Browsing by Author "Четверіков, Борис"

Now showing 1 - 5 of 5

Method of creating WEB-GIS of polish burials at Baikove cemetery in Kyiv
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-23) Євсюков, Тарас; Четверіков, Борис; Ковальчук, Іван; Опенько, Іван; Шевченко, Олександр; Степчук, Яніна; Макаров, Олександр; Ievsiukov, Taras; Chetverikov, Borys; Kovalchuk, Ivan; Openko, Ivan; Shevchenko, Oleksandr; Stepchuk, Yanina; Makarov, Oleksandr; Національний університет біоресурсів і природокористування України; Національний університет “Львівська політехніка”; National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine; Lviv Polytechnic National University
Опрацювання методики створення WEB-ГІС польських поховань на Байковому цвинтарі в Києві. Досягнення поставленої мети передбачало виконання таких завдань: розробити структуру геоінформаційної системи, її каркас та виконати наповнення файлової бази даних. Для реалізації поставлених завдань запропоновано технологічну схему, що складалася з 12 етапів роботи. Перший етап передбачав збір картографічних та описових даних на територію об’єкта досліджень, а також пошук можливих реєстрів польських поховань у межах досліджуваного об’єкта. На другому етапі виконувалися польові вишукування з визначення координат кожної могили польських поховань Байкового цвинтаря за допомогою ГІС-планшета з RTK-антеною LT700H (точність до 0,30 м). Загальна кількість закоординованих точок – 565, що зосереджені на 7 ділянках кладовища. Третій етап включав координування опорних точок та прив'язку за цією опорою в середовищі ГІС MapInfo фрагмента топографічного плану м. Києва в масштабі 1:2000 на територію Байкового кладовища. Всього було 11 опорних точок. Максимальна похибка прив’язки 0,2 м. На четвертому етапі відображено всі точкові об’єкти за їхніми координатами на карті-основі та обрано відповідні умовні позначення. Наступний крок присвячений розробленню і наповненню реляційної бази даних для точкових об’єктів. Вона містила такі стовпці: номер могили, прізвище та ім’я похованої особи, координати могили та гіперпосилання на інформацію про поховання в файловій базі даних. Далі всі картографічні шари були експортовані в html-формат, а шар точкових об’єктів за допомогоюуніверсального транслятора експортований у kml-формат, що дало можливість перегляду даних про поховання у програмі GoogleEarth. На восьмому етапі технологічної схеми розроблена структура макетів кожної html-сторінки створюваної онлайн ГІС. Всі картографічні дані мали гіперпосилання виділених об’єктів АОІ. У випадку схеми Байкового кладовища, були виділені ділянки, на яких є польські поховання. При натисканні на них відкривався топографічний план з позначеними точковими об’єктами поховань. Своєю чергою, при натисканні на них з’являлась інформація про поховання з файлової бази даних. На десятому етапі згенеровано 5 аркушів топографічних планів з нанесеними похованнями. Один аркуш масштабу 1:2000 і чотири аркуші масштабу 1:500, для кращого «рознесення» та ініціалізації поховань. Одинадцятий етап присвячений створенню і наповненню файлової бази даних про польські поховання. Вона містила наступну структуру: фото поховання, координати, прізвище та ім’я, роки життя, додаткові фотографії (за наявності), стать похованої людини, інтерпретований надпис на надгробку, а також, за можливості, детальну інформацію та приналежність похованої людини до певної професії, її видатні здобутки і досягнення. На останньому етапі налаштовувались гіперпосилання переходу між сторінками і проводилось тестування системи. Наукова новизна полягає у розробці концепції сумісного використання різних прикладних додатків геоінформаційного і негеоінформаційного призначення. Запропоновано технологічну схему створення WEB-ГІС польських поховань Байкового цвинтара у Києві. Реалізована геоінформаційна система, призначена для інвентаризації поховань, їх збереження та опіки над ними різними неурядовими організаціями і волонтерами, аналізу стану надгробків та їхнього просторового розташування на території кладовища. Окрім цього, створену ГІС можна використовувати в туристичних цілях та при вивченні історичних постатей польського походження.
