Browsing by Author "Sidun, Iurii"

Now showing 1 - 17 of 17

Adhesion of bituminous binders with aggregates in the context of surface dressing technology for road pavements treatment
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-06) Сідун, Ю. В.; Солодкий, С. Й.; Воліс, О. Є.; Станчак, С. А.; Бідось, В. М.; Sidun, Iurii; Solodkyy, Serhiy; Vollis, Oleksiy; Stanchak, Svitlana; Bidos, Volodymyr; Національний університет “Львівська політехніка”; Військовий коледж сержантського складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; Lviv Polytechnic National University; College of National Army Academy named after, Hetman P. Sahaidachnyi
Розглянуто тонкошарові покриття за технологією поверхневої обробки, які є поширеним варіантом збереження та герметизації верхніх шарів дорожніх конструкцій. Однією з основних характеристик якості цих покриттів є зчеплюваність (адгезія) між бітумним та мінеральним матеріалом. В статті досліджено зчеплюваність кам’яних матеріалів різних гранітних кар’єрів України з бітумним в’яжучим, а саме бітумною емульсією, для застосування в технології поверхневої обробки дорожніх покриттів. В роботі використано українські та європейські методи досліджень визначення зчеплюваності в системі бітум–кам’яний матеріал. За українським методом визначено зчеплюваність залишкового в'яжучого, виділеного з емульсії після її розпаду, з поверхнею щебню після кип’ятіння в дистильованій воді та в розчині гліцерину та дистильованої води. Як європейський метод для досліджень використано ударний метод із застосуванням плити Віаліт. Розроблено три склади бітумних емульсій для тонкошарових покриттів автомобільних доріг за технологією поверхневої обробки залежно від вмісту бітуму в емульсії, типу використаної кислоти (соляна чи ортофосфорна), ph водної фрази бітумної емульсії та двох варіантів емульгаторів. Результати випробувань за вибраними методами показали схожі результати, що дало змогу встановити оптимальний кам’яний матеріал серед досліджених і відповідно оптимальний склад бітумної емульсії. Також досліджено необхідну кількість бітумної емульсії, яка має бути розподілена по плиті Віаліта за критерієм зчеплюваності для цього методу досліджень.
Adhesion of road bitumen emulsions on both hydrochloric and orthophosphoric acids for the technology of surface dressing
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-03) Сідун, Ю. В.; Волліс, О. Є.; Бідось, В. М.; Станчак, С. А.; Гелон, Д. Р.; Sidun, Iurii; Vollis, Oleksiy; Bidos, Volodymyr; Stanchak, Svitlana; Helon, Danylo; Національний університет “Львівська політехніка”; Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; Lviv Polytechnic National University; Hetman Petro Sahaydachnyi National Army Academy
Розглянуто шари зносу за технологією поверхневої обробки, що є варіантом збереження та герметизації верхніх шарів дорожніх конструкцій. Однією із ключових характеристик якості цих шарів є зчеплюваність (адгезія) між бітумним та мінеральним матеріалом. В статті досліджено зчеплюваність кам’яних матеріалів різних гранітних кар’єрів України із бітумним в’яжучим, а саме бітумною емульсією, для застосування в технології поверхневої обробки дорожніх покриттів. В роботі використано українські та європейські методи досліджень визначення зчеплюваності в системі бітум – кам’яний матеріал. За українським методом визначено зчеплюваність залишкового в’яжучого, виділеного з емульсії після її розпаду, із поверхнею щебеню після кип’ятіння у дистильованій воді та в розчині гліцерину і дистильованої води. Як європейський метод для досліджень використано ударний метод із застосуванням плити Віаліт. Розроблено два склади бітумних емульсій для тонкошарових покриттів автомобільних доріг за технологією поверхневої обробки залежно від типу використаної кислоти (соляна чи ортофосфорна). Результати випробувань за вибраними методами схожі, що дало змогу вибрати оптимальний кам’яний матеріал серед досліджених і відповідно оптимальний склад бітумної емульсії. Доведено, що на зчеплюваність в’яжучого із гранітним щебенем особливо впливає зміна температурних режимів ведення випробувань. За температур 95 °С та 100 °С зчеплюваність емульсії на ортофосфорній кислоті вища, ніж у соляної, а за 5 °С, 10 °С, 14 °С краща зчеплюваність у емульсії із соляною кислотою.
