Browsing by Author "Чорнобай, Олена"

Now showing 1 - 15 of 15

Domestic legal argumentation in defending of the Ukrainian national case
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Чорнобай, Олена; Chornobai, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Стаття присвячена розгляду специфіки правової аргументації у відстоюванні української національної системи. Визначено, що сучасне вчення про правову аргументацію виникло в результаті узагальнення й систематизації прийомів і методів ведення полеміки, які були поширені в Стародавній Греції. Безумовно, уміння переконувати людей, наводити логічні аргументи проти своїх опонентів, підкріплювати їх фактами, впливати не тільки на розум, а й на почуття і емоції слухачів, стало надзвичайно важливим. Доведено, що сучасні вчені вважають аргументацію однією з наймолодших галузей наукового знання. З середини ХХ століття і до сьогодні вона стрімко розвивається, набуваючи якісно нового вигляду, значно змінюючи свій стиль, поповнюючи арсенал методів, розвиваючи різні зв’язки з рядом суміжних наук. Визначено етапи зародження правової аргументації та її основні прийоми. Встановлено, що у сучасному юридичному дискурсі теорія юридичної аргументації розвивається доволі інтенсивно. Про це свідчать численні статті, дисертації та спеціальні роботи, присвячені різним аспектам правової аргументації. Цей інтерес не випадковий. Процес аргументації, обґрунтування та доказу є ключовим для всієї юридичної практики. Доведено, що в Україні, незважаючи на весь період державної незалежності, триває процес формування нації. Події останніх двох років посилили інтерес до цього явища як в теоретичному, так і в політико-прикладному аспектах. Роботи представників політичних і соціологічних наук, чиї імена пов'язані з методологічним поворотом у вивченні націй і націоналізму, роблять помітний вплив на зміст дискусій в історичному професійному середовищі. Незважаючи на позитивні зрушення в цій галузі в російській історичній науці, традиційні проблеми збергаються. Сучасні дослідники неодноразово відзначали у своїх наукових публікаціях, етноцентричність є однією з головних рис українського національного канону. Саме “українська” нація довгий час залишалася головним об’єктом дослідження. Інші, як правило, якщо і не повністю ігнорувалися, то були представлені мінімально, в якості історичного фону.
Per argumentum від Саллюстія
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Чорнобай, Олена; Chornobai, Olena; Чорнобай, Елена; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
З’ясовано значення аргументативної практики відомого політичного діяча та історика Стародавнього Риму, застосованої ним у полемічних творах, що порушували тогочасну актуальну політико-правову проблематику, для розвитку норм і категорій римського державного і публічного права як форми і змісту вираження суспільного інтересу, для підтвердження імперативного методу регулювання суспільних відносин з низкою властивих цьому праву ознак, що визначали його природу і сутність.
Аргументативна практика у юридичній діяльності
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Чорнобай, Олена; Chornobay, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті досліджено проблематику аргументативної практики у юридичній діяльності. Акцент зроблено на вивченні вимог до мовців як суб’єктів судового процесу. З’ясовано фактори, які впливають на ефективність аргументування, а саме: комунікативні навички та здібності, знання, уявлення, ціннісна система мовця, емоційний та психологічний стан, соціальний статус та роль у суспільстві. Вказано на вплив цих чинників на визначення тактики та стратегії аргументування та відбору аргументів. Вивчено макроструктуру аргументативного дискурсу, базовими елементами якого є теза, аргумент та демонстрація, розглянуто сутність та функції кожного з них. З’ясовано особливості таких різновидів мовлення як монолог та діалог. Визначено специфіку та вимоги до ефективності їх застосування, умови, за яких їх варто застосовувати. Виявлено значення попередньої підготовки аргументів та монологу і діалогу окремо на результативність аргументування. З’ясовано значення логіки та емоційно-психологічних прийомів переконання суб’єктів судового процесу. Визначено необхідність їх комплексного застосування для підвищення ефективності аргументування, переваги та недоліки кожного з них. Виявлено відмінності юридичних та наукових доказів відповідно до їхніх характеристик. Вивчено специфіку застосування понять “юридична аргументація” та “правова аргументація” для охоплення усіх факторів, пов’язаних з аргументативною практикою. З’ясовано спектр питань та аргументів, які вони охоплюють. Визначено доцільність їх застосування відповідно до особливостей аргументативної практики. Виявлено вплив позитивістської та антропоцентричної парадигм на формування і розвиток аргументативної практики та умови, за яких вона може функціонувати. З’ясовано переваги та недоліки кожної з них. Досліджено значення ідей застосування логіки та загальної теорії моделювання на формування сприятливого середовища для еволюції аргументативного дискурсу в межах судочинства.
