Browsing by Author "Ilkiv, T."

Now showing 1 - 4 of 4

Retrospective-geographical analysis of Lviv city landfill
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Лозинський, В.; Колб, І.; Ільків, Т.; Lozynskyi, V.; Kolb, I.; Ilkiv, T.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Щорічне зростання об’ємів сміття, що захоронюються на полігонах твердих побутових відходів (ТПВ), призводить до необхідності контролювати діяльність таких комунальних та приватних підприємств та проводити як екологічний, так і інженерний моніторинг їхньої діяльності. Серед контрольованих параметрів під час інженерного моніторингу є геометричні розміри земельних ділянок, розміри та динаміка тіла складу відходів, контроль поширення стічних вод та інші числові параметри, що їх можна отримати геодезичним методом та за допомогою неконтактних вимірювань. Для встановлення особливостей функціонування ТПВ у минулому важливим джерелом даних є архівні паперові карти та матеріали аерофотозйомки. Ці матеріали можна застосувати для вирішення низки наукових і практичних задач, а отже є потреба у побудові коректного представлення архівних даних у геоінформаційних системах та створення технології добування геоданих з архівних карт і знімків сучасними засобами. Основною метою роботи є встановлення просторово-часових особливостей функціонування Львівського міського полігону ТПВ за останні 60 років його діяльності. Методика та результати роботи. Відповідно до поставленої мети ми зібрали та проаналізували архівні картографічні матеріали, які створені впродовж 1950–2006 рр. на території Львівського міського полігону ТПВ. Використовуючи топографічні карти станом на 1972, 1985, 1991 рр., створені в масштабі 1: 10 000, 1: 25 000, встановлено площі ділянки складування відходів на відповідний період, виявлено просторово-часові особливості функціонування полігону. Опрацьовано архівні аерофотознімки 1988 р., на основі яких планується в подальшому побудувати цифрову модель рельєфу. На основі топографічного плану 2006 р. побудовано цифрову модель рельєфу, визначено кількісні параметри Львівського полігону ТПВ, а саме: площу та об’єм. Наукова новизна та практична значущість. Вперше в Україні проведено ретроспективно- географічний аналіз Львівського міського полігону ТПВ у період з 1950–2006 рр. на основі архівних матеріалів. Результати цього аналізу дають змогу встановити тенденції зміни просторово-часових особливостей функціонування, яка містить побудову цифрових моделей рельєфу та встановлення геометричних параметрів полігону ТПВ. Отримані результати геоінформаційного моделювання, які подані в цій роботі, можуть слугувати фахівцям у сфері поводження з відходами (спеціалісти житлово-комунального господарства, екологічної інспекції та науково-дослідних організацій) для контролю за дотриманням правил експлуатації полігонів ТПВ.
Technological features of creation of a large-scale topographical plan of Lviv city landfill using combined method
(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Lozynskiy, V.; Nikylishyn, V.; Ilkiv, T.
Purpose. The compliance with maintenance requirements of a landfill is an important factor that have affects on its functioning. The functioning of Lviv city landfill started in 1959 and continued till 2016. According to evidences from various resolutions, regulations, and scientific publications, it was used and exploited with disabilities and did not meet environmental and sanitary standards. On May 30, 2016 a waste flow slide occurred in consequence of fire and its extinguishing. To update the topographic information about the situation at the landfill, and to correct the remediation project, the following tasks should be performed: to create a topographical plan of scale 1 : 500 with a contour interval of 0.5m, to identify technological features of combined methods using UAV TRIMBLE UX-5 and the electronic total station Leica TCR 405, and to select and take into account the peculiarities of the researched object. Methodology and results. When creating large-scale topographic plans for different kinds of objects it should be noted that each object has its own peculiarities that should be considered. In the process of the territory reconnaissance, the boundaries of the surveyed site were determined and the possibility of applying an aerial survey by UAV and remote method of tacheometry survey were considered. According to the purpose, the large-scale topographical plan of Lviv city landfill with the scale of 1 : 500 with 0.5 m relief interval with coordinate system SC-63 and Baltic height system was created using combined methods. Additionally control of created DEM was implemented, the root-mean-square errors of the DEM were calculated before and after the use of technological operations and statistical methods. The results correspond to the requirements specified in the instructions for the topographic survey at an appropriate scale. Originality and practical significance. The developed and tested method of creating large-scale plans for the landfill enables designing organizations to solve a number of the following problems: designing new maps for storage place of solid waste, performing calculation of excavation