Application of Wastepaper Sludge Ash as Mineral Powder for Hot Asphalt Concrete Mix
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23) Гідей, В. В.; Сідун, Ю. В.; Гуняк, О.; Станчак, С. А.; Бідось, В. М.; Hidei, Volodymyr; Sidun, Iurii; Hunyak, Oleksii; Stanchak, Svitlana; Bidos, Volodymyr; Національний університет “Львівська політехніка”; Військовий коледж сержантського складу Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного; Lviv Polytechnic National University; College of National Army Academy named after, Hetman P. Sahaidachnyi
У статті доведена можливість використання макулатурного скопу в ролі мінерального порошку для традиційного гарячого мінерального порошку. Досліджено хімічний (оксидний) склад наповнювачів, який визначили за допомогою дифлактометра ДРОН – 3.0. Встановлено, що у складі макулатурного скопу присутній CaO в достатній кількості, що дає можливість застосування цього відходу в ролі наповнювача для асфальтобетону. Встановлено зерновий склад мінерального порошку та розмелено за допомогою кульового млина до відповідного зернового складу макулатурний скоп. Досліджено основні фізико-механічні показники бітуму 70/100, що утворюватиме з дослідженими мінеральними наповнювачами асфальтне в’яжуче. Заформовано такі серії традиційної гарячої асфальтобетонної суміші з використанням: мінерального порошку, макулатурного скопу, на мінерального порошку та макулатурного скопу у співвідношенні 50/50, 30/70, 20/80 (% мас). Встановлюємо, що макулатурний скоп може слугувати матеріалом, що можна використовувати в ролі мінерального порошка для асфальтобетонних сумішей. Згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.7-119:2011 асфальтобетон з макулатурним скопом є кондинційним, але показник водасичення наближається до допустимо дозволеного значення, порівняно з асфальтобетоном і з мінеральним порошком він є вищим на 55 %. Такий результат зумовлений різницею в оксидному складі наповнювачів, а саме менший вміст продуктів вапнякової породи в макулатурному скопі. За комбінованого застосування мінерального порошку та макулатурного скопу у співідношенні 50/50, 30/70, 20/80 (% мас) показник водонасичення знижується. Щодо границі міцності при стиску та границі міцності при стиску після водонасичення зразків асфальтобетону, ці показники з використання макулатурного скопу є меншими, ніж з використанням мінерального порошку лише на 10 %. Найраціональніше використання макулатурного скопу з огляду на проведені дослідження можна досягнути в поєднанні з мінеральним порошком у співвідношенні 50/50.
Development of Mathematical Model and Identification of Optimal Conditions to Obtain Phenol-Cresol-Formaldehyde Resin
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Pyshyev, Serhiy; Demchuk, Yuriy; Gunka, Volodymyr; Sidun, Iurii; Shved, Mariia; Bilushchak, Halyna; Obshta, Anatoliy; Lviv Polytecnic National University
Досліджено вплив чинників на перебіг про- цесу одержання феноло-крезоло-формальдегідної смоли (PhCRF). З використанням практичних даних розроблено адекватну експериментально-статистичну математичну (ЕСМ) модель. На її основі встановлено оптимальні значення чинників процесу одержання PhCR-F, які забезпечують високі вихід і температуру розм’якшення смоли. Порівняно прогнозовані на основі ЕСМ та практичні дані процесу одержання PhCR-F.
Effect of phenol-cresol-formaldehyde resin on adhesive and physico-mechanical properties of road bitumen
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-01-20) Demchuk, Yuriy; Sidun, Iurii; Gunka, Volodymyr; Pyshyev, Serhiy; Solodkyy, Serhiy; Lviv Polytechnic National University
Методом поліконденсації «сирих» фенолів з формальдегідом синтезовано феноло-крезоло-формальдегідну смолу (ФКФС) з фенольної фракції кам’яновугільної смоли. Прове- дено модифікування дорожніх бітумів цією смолою. За різного вмісту ФКФС встановлено можливість її ефективного викорис- тання у якості модифікатора дорожніх нафтових бітумів. Встановлено, що ФКФС є ефективною адгезійною добавкою для дорожніх бітумів. Визначено структурний тип окисненого та модифікованого бітумів за критерієм групового-хімічного складу та розрахунковими критеріями.
