Browsing by Author "Bubniak, Ihor"

Now showing 1 - 4 of 4

3D model of the Turka quarry
(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Бубняк, Ігор; Бубняк, Андрій; Шило, Євгеній; Олійник, Марія; Бігун, Микола; Bubniak, Ihor; Bubniak, Andriy; Shylo, Yevhenii; Oliinyk, Mariia; Bihun, Mykola; Національний університет “Львівська політехніка”; Інститут геологічних наук, Польська академія наук; Lviv Polytechnic National University; Institute of Geological Sciences, Polish Academy of Sciences
Мета цієї роботи – дослідження Турківського кар’єру за допомогою наземного лазерного сканування, а також побудова 3D моделі об’єкта. Методика. Дослідження відслонення виконувалось за допомогою наземного лазерного сканування. Зазначено принципи роботи лазерних датчиків, надано класифікацію джерел похибок та наголошено на важливості досягнення максимальної точності, зазначеної виробниками сканерів. Положення досліджуваного об’єкта. Досліджуваний кар’єр знаходиться на північній окраїні м. Турка Львівської області. У геологічному відношенні об’єкт знаходиться у Зовнішніх Українських Карпатах, які належать до Карпатської гірської системи. Закинута каменеломня структурно приурочена до північно-західної частини Кросненського покриву Українських Карпат. У стінах каменеломні відслонюється характерний Турківський (кросненський) тип розрізу олігоцен-міоценового віку. Це перешарування потужних пачок масивних сірих дрібнозернистих пісковиків із аргілітами та алевролітами, які розбиті тріщинами, залікованими повздовжніми, поперечними та різноорієнтованими жилами і прожилками. Вони часто викли- нюються. Їхня товщина коливається від декількох мм до 55 мм і більше. По тріщинах спостерігаються сліди ковзання і вилуговування. Результати досліджень дають змогу проаналізувати геологічну будову, не знаходячись безпосередньо біля об’єкта. В роботі наведено схему робочого процесу наземного сканування: рекогностування об’єкта, встановлення та визначення координат опорних точок, визначення координат контрольних точок, виконання наземного 3D сканування, фотографування об’єкта, створення хмари точок за даними лазерного сканування, створення mash моделі на основі хмари точок та цифрових знімків. Оцінку точності mash моделі виконували шляхом порівняння координат контрольних точок, отриманих з mash моделі та тахеометричного знімання, абсолютна просторова різниця не перевищує п’яти сантиметрів. Наукова новизна та практична значущість полягають у створенні віртуальної моделі Турківського кар’єру. Вперше для досліджень цього об’єкта було використано технологію наземного лазерного сканування. В результаті отримано ЗD модель, яку можна застосувати для подальших досліджень в області геології, зокрема структурної геології, седиментології, підрахунків запасів корисних копалин та геотуризмі.
Impact of non-tidal atmospheric loading on civil engineering structures
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-23) Третяк, Корнилій; Брусак, Іван; Бубняк, Ігор; Заблоцький, Федір; Tretyak, Kornyliy; Brusak, Ivan; Bubniak, Ihor; Zablotskyi, Fedir; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано висотний зсув ГНСС-пунктів великого інженерного об’єкта, спричинений неп- рипливним атмосферним навантаженням (NTAL). Об’єкти дослідження – Дністровська ГЕС-1 та її ГНСС-мережа моніторингу. Вихідними даними є RINEX-файли 14 ГНСС станцій Дністровської ГЕС-1 і вісім перманентних ГНСС-станцій у радіусі 100 км, модель NTAL, завантажена із репозиторію Німецького дослідницького центру геонаук GFZ за 2019–2021 рр., та матеріали щодо геологічної будови об’єкта. Методика передбачає порівняння та аналіз висотної складової часових рядів ГНСС з модель- ними значеннями NTAL й інтерпретацію їх геодинамічних зміщень, враховуючи аналіз їх геологічного розташування. У результаті встановлено, що пункти мережі Дністровської ГЕС-1 зазнають менших змін висоти, ніж перманентні ГНСС-станції у радіусі 100 км. Це відповідає різниці потужностей та щільності гірських порід під відповідними пунктами, тому вони зазнають різних пружних деформацій під впливом однакового навантаження NTAL. Окрім цього, виявлено різну динаміку зміщень пунктів на греблі та на берегах річки, що призводить до тріщин та деформацій у зоні контакту гребля – берег. Під час ано- мального впливу NTAL висоти навіть близько розташованих пунктів можуть змінитися, якщо геологічна будова під ними різна. У роботі показано, що для великих інженерних об’єктів варто застосовувати спеціальні моделі та поправки у високоточні інженерно-геодезичні виміри для урахування NTAL.
«Нове життя» старих навчальних геологічних карт
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-10-03) Бубняк, Ігор; Віхоть, Юрій; Білик, Наталя; Bubniak, Ihor; Vikhot, Yurij; Bilyk, Natalia; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський національний університет ім. Івана Франко; Lviv Polytechnic National University; Ivan Franko National University of Lviv
В роботі представлена робоча схема побудови цифрової геологічної карти на основі старих навчальних геологічних карт. Побудова цифрової геологічної карти включає низку етапів – від сканування паперової карти до приготування створеної цифрової карти до друку, або її публікації в Інтернеті. Після створення шейпфайлів, що представляють різні типи геологічних об’єктів – точкові, лінійні та полігональні студенти приступають до створення геобази даних, яка буде представляти геологічну будову ділянки земної кори представленої на карті. Створену базу даних в подальшому використовують в інших ПЗ, наприклад Move для побудови геологічних розрізів. Одне із питань на яке повинні відповісти студенти після курсу, стосується ефективності роботи з паперовими та цифровими картами.
Опрацювання даних зйомки БПЛА з метою отримання цифрової моделі рельєфу заплавно-руслового комплексу (на прикладі модельної ділянки «Тисів», р. Сукіль)
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-10-03) Рибак, Назар; Андрейчук, Юрій; Дубіс, Лідія; Бубняк, Ігор; Rybak, Nazar; Andreychuk, Yuriy; Dubis, Lydia; Bubniak, Ihor; Львівський національний університет ім. Івана Франко; Національний університет “Львівська політехніка”; Ivan Franko National University of Lviv; Lviv Polytechnic National University
Розглядаються питання обробки даних зйомки за допомогою БПЛА для створення цифрових моделей флювіального рельєфу. Основним інструментом є програмний комплекс PCI Geomatica 2016, що забезпечив вирішення поставлених завдань. Виявлено головні проблеми перетворення цифрової моделі поверхні рельєфу та можливості її використання для геоморфологічних досліджень заплавно-русловго комплексу.