Browsing by Author "Prokopchuk, A."

Now showing 1 - 4 of 4

Analysis and research results of GNSS data representativeness in estimation of modern horizontal motion of the earth’s surface (on the example of Europe’s territory)
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Савчук, С.; Тадеєв, О.; Прокопчук, А.; Savchuk, S.; Tadyeyev, O.; Prokopchuk, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Національний університет водного господарства та природокористування; Lviv Polytechnic National University; National University of Water and Environmental Engineering
Проаналізовано сучасний стан використання GNSS-даних для вирішення завдань геодинаміки, дослідженням ступеня придатності даних для оцінювання регіональних рухів земної поверхні з позицій критеріїв їхньої точності та тривалості спостережень, понад яку вони здатні забезпечити репрезентативні результати оцінювання. Методика. Мету досліджень вмотивовано відсутністю однозначно встановлених показників руху літосферних плит, відмінностями стратегій опрацювання спостережень і відповідного програмного забезпечення, неврегульованістю встановлення мінімальної тривалості спостережень, а також потребою збільшення густоти покриття територій і залучення великої кількості станцій для деталізації тектонічних моделей, деформаційного аналізу, районування територій і виявлення аномальних зон потенційно небезпечних геологічних процесів. Вхідними даними обрано три загальнодоступні бази часових координатних рядів станцій у межах Євразійської плити на території Європи, які розміщені в архіві SOPAC: база даних SIO, сформована опрацюванням спостережень у програмному комплексі GAMIT-GLOBK (177 станцій), і дві бази даних JPL (204 станції), де координатні ряди одержано опрацюванням спостережень у програмному комплексі GIPSY-OASIS і комбінованим QOCA-розв’язком. Емпіричним дослідженням осібно для кожної бази даних підлягали координатні ряди протягом 1.01.2005–1.01.2015 рр. з дискретизацією в один місяць. Суть експерименту полягала у визначенні таких інтегрованих показників руху досліджуваної поверхні як середні вагові лінійні зміщення, довжини і напрямки векторів і швидкості руху. Ці показники обчислені за усіма станціями, а також після їх вибраковування за двома формальними критеріями репрезентативності: 1) абсолютні значення зміщень станцій перевищують їхні середні квадратичні похибки; 2) абсолютні значення зміщень перевищують їхні граничні похибки. З погляду таких критеріїв виявлено станції, які вибраковувались найчастіше, тому повинні підлягати ретельному індивідуальному аналізу за їх використання для потреб геодинаміки. Результати. Результати експерименту показали, що мінімальна тривалість спостережень не є сталою величиною і повинна встановлюватись для кожного емпіричного набору даних. За найоптимістичнішими оцінками досягнення міліметрового рівня точності показників руху можливе при тривалості спостережень понад 2.5 років за умови використання координатних часових рядів бази даних JPL (QOCA). Такий термін досягається за обома критеріями вибраковування для періоду спостережень 2005– 2008 рр., який наближено вкладається у межі офіційних ITRF-реалізацій. Досягнення сантиметрового рівня точності за таких самих умов можливе вже понад термін 0,8 року. Для усього десятилітнього дослідного періоду вказані терміни більш ніж подвоюються. Такі великі розбіжності не знайшли іншого пояснення, крім того, що є наслідком руху і не скорегованого поточного положення початку відліку референцної системи ITRS. Наукова новизна і практична значущість. Одержаний результат вказує на необхідність запровадження новітньої ITRF-реалізації і більш частого коригування положення початку відліку. За умови дотримування зазначених мінімальних термінів спостережень вибраковування за граничним критерієм недоцільне як таке, що зумовлює відсіювання великої кількості станцій. Результати експерименту посвідчили переваги QOCA-розв’язків, порівняно з GIPSY-OASIS та GAMIT-GLOBK, з погляду використання часових координатних рядів для потреб геодинаміки.
Особливості проєктування екологічних стежок Надслучанського регіонального ландшафтного парку за матеріалами дистанційних знімань та засобів ГІС
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Остапчук, С.; Прокопчук, А.; Ostapchuk, S.; Prokopchuk, A.; Національний університет водного господарства та природокористування; National University of Water and Environmental Engineering
Мета цієї роботи – для рекреаційного освоєння та використання територій виконати проєктування маршрутів екологічних стежок за сучасними технологіями (на прикладі Надслучанського регіонального ландшафтного парку). Парк розміщений у Рівненській області у долині річки Случ, займає площу понад 17 тис. га і містить багато об’єктів природоохоронного, історичного та рекреаційного значення. Методика. Попереднє проєктування екологічних стежок виконано за матеріалами супутникових знімань (радарні знімки Sentinel-1 і мультиспектральні Sentinel-2), які виділяються багатьма важливими особливостями. Серед них, передусім, відзначимо високу періодичність знімання, глобальне покриття, наявність великої кількості апробованих алгоритмів оброблення, можливість вільного і безкоштовного доступу для наукових досліджень. Для виконання поставленого завдання отримано цифрові моделі рельєфу, тематичні та індексні карти, композитні зображення. На завершальному етапі моделювання використано спеціалізоване програмне забезпечення ArcGIS. Результати. У результаті виконаної роботи спроєктовано п’ять пішохідних маршрутів і дві кінні оздоровчо-пізнавальні екологічні стежки з відповідними картосхемами, профілями, каталогами координат, описами маршрутів та оглядових точок, фотографіями тощо. Наукова новизна та практична значущість. Для створення маршрутів екологічних стежок запропоновану методику реалізовано вперше і підтверджено її ефективність. Вона дала змогу досягти істотного зменшення тривалості робіт, витрат на польові дослідження та врахувати необхідні особливості території. До цього у Надслучанському ландшафтному парку таких стежок взагалі не було. Оскільки екологічна туристична мережа в Україні ще не сформувалася, то використання розглянутого підходу на інших об’єктах природоохоронного значення дасть змогу швидше й ефективніше розвивати цей важливий сегмент, а це допоможе вирішити низку проблем – екологічних, культурних, соціальних та економічних. Наведені інформаційні відомості також надають можливість охочим за допомогою сучасних смартфонів здійснювати такі подорожі самостійно.
Розроблення методики розрахунку кількісних та якісних втрат природно-ресурсного потенціалу порушених земель внаслідок незаконного видобутку бурштину
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-01-22) Янчук, Р.; Дмитрів, О.; Трохимець, С.; Прокопчук, А.; Yanchuk, R.; Dmytriv, O.; Trohimets, S.; Prokopchuk, A.; Національний університет водного господарства та природокористування; National University of Water and Environmental Engineering
Ідентифікація та визначення площ порушених унаслідок видобування бурштину земель на основі багатозональних супутникових знімків Sentinel-2
(2017-02-07) Янчук, Р.; Прокопчук, А.; Трохимець, С.; Yanchuk, R.; Prokopchuk, A.; Trohimets, S.; Янчук, Р.; Прокопчук, А.; Трохимец, С.; Національний університет водного господарства та природокористування
Досліджено можливість виявлення порушених унаслідок видобування бурштину земель за багатозо- нальними супутниковими знімками Sentinel-2. Визначено індексні та композитні зображення, за якими найкраще виконувати ідентифікацію місць видобування бурштину.