Browsing by Author "Яковенко, М. Б."

Now showing 1 - 5 of 5

Cyclicity, lithofacial features and sedimentary environments of eifelian deposits of Dobrudja foredeep
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Гнідець, В. П.; Григорчук, К. Г.; Кошіль, Л. Б.; Яковенко, М. Б.; Hnidets, V. P.; Hryhorchuk, K. H.; Koshil, L. B.; Yakovenko, M. B.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of the NAS Ukraine
Мета. Встановлення літофаціальної будови та реконструкція умов осадонагромадження відкладів ейфельського віку Білоліського блока Переддобрудзького прогину в аспекті формування продуктивних горизонтів та локалізації перспективних об’єктів. Методика. Комплекс літологічних, палеоокеанографічних, літофізичних та геофізичних (ГДС) досліджень. Результати. У розрізі відкладів ейфельського віку Білоліського блока Переддобрудзького прогину виділено п’ять седиментаційних циклітів регресивної природи, які простежено в межах усієї досліджуваної території. Цикліти мають двочленну будову: нижня частина представлена карбонатними або теригенно-карбонатними породами, верхня – мергельно-сульфатними та сульфатними (ангідрити). Встановлено характерні зміни вмісту основних літологічних відмін циклів у просторі й часі та ритмічну природу умов їх осадонагромадження. Реконструйовано седиментаційні особливості розвитку біостромових тіл протягом ейфельського часу та локалізовано ділянки їх максимального розвитку, що тяжіють до схилів Східносаратського та Жовтоярського піднять. З’ясовано особливості літофізичної структури Східносаратського родовища. Встановлено, що основні резервуари (антиклінального та літологічного типів) усіх п’яти виділених продуктивних горизонтів родовища тяжіють не до сучасного склепіння структури, а до її південно-західної перикліналі. Ґрунтуючись на літологічних та фаціальних особливостях ейфельських відкладів регіону, високо оцінюють перспективи в нафтогазопошуковому плані пасток літологічного типу в межах південного, східного та північного схилів Жовтоярської структури. Наукова новизна. Побудовано літологічні, палеоокеанографічні, літофізичні моделі, які дали змогу встановити особливості просторово-часової неоднорідності літологічної структури ейфельських відкладів Білоліського блока Переддобрудзького прогину та скорегувати нинішню оцінку їхньої нафтогазоперспективності. Практична значущість. Вивчення особливостей літологічної будови товщі, створення літологічних, літофізичних та палеоокеанографічних моделей сприятиме уточненню характеру просторово-вікового розвитку осадових тіл різного складу та генезису. Усе це слугуватиме літологічним підґрунтям для обґрунтованішого прогнозу поширення нафтогазоперспективних об’єктів.
Entropy maximization method in thermodynamic modelling of organic matter evolution at geodynamic regime changing
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Хоха, Ю. В.; Яковенко, М. Б.; Любчак, О. В.; Khokha, Yu. V.; Yakovenko, M. B.; Lyubchak, O. V.; Інститут геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of National Academy of Sciences of Ukraine
Мета. Основна мета нашого дослідження – продемонструвати використання методу максимізації ентропії для розрахунку складу геохімічної системи, що складається із твердих та газоподібних органічних речовин. Зміна геодинамічної обстановки є рушійною силою перерозподілу елементів між сполуками в таких системах. Відповідно до апарату термодинаміки, основними факторами, які впливають на цей перерозподіл, є тиск, температура та початкова кількість елементів. Методи. Метод мінімізації енергії Гіббса, метод максимізації ентропії, метод констант незалежних хімічних реакцій, метод невизначених множників Лагранжа, ітераційний метод Ньютона–Рафсона. Відомо, що розсіяна органічна речовина, яка переважно представлена багатьма типами керогену, являє собою нерегулярний полімер, будову якого неможливо описати однозначно. Для розрахунку рівноваги в системі кероген/гази, щоб одержати надійні результати, необхідно застосувати нову модель, яка б не ґрунтувалась на модельних структурах керогену. Ми запропонували і детально описали спосіб застосування формалізму Джейнса та максимізації ентропії для розрахунку зміни складу системи кероген/газ під час зміни геодинамічних режимів. Для розрахунків створено програмне забезпечення у вигляді макросів Excel та компільованої системної бібліотеки мовою Visual Basic. Результати. Для перевірки надійності методу та алгоритму розраховано склад системи, що складається із керогену ІІ типу, вуглеводнів від метану до пентану (з ізомерами), вуглекислого газу, води та сірководню. Результатом розрахунку стали мольні частки вуглеводневих компонентів та адитивних груп, з яких складається кероген, для різних глибин земної кори. Обчислення виконано для трьох теплових потоків: 40, 75 та 100 мВт/м 2, із урахуванням літостатичного тиску. Новизна. Встановлено, що зміна геодинамічної обстановки впливає на розподіл елементів між газами та керогеном у замкненій термодинамічній системі; моделювання поведінки системи кероген/газ із застосуванням методу максимізації ентропії дає результати, які не суперечать експериментам з вивчення структури керогену ІІ типу в різних стадіях зрілості; характер змін концентрацій вуглеводневих газів у рівновазі з керогеном ІІ типу свідчить про те, що гіпотеза “нафтового вікна” не суперечить постулатам рівноважної термодинаміки. Практична значущість. Метод максимізації ентропії можна успішно використовувати для розрахунку складу різних геохімічних систем із органічних сполук. Метод придатний для визначення хімічного складу нерегулярних полімерів, таких як кероген, бітум, гуміни, у рівновазі з газами та рідинами.