Methods of automated allocation of catchment basins according to digital elevation models (on the example of Skoliv district of Lviv region)
(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2021-03-12) Процик, Михайло; Четверіков, Борис; Дорожинський, Олександр; Іваневич, Андрій; Protsyk, Mykhailo; Chetverikov, Borys; Dorozhynskyy, Oleksandr; Ivanevych, Andrii; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Мета. Вдосконалити методику автоматизованого виділення водозбірних басейнів та отримання гідрологічних та морфометричних характеристик на базі цифрових моделей рельєфу. Методика і результати роботи. Необхідною умовою коректного визначення пониження рельєфу місцевості є наявність точок істинного потоку на краю розрахункової області (якщо річка впадає в озеро, то воно не повинно входити в розрахункову територію цілком, в іншому випадку будуть отримані невірні результати). За допомогою виконання операції визначення пониження рельєфу місцевості створюється нова ЦМР, яка не містить фіктивних понижень рельєфу. На наступному кроці вона використовується в якості вхідних даних для розрахунку напрямку потоку по алгоритму D8. За запропонованою технологічною схемою необхідно опрацювати покроково наступні шість блоків: заповнення замкнутих депресій, розрахунок напрямку стоку, розрахунок сумарного стоку, створення точкового векторного набору даних замикаючих створів (точок гирла), створення границь водозбірних басейнів, растрово векторне перетворення даних. В результаті експериментальних та теоретичних досліджень апробовано методику автоматизованого виділення водозбірних басейнів, а саме визначення гідрологічних та морфометричних параметрів рельєфу. Проведено ранжування басейнів за цими параметрами відповідно до існуючих класифікацій, складена серія відповідних тематичних електронних карт. Необхідно сказати, що в Сколівському районі Львівської області розташовано 590 водозбірних басейнів, а їхня площа становить 1407 км2. Водозбірні басейни класифіковані за вистою, а саме: низько-гірських басейнів в регіоні 6 шт, площа їх становить 7 км2; середньогірських – 360 шт, площа 755 км2; високо-гірських – 224 шт, площа 645 км2. Класифіковано басейни за середнім ухилом: перша категорія – це дуже пологі схили (0–3 градуси) – 27 басейнів, площа 7 км2; друга категорія – це покаті схили (9–12 градусів), 128 басейнів, площа 303 км2; третя категорія – це круті схили (12–15 градусів і більше), 225 басейнів, площа 648 км2. Проведено оцінку точності між опорною та вихідною моделлю рельєфу. Отримано для ухилів СКВ = 0,63 м, для висоти – СКВ = 5,43 м. Наукова новизна і практична значущість. Запропоновано технологічну схему автоматизованого виділення водозбірних басейнів за цифровими моделями рельєфу на прикладі Сколівського району Львівської області та опрацьовано методику виділення водозбірних басейнів. За опрацьованою методикою побудовані карти водотоків різних порядків та їх водозбірних басейнів і виконано класифікацію басейнів по площі на територію Сколівського адміністративного району. Ці результати можуть бути використані місцевими організаціями для моніторингу водних ресурсів.
