Browsing by Author "Ostapenko, Leonid"

Now showing 1 - 5 of 5

Legal methods of combating the illegal labor market
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Остапенко, Леонід; Ostapenko, Leonid; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті проаналізовано існуючі підходи до визначення шляхів та методів аналізу юридичних методів боротьби з нелегальним ринком праці. У статті розкрито аспекти впливу нелегального ринку праці на український національний ринок праці. Виділяються ключові точки, у яких відбувається взаємодія ринкових процесів та проводиться аналіз можливих трансформацій. Водночас звернена увага на напрями проведення державної політики України у сфері зайнятості і працевлаштування населення на гарантії захисту прав, свобод і законних інтересів як працівника, так і роботодавця. Розглянуто наукові підходи щодо тлумачення терміну “ринок праці”, який має різне за змістом пояснення, що залежить від об’єкта і предмета дослідження. Відповідно до теми дослідження виділено групу методів економічного і правового змісту, серед яких: проведення реформ податкової (фіскальної) системи, що вплинуло на розгляд сутності і змісту так званих “тіньових доходів”, які мають тісний зв’язок з нелегальним ринком праці та підпільним виробництвом; акцентована увага на необхідності подальшого реформування існуючої на сьогодні системи наглядових і контролюючих органів у сфері виробництва за винятком безпеки та охорони праці.
Гарантійні виплати і компенсації науково-педагогічним працівникам ВНЗ та їх правове регулювання
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Остапенко, Леонід; Ostapenko, Leonid; Остапенко, Леонид; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті розглянуто правові аспекти регулювання гарантійних виплат і компенсацій науково-педагогічним працівникам з урахуванням їх професійних обов’язків, професійного рівня, а та інших вимог до їх трудової діяльності. Проаналізовано зміст гарантій і компенсацій відповідно до чинного законодавства про працю та інших законодавчих актів України.
Правовий статус адвоката: порівняльний аналіз законодавства України і зарубіжних країн
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Дутко, Альона; Остапенко, Леонід; Трач, Ірина; Dutko, Alona; Ostapenko, Leonid; Trach, Irina; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Здійснено порівняльний аналіз концептуальних засад правового статусу адвоката в Україні та зарубіжний країнах. Особлива увага приділяється дослідженню незалежності адвоката як основоположної умови здійснення адвокатської діяльності. На основі аналізу вітчизняного та зарубіжного законодавства про адвокатуру, науково-теоретичних робіт, матеріалів судової практики, міжнародних стандартів адвокатської професії розкривається сутність структурних елементів правового статусу адвоката (професійні права та обов’язки, гарантії адвокатської діяльності та відповідальність адвоката). Автори наголошують на тому, що саме адвокат покликаний забезпечити права і законні інтереси фізичної особи в процесі здійснення правоохоронної діяльності шляхом надання кваліфікованої юридичної допомоги. Адвокатура – інститут громадянського суспільства, професійне об’єднання юристів, створене з метою служіння людям, яке має великий вплив на соціально-правовий стан суспільства та його членів. Аналізується правовий статус адвоката за законодавством Естонської Республіки, Швейцарії, Німеччини, Австрії, Азербайджанської Республіки. У статті підкреслюється, що ефективність правозахисної діяльності адвокатури залежить від стану законності і правопорядку в країні, правосуддя і рівня правосвідомості громадян, від відношення органів державної влади до прав і свобод людини і громадянина та засобів їх захисту. Автори ставили за мету пошук шляхів удосконалення правового регулювання правового статусу адвоката в Україні на основі аналізу законодавства інших держав, розробки і впровадження в практику окремих науково-обґрунтованих пропозицій і рекомендацій. Автори статті роблять висновок, що правовий статус адвоката включає в себе права та обов’язки адвоката, вимоги до особи, яка бажає стати адвокатом, відповідальність адвоката та гарантії адвокатської діяльності).
Про некласичні елементи у сфері трудових відносин
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Остапенко, Леонід; Басараб, Марта; Шевців, Анастасія; Ostapenko, Leonid; Basarab, Marta; Shevtsiv, Anastasia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
В нашому сьогоденні досить помітно розвиваються інформаційні технології, що, своєю чергою, відкриває перед сучасними людьми низку можливостей, котрі свідчать про утворення некласичних елементів у сфері трудових відносин і впливають на сфери людської життєдіяльності. Сучасні тенденції розвитку правового становища працівників у сфері праці свідчать, що необхідно з одного боку опиратися на принципи соціальної справедливості та рівного захисту трудових прав при самостійному виконанні дистанційної роботи [1, с. 94]. В процесі дослідження ми виокремили одне з актуальних питань, а саме класичні відносини, що зачіпають сферу економіки потребують правового регулювання і закріплення змісту поняття “дистанційна праця”. Не зважаючи на те, що обсяг осіб, які здійснюють свої посадові обов’язки поза кордонами робочого приміщення, кожного дня збільшується, кількість відкритих питань, що пов’язані із дистанційним виконанням роботи, потребує подальшого дослідження. Саме тому існує потреба в проведені всебічного аналізу та утворенні міжнародного нормативно-правового підґрунтя, на основі якого стає можливим регулювання відносин, що пов’язані з дистанційною працею. Водночас національне законодавство України станом на 2021 рік відводить вказаній проблематиці усього лише епізодичну увагу. З цього випливає, що визначення і характеристика трудових відносин, сутністю яких є “дистанційна праця”, мало висвітлюється в нормативно-правових актах України, мова йде лише про працю вдома, що є одним із видів праці дистанційної. Важливими з цього приводу є роботи науковців із тих країн, де такий некласичний елемент трудових відносин наявний вже протягом тривалого проміжку часу не лише в побутовому користуванні, але й закріплений у законодавстві цих країн.
Інформація у сфері праці, як інструмент адміністративно-правового впливу держави на регулювання трудових відносин
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Остапенко, Леонід; Рудницька, Юлія; Ostapenko, Leonid; Rudnytska, Julia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Одним із головних пріоритетів Української держави є створення політичних, економічних, соціальних і правових умов для реалізації відносин у сфері праці. Правове регулювання відносин у сфері праці має тісний міжгалузевий зв’язок, що дозволяє значною мірою регулювати соціально-трудові відносини. Однак залишається проблемою відсутність належної та достовірної інформації з боку органів публічного управління щодо зайнятості й працевлаштування населення економічно активного віку. Державна політика України в управлінні відносинами у сфері праці в основному передбачає проведення реформ, що, як правило, залишаються невиконаними або недовиконаними. Так, наявність застарілого за змістом законодавства у сфері праці та адміністративного законодавства є однією з перепон використання інформації для належного правового регулювання відносин у сфері праці. Серед напрямів державної інформаційної політики проблемними залишаються питання, що пов’язані з доступом людини до працевлаштування за відсутністю достовірної інформації про наявні вакансії. Залишається суперечливою за змістом реалізація можливостей у сфері праці, яка пов’язана з порушенням законодавства про працю і притягненням винних осіб до юридичної відповідальності. Неврегульованими зі сторони держави є відносини у сфері праці, які стосуються громадян, що працюють за межами України. Потребують інформаційного забезпечення у працевлаштуванні особи, які є тимчасово переміщені зі східних територій України. Перелік зазначених та інших проблем, що пов’язані з інформаційною політикою держави у сфері працевлаштування, потребує не лише гарантій для суб’єктів трудових відносин, але й належного забезпечення шляхом створення дієвих механізмів правового регулювання діяльності держави у сфері інформації.