Літолого-фаціальна зональність та літмологічна структура ейфельських відкладів Переддобрудзького прогину
(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Гнідець, В. П.; Григорчук, К. Г.; Кошіль, Л. Б.; Ціж, Н. В.; Яковенко, М. Б.
Мета. Основною метою цієї роботи є дослідження літологічних особливостей осадового комплексу ейфельського віку в межах Білоліського блоку Переддобрудзького прогину. Методика. Методика містить літолого-фаціальний, літмологічний та мінералого-петрографічний аналізи. Результати. Встановлено літологічну структуру розрізів ейфельських відкладів, яка представлена нерівномірним перешаруванням сульфатних (ангідрити), карбонатних (вапняки, доломіти, мергелі) та теригенних (пісковики, алевроліти, аргіліти) порід. Виділено шість типів розрізу відкладів: доломіто-вапняково- ангідритовий, доломіто (вапняково)-мергельно-ангідритовий, аргіліто-мергельно-ангідритовий, ангідрито- вапняково-доломітовий, доломіто-ангідрито-вапняковий, доломіто-ангідрито-мергельний; які характери- зуються певною латеральною зональністю поширення, що відображають побудовані літологічні моделі. Так, ангідрити домінують у розрізах південно-західної, доломіти та вапняки північної та південної, мергелі та аргіліти центральної частин Білоліського блоку. Детально вивчені петрографічні особливості основних типів порід. Побудовано літмологічні перетини, які показали, що ейфельська товща характеризується ярусною структурою, що проявилося у розвитку чотирьох регіональних або субрегіональних сульфатних пачок, розмежованих теригенно-карбонатними горизонтами. Встановлене регіональне поширення базальної карбонатно-теригенно-глинистої товщі, яка становить перехідні шари від теригенних утворень нижнього девону до сульфатно-карбонатних – середнього та верхнього девону. Наукова новизна. Вперше побудовані літологічні розрізи ейфельських відкладів та здійснена їх типізація. Побудовані літолого-фаціальні та літмологічні моделі, які дали змогу з’ясувати просторово-вікові варіації літологічної структури осадових утворень ейфельського віку. Практична значущість. Вивчення особливостей літологічної будови товщі, створення літолого-фаціальних та літмологічних моделей сприятиме уточненню певних питань стратиграфічного характеру, з’ясуванню просторово-вікового поширення осадових комплексів різного складу та генезису. Усе це слугуватиме геологічною (літогенетичною) основою для обґрунтованішого прогнозу просторово-вікового поширення нафтогазо- перспективних об’єктів, пов’язаних передусім з вапняково-доломітовими акумулятивними тілами. Цель. Основной целью данной работы является изучение литологических особенностей осадочного комплекса эйфельского возраста в пределах Белолесского блока Преддобруджского прогиба. Методика. Методика включает литолого-фациальный, литмологический и минералого-петрографический анализы Результаты. Установлено, что литологическая структура разрезов эйфельских отложений представлена неравномерным переслаиванием сульфатных (ангидриты), карбонатных (известняки, доломиты, мергели) и терригенных (песчаники, алевролиты, аргиллиты) пород. Выделено шесть типов разреза отложений: доломито-известняково-ангидритовый, доломито (известняково)-мергельно-ангидритовый, аргиллито-мергельно-ангидритовый, ангидрито- известняково-доломитовый, доломито-ангидрито- известняковый, доломито-ангидрито-мергельный; которые характеризуются определенной латеральной зональностью распространения, что отражают построенные литофациальные модели. Так, ангидриты доминируют в разрезах юго-западной, доломиты и известняки северной и южной, мергели и аргиллиты центральной частей Белолесского блока. Детально изучены петрографические особенности основных типов пород. Построены литмологические профили, которые показали, что эйфельская толща характеризуется ярусным строением, что проявилось в развитии четырех региональных или субрегиональных сульфатных пачек, разделенных терригенно-карбонатными горизонтами. Выявлено региональное распространение базальной карбонатно-терригенно-глинистой толщи, которая представ- ляет собой переходные слои от терригенных образований нижнего девона до сульфатно-карбонатных – среднего и верхнего девона. Научная новизна. Впервые построены литологические разрезы эйфельских отложений и осуществлена их типизация. Построены литологофациальные и литмологические модели, которые позволили выяснить пространственно-временнные вариации литологической структуры осадочных образований эйфельского возраста. Практическая значимость. Изучение особенностей литологического строения толщи, создание литологофациальных и литмологических моделей будет способствовать уточнению определенных вопросов стратиграфического характера, выяснению пространственно-временного развития осадочных комплексов разного состава и генезиса. Все это послужит геологической (литогенетической) основой для более обоснованного прогноза распространения нефтегазоперспективных объєктов, связанных в первую очередь с известняково-доломитовыми аккумулятивными телами. Purpose. The main purpose of this work is studying of lithology features of sedimentary complex of Eifelian age within