Hydrochloric and Orthophosphoric Acids Use in the Quick-Traffic Slurry Surfacing Mix
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-16) Sidun, Iurii; Vollis, Oleksiy; Gunka, Volodymyr; Ivasenko, Viktoriia; Lviv Polytechnic National University; Private Enterprise “Laboratory WestRoadServices”; O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv
Розроблено та виготовлено шість складів повільнорозкладних бітумних емульсій для литих емульсійно-мінеральних сумішей (ЛЕМС). Визначено та підібрано зернові склади кам’яного матеріалу для ЛЕМС типу 1 (0-5 мм) та типу 3 (0-15 мм). Проведено підбір складу ЛЕМС за критеріями розкладу суміші, швидкості набору когезійної міцності та втрати матеріалу за вологого абразивного зносу на основі бітумних емульсій з використанням дистиляційних та окиснених бітумів, різного роду емульгаторів та хлорної та ортофосфатної кислот. Доведено переваги використання ЛЕМС з ортофосфатною кислотою та емульгатором Redicote C-320Е. Показано, що така система приводить до мінімуму або виключає використання в її складі регулятора розкладу суміші і зменшує вміст портландцементу. Використання такої системи дає можливість виготовляти ЛЕМС на основі низькокислотного окисненого бітуму, виготовленого з легкої нафти та реактивного кам’яного матеріалу за критерієм загальної поверхневої активності, визначеної за показником метилену синього, з високими темпами твердіння суміші, а відповідно, і швидким пуском транспорту по влаштованому тонкошаровому покритті. Встановлено, що показники вологого абразивного зносу покриття цієї системи є значно нижчими показників традиційної системи на основі окисненого бітуму та нижчими навіть в порівняні з системою на основі дистиляційного бітуму.
Investigation of the process of modification of petroleum road bitumen by maleic anhydride
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-11-11) Гунька, В. М.; Присяжний, Ю. В.; Гринчук, Ю. М.; Сідун, Ю. В.; Демчук, Ю. Я.; Бідось, В. М.; Реутський, В.; Братичак, М. М.; Gunka, Volodymyr; Prysiazhnyi, Yuriy; Hrynchuk, Yurii; Sidun, Iurii; Demchuk, Yuriy; Bidos, Volodymyr; Reutskyy, Volodymyr; Bratychak, Michael; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Вивчено можливість модифікації окисненого нафтового бітуму 70/100 виробництва ВАТ “Укртатнафта” (м. Кременчук, Україна) малеїновим ангідридом. Детально досліджено фізико-механічні властивості бітуму 70/100 виробництва ВАТ “Укртатнафта”. Наведено технологічні особливості та приладдя для модифікації бітуму малеїновим ангідридом у лабораторних умовах. Досліджено вплив кількості малеїнового ангідриду, тривалості процесу та температури на основні фізико-механічні характеристики модифікованого бітуму. Встановлено оптимальну кількість введення малеїнового ангідриду до бітуму. Встановлено, що 2 мас. % малеїнового ангідриду дає змогу збільшити температуру розм’якшеності модифікованого бітуму (із 46 °С до 52 °С) також зростає зчеплюваність із щебенем (з 2,5 бала до 4,5 балів) та змінюється глибина проникнення голки (пенетрація). Достатній час для модифікації бітуму за допомогою малеїнового ангідриду становив 30 хв. Визначили термостійкість бітуму модифікованого малеїновим ангідритом за температури модифікації 130 °С та 170 °С та вихідного бітуму 70/100 виробництва ВАТ “Укртатнафта” за методом визначення опору до твердіння під впливом теплоти та повітря (RTFOT). Встановлено, що структура зразка бітуму з малеїновим ангідридом, який був модифікований за температури 130 °С, руйнується за нагрівання зі значним зниженням теплостійкості. Для отримання модифікованого бітуму малеїновим ангідридом оптимальною температурою модифікації є 130 °С. Збільшення температури модифікації негативно впливає на кінцеві фізико-механічні показники в’язкого. Висунуто припущення, що за додавання малеїнового ангідриду до вихідного бітуму 70/100 виробництва ВАТ “Укртатнафта” відбувається не фізична модифікація бітуму, а хімічна.
Obtaining of Coumarone-Indene Resins based on Light Fraction of Coal Tar. 5. Emulsions on the Basis of Bitumen Modified by Coumarone-Indene Resins with Epoxy Groups
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Sidun, Iurii; Solodkyy, Serhiy; Shved, Mariia; Astakhova, Olena; Shyshchak, Olena; Bratychak, Michael; Lviv Polytechnic National University
З бітумів, модифікованих інден-кумароновою смолою з епоксидними групами, виготовлені дорожні повільноразпадні монофазні катіонні бітумні емульсії. Емульсії одержано з використанням колоїдного млина, за стандартних температур (413-423 К). Встановлено фізико-технічні показники монофазних модифікованих емульсії та здійснено їх порівняльний аналіз з базовим зразком.
