Browsing by Author "Яремко, Галина Володимирівна"

Now showing 1 - 2 of 2

Педагогічна складова у системі підготовки викладачів в університетах США
(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2019) Долінська, Наталія Василівна; Герцюк, Дмитро Дмитрович; Львівський національний університет імені Івана Франка; Огієнко, Олена Іванівна; Яремко, Галина Володимирівна
У дисертаційній роботі запропоновано вирішення наукового завдання щодо виявлення особливостей педагогічної складової у системі підготовки викладачів в університетах США: диверсифікація освітніх програм та їхнього змістового наповнення; практико-орієнтоване навчання; спрямованість на формування професійної компетентності, необхідної для виконання тріади професійних функцій: викладання, наукові дослідження, громадська діяльність. Висвітлено теоретичні основи підготовки викладачів в університетах США, в основу якої покладено теоретичні засади андрагогіки, епістемології, акмеології, аксіології, конструктивізму, прагматизму, прогресивізму; діяльнісний та компетентнісний підходи; принципи системності та систематичності, колегіальності, контекстності, ринкової орієнтації). Охарактеризовано педагогічну складову у системі магістерської та докторської підготовки, у системі професійного розвитку викладачів університетів США (нормативно-правова база освітньої галузі, традиційні та інноваційні освітні технології, специфіка навчальної діяльності, методика викладання навчальної дисципліни, менеджмент людських ресурсів, менеджмент організацій, менеджмент фінансових ресурсів, управління процесами та проектами, специфіка академічного середовища університету, історія розвитку освіти, порівняльні педагогічні студії, специфіка інклюзивного освітнього процесу, діагностика й оцінювання в освітньому процесі, інформаційно-комунікаційні технології в освіті), за допомогою інституційних, інституційно-індивідуальних, індивідуальних моделей, форм, методів. Окреслено можливості творчого застосування конструктивних ідей американського досвіду у підготовці викладачів України. Уточнено зміст понять «менторство», «портфоліо», «портфоліо навчального курсу», «теньюр», «асистування». Подальшого розвитку набули положення про організацію професійного розвитку викладача сучасного університету на основі інтеграції його традиційних та інноваційних форм і методів. В диссертационной работе предложено решение научного задания по выявлению особенностей педагогической составляющей в системе подготовки преподавателей в университетах США: диверсификация образовательных программ и их смыслового наполнения; практико-ориентированное обучение; направленность на формирование профессиональной компетентности, необходимой для выполнения триады профессиональных функций: преподавание, научные исследования, общественная деятельность. Освещены теоретические основы подготовки преподавателей в университетах США, в основу которой положены теоретические принципы андрагогики, эпистемологии, акмеологии, аксиологии, конструктивизма, прагматизма, прогрессивизма; деятельностный и компетентностный подходы; принципы системности и систематичности, коллегиальности, контекстности, рыночной ориентации). Охарактеризована педагогическая составляющая в системе магистерской и докторской подготовки, в системе профессионального развития преподавателей университетов США (нормативно-правовая база образовательной отрасли, традиционные и инновационные образовательные технологии, специфика учебной деятельности, методика преподавания учебной дисциплины, менеджмент человеческих ресурсов, менеджмент организаций, менеджмент финансовых ресурсов, управление процессами и проектами, специфика академической среды университета, история развития образования, сравнительные педагогические студии, специфика инклюзивного образовательного процесса, диагностика и оценивание в образовательном процессе, информационно-коммуникационные технологии в образовании), с помощью институционных, институционно-индивидуальных, индивидуальных моделей, форм, методов. Определены возможности творческого применения конструктивных идей американского опыта в подготовке преподавателей Украины. Уточнено содержание понятий «менторство», «портфолио», «портфолио учебного курса», «теньюр», «ассистирование». Дальнейшее развитие получили положения об организации профессионального развития преподавателя современного университета на основе интеграции его традиционных и инновационных форм и методов. This dissertation provides a solution to the scientific problem of specifying peculiarities of the pedagogical component in the system of faculty training at US universities. The pedagogical compontent under research includes, though is not limited to, the following: legal acts and regulations; traditional and innovative educational technologies; peculiarities of learning and teaching; methods of teaching; management of human resources; management of educational institutions, management of financial resources; managent of projects and processes; peculiarities of institutional environment and policy; history of education; comparative pedagogical studies; assessment and evaluation in teaching; informational and communicative technologies; diversification of graduate programs and curricula and their contents; practice-oriented training; theoretical and practical training aimed at the formation of professional competences necessary to fulfil the triad of professional functions: teaching, reasearch, and service. It is claimed that the problem of ensuring realization of the pedagogical component in faculty professional training is gaining significance, especially in view of both emerging and newly emerged models of faculty employment in the USA, which are detailed. All elements of the pedagogical component of faculty training at US universities are represented within the frameworks of Masters’ and Doctoral training programs as well as professional development programs and initiatives with its foundational aspects covered at the Masters’ level and further acquired and developed at the level of Doctoral training and lifelong professional development. It is stated that one of the major forms of realization of the pedagogical component of faculty training consists in its practical element, which is implemented primarily through assistantship programs. Such programs are viewed as part of the young faculty professional socialization process and are available at US universities for doctoral students who succeed in their own studies and intend to pursue academic carreer. The peculiarities, methods of institutional realization, requirements, terms and conditions of the following types of assistantship programs provided by the US universities are analyzed: teaching assistant, teaching associate, teaching fellow, research assistant, reader, tutor, administrative assistant, and graduate assistant. Mentoring is viewed as another effective instrument of safeguarging the efficiency and high quality of young faculty training especially with regard to its pedagogical component. Approaches and ways of implementation of mentoring programs for young faculty at US universities are dwelt upon and characteristics of mentor-mentee relationships are identified and characterized. Duties and responsibilities of all participants of mentoring programs are outlined and chief benefits of such programs are defined. Major advantages of effective realization of the pedagogical component of faculty training at US universities are highlighted: realization of individual professional interests, extending and increasing of both content and pedagogical knowledge, formation and development of research and pedagogical skills, gaining valuable experience in the spheres of leadership, interpersonal communication, assessment and evaluation, academic and institutional administration; peer cooperation with experienced mentors, researchers, and professors. Theoretical foundations of faculty training at US universities based on the theoretical grounds of andragogy, acmeology, axiology, constructivism, pragmatism, progressivism, pragmatist and competency-based approaches, principles of consistency and continuity, collegiality, contextuality, and market orientation are highlighted. Pedagogical component of graduate faculty training (in frames of Masters’ and Doctoral studies) at US universities aimed at the formation of a range of competences including legal, psychological and pegagogical, educational and technological, methodological, organizational and administrative, communicative and interpersonal is characterized. Peculiarities of formation and ensuring of the pedagogical component in the system of professional development of US faculty through both institutional and individual approaches, techniques, and methods are analyzed. Structure, content, institutional realization, organizational aspects, and fundamental principles of Preparing Future Faculty (PFF) national program as a highlighter national initiative aimed primarily at the development and ensuring of the pedagogical component in university faculty training are scrutinized. Attention is focused on significant program advantages and possibilities to increase efficiency of preparing young faculty to professional and pedagogic activity. Possibilities for creative implementation of constructive ideas of the US experience in faculty training in Ukraine are highlighted. The contents of terms “mentoring”, “portfolio”, “course portfolio”, “tenure”, “assistantship” are clarified. Principles of organization, designing, and improvement of faculty professional development at a modern university on the basis of integration of both traditional and innovative approaches, forms, and methods are developed.
Професійний розвиток учителів загальноосвітніх шкіл Австралії
(Національний університет "Львівська політехніка", 2017) Яремко, Галина Володимирівна
У дисертаційній роботі на основі виконаного порівняльно-педагогічного дослідження визначено особливості професійного розвитку вчителів загальноосвітніх шкіл Австралії (наявність національних стандартів професійного розвитку та їхня відповідність міжнародним освітнім тенденціям; комплексне поєднання потенціалу формального та неформального навчання; використання традиційних та інноваційних форм і методів професійного розвитку вчителів); проаналізовано нормативно-правову базу та простежено ґенезис стандартів професійного розвитку вчителів загальноосвітніх шкіл Австралії, виокремлено його періоди (І період (кінець ХХ століття) – досліджень зарубіжного досвіду; ІІ період (2000–2010 рр.) – децентралізації процесу стандартизації; ІІІ період (2010 р. – сьогодення) – уніфікації стандартів професійного розвитку); охарактеризовано структуру сучасної неперервної педагогічної освіти: початкова педагогічна освіта (відбір абітурієнтів на освітньо-професійну програму підготовки педагога, освітньо-професійні програми підготовки бакалавра, магістра/ спеціаліста, доктора) та післядипломна педагогічна освіта (освітньо-професійні програми підготовки бакалавра, магістра/ спеціаліста, доктора; професійний розвиток), яку забезпечують відповідні органи, установи, організації (Міністерства освіти штатів та територій Австралії; університети, коледжі, інститути та інститути післядипломної освіти; Ради із реєстрації вчителів штатів та територій Австралії; професійні організації, асоціації та спілки вчителів, шкільних лідерів, директорів шкіл та незалежні провайдери; державні, приватні та католицькі школи); розроблено науково-методичні рекомендації щодо використання прогресивних ідей та досвіду професійного розвитку вчителів Австралії в українській педагогічній реальності. Уточнено зміст понять «професійний розвиток учителів», «професійне зростання», «особистісно-професійний розвиток». Подальшого розвитку набула характеристика професійних знань, умінь і навичок, цінностей та ставлення сучасного вчителя загальноосвітньої школи. У науковий обіг введено нові факти, теоретичні ідеї та підходи до професійного розвитку вчителів загальноосвітніх шкіл, обґрунтовані теоретиками і практиками Австралії. В диссертационной работе на основании исполненного сравнительно-педагогического исследования определены особенности профессионального развития учителей общеобразовательных школ Австралии (наличие национальных стандартов профессионального развития и их соответствие международным образовательным тенденциям; комплексное сочетание потенциала формальной и неформальной учебы; использование традиционных и инновационных форм и методов профессионального развития учителей). Проанализирована нормативно-правовая база и прослежен генезис стандартов профессионального развития учителей общеобразовательных школ, выделены его периоды (І период (конец ХХ века) – исследований зарубежного опыта; ІІ период (2000–2010 гг.) – децентрализации процесса стандартизации; ІІІ период (2010 г. – до сих пор) – унификации стандартов профессионального развития). Представлена характеристика структуры современной системы непрерывного педагогического образования: начальное педагогическое образование (отбор абитуриентов на образовательно-профессиональную программу подготовки педагога, образовательно-профессиональные программы подготовки бакалавра, магистра / специалиста, доктора) и последипломное педагогическое образование (образовательно-профессиональные программы подготовки бакалавра, магистра / спициалиста, доктора; профессиональное развитие), которое обеспечивают соответственные органы, учреждения, организации: Министерства образования штатов и территорий Австралии; университеты, колледжи, институты и институты последипломного образования; Советы по регистрации учителей штатов и территорий Австралии; профессиональные организации, ассоциации и союзы учителей, школьных лидеров, директоров школ и независимые провайдеры; государственные, частные и католические школы. Обоснованы научно-методические рекомендации по использованию возможностей прогрессивных идей и опыта профессионального развития учителей Австралии в украинской педагогической реальности. Уточнено содержание понятий «профессиональное развитие учителей», «профессиональный рост», «личностно-профессиональное развитие». Дальнейшее развитие приобрела характеристика профессиональных знаний, умений и навыков, ценностей и отношения современного учителя общеобразовательной школы. В научный обиход введены новые факты, теоретические идеи и подходы к профессиональному развитию учителей общеобразовательных школ, обоснованные теоретиками и практиками Австралии. The peculiarities of Australian public school teachers’ professional development on the basis of comparative pedagogical research have been determined in the dissertation thesis. Namely, they are: the availability of national teacher professional development standards and their accordance with the international educational tendencies; complex combination of formal and informal professional learning; using of traditional and innovative forms and methods of teacher professional development. Teacher professional development as scientific and educational problem on the grounds of different approaches (system, structural and functional, andragogical, competency, personal, constructivist, activity, humanistic, acmeological, axiological, content, instrumental, intercultural) has been highlighted. It is defined as a complex social and cultural phenomenon and multifunctional system of interconnected elements as well as the continuing process of deepening knowledge, perfecting skills, forming values and attitudes starting at the point of initial teacher education and continuing through all professional activity, the aim of which is enhancing the learning and teaching process, improving the performance of schools and professional communities in general. The classifications of teacher career development stages as well as factors (personal, social, cultural factors, working environment, colleagues, educational preferences, career development stage etc.) influencing teacher professional growth have been analyzed. Legislative basis has been analyzed and genesis of Australian public school teachers’ professional development standards has been traced. Its periods have been defined (I period (end of the 20th century) – investigations of foreign experience; II period (2000 – 2010) – decentralization of standardization process; III period (2010 – till now) – unification of professional development standards). It has been argued that teacher professional development is essential in the context of improving school performance, gaining thorough education by students, development of students’ unique skills and talents, bringing up worthy citizens of a democratic equitable multicultural state. It has been clarified that at the beginning of the 21st century public school teachers’ professional development is carried out according to National standards specifying knowledge, skills and attitudes of teachers in Australia. The framework of standards includes four career stages of teachers (Graduate, Proficient, Highly Accomplished and Lead), three domains of teaching (professional knowledge, professional practice and professional engagement) and seven standards (know students and how they learn; know content and how to teach it; plan for and implement effective teaching and learning; create and maintain supportive and safe learning environments; assess, provide feedback on student learning; engage in professional learning; engage professionally with colleagues, parents/ carers and the community). The structure of contemporary continuing teacher education consisting of initial teacher education (selection of future students for teacher education programs, programs for obtaining the degree of Bachelor, Master, Diploma / Certificate of Education, PhD programs) and in-service teacher education (programs for obtaining the degree of Bachelor, Master, Diploma / Certificate of Education, PhD programs, professional development) has been specified. Relevant bodies, institutions and organizations support its functioning. Namely, they are: Ministries for Education of Australian states and territories; universities, colleges, institutes and TAFE institutes; Teacher Registration Boards of Australian states and territories; professional organizations, associations and unions of teachers, school leaders, principals as well as independent providers; state, private and catholic schools. Scientific and methodological recommendations concerning the opportunities of using advanced ideas and teacher professional development experience of Australia in Ukrainian educational environment have been elaborated. The recommendations pertain to educational policy, initial teacher education, forming the profile of modern public school teacher as well as recommendations for graduate and experienced teachers. It is necessary that school should become the place for professional development. It is advisable to use the potential of leadership, realize the responsibility of teachers and school leaders before the society.