Browsing by Author "Lanets, O. S."

Now showing 1 - 5 of 5

Аналіз енергетичної ефективності вібраційних машин з інерційним приводом
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Ланець, О. С.; Майструк, П. В.; Боровець, В. М.; Деревенько, І. А.; Lanets, O. S.; Maistruk, P. V.; Borovets, V. M.; Derevenko, I. A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Вінницький національний аграрний університет; Lviv Polytechnic National University; Vinnytsia National Agrarian University
Мета полягає в аналізі енергетичної ефективності одно-, дво- та тримасових коливальних систем. Актуальність. Вібраційне технологічне обладнання широко використовується майже у всіх галузях промисловості. Найчастіше використовуються прості одно- та двомасові коливальні системи, оскільки іс- нують певні труднощі Під час розроблення та виготовленні тримасових вібраційних машин. Серед них склад- ність проходу через резонансні піки коливань при вході та виході з робочих міжрезонансних режимів роботи внаслідок ефекту Зоммерфельда, складність розрахунку і проектування реактивної маси, яка повинна бути доволі легкою. Проте, тримасові вібраційні машини при роботі у міжрезонансній зоні володіють значним динамічним потенціалом, що на пряму впливає на енергоефективність. Існує необхідність вкотре продемонст- рувати переваги тримасових систем, що дасть поштовх до активних досліджень у цьому напрямі. Методика. За поставленим технічним завданням проектують одно-, дво- та тримасову механічні коливальні системи з інерційним приводом на основі дебалансних віброзбудників. Проводиться розрахунок необхідної потужності приводу для кожної з них. Отримані результати аналізуються. Результати. Визначено, що внаслідок міжрезонансних режимів роботи із великим динамічним потенціалом, тримасові коливальні системи значно енергоефективніші порівняно з одно- та двомасовими. Це підтверджує необхідність подальших досліджень таких коливальних систем з метою їх широкого впровадження у виробництві. Наукова новизна. Підтверджено енергетичну ефективність тримасових міжрезонансних коливальних систем з інерційним приводом порівняно з одно- та двомасовими. Практична значущість. Отримані результати дають поштовх до активних досліджень, розрахунку, проектування та впровадження тримасових вібраційних машин як технологічного обладнання на підприємствах різних галузей промисловості.
Встановлення власної частоти континуальної ділянки міжрезонансної вібромашини з використанням наближеного методу Релея–Рітца
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-12-20) Ланець, О. С.; Качур, О. Ю.; Боровець, В. М.; Дмитерко, П. Р.; Деревенько, І. А.; Зварич, А. Я.; Lanets, O. S.; Kachur, O. Yu.; Borovets, V. M.; Dmyterko, P. R.; Derevenko, I. A.; Zvarich, A. Ya.; Національний університет “Львівська політехніка”; Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; Lviv Polytechnic National University; Hetman Petro Sahaidachny National Army Academy
Мета. Полягає у встановленні першої власної частоти континуальної ділянки у вигляді стрижня (тіла з розподіленими параметрами) міжрезонансної вібраційної машини. Методика. Робота базується на фундаментальних методах механіки, зокрема теорії механічних коливань. Власні частоти та реакції в опорах континуальної ділянки знаходили за методом початкових параметрів, застосовуючи функції Крилова та метод Релея–Рітца. Результати. У роботі розглянуто дискретну модель міжрезонансної вібраційної машини і встановлено парціальну частоту її реактивної маси, яка і є вихідним параметром, який має забезпечити континуальна ділянка. З використанням аналітичних методів сформоване частотне рівняння континуальної ділянки. Знайдено значення її першої власної частоти, яка практично збіглася з парціальною частотою дискретної моделі. Континуальну ділянку у вигляді стрижня змодельовано у програмному продукті SOLIDWORKS Simulation. Наукова новизна. Вперше обґрунтовано найоптимальнішу схему кріплення континуальної ділянки у вигляді пружного стрижня, що встановлений на двох шарнірних опорах, один з кінців якого консольно закріплений, а другий приводиться в рух від ексцентрика. Вперше з використанням методу Релея-Рітца аналітично знайдено власну частоту континуальної ділянки, що є визначальним параметром для синтезу міжрезонансних дискретноконтинуальних вібраційних машин, в яких було узгоджено парціальну частоту дискретної моделі із значенням першої власної частоти стрижня. Практична значущість. Встановлені аналітичні вирази дозволять сформувати ефективну концепцію побудови інженерної методики розрахунку дискретно-континуального вібраційного технологічного обладнання різноманітного технологічного призначення, здатного ефективно реалізовувати міжрезонансні режими роботи. Достатня точність запропонованих аналітичних виразів сприяє їх широкому використанню на практиці.