Orto-phosphoric acid as an alternative to hydrochloric acid – for cationic bitumen road emulsions. Review
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-10) Сідун, Ю. В.; Солодкий, С. Й.; Волліс, О. Є.; Гунька, В. М.; Пирик, Р. В.; Шіц, І. І.; Sidun, Iurii; Solodkyy, Serhiy; Vollis, Oleksiy; Gunka, Volodymyr; Pyryk, Roman; Shits, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Охарактеризовано бітумні катіонні емульсії як популярне в’яжуче для різних дорожніх технологій. Розглянуто особливості складу бітумних дорожніх катіонних емульсій. Наведено функції та особливості застосування кислот у бітумних дорожніх катіонних емульсіях. Наведено літературний огляд можливості застосування ортофосфорної кислот для катіонних бітумних емульсій взамін традиційної соляної кислоти. Приведено хімічні особливості застосування, переваги та недоліки застосування традиційної соляної і перспективної ортофосфорної кислоти. Перевагами застосування ортофосфорної кислоти для бітумних дорожніх катіонних емульсій є: простота під час заміни кислоти в ємності для водної фази бітумної емульсії: кислота спричиняє меншу корозію поверхней, дає змогу виготовити бітумну емульсію з вищими значеннями водневого показника рН емульсії, простота зберігання, менша кількість парів, не потрібно ліцензії на роботу з прекурсором, на відміну від соляної. Оглянуто можливість застосування ортофосфорної кислоти як дієвого компонента катіонної бітумної емульсії для застосування в різних бітумно-емульсійних технологіях, зокрема і технологіях для влаштування тонкошарових захисних покриттів автомобільних доріг. Серед них найпоширеніша ортофосфорна кислота у спеціальних швидкотвердних системах Сларрі Сурфейсінг (литі емульсійно-мінеральні суміші), які мають низку переваг порівняно з такими самими системами на соляній кислоті. Основними з цих переваг є: виключає необхідність використання висококислотного бітумного в’яжучого, виготовленого з важкої нафти, забезпечує швидке тверднення тонкошарового покриття з литої емульсійно-мінеральної суміші, дозволяє працювати за низчих температур, що дає змогу виконувати роботи і вночі, без проблем співпрацює із полімерними добавками та звичними регуляторами розпаду, дає можливість регулювати розпад суміші на місці за допомогою специфіки використання цементу.
Production of Bitumen Modified with Low-Molecular Organic Compounds from Petroleum Residues. 1. Effect of Solvent Nature on the Properties of Petroleum Residues Modified with Folmaldehyde
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-03-16) Bratychak, Michael; Gunka, Volodymyr; Prysiazhnyi, Yuriy; Hrynchuk, Yurii; Sidun, Iurii; Demchuk, Yuriy; Shyshchak, Olena; Lviv Polytechnic National University; Danylo Halytsky Lviv National Medical University
Вивчена можливість модифікування нафтових залишків (гудрону і окисненого бітуму) формальдегідом у вигляді 37% водного розчину за температури 393±3 К впродовж 3 годин в присутності органічного розчинника з використанням як каталізатор хлорної кислоти. Як органічний розчинник використано толуен, п-ксилен, нафтовий сольвент і н-октан в кількості від 0 до 40 % мас. на вихідний нафтовий залишок. ІЧ-спектроскопічними дослідженнями встановлено утворення між молекулами формальдегіду та сполуками, що містяться у нафтовому залишку й молекулами розчинника смоло подібних продуктів, які впливають на експлуатаційні характеристики нафтових залишків.
Production of Bitumen Modified with Low-Molecular Organic Compounds from Petroleum Residues. 2. Bitumen Modified with Maleic Anhydride
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-03-16) Gunka, Volodymyr; Prysiazhnyi, Yuriy; Hrynchuk, Yurii; Sidun, Iurii; Demchuk, Yuriy; Shyshchak, Olena; Bratychak, Michael; Lviv Polytechnic National University
Розглянута можливість модифікування бітуму марки БНД 60/90 виробництва ПАТ Укртатнафта (Кременчук, Україна). Вивчено вплив кількості малеїнового ангідриду, тривалості процесу та температури на експлуатаційні характеристики модифікованого бітуму.
