Browsing by Subject "dextran"
Now showing 1 - 5 of 5
- Results Per Page
- Sort Options
Item Light scattering and viscosimetry study of