Methods of creaton a geoinformation online resource for governing a united territorial community
(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Галайда, Андрій; Четверіков, Борис; Колб, Ігор; Galayda, Andrii; Chetverikov, Borys; Kolb, Ihor; Департамент розвитку національної інфраструктури геопросторових даних Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру; Національний університет “Львівська політехніка”; f National Infrastructure of Geospatial Data of the State Service of Ukraine for Geodesy, Cartography and Cadastre; Lviv Polytechnic National University
Мета роботи – запропонувати методику створення геоінформаційного онлайн-ресурсу для управління Лісовогринівецькою ОТГ. Для реалізації поставлених завдань розроблено технологічну схему, що складалася з 9 етапів роботи. Перший етап передбачав збір та аналіз різнорідних даних як векторного, так і растрового форматів на територіюЛісовогренівецької об’єднаної територіальної громади. На другому етапі, за допомогою програмного забезпечення Global Mapper, всі файли векторних даних у форматах *.dxf та *.dmf, що були раніше отримні, конвертовано у формат *.shp для подальшого їх опрацювання в ПП ArcGIS. Внаслідок конвертації, отримано графічні і атрибутивні дані в потрібному форматі і згідно шарів, які вони містять, відредаговано базу геоданих з умовними позначеннями згідно класифікатору для створення планів масштабу 1:2000. На наступному етапі постало завдання уніфікації бази даних конвертованих файлів, так як векторні дані створено з різною побудовою атрибутивних таблиць. Окрім цього, виникла необхідність внесення векторних даних у відредаговану базу геопросторових даних. Для цього написано скрипт на мові Python, що перебудовує
Research of forest fires using remote sensing data (on the example of the Сhornobyl exclusion zone)
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-23) Бабушка, Андрій; Бабій, Любов; Четверіков, Борис; Севрук, Андрій; Babushka, Andriy; Babiy, Lyubov; Chetverikov, Borys; Sevruk, Andriy; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Дистанційне зондування Землі відіграє важливу роль у моніторингу та оцінюванні наслідків лісових пожеж. За допомогою різних методик опрацювання багатоспектральних космічних знімків можна визначати ризик поширення пожежі, виявляти гарячі точки та встановлювати теплові параметри, картографувати уражені території та оцінювати наслідки. Метоюроботи є оцінка ступеня тяжкості, пов’язаного з післяпожежноюфазою на прикладі лісів Чорнобильської зони відчуження. Задачами є визначення площ спалених територій за різночасовими космічними знімками, отриманими з супутника Sentinel-2 за допомогою нормалізованого коефіцієнта горіння (NBR) та методики контрольованої класифікації. Вхідними даними для дослідження слугували різночасові космічні знімки, отримані з супутника Sentinel-2 до та після пожежі. Знімки отримані з сервісу Copernicus Open Access Hub, і їхня просторова розрізненість становить 10 м для видимих та близького інфрачервоного каналів, та 20 м – для середніх інфрачервоних. Для автоматизованого підрахунку площі територій, пошкоджених пожежею, використано нормалізований індекс горіння (Normalized Burn Ratio (NBR)). Цей індекс призначений для ідентифікації ділянок, де відбувалось активне горіння. Для розрахунків цей індекс використовує близький та середній інфрачервоні канали. Додатково на досліджувану територію здійснено контрольовану класифікацію, при цьому були створені файли сигнатур для кожного класу. За результатами класифікації також обраховані площі територій, пошкоджених пожежею. Наукова новизна полягає в опрацюванні методики використання нормалізованого коефіцієнта горіння (NBR) та контрольованої класифікації для космічних знімків, отриманих до і після пожежі у Чорнобильській Зоні Відчуження. Практична значущість полягає у тому, що досліджені методи ГІС-технологій можуть бути застосовані для виявлення зон та обрахунку площ пошкодженої пожежами рослинності. Ці результати можуть бути використані місцевими організаціями, органами самоврядування та МНС для моніторингу стану та планування відновлення лісових насаджень. Нормалізований індекс горіння дає можливість швидко та ефективно виявити та обчислити площі територій, пошкоджених пожежами, що дозволяє оперативно оцінити наслідки таких пожеж та оцінити завдані збитки. Нормалізований індекс горіння дозволяє обчислити площу горілого лісу майже в 2 рази точніше, ніж контрольована класифікація. Сам процес обчислення також займає менше часу і не вимагає додаткових процедур (набору сигнатур). Контрольована класифікація в цьому випадку дає гіршу точність, сам процес є тривалішим, але дозволяє визначити площі декількох різних класів.
Дослідження архівних картографічних матеріалів на предмет можливості побудови меморіального центру Голокосту на території єврейського кладовища по вул. Мельникова у м. Києві
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-10-03) Четверіков, Борис; Chetverikov, Boris; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Метою роботи було визначити чи є навколо будівлі по вул.Мельникова 44 у м.Києві поховання колишнього єврейського кладовища, для можливості розміщення меморіального центру Голокосту. Проаналізовано архівні аеро- та картографічні матеріали даної території. Визначено, що до будівлі примикали секції колишнього єврейського кладовища, які досі містять поховання, що робить неможливим добудову даної будівлі під розташування меморіального центру.