Production of Bitumen Modified with Low-Molecular Organic Compounds from Petroleum Residues. 5. Use of Maleic Anhydride for Foaming Bitumens
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-16) Gunka, Volodymyr; Prysiazhnyi, Yuriy; YuriyDemchuk; Hrynchuk, Yurii; Sidun, Iurii; Reutskyy, Volodymyr; Bratychak, Michael; Lviv Polytechnic National University
В роботі досліджено можливість використання малеїнового ангідриду, як спінюючого агенту, для одержання спінених бітумів. За показниками збільшення об’єму в’яжучого та періоду розкладу піни встановлено оптимальний вміст малеїнового ангідриду. Із використанням малеїнового ангідриду, як спінюючого агенту, одержано спінений бітум, який використовувався для одержання двох зразків щебенево-мастикових асфальтобетонів, які відрізнялися між собою температурами змішування та ущільнення щебенево-мастикових асфальтобетонних сумішей. Після чого проведено проектування складу щебенево-мастикових асфальтобетонних сумішей із використанням не спінених (БНД 70/100 таБНД 70/100 модифікованого малеїновим ангідридом) спінених бітумів (БНД 70/100 спіненого малеїновим за двох різних температурних режимів). Проведено формування зразків щебенево-мастикових асфальтобетонів та їх випробування.
Production of Bitumen Modified with Low-Molecular Organic Compounds from Petroleum Residues. 6. Temperature Effect on the Chemical Modification of Bitumen with Maleic Anhydride
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-16) Gunka, Volodymyr; Hrynchuk, Yurii; Sidun, Iurii; Demchuk, Yuriy; Prysiazhnyi, Yuriy; Bratychak, Michael; Lviv Polytechnic National University
Проведено процес хімічного модифікування окисненого бітуму виробленого на українському нафтопереробному заводі малеїновим ангідридом. Доведено, що найбільш суттєво впливає на модифікування - температура процесу. Підтверджено, що в процесі модифікування малеїновий ангідрид хімічно взаємодіє із складовими частинами окисненого бітуму. Показано, що за нижчих температур (до 403 К) процес модифікування відбувається за іншим хімізмом ніж за вищих температур. Проведено FTIR спектральні дослідження для бітумів модифікованих малеїновим ангідридом за різних температур процесу (403, 423 та 443 К) та встановлено структури цих модифікованих бітумів. Також проведено процес прогріття в тонкій плівці за 436 К (методом RTFOT) для бітумів модифікованих малеїновим ангідридом при різних температурах. Встановлено, що для бітуму модифікованого малеїновим ангідридом за 403 К після прогріття за методом RTFOT відбувається руйнування утвореної структури, що підтверджується зменшенням температури розм’якшення модифікованого бітуму. Також знято FTIR спектри вихідного окисненого бітуму та бітумів модифікованих малеїновим ангідридом за 403 і 443 К після процесу прогріття за методом RTFOT. На основі одержаних FTIR спектрів встановлено структурні перетворення, що відбуваються в процесі прогріття з цими бітумами.
Production of Bitumen Modified with Low-Molecular Organic Compounds from Petroleum Residues.4. Determining the Optimal Conditions for Tar Modification with Formaldehyde and Properties of the Modified Products
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-16) Gunka, Volodymyr; Bilushchak, Halyna; Prysiazhnyi, Yuriy; Demchuk, Yuriy; Hrynchuk, Yurii; Sidun, Iurii; Shyshchak, Olena; Bratychak, Michael; Lviv Polytechnic National University
Досліджено вплив чинників на перебіг процесу хімічного модифікування гудрону формальдегідом з використанням як каталізатора сульфатної кислоти. Використовуючи експериментальні дані, розроблено адекватну експериментально-статистичну математичну (ЕСМ) модель та на її основі встановлено оптимальні значення чинників процесу хімічного модифікування гудрону формальдегідом з використанням як каталізатора сульфатної кислоти, які забезпечують оптимальні значення пенетрації та температури розм’якшеності модифікованих залишків. Порівняно прогнозовані на основі ЕСМ та практичні дані процесу модифікування залишків.
