Browsing by Author "Ivasechko, Olha"

Now showing 1 - 11 of 11

European Union Green Energy: Risks and Opportunities for Ukraine
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Забавська, Христина; Цебенко, Олег; Каша, Лідія; Turchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Zabavska, Khrystyna; Tsebenko, Oleh; Kasha, Lidiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано стан та мотиви розвитку зеленої енергетики Європейського Союзу. З’ясовано рівень та темпи вдосконалення сфери відновлювальної енергетики в Україні. Описано критичні наслідки російської агресії для українського енергетичного сектору. Визначено перспективи та ризики для України, сформовані європейськими трендами та проблемами в сфері енергетики. Розглянуто роль залучення України до Європейського зеленого курсу, програм “Горизонт 2020”, “EU4Energy” та “INOGATE”. Наголошено на негативному впливі енергетичної залежності Європи від Москви та окреслено шлях подолання такого виклику. Виокремлено основні компоненти плану REPowerEU та Стратегії зовнішньої енергетичної взаємодії ЄС 2022 року, де зазначено, що короткостроковою ціллю Організації є нівелювання впливу В. Путіна, яким він користується завдяки наявності значних енергетичних ресурсів. Проаналізовано прогнозовані зміни в енергетичному ландшафті, зумовлені переходом ЄС та України на відновлювальні джерела енергії. Зроблено висновок про неоднозначність впливу процесів зеленої енергетики та “зеленої” політики ЄС для України, яку потрібно регулювати спільно з Європейським Союзом.
European Union Green Energy: Risks and Opportunities for Ukraine
(Lviv Politechnic Publishing House, 2022-02-22) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Забавська, Христина; Цебенко, Олег; Каша, Лідія; Turchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Zabavska, Khrystyna; Tsebenko, Oleh; Kasha, Lidiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано стан та мотиви розвитку зеленої енергетики Європейського Союзу. З’ясовано рівень та темпи вдосконалення сфери відновлювальної енергетики в Україні. Описано критичні наслідки російської агресії для українського енергетичного сектору. Визначено перспективи та ризики для України, сформовані європейськи ми трендами та проблемами в сфері енергетики. Розглянуто роль залучення України до Європейського зеленого курсу, програм “Горизонт 2020”, “EU4Energy” та “INOGATE”. Наголошено на негативному впливі енергетичної залежності Європи від Москви та окреслено шлях подолання такого виклику. Виокремлено основні компоненти плану REPowerEU та Стратегії зовнішньої енергетичної взаємодії ЄС 2022 року, де зазначено, що короткостроковою ціллю Організації є нівелювання впливу В. Путіна, яким він користується завдяки наявності значних енергетичних ресурсів. Проаналізовано прогнозовані зміни в енергетичному ландшафті, зумовлені переходом ЄС та України на відновлювальні джерела енергії. Зроблено висновок про неоднозначність впливу процесів зеленої енергетики та “зеленої” політики ЄС для України, яку потрібно регулювати спільно з Європейським Союзом.
Labor Migration from Ukraine to Poland: Regulatory Framework, Issues and Challenges
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Турчин, Ярина; Астрамович-Лейк, Тереза; Івасечко, Ольга; Turchyn, Yaryna; Astramowich-Leyk, Teresa; Ivasechko, Olha; Національний університет «Львівська політехніка»; Вармінсько-Мазурський університет в Ольштині; Lviv Polytechnic National University; University of Warmia and Mazury in Olsztyn
У статті зосереджено увагу на таких концепціях міжнародної міграції, як-от: «притягування-відштовхування», стратегія адаптації (акультурації), теорія відносної відмінності, теорія людського капіталу. Проаналізовано нормативно-правову базу України та Польщі у сфері регулювання трудової міграції, яка охоплює низку юридичних актів, прийнятих в обох країнах задля мінімізації можливих негативних наслідків збільшення міграційних потоків. З’ясовано головні «виштовхувальні» фактори трудової міграції країни-донора та «притягальні» фактори країни-реципієнта. Виокремлено позитивні та негативні наслідки інтенсифікації міграційних потоків українських заробітчан як для України, так і для Польщі. Спроєктовано майбутні сценарії моделювання міграційних потоків, а саме: оптимістичний, песимістичний, реалістичний, а також створено модель міграції за умов пандемії. Запропоновано рекомендації задля посилення ефективності співробітництва між Україною та Польщею щодо врегулювання проблем трудової міграції. Для оцінки трендів сучасної міграційної політики офіційної Варшави застосовано багатовимірний Індекс MIPEX, згідно з яким політика щодо мігрантів оцінюється як «рівність на папері» та є нижчою від середньої в ЄС, зокрема оцінюється у 40 балів зі 100 можливих. Зроблено висновок про те, що міграційна політика має базуватися на принципі «трипартизму», тобто приносити користь державі-донору, державі-реципієнту та міґрантам.