works volume, creating working drawings for strengthening of existing dams and construction of new dams, and developing a plan for the location of the filtrate drainage system. Мета. Під час функціонування полігону ТПВ важливим факторам, який впливає на його роботу, є дотримання вимог щодо експлуатації. З початку роботи Львівського міського полігону ТПВ, а саме з 1959 р. і до 2016 p., як свідчать різні постанови, приписи та наукові публікації, він експлуатувався з порушеннями та не відповідав екологічним та санітарно-гігієнічним нормам. Внаслідок пожежі та результатів її гасіння ЗО травня 2016 р. стався зсув сміття. Для оновлення топографічної інформації про ситуацію на полігоні ТПВ, та для внесення коректив у проект рекультивації, слід виконати такі завдання: створити топографічний план у масштабі 1:500 з перерізом рельєфу через 0,5 м, а також визначити технологічні особливості комбінованого методу з використанням БПЛА TRIMBLE UX-5 та електронного тахеометра Leica TCR 405, виділити та врахувати особливості досліджуваного об’єкта. Методика та результати роботи. Під час створення великомасштабних топографічних планів різних об’єктів слід зазначити, що кожен має свої особливості, які слід врахувати під час розроблення планів. Під час виконання рекогностування місцевості вибрано межі ділянки знімання та можливості застосування аерознімання з використанням БПЛА та дистанційного методу тахеометричного знімання. Відповідно до поставленої мети створено великомасштабний топографічний план Львівського міського полігону ТПВ у масштабі 1:500 з січенням рельєфу 0,5 м у системі координат СК-63 та Балтійській системі висот комбінованим методом, виконано контроль побудованої ЦМР, обчислені СКП ЦМР до та після застосування технологічних операцій та статистичних методів. Отримані результати відповідають вимогам, зазначеним в інструкції з топографічного знімання відповідного масштабу. Наукова новизна та практична значущість. Розроблена та апробована методика складання великомасштабних планів для полігону ТПВ дає змогу для проектних організацій виконати низку таких завдань, а саме: проектування нових карт для складування ТПВ, виконання розрахунку об’єму земляних робіт, складання робочих креслень для укріплення та побудови нової дамби, розроблення плану розташування дренажної системи фільтрату.
Визначення похибки ЦМР ортотрансформування аерознімків, отриманих із БПЛА на гірську локальну частини смт. Східниця
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-12) Четверіков, Б. В.; Бабій, Л. В.; Процик, М. Т.; Ільків, Т. Я.; Chetverikov, B.; Babiy, L.; Protsyk, M.; Ilkiv, T.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Мета роботи – оцінити величину похибки ортотрансформування аерознімків по висоті, отриманих з безпілотного літального апарату на гірську ділянку смт. Східниця за допомогою додаткової сітки точок ГНСС-знімання. Завдання роботи – проаналізувати різниці висот точок, отриманих за допомогою карти висот із БПЛА і даних ГНСС-знімання. Оцінити розходження реальних координат опорних точок з їх координатами на ортофотоплані. Методика. Запропоновано методику визначення реальної величини висотної похибки ортотрансформування аерознімків, отриманих із БПЛА на гірську місцевість. Створено локальний тестовий майданчик на горі в смт. Східниця розміром приблизно 70´60 метрів, шо входить у створене загальне аерознімання. Тут виконано додаткове ГНСС-знімання і створено мережу точок із координатами через кожен метр. Отриманий ортотрансформований знімок з картою висот за даними аерознімання всієї Східниці й результатами ГНСС-знімання через кожні 50 метрів відкрито в програмному забезпеченні ArcGIS. На аерознімок нанесено шар точок локальної ділянки і порівняно з координатими тих самих точок, отриманих із карти висот. Результати. Порівнюючи висотні показники 87 точок на схилі гори в смт. Східниця, отримані за допомогою ГНСС-знімання, з висотними показниками тих самих точок, взятих із карти висот, створеної за даними аерознімання з безпілотного літального апарата, визначено, що висотні показники точок не дуже відрізняються. Середня квадратична похибка становить 0,39 м. Наукова новизна. Запропоновано методику порівняння висотних показників точок місцевості, отриманих різними методами для визначення величини похибки ортотрансформування аерознімків, отриманих з БПЛА на гірську локальну ділянку смт. Східниця. Практична значущість. Отримані результати величини похибки ортотрансформування аерознімків, отриманих з безпілотних літальних апаратів на окрему гірську частину смт. Східниця, вказують на те, що ортотрансформування аерознімків окремих гірських територій з БПЛА є в зоні допуску.
Документування та моделювання археологічних об’єктів засобами цифрової фотограмметрії
(2017-02-07) Кузик, З.; Ставовий, А.; Ільків, Т.; Kuzyk, Z.; Stavovyi, A.; Ilkiv, T.; Кузык, З.; Ставовый, А.; Илькив, Т.; Національний університет “Львівська політехніка”
Розглянуто питання дослідження та документу- вання археологічних пам’яток. Підкреслено актуаль- ність та можливості фотограмметрії та для вирішення завдань урбаністичної археології. За допомогою ЦФС “Дельта” створено фронтальні плани, 3D-моделі та виконано обміри архітектурних деталей.