Slurry Surfacing Mixes on the Basis of Bitumen Modified with Phenol-Cresol-Formaldehyde Resin
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-01-24) Demchuk, Yuriy; Gunka, Volodymyr; Pyshyev, Serhiy; Sidun, Iurii; Hrynchuk, Yurii; Kucinska-Lipka, Justyna; Bratychak, Michael; Lviv Polytechnic National University; Gdansk University of Technology
З бітумів, модифікованих феноло-крезолоформальдегідною смолою (ФіКС-Ф), виготовлені дорожні повільнорозкладні монофазні катіонні бітумні емульсії для застосування як зв’язучого для тонкошарових покриттів з литих емульсійних мінеральних сумішей (ЛЕМС). Встановлені та проаналізовані фізико-технічні показники модифікованих і немодифікованих емульсій. Підібрані оптимальні склади ЛЕМС за критерієм розкладу на основі виготовлених бітумних емульсій. Встановлені показники вологого абразивного зношування ЛЕМС та встановлено, що додавання ФіКС-Ф покращує адгезійні властивості тонкошарового покриття.
Using bitumen emulsions based on oxidated, distillation and modified oxidated bitumens for Slurry Seal production
(Publishing House of Lviv Polytechnic National University, 2015) Pyshyev, Serhiy; Grytsenko, Yuriy; Solodkyy, Serhiy; Sidun, Iurii; Vollis, Oleksiy
Three commercial road emulsions on the basis of petroleum bitumens differing by their production method (oxidated, distillation and modified bitumens) and Redicote E-11 emulsifier were obtained. The obtained emulsions were used for the production of Slurry Seal and thin-layer road coatings on its basis. The coatings based on modified oxidated bitumen have more advantages compared with those based on oxidated bitumen. The expensive distillation bitumen may be exchanged for modified oxidative one to use it in a Slurry Seal technology. We propose to use the indene-coumarone resin for oxidated bitumen modification to improve its adhesive and cohesive properties. З нафтових бітумів, що відрізнялися способом виробництва (окисненого, залишкового, модифікованого окисненого), і емульгатора «Redicote E-11» одержано три товарних дорожніх емульсії, які надалі використано для приготування Slurry Seal та тонкошарових дорожніх покриттів (ТП) на їх основі. Показано переваги тонкошарових дорожніх покриттів, у виробництві яких використовувався модифікований окиснений нафтовий бітум, над тонкошаровими покриттями на основі окисненого бітуму та встановлено можливість заміни дороговартісного дистиляційного бітуму окисненим модифікованим бітумом для застосування в технології Slurry Seal. Запропоновано для модифікації окисненого бітуму використовувати інден-кумаронову смолу, що дає можливість суттєво покращити його адгезійні та когезійні властивості.
Using waste paper sludge ash (WSA) as a material for soil strengthening for the construction of layers of roadwear
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-06) Солодкий, С. Й.; Гідей, В. В.; Сідун, Ю. В.; Гуняк, О. М.; Турба, Ю. В.; Solodkyy, Serhiy; Hidei, Volodymyr; Sidun, Iurii; Hunyak, Oleksii; Turba, Yuriy; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У світі та в Україні існує проблема утилізації відходів і побічних продуктів промисловості, відвали яких займають великі площі земель. Одним із методів утилізації є використання їх у будівництві. У статті розглянуто можливість використання такого відходу, як макулатурний скоп, для укріплення ґрунтів робочого шару земляного полотна та для спорудження шарів дорожнього одягу. Для укріплення використано чотири типи ґрунтів: пісок пилуватий, супісок пилуватий, суглинок легкий пилуватий та глина легка пилувата. Тип кожного використаного ґрунту встановлено на основі фізико-механічних властивостей. Визначено також максимальну щільність ґрунту за оптимальної вологості наведених типів ґрунтів за методом Проктора. Для укріплення ґрунтів різних типів використано окремо макулатурний скоп у комбінації із винною кислотою, що дає змогу сповільнити терміни тужавіння ґрунту та збільшити пластичність композиції. Для порівняльних досліджень в статті використано портландцемент марки 400. В роботі досліджено шість складів укріпленого ґрунту для кожного із чотирьох типів ґрунтів за критерієм границі міцності водонасичених зразків у віці семи, чотирнадцяти та двадцять восьми діб. Результати досліджень вказують на те, що макулатурний скоп може використовуватись для укріплення різних типів ґрунтів із досягненням марок укріпленого ґрунту: М10, М20, М40 та М60. Для остаточного висновку про застосування макулатурного скопу як матеріалу для укріплення ґрунтів робочого шару земляного полотна та для спорудження шарів дорожнього одягу потрібно встановити коефіцієнт морозостійкості зразків запропонованих склад