Modern energy transportation projects in the context of european energy security protection
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Івасечко, Ольга; Катеринак, Мазур; Ivasechko, Olha; Mazur, Kateryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Комплексно досліджено модерні проекти транспортування енергоносіїв до європейських країн, загроз та викликів, пов’язаних з імплементацією, як для держав-членів Європейського Союзу, так і для України. Актуалізує це дослідження той факт, що наявність природних ресурсів розглядають окремі країни, зокрема Російська Федерація не як товар, а як суттєвий політичний важіль впливу на ті європейські країни, які є сьогодні залежними від постачань газу з боку Росії. Актуалізує комплексне дослідження політичного виміру реалізації європейських проектів транспортування енергоносіїв сукупність як об’єктивних, так і суб’єктивних чинників глобального, регіонального та локального вимірів, реагувати на котрі змушена кожна держава-член ЄС, зокрема і Україна та, які впливають на хід реформ в енергетичній сфері. Зроблено висновок про те, що Європейський Союз є лідером у світовій відновлюваній енергетиці і має намір бути флагманом у створенні та впровадженні сучасних і інноваційних енергетичних технологій. Щодо нових проектів газопостачання то варто наголосити, що будівництво вищезазначених потоків – це передусім козирна карта Росії проти України, і вони вдало нею користуються, адже розуміють, що залишившись без транзиту їхнього газу наша держава щорічно втрачатиме близько $2 млрд. Будівництво цих газопроводів ставить Європу у пряму залежність від Росії ще на 20–30 років. І РФ надалі продовжуватиме маніпулювати інтересами та цілями країн Європейського Союзу. Безпека постачання енергоносіїв є вкрай актуальною і для України, особливо в контексті чергової енергетичної кризи з боку РФ у кінці лютого 2018 р. Враховуючи сучасні виклики, які постають перед нашою державою, Україна має вибудовувати систему власної енергетичної безпеки, враховуючи пріоритети національних інтересів і максимально покладатись на власні сили.
NATO’s Role in Ensuring Energy Security in the Conditions of Changes in the Global Energy Landscape
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Turchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Визначено ключові проблеми на шляху гарантування енергетичної безпеки та роль НАТО у їх вирішенні. Висвітлено позицію Альянсу в енергетичному питанні. Проаналізовано документи самітів НАТО в Бухаресті від 2008 р., Чикаго від 2012 р., та Стратегічну Концепцію НАТО від 2010 р. З’ясовано, що Альянс розподілив свою роль у вирішенні енергетичних проблем на три сфери, як-от: підвищення рівня обізнаності; захист критичної енергетичної інфраструктури; поглиблення енергоефективності у військових. Досліджено роль Центрів передового досвіду, їхню спеціалізацію, а також цілі. Акцентовано увагу на деструктивному впливі гібридних війн на енергетичну безпеку. Висвітлено дії РФ щодо погіршення енергетичної безпеки за допомогою кібератак, задля послаблення ролі та оборонних дій НАТО. Зазначено, що перспективним напрямом з метою забезпечення енергетичної безпеки Альянсу є співпраця з Україною. Репрезентовано ключові завдання, які стоять перед Україною для стабільності її енергетичної системи. Зроблено висновок про те, що діяльність НАТО посідає важливе місце в захисті енергетичної безпеки, адже Альянсу вдалося чітко визначити напрямки своєї діяльності в цій сфері.
The conspiracy conception of world Jihad as the instrument for the Islamization of Europe
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Івасечко, Ольга; Турчин, Ярина; Ivasechko, Olha; Turchyn, Yaryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті розкрито суть конспірологічної концепції світового джихаду як інструменту ісламізації Європи та досліджено її вплив на громадську думку в західноєвропейських країнах. Проаналізовано оцінку наявних та потенційних ризиків поширення конспіративізму в країнах Західної Європи, здійснену Міжнародним центром із вивчення екстремізму та політичної ненависті, а також розглянуто прогнози експертів із дослідницького центру Think Tank Pew Research Center як спробу розвіяти конспірологічний концепт про неминуче встановлення світового джихаду шляхом демографічних трансформацій. З’ясовано, що, незважаючи на збільшення частки мусульман серед європейського населення, об’єктивних підстав для ствердження про неминучість становлення світового джихаду немає. Зроблено висновок про те, що вірус «ісламофобії», як і інші теорії змови, засновані на стереотипному уявленні про певні народи, не є новим явищем, однак останнім часом конспірологічний концепт про перетворення європейського регіону на «Єврабію» став особливо актуальним в умовах інтенсифікації міграційних потоків до країн Європи. У світлі останніх новин про заяви конспіративного характеру західноєвропейських державних лідерів, за умови ігнорування проблеми спалахів «епідемії» конспіративного мислення та використання ісламофобних теорій змови з метою дезінформування та спотворення уявлення про дійсний стан справ, в Західній Європі доведеться оголосити «карантин».
