Browsing by Author "Tarnavska, Mariana"

Now showing 1 - 3 of 3

Екологічне право у наукових дослідженнях та викладанні
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Тарнавська, Мар’яна; Tarnavska, Mariana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Стаття присвячена окремим питанням розвитку екологічного права як галузі та висвітленню цих питань при викладанні відповідної навчальної дисципліни. Так, констатовано, що окрім власне, питань законодавчого регулювання, зміст навчальної дисципліни варто збагачувати не лише відображенням норм екологічного права в правозастосовній, зокрема, судовій практиці, а й сприйняттям їх суспільною свідомістю, проблемним аспектам та перспективам вдосконалення. Ще одним важливим компонентом навчальної дисципліни є наукова складова, при цьому особливий інтерес, як видається, становить порівняння вітчизняного та світового, зокрема, європейського контекстів. Наголошено, що випуск Дайджесту судової практики Верховного Суду у спорах, що виникають у сфері захисту довкілля та екологічних прав (2019), є вагомою віхою на шляху до підвищення екологічної свідомості як суддів, так і суспільства загалом, свідчить про зміну підходів загалом та поступову зміну акцентів від вирішення екологічних справ до власне захисту екологічних прав громадян і довкілля, що й має бути метою справедливого судочинства. Водночас рівень екологічної та правової свідомості громадян не може вважатися задовільним і потребує підвищення. Цілком прикладним інструментарієм і відправною точкою на шляху до цього є результати нещодавно проведених соціологічних досліджень “Охорона довкілля та громадяни України: дослідження практик, цінностей та суджень” (травень 2018 р.) та “Екологічний портрет громадянина України: порівняння з ЄС та рекомендації” (вересень 2018 р.). Акцентується на порівнянні тенденцій у вітчизняній та європейській науці. На перший погляд, спостерігаються протилежні тенденції. Так, в Україні звучать застереження від штучного розмивання предмету екологічного права, додаванням господарсько-правових, аграрно-правових елементів. В європейській науці існують стійкі тенденції до екологізації усіх галузей права, глибокого проникнення екологічних норм у приватноправові норми аж до переосмислення інституту приватної власності. Це частина більш масштабної світової тенденції переналаштування всієї системи правового регулювання в напрямі екологізації.
Норми Орхуської конвенції в аспекті поєднання права на здорове довкілля та обов’язку його захищати
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Тарнавська, Мар’яна; Tarnavska, Mariana; Тарнавская, Марьяна; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано положення Орхуської конвенції стосовно доступу до правосуддя у справах про захист довкілля. Акцентується на особливостях правової конструкції, за якою право кожної людини на здорове навколишнє середовище постає у нерозривній єдності з обов’язком кожного захищати його. Висловлюється бачення, що призначення такого формулювання норм Конвенції є прагненням підкреслити особливу важливість позовів на захист довкілля.
Тенденції та особливості дослідження судової практики в Україні
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Тарнавська, Мар’яна; Tarnavska, Mariana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті зроблена спроба перейти від суто теоретичних досліджень ролі судової практики в Україні до більш практичних аспектів цього питання. Констатується, що з врахуванням положень процесуальних кодексів, правові висновки Верховного Суду неминуче перебуватимуть в центрі уваги науковців (доводиться констатувати, що юристипрактики почали досліджувати цю сферу значно раніше і активніше за науковців). Акцентується на тому, що масив судових рішень, зважаючи на різне правове значення рішень судів різних інстанцій, є неоднорідним в плані дослідження. Так, порівняно з рішеннями інших судів, особливе значення мають правові висновки Верховного Суду, адже вони є частиною механізму забезпечення єдності судової практики. Цікаво, що водночас, вони здатні кардинально змінювати особливості застосування тих чи інших законодавчих норм, навіть якщо їх текст не змінювався з часу прийняття. Щодо рішень інших судів, то хоча вони не мають такого значення як правові висновки Верховного Суду, однак все ж становлять інтерес для науковців, адже є цінним емпіричним матеріалом. Зокрема, і з погляду правозастосування, і з погляду правової соціології та антропології. Констатується, що такий масив, зокрема: 1) відображає певний спосіб мислення, правосвідомість громадян України і суддів зокрема; 2) демонструє певні тенденції, негативні чи позитивні; 3) свідчить про застосування чи незастосування практики ЄСПЛ вітчизняними судами та про якість такого застосування. Акцентується на тому, що станом на сьогодні ВС виробив нову структуру своїх рішень, де окремо в тексті виділена Позиція Великої Палати Верховного Суду та висновок щодо застосування норми права; у разі суперечності між правовими висновками повинен застосовуватись найновіший з них; наслідком незастосування висновків ВС є скасування рішення. Окремо згадано про аналіз рішень судів на предмет застосування у них практики ЄСПЛ. Констатовано, що з часом кількість судових рішень українських судів, де цитуються або згадуються ті чи інші рішення Європейського Суду, зросла. Однак, не всі вони можуть вважатися прикладом якісного та правильного застосування цього інструменту.