Види аргументації в судовому процесі
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Чорнобай, Олена; Брездень, Володимир; Chornobay, Olena; Brezden, Vladimir; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський національний університет ветеринарної медицини і біотехнологій ім. Г. З. Гжицького; Lviv Polytechnic National University; Lviv National University veterinary medicine and biotechnology them. G.Z. Gzhytsky Candidate of Law
У статті вивчено проблему виокремлення та особливостей видів аргументації в судовому процесі. Досліджено базові знання та навички, якими повинен володіти мовець для ефективного аргументування. З’ясовано фактори, які впливають на цей процес. Визначено місце підготовки та вміння оперувати інформацією як ключових агентів, які впливають на результативність аргументації в судовому процесі, зважаючи на його специфіку. Вивчено макроструктурні елементи аргументативного дискурсу, їх взаємозав’язки та особливості застосування. Виявлено особливості побудови індуктивної та дедуктивної демонстрації, застосування в ній порівнянь, метафор та інших психологічних засобів. Досліджено проблему ототожнення понять “юридична аргументація” та “правова аргументація”, їх базові відмінності. Визначено природу видів аргументації, встановлено зв’язок між ними. З’ясовано вплив домінуючих в історії парадигм на формування видів аргументації залежно від їх особливостей. Вивчено значення динамічності правової системи держави як основного фактору впливу на розвиток видів аргументації. Досліджено парадокси, які виникають при їх порівнянні у контексті розгляду впливу законодавства як фактору. Виявлено особливі характеристики макроелементів аргументативного дискурсу, яких вони набувають в межах застосування кожного з видів аргументації. З’ясовано зміну переліку видів аргументів, специфіки демонстрації та змісту тези відповідно до особливостей юридичної та правової аргументації. Визначено специфіку співвідношення риторики та логіки у процесі аргументування. Вивчено значення логічних моделей у появі правової аргументації та відході від позитивістської парадигми. Запропоновано систему понять для полегшення розуміння понять “юридична аргументація” та “правова аргументація” відповідно до їх вживання у літературі. Вивчено взаємозалежність видів аргументації та правових систем і домінуючих в них парадигм. З’ясовано межі впливу юридичної та правової аргументації на правові системи. Виявлено необхідність систематичної актуалізації законодавства для створення необхідних умов розвитку правової аргументації відповідно до потреб та реалій суспільного життя. На прикладі України виявлено умови та фактори, які перешкоджають розвитку правової аргументації.
Засадничі принципи юридичної аргументації
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Чорнобай, Олена; Chornobai, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
З’ясовуються особливості засадничих принципів юридичної аргументації, що впливають на сфери їх застосування. Окремий акцент зроблено на походженні різних принципів юридичної аргументації. Базові принципи аналогічні до загальнонаукових, але видозмінені задля задоволення потреб юридичної аргументації. Ці принципи мають морально-етичну основу, що спричиняє певну свободу їхньої інтерпретації та застосування, але, водночас, існують критерії, які визначають ступінь реалізації цих принципів у кожному окремому випадку. Вузькоспеціалізовані принципи сформувалися разом із типами судових процесів, у яких застосовуються і, відповідно, перейняли їх специфіку. Ці принципи застосовуються у переважній більшості судових процесів, але різною мірою, що обумовлено особливостями сучасного судочинства. Особливо виділено принцип вільної оцінки доказів як такий, що застосовується незалежно від виду судового процесу і має складну структуру регулювання. Ця структура має дві основні складові – законодавчу та морально-етичну, визнану законом. Описано взаємодію принципів та їхню взаємозалежність. Вказано особливості їхнього застосування та можливі інтерпретації.
Зміна парадигми філософування як основа детермінації в теорії доказовості
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Чорнобай, Олена; Коваль, Ігор; Chornobai, Olena; Koval, Igor; Чорнобай, Елена; Коваль, Игорь; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Статтю присвячено дослідженню історії становлення теорії аргументації в контексті зрушень у філософському знанні у другій половині ХХ ст. Проаналізовано основні напрямки теорії, що справили найбільший вплив на становлення теорії аргументації, зокрема неориторика Х. Перельмана та С. Тулміна, прагма-діалектика Еемерена та Гроотендорста. Охарактеризовано основні проблеми, які ставить перед собою теорія аргументації: взаємодія оратора та аудиторії під час побудови аргументації, взаємовідношення доказу й аргументу.
Особливості правової аргументації у комунікативній практиці юриста: деякі аспекти
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Чорнобай, Олена; Chornobai, Olena; Чорнобай, Елена; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National University
Відповідно до загальновизнаних теоретичних уявлень про сутність правової аргументації та її значення у практичній юридичній діяльності, викладених у вітчизняній науковій літературі, з’ясовується низка особливостей аргументаційного процесу, пов’язаного з юридичною комунікативною практикою. Наголошено на тому, що ефективність правової аргументації значною мірою залежить від того, наскільки повноцінно й глибоко пізнавально осмислив суб’єкт права філософську природу правової аргументації, оволодів основними базовими поняттями, засобами, прийомами, правилами її, а також на основі цих знань усвідомив, що прагматизм правової аргументації узалежнений від таких різних за онтичним статусом чинників формування об’єкції (передбачення), як переконання, обґрунтування, мотивації тощо, завдяки яким можливо уникати комунікативних ускладнень в аргументуванні.