Енергетична безпека ЄС та балтійських країн за умов полігібресії зовнішньої політики Російської Федерації
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Tutchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті проаналізовано стан енергетичної безпеки країн Балтії (Литви, Латвії, Естонії) в умовах полігібресії Російської Федерації, котра діє мультифронтально проти них гібридними методами, головно енергетичним важелем впливу. Відзначено той факт, що країни регіону на сьогодні є енергетично залежними від РФ. Увагу акцентовано на протидії країн Балтійського регіону гібресії офіційної Москви в енергетичному секторі. З’ясовано, що будівництво трубопроводу “Північний потік-2” несе загрозу енергетичній безпеці не лише балтійським країнам, Україні, але й Європейському Союзу загалом, оскільки це не тільки бізнес-проект у системі координат; він містить військову складову, яка абсолютно вписується в технологію полігібресії Російської Федерації – мультифронтальну, багатовимірну агресію гібридного типу, що її Росія здійснює проти України та Заходу, використовуючи, з-поміж іншого, невійськовий інструментарій. Йдеться про так звану “веапонізацію” енергетичної політики РФ. Перспективними для енергетичної безпеки балтійських країн є польський проект “Northern Gate”, який передбачає можливість виведення норвезького газу у Центральну Європу, а також проекти “BEMIP”, “GIPL”, “Balticconnector”, “North-South Gas Corridor”. Зроблено висновок про те, що завдяки імплементації нових проектів щодо постачання енергоносіїв, балтійські країни у такий спосіб частково позбуваються енергетичної залежності від Росії. Попри це, ці проекти відповідають ключовим цілям “Енергетичної стратегії ЄС” щодо диверсифікації шляхів поставок енергоресурсів, а також у перспективі за наявності спільної принципової позиції трьох країн: Литви, Латвії та Естонії можуть створити потужний регіональний газовий хаб на європейському континенті.
Загрози та виклики енергетичній безпеці Вишеградської четвірки в контексті реалізації газопроводу “Північний Потік-2”: детермінанти для України
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Івасечко, Ольга; Лапій, Богдана; Ivasechko, Olha; Lapiy, Bohdana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано стан енергетичної безпеки держав – учасниць Вишеградської групи в контексті реалізації газогону “Північний потік-2”. Увагу акцентовано на позиціях держав Вишеградської четвірки щодо імплементації зазначеного газового проекту ініційованого з боку Російської Федерації. З’ясовано, що будівництво трубопроводу “Північний потік-2” несе загрозу енергетичній безпеці не лише Вишеградській групі держав, Україні, але й Європейському Союзу загалом. За умови введення в експлуатацію зазначеного проекту для України це означає не тільки втрату доходу від транзиту блакитного палива, але й геополітичного важеля впливу. Зроблено висновок про те, що “Північний потік-2” це не тільки бізнес-проект у системі координат; російські проекти газових потоків мають і додаткові виміри, зокрема, корупційний, а головно військовий, який абсолютно вписується в технологію полігібресії Росії – мультифронтальну, багатовимірну агресію гібридного типу, що її РФ здійснює проти України та Заходу, використовуючи, з-поміж іншого, невійськовий інструментарій.
Особливості функціонування та виклики розвитку ЄС у близькій перспективі (2017–2018 рр.)
(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-03-11) Дорош, Леся; Івасечко, Ольга; Dorosh, Lesya; Ivasechko, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”
Розглянуто новітні внутрішні та зовнішні загрози ЄС у близькій перспективі (2017–2018 рр.), що зумовлені глобальними, регіональними та локальними тенденціями світового розвитку та зміною політичних, економічних та безпекових пріоритетів ЄС у контексті підписання Римської декларації 2017 р. До загроз та викликів ЄС на близьку перспективу зараховано: гібридні наслідки агресії Російської Федерації в Україні, міграційну кризу в Європі, серію терористичних актів у європейських містах, непередбачувану політику новообраного президента США Д. Трампа щодо європейської системи безпеки, посилення позиції крайніх лівих та правих політичних сил у європейських державах, “Брекзіт” та його наслідки, зокрема, загрозу “ефекту доміно” в інших державах-членах Співтовариства.
Пандемія COVID-19 як виклик українським трудовим мігрантам у Польщі
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Turchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті проаналізовано вплив пандемії коронавірусу на зайнятість українських трудових мігрантів у Польщі. Визначено той факт, що саме економічна ситуація та війна на сході України зумовлює безперервний процес виїзду трудового населення до західного сусіда. Проаналізовано основоположні документи міграційної політики України та польського законодавства у сфері працевлаштування іноземних громадян. З’ясовано, що наслідком запровадження карантинних обмежень став масовий відтік українських заробітчан із Польщі. Увагу акцентовано на виробленні комплексу законів “Антикризовий щит” та “Антикризовий щит 2.0”, спрямованих на зниження ризиків та негативних наслідків для економіки Польщі через запровадження карантинних обмежень, у яких враховувались чимало аспектів щодо іноземних працівників, зокрема, й українських трудових мігрантів, які на час початку пандемії перебували у Польщі. На основі соціологічних досліджень та статистичних даних визначено, що через пандемію COVID-19 постраждала третина українських заробітчан в Польщі, більша частина з них скаржаться на обмеження і зменшення доходів. Досліджено позицію українських трудових мігрантів, що повернулись з Польщі, стосовно перспектив їх повернення на робочі місця, ставлення до запровадження карантинних обмежень та основні мотиви, що спонукають їх залишатися в Україні або ж повертатися до сусідньої країни. Здійснено порівняння обсягу приватних грошових переказів в Україну за визначений період у 2019 та 2020 рр. Зроблено висновок про те, що пандемія COVID-19 значною мірою вплинула на становище українських заробітчан в Польщі, змусивши їх покинути робочі місця та повернутись додому або ж перебувати закордоном без фактичного джерела доходів. Польща, як і раніше потребує трудових мігрантів з України, які особливо затребувані на підприємствах харчової промисловості, логістики, деревообробки і виробництва побутової техніки.
Посилення військового потенціалу держав Бухарестської дев’ятки в контексті російсько-української війни (Оглядова стаття)
(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Івасечко, Ольга; Данів, Віра; Ivasechko, Olha; Daniv, Vira; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Увагу сфокусовано на аналізі причин посилення військового потенціалу держав Бухарестської дев’ятки (Б9) в контексті збройної агресії рф проти України. Висвітлено цілі консолідування країн Центрально-Східної Європи для співпраці у рамках Бухарестського формату. Визначено передумови для змін у видатках на оборону в межах НАТО, які спричинені російсько-українською війною. Досліджено реакцію Північноатлантичного альянсу на широкомасштабне вторгнення росії в Україну. Розглянуто основні результати саміту НАТО у Мадриді, що відбувся у 2022 р., зокрема ухвалення нової Стратегічної концепції НАТО. Виокремлено особливості презентованої Є. Столтенберґом нової моделі безпеки й оборони, що включає захист східного флангу Альянсу та ґрунтується на трьох ключових принципах, а саме: 1) збільшення передової присутності з більшою кількістю бойових операцій; 2) попереднє розгортання військового обладнання для економії часу в умовах, коли потрібна мобілізація сил; 3) попереднє визначення підрозділів – це сили, які проходитимуть навчання на певній території, де матимуть певні обов’язки. Представлено динаміку оборонних витрат кожної з країн-учасниць формату Бухарестської дев’ятки від початку російсько-української війни в 2014 р. і до періоду повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 р. Висвітлено інформацію щодо формування новітніх бойових груп високого реагування Північноатлантичного альянсу та їх розташування на території держав-учасниць Б9 для посилення військової присутності в країнах, що перебувають в зоні ризику у випадку подальшої ескалації російсько-української війни. Проаналізовано дані, що стосуються військових навчань НАТО в межах укріплення східних кордонів у контексті активізації збройної агресії рф. У результаті дослідження зроблено висновки про те, що російська агресія щодо України вважається державами-членами Альянсу найбільш значущою загрозою для існування миру і безпеки у євроатлантичному регіоні. Прогнозовано подальше зростання військового потенціалу держав Б9 для збереження стабільної безпекової ситуації в субрегіоні.