Biloliskyi block of Dobrudja Foredeep. Methods. Methods include lithofacial, lithmological and mineralogy-petrographical analyses. Results. Lithology structure of sections of Eifelian deposits has been determined. It is presented with variable interlayering of sulphate (anhydrites), carbonate (limestones, dolomites, and marlstones) and terrigenous (sandstones, siltstones, argillites) rocks. Six types of deposit section have been distinguished: dolomite-limestone-anhydrite, dolomite (limestone)-marlstone-anhydrite, argillite-marlstoneanhydrite, anhydrite-limestone-dolomite, dolomite-anhydrite-limestone, dolomite-anhydrite-marlstone; which characterized by some lateral zonality of occurrence, that constructed lithologic models display. Thus, anhydrites dominate in the sections of south-western part, dolomites and limestones in the sections of northern and southern, marlstones and argillites in the sections of central part of Biloliskyi block. Regional distribution of basal carbonate-terrigenous-clayey measures, which represents intergrade layers from terrigenous deposits of Lower Devonian to sulphate-carbonate deposits of Middle and Upper Devonian, has been determined. Petrographic features of main types of rocks have been studied in detail. The lithmological sections have been done. They show that Eifelian strata is characterized by storied structure that developed in four regional and subregional sulphate bedsets, demarcated by terrigenous-carbonate horizons. Scientific novelty. For the first time lithologic sections of Eifelian deposits and their typification have been done. The lithofacies and lithmological models have been constructed, which allow turning out spatial-age variation of lithologic structure of sedimentary deposits of Eifelian age. Practical significance. Studying of features of lithologic structure of strata, making lithofacies and lithmological models will contribute to clarification of some stratigraphical questions, finding out spatial-temporal occurrence of sedimentary complexes of different composition and genesis sediments. All this serves for geologic (lithogenetic) basis for more reasonable prognosis of spatialtemporal occurrence oil and gas objects connected, first of all, with limestone-dolomite accumulated bodies.
Петрологічна інтерпретація глибинної будови Інгульського мегаблока Українського щита за геофізичними даними
(Національний університет “Львівська політехніка”, 2011) Федоришин, Ю. І.; Яковенко, М. Б.; Тріска, Н. Т.
Проведено аналіз внутрішньої будови земної кори Інгульського мегаблока Українського щита, встановлено закономірності та природу аномальної зміни глибинних параметрів поверхні складових частин кори, визначено ступінь її зрілості. Визначено сприятливі чинники на різних глибинних рівнях та поверхні фундаменту, які „відповідають“ за транспортування мантійних флюїдонасичених розплавів до поверхні та їхню просторову локалізацію на поверхні фундаменту.Проведен анализ внутреннего строения земной коры Ингульського мегаблока Украинского щита, установлены закономерности и природа аномального изменения глубинных параметров составных частей коры, определена степень ее зрелости. Определены благоприятные факторы на разных глубинных уровнях и поверхности фундамента, отвечающие за транспортировку мантийных флюидонасыщеных расплавов к поверхности и их пространственную локализацию на поверхности фундамента.The analysis of inner structure of the earth crust of Ingul'skyi megablok of the Ukrainian shield is carried out, features and nature of anomalous change of deep parameters of surface of component parts of crust are established, degree of her maturity is determined. Favourable factors on different deep levels and the surface of basement, which are "responsible" for transporting of mantle fluidsaturated melt to the surface and their spatial localization on the surface of basement are determined.
Погляд на походження Бовтиської структури за результатами геофізичних та морфотектонічних досліджень
(Національний університет “Львівська політехніка”, 2011) Федоришин, Ю. І.; Яковенко, М. Б.; Тріска, Н. Т.
Природа структур, подібних Бовтиській (Нордлінген-Рис, Штейнхейм, Попігайська тощо) тривалий час є предметом гострих дискусій. Підставою для цього став розвиток космогеологічного напрямку, в результаті чого багато з них отримали статус астроблем. Лише в окремих випадках підтвердженням служили уламки метеоритів. Природа структур, похожих на Болтышскую (Нордлинген-Рис, Штейнхейм, Попигайская и др.) длительное время являются предметом дискуссий. Основанием для этого стало развитие космогеологического направления, в результате чего многие из них получили статус астроблем. Только в отдельных случаях подтверждением служили фрагменты метеоритов. Nature of structures, similar to Bovtys`ka (Nördlingen- Ries, Steinheim, Popigais`ka and others) is the subject of the discussions for a long time. The reason for this is the development of space geological direction, as the results many of them got status of astroblema. Only in some cases they were confirmation of the fragment of meteorites.