Метод експериментального дослідження коефіцієнта тертя пневмопроводів
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-12-20) Дмитрів, В. Т.; Стоцько, З. А.; Ланець, О. С.; Дмитрів, І. В.; Dmytriv, V. T.; Stotsko, Z. A.; Lanets, O. S.; Dmytriv, I. V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Мета. Розроблення методики експериментального дослідження коефіцієнта тертя для пневмотранспортних систем газових середовищ із застосуванням методу теорії подібності і розмірності, що уможливлює розширення числа факторів і інтервалу шляхом їх групування в безрозмірні критерії подібності. Методика. Для експериментальних досліджень коефіцієнта тертя повітря вибрано планований експеримент. Головними факторами були тиск, діаметр трубопроводу, витрата повітря. Критерій відгуку – розрахунковий коефіцієнт тертя повітря. Застосували повний факторний експеримент на трьох рівнях при трьох факторах в околі вибраної точки x01 = 0,0028 м, х02 = 1,5 кПа і х03 = 0,003504 м3/с. Як альтернативу повному факторному експерименту, транспортування повітря в трубопроводі підпорядкували методу пропорційності і комбінації чисел подібності через рівняння зв’язків. У рівнянні перша складова є величина, обернена до числа Рейнольдса(1/Re), друга складова – обернена величина критерію Галілея (1/Ga), третя складова – число Ейлера (Еu), а відношення η2/d2 має явний фізичний зміст – швидкості суміші. Застосували повний факторний експеримент на трьох рівнях при двох факторах в околі вибраної точки Re(x01) = 8532,5 і Eu(х02) = 8424. Результати. Коефіцієнт тертя повітря за збільшення діаметра умовного проходу вакуумпроводу і зменшення об'ємної витрати повітря у середовищі низького вакууму зростає, що зумовлено зменшенням середньої швидкості повітря і зниженням числа Маха. Із зменшенням числа Рейнольдса і зростанням числа Ейлера коефіцієнт тертя повітря за конструкційно-технологічних параметрів вакуумної системи технологічної установки: об'ємної витрати повітря V = 0,0015 – 0,0060 м3/с; втрати вакуумметричного тиску Δр = 0,6 – 2,2 кПа; внутрішнього діаметра вакуумпроводу D = 0,022–0,038 м – зростає нелінійно. Наукова новизна. Вперше отримано кореляційні залежності коефіцієнта тертя у функції від критеріальних залежностей і узгоджено з кореляційними залежностями за класичною методикою повного факторного експерименту. Встановлено, за заданих конструкційно-технологічних параметрів функціонування вакуумної системи технологічної установки (діаметра умовного проходу вакуумпроводу D = 0,022 – 0,038 м, вакуумметричного тиску р = 30 – 60 кПа) число Маха перебуває в межах М ≈ 0,200 – 0,003, коефіцієнт тертя повітря λ = 2–17 і втрати вакуумметричного тискуΔр = 0,6 – 2,3 кПа. Практична цінність. Застосування критеріальних залежностей як факторів у планованому експерименті розширює межі параметрів кореляційних залежностей, що описують функціонування технологічних пневмотранспортних систем.
Обґрунтування параметрів тримасової міжрезонансної вібраційної машини з інерційним приводом
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Ланець, О. С.; Майструк, П. В.; Боровець, В. М.; Деревенько, І. А.; Lanets, O. S.; Maistruk, P. V.; Borovets, V. M.; Derevenko, I. A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Вінницький національний аграрний університет; Lviv Polytechnic National University; Vinnytsia National Agrarian University
Мета полягає в обґрунтуванні параметрів тримасових коливальних систем з інерційним приводом, що забезпечують їх роботу міжрезонансній зоні. Актуальність. Тримасові міжрезонансні вібраційні машини рідко застосовуються у виробництві, оскільки вони є складні у розрахунку, проектуванні, виготовленні, експлуатації та переналагодженні. Якісно нові підходи до розрахунку і проектування тримасових міжрезонансних вібраційних машин дало б змогу широко впроваджувати їх як технологічне обладнання на підприємствах різних галузей промисловості. Методика. Уточнюються аналітичні вирази за класичними підходами до лінійних коливальних систем із гармонійним збуренням. Для цього розглянуто фізичну модель тримасової міжрезонансної коливальної системи та складено її математичну модель у вигляді системи лінійних диференціальних рівнянь. На основі цього формується розв’язок (значення амплітуд коливань). Використовуючи детермінант матриці коефіцієнтів при невідомих, проводяться необхідні математичні операції, що задовольняють накладені умови із встановлення невідомих жорсткісних параметрів. Результати. Аналітичні залежності, представлені в статті, дають змогу проектувати тримасові міжрезонансні вібраційні машини, що володіють значним динамічним потенціалом, внаслідок чого вони є енергоефективнішими порівнянно з одно- і двомасовими. Наукова новизна. Запропоновано нові аналітичні залежності для розра- хунку тримасових коливальних систем з інерційним приводом, що забезпечують їх роботу в міжрезонансній зоні. Практична значущість. Встановлені аналітичні вирази можуть широко застосовуватись під час проектування вібраційного технологічного обладнання. Достатня точність та простота запропонованих аналітичних виразів сприяє їх широкому використанню на практиці.
Уточнення аналітичних виразів для встановлення інерційно-жорсткісних параметрів двомасових резонансних вібраційних машин
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Ланець, О. С.; Боровець, В. М.; Деревенько, І. А.; Lanets, O. S.; Borovets, V. M.; Derevenko, I. A.; Національний університет ”Львівська політехніка”; Вінницький національний аграрний університет; Lviv Polytechnic National University; Vinnytsia National Agrarian University