Browsing by Author "Cosimo, Giovanni di"

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    The evolution of the form of government in Italy
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Козімо, Джованні ді; Cosimo, Giovanni di; Університет Мачерата (Італія); University of Macerata (Italy)
    У статті аналізується еволюція парламентської форми правління, що підкреслює зростання значення правління та прогресуючу маргіналізацію парламенту. Установчі збори обрали форму парламентського правління. Вирішальним аргументом, висунутим під час обговорення на користь парламентської системи, стало занепокоєння надмірною концентрацією влади. Бажання не повторювати досвід фашистського режиму, а також завіса невігластва щодо результатів політичних виборів, які мали відбутися 18 квітня 1948 р., змусило політичні сили віддати перевагу парламентському уряду, в якому представники виконавчої та законодавчої влади були пов'язані відносинами довіри, оскільки вважалося, що це найкраще захистить тих, хто програв [1, с. 60]. Прийняття симетричної бікамералістичної системи, яка надає однакові повноваження обом палатам також можна віднести до цієї лінії міркувань. Подібні занепокоєння зумовили вибір виборчого регламенту та привели до прийняття пропорційної системи, яка достовірно відображає баланс сил між партіями, визначений виборцями на відміну від мажоритарних систем, які винагороджують політичні сили, які стали переможцями на виборах. Навіть рішення про введення нового рівня децентралізованого уряду, що знаходиться на півдорозі між державою та місцевими адміністративними органами (комунами та провінціями), можна розглядати як пов’язане з розбіжністю щодо концентрації влади. Фактично законодавча функція була розподілена по осі центр-периферія, хоча й досить нерівномірно. По суті, Установчі збори керувалися інституційними рішеннями, які зосереджувалися на збалансованому розподілі влади щодо форми правління (парламентської) форми, державної (регіональної) та виборчого закону (пропорційне представництво) [2, с. 422]. Як ми побачимо, ця орієнтація, здається, принаймні частково і різними способами, з часом була залишена. Еволюція форми правління пішла в інший напрямок, оскільки рівновага між парламентом і урядом змінилася на користь останнього.