійських країн є польський проект “Northern Gate”, який передбачає можливість виведення норвезького газу у Центральну Європу, а також проекти “BEMIP”, “GIPL”, “Balticconnector”, “North-South Gas Corridor”. Зроблено висновок про те, що завдяки імплементації нових проектів щодо постачання енергоносіїв, балтійські країни у такий спосіб частково позбуваються енергетичної залежності від Росії. Попри це, ці проекти відповідають ключовим цілям “Енергетичної стратегії ЄС” щодо диверсифікації шляхів поставок енергоресурсів, а також у перспективі за наявності спільної принципової позиції трьох країн: Литви, Латвії та Естонії можуть створити потужний регіональний газовий хаб на європейському континенті.
Енергетична дипломатія як важлива складова зовнішньої політики держави: європейський досвід для України
(Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Турчин, Ярина; Національний університет “Львівська політехніка”
Розглянуто поняття “енергетична дипломатія” та особливості її провадження, виокремлено першочергові завдання для розвитку енергетичної дипломатії у зовнішній політиці України. За допомогою історичного, системного та структурно-функціонального методів з’ясовано, що міждержавна співпраця у формі енергетичної дипломатії забезпечує національні інтереси держави через використання широкого спектру класичних і специфічних зовнішньополітичних дій, а також створює додаткові засоби протидії глобальним викликам сьогодення, пов’язаним з енергетичною сферою. The article considers a notion of energy dyplomacy and peculiarities of its conduction, defines primary tasks for development of energy dyplomacy in the foreign policy of Ukraine. With the help of hystorical, systemic, and structural functional metods, it is revealed that interstate collaboration in the form of energy dyplomacy pursues national interest of a state through applying a wide range of classical and specific foreign policy actions, and creates additional means of counteracting global contemporary challenges connected with the energy sector. The author of the research draws a conclusion that energy dyplomacy becomes increasingly more important for solving problems in the energy sector. This dyplomacy has to work towards fulfillment of two groups of objectives – classical and modern ones caused by dynamism of scientific and technical progress in the 21st century. Thus, the first category contains establishing stable supply of energy resources, ensuring diversification of suppliers and energy resources. The second group includes participation of Ukraine in the global energy dialogue (gas and atom); synchronisation of the energy policy of Ukraine and the EU; monitoring the main trends of the energy revolution (for instance, shale gas); commercialisation of national intellectual resources and providing access to international markets of new energy technologies; involving foreign investment into national energy sector; positioning Ukraine as a part of an integral European energy space, etc. Consolidated efforts of specialized state institutions, energy companies, and other interested actors for fulfillment of accurately defined foreign policy priorities of the energy sector will enable achieving several goals. In particular, this will help counteract Russia in the hybrid warefare, become a part of an integral European energy space, promote energy interests of Ukraine in geopolitical dimension and develop an internal energy market. Equally important task here is preparation of qualified professionals in energy dyplomacy through implementation of new interdisciplinary educational programs which would form professional competences from the spheres of dyplomacy and energy policy of the state.
Естонський досвід у впровадженні електронної демократії
(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Турчин, Ярина
It is considered the peculiarities of the implementation and operation of e-democracy in Estonia. It is concluded that the Estonian e-democracy system is developing by means of active participation of state structures and public society actors.
Зовнішня політика КНР в умовах глобалізації
(Видавництво Львівської політехніки, 2011) Турчин, Ярина
Розглянуто основні механізми реалізації зовнішньої політики «м’якої сили» КНР на початку ХХІ ст.: 1) організацію і проведення різноманітних заходів культурного характеру; 2) розвиток економічної, соціальної та освітньо-гуманітарної співпраці між країнами; 3) проведення збалансованої політики у системі міжнародних відносин. Виокремлено проблемні аспекти реалізації Китаєм стратегії «м’якої сили».
Люстрація як засіб демократизації політичної системи України
(Lviv Polytechnic National University, 2015) Турчин, Ярина
Розглянуто люстрацію як інститут перехідної справедливості, що має на меті запобігти рецидивам авторитаризму, захистити демократичні надбання і формувати нову політичну систему. Виокремлено особливості, принципи та ресурси люстраційного процесу в Україні. The paper deals with lustration as an institution of transitional justice, aims to prevent recurrence of authoritarianism, protect democratic chievements and create a new political system. The principles of lustration and essential resources in Ukraine are defined in the article.
“М’яка сила” України в Польщі: особливості та механізми реалізації
(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Турчин, Ярина
Проаналізовано основні складові стратегії “м’якої сили” України в Республіці Польща на двох рівнях її реалізації – офіційному та громадському. Розглянуто такі параметри “м’якої сили” української держави, як внутрішній і зовнішній курс країни, впливовість української громади в РП, популярність української культури, робота ЗМІ у створенні українського “бренду” тощо. Зроблено висновок про потребу посилення демократичних реформ в Україні як головного інструмента реалізації “м’якої сили” держави. The basic components of Ukrainian “soft power” strategy in Poland were analyzed in this article. The evaluation was realized in two levels of its implementation, one of them was official level and another - public level. Such parameters of Ukrainian state’s “soft power” were observed as an internal and external course of the country, the influence of Ukrainian community in Poland, the popularity of Ukrainian culture, an activity of mass media in creating of Ukrainian “brand” and so on. The conclusion of this article was about need to strengthen the democratic reforms in Ukraine as the main instrument of state’s “soft power”.
Особливості партнерства між Україною та Вишеградською групою у контексті сучасних геополітичних викликів
(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Турчин, Ярина
Проаналізовано особливості партнерства між Україною та Вишеградською групою на сучасному етапі розвитку міжнародної системи. Обґрунтовано потребу переосмислення функцій Вишеграду. Зроблено висновок про те, що Вишеградська четвірка попри наявність розбіжностей щодо українсько-російського конфлікту на офіційному рівні все ж підтримує позицію України, є зацікавленою у співпраці з Києвом з метою формування зони безпеки, стабільності та демократичного політичного режиму. The article analyses the features of the partnership between Ukraine and the Visegrad group at the current stage of the international system development. It is proved that both the transformational experience of the Central European countries and the search for allies, having a real influence on the intensification of the relations of Kyiv with Brussels and NATO, are of great importance for the Ukrainian community. The author substantiates the need for reconsidering the functions of the Visegrad Four, revealing the most favourable cooperation mechanisms with Ukraine under conditions of the reinforcement of separatist movements, terrorist organisations and Russian external aggression. The current conflict in eastern Ukraine shows that the Russian Federation totally ignores the international law and order and it is regarded as an impetus to a new stage of the Visegrad Four development. The settlement of the armed confrontation by means of the EU tools, the provision of the comprehensive support to Ukraine in the process of the European integration and strengthening its international image as a democratic European state are considered to be predominant. On the other hand, a successful implementation of the European foreign policy by Kyiv combined with effective internal reforms is an important precondition for the full realisation of the national interests by the Visegrad Four countries in the international arena. The paper concludes that the Visegrad Group supports Ukraine despite the existence of disagreements concerning the Ukrainian-Russian conflict at the official level and it is interested in cooperation with Kyiv to establish a security zone, stability and a democratic political regime.
Отто Ейхельман: особливості українсько-російських взаємин в системі міжнародних відносин міжвоєнного періоду
(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009) Турчин, Ярина
The political ideas of the famous Ukrainian community activist, lawyer and active participant in the national liberation movement of 1917–1920 Otto Eykhelman are considered. Major attention is paid specifically to analyzing the Ukrainian-Russian relations and also the scholarly opinions regarding the principles of establishing a new world organization with a place for Ukrainian in it.
Пандемія COVID-19 як виклик українським трудовим мігрантам у Польщі
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Turchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті проаналізовано вплив пандемії коронавірусу на зайнятість українських трудових мігрантів у Польщі. Визначено той факт, що саме економічна ситуація та війна на сході України зумовлює безперервний процес виїзду трудового населення до західного сусіда. Проаналізовано основоположні документи міграційної політики України та польського законодавства у сфері працевлаштування іноземних громадян. З’ясовано, що наслідком запровадження карантинних обмежень став масовий відтік українських заробітчан із Польщі. Увагу акцентовано на виробленні комплексу законів “Антикризовий щит” та “Антикризовий щит 2.0”, спрямованих на зниження ризиків та негативних наслідків для економіки Польщі через запровадження карантинних обмежень, у яких враховувались чимало аспектів щодо іноземних працівників, зокрема, й українських трудових мігрантів, які на час початку пандемії перебували у Польщі. На основі соціологічних досліджень та статистичних даних визначено, що через пандемію COVID-19 постраждала третина українських заробітчан в Польщі, більша частина з них скаржаться на обмеження і зменшення доходів. Досліджено позицію українських трудових мігрантів, що повернулись з Польщі, стосовно перспектив їх повернення на робочі місця, ставлення до запровадження карантинних обмежень та основні мотиви, що спонукають їх залишатися в Україні або ж повертатися до сусідньої країни. Здійснено порівняння обсягу приватних грошових переказів в Україну за визначений період у 2019 та 2020 рр. Зроблено висновок про те, що пандемія COVID-19 значною мірою вплинула на становище українських заробітчан в Польщі, змусивши їх покинути робочі місця та повернутись додому або ж перебувати закордоном без фактичного джерела доходів. Польща, як і раніше потребує трудових мігрантів з України, які особливо затребувані на підприємствах харчової промисловості, логістики, деревообробки і виробництва побутової техніки.