Перший кодекс українського права та інституалізація юридичної аргументації
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Романова, Альона; Чорнобай, Олена; Romanova, Alona; Chornobai, Olena; Романова, Алёна; Чорнобай, Елена; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У працях дослідників “Руська Правда” постає як нормативно-правовий акт або навіть звод законів. Існують думки про “Руську Правду” як про звод звичаїв або зведення судових прецедентів. Розкрито питання про правову природу першого кодексу українського права та інституалізацію юридичної аргументації.
Становлення вітчизняної юридичної аргументації на засадах правової традиції
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Чорнобай, Олена; Chornobay, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Досліджено питання становлення вітчизняної юридичної аргументації на засадах правової традиції. Акцент зроблено на проблемі відходу від радянської правової спадщини. Визначено основні чинники, які вплинули на відтермінування становлення юридичної аргументації саме в Україні. З’ясовано вплив юридичного позитивізму на формування її особливостей, формулювання принципів права. Вивчено позитивні та негативні фактори впливу на становлення теорії юридичної аргументації на початку існування незалежної Української держави. Розглянуто значення світоглядно-методологічного плюралізму та людиноцентричної парадигми у контексті реформування підходу до визначення базових принципів юридичної аргументації. Визначено роль загальної теорії моделювання та її основних особливостей у формуванні вітчизняної юридичної аргументації як відповіді позитивістській теорії. З’ясовано ефективність логічних систем та особливості їх застосування у здійсненні аргументації. Вказано на зв’язок між юридичною логікою та риторикою і необхідності їх використання разом із дедукцією. Вивчено значення герменевтичного фактора становлення української юридичної аргументації та правової традиції загалом. У цьому ж контексті розглянуто роль мови права, основаної на національній мові, як семіотичної системи, використання якої спрямоване на полегшення трактування та розуміння інформації в судочинстві. Досліджено проблему співвідношення статичності та динамічності права як науки. З’ясовано необхідність поєднання стабілізувальної та фіксувальної функцій правових норм, з одного боку, і гнучкості застосування правових принципів задля створення ефективної системи судочинства й оптимальних умов функціонування та розвитку юридичної аргументації в Україні – з іншого. Визначено основні виклики, які перешкоджають цьому розвитку.
Становлення теорії юридичної аргументації у період античності та римського права
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Романова, Альона; Чорнобай, Олена; Romanova, Alyona; Chornobai, Olena; Романова, Алёна; Чорнобай, Елена; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Схарактеризовано історію зародження теорії юридичної аргументації в філософії Давньої Греції, розкриваються передумови та причини її появи та розвиту. Проаналізовано софістику та її вплив на практику юридичної аргументації в античному судочинстві, внесок Платона та Аристотеля на формування загальних теоретичних основ аргументації, зокрема, у логіці та риториці, а також їх подальший розвиток та вдосконалення у римському праві (на основі поглядів Цицерона та Сенеки Старшого). Наголошується на тісному взаємозв’язку соціально-політичних процесів та змін у теорії та практиці юридичної аргументації.
Сучасна юридична діяльність в правових державах
(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Чорнобай, Олена
Legal activity as independent legal phenomenon is examined, as an important element of the legal system, the competence of lawyer-specialist is analysed in the decision of separate issues of the day of reformation of the domestic legal system in the processes of adaptation to the European standards. Legal activity, as the independent legal phenomenon, as ani mportant element of the legal system all anymore attractsattent ion home scientists that from positions of comparativejurispru dence examine this activity in a historical aspect, inthe context of development of civil society, systemconnection with other le gal phenomena. Large scientificinterest in this range of proble ms is conditioned first of all bythe necessities of reformation of the home legal system, activation of eurointegration processes, in particular and in the field of legal.
Сучасний етап конституційних перетворень в Україні
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Чорнобай, Олена; Chornobay, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Досліджено сучасний етап конституційних перетворень в Україні, його проблеми та особливості. Виявлено основні виклики та фактори, які впливають на перебіг процесу реформування. З’ясовано проблемні питання, які залишались поза процесом перетворень з початку 2000-х років до вересня 2019 р., але вимагають змін на рівні Основного Закону. Серед них виокремлено основні, які стосуються забезпечення прав та свобод громадян, децентралізації та системи розподілу повноважень державних органів влади. Проаналізовано проблеми, характерні для конституційного процесу загалом, а саме: вплив популізму, непослідовність реформування, низька якість законодавчої техніки тощо. Дано оцінку діяльності дорадчих органів при інституті Президента України, метою яких є підвищення ефективності конституційних перетворень. Вивчено перебіг та процес реалізації реформи децентралізації. Визначено ключові проблеми та їх природу. Наголошено на невідповідності Конституції України деяких положень нормативних актів, які стосуються реформи. Проаналізовано зауваження експертів щодо доцільності заміни принципу поєднання централізації та децентралізації на принцип децентралізації у переліку засад територіального устрою України. Дано оцінку наслідкам введення Виборчого кодексу України. Проаналізовано процес ухвалення документа та внесення правок, виявлено проблеми кодифікації документа. Досліджено вплив чинника євроінтеграції України на перебіг конституційного процесу. Вивчено природу цього чинника, його переваги та недоліки в контексті підвищення ефективності конституційного реформування. Проаналізовано сутність конституційної кризи кінця 2020 р. З’ясовано її причини та потенційні наслідки. Проаналізовано можливі шляхи вирішення кризи на основі рекомендацій Венеційської комісії Ради Європи.
Сучасний стан і перспективи української євроінтеграції
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-01-10) Чорнобай, Олена; Chornobai, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті досліджується сучасний стан та перспективи української євроінтеграції з погляду наближення українського законодавства до законодавства Європейського Союзу, проведення відповідних змін у нормативно-правовій базі України та їх реалізації. Особливий акцент зроблено на визначенні особливостей наближення українського законодавства у різних сферах, проблемах дефініції цих процесів та труднощів, що виникають під час їхньої реалізації. Проаналізовано сучасний стан проведення реформ відповідно до завдань Порядку денного асоціації, визначено основні проблеми. Дано рекомендації щодо вирішення цих проблем та забезпечення умов, що дозволять уникнути їх в майбутньому. Враховуючи особливості євроінтеграційного процесу України до ЄС, ці етапи виключають фактор синхронності, який при цьому замінюється системою постановки завдань та планів дій і звітуванням про результати. Одним із найважливіших чинників, що виступили каталізатором процесу адаптації є участь України в діяльності Ради Європи на правах члена і приєднання до конвенцій та інших нормативних актів і документів цієї організації. Окрім того, членство в Раді Європи є однією із ключових вимог для вступу в ЄС. Дотримання вимог Ради Європи наближає національне законодавство України до правової системи Євросоюзу, оскільки держави-члени ЄС також повинні виконувати їх. Варто зазначити, що документи, які приймаються Радою Європи, не є обов’язковими до виконання, а чіткий механізм введення санкцій за ігнорування цих положень поки відсутній. Отже, діяльність у межах Ради Європи залишається радше можливістю, аніж механізмом ефективної адаптації українського законодавства, а тому потребує створення додаткової інституційної та правової бази з боку України для підвищення результативності процесу адаптації. При цьому доцільно говорити про імплементацію міжнародних документів, а саме актів, виданих Радою Європи, оскільки наближення українського законодавства до них найточніше підходить під це визначення, враховуючи широкий спектр питань адаптації.
Феномен Цицерона: теорія і практика риторичної аргументації
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Чорнобай, Олена; Chornobai, Olena; Чорнобай, Елена; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
На основі аналізу творчої спадщини видатного римського оратора, філософа, політичного діяча, насамперед окремих його судових промов, з’ясовано особливості риторичної аргументації, яку він застосовував з метою доказування й переконування опонентів у судових засіданнях, акцентовано на тому, що визначальні теоретичні положення, спрямовані на розвиток ораторського мистецтва, обґрунтовані у трактатах Цицерона, побудованих на глибокому знанні й переосмисленні доробку мислителів Античності, водночас ґрунтувалися на узагальненні власного практичного досвіду.
Формування риторико-комунікативної компетентності судового оратора
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Чорнобай, Олена; Chornobai, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Поширення діалектичного підходу до юридичної аргументації засвідчує доконаний факт послаблення юридично-позитивістського сприйняття у загальноприйнятій доктрині права на користь природно-правової концепції праворозуміння. У зв’язку з цим розглянуто філософсько-правові теорії суб’єктивізму, ірраціоналізму та волюнтаристського лібералізму, які розкривають сутнісний зміст юридичної аргументації у сучасному праві. З позиції суб’єктивізму важливою є первинність природних прав людини, а закон є лише формалізованим вираженням цих прав, або нормативною моделлю поведінки. Ірраціоналізм в аргументації виходить із того, що нормативна модель відносин може недостатньо враховувати ціннісні аспекти вибору суб’єктом права варіанта поведінки. Волюнтаристський лібералізм розкриває природу залежності свободи волі (у контексті свободи вчинку) від правових та неправових чинників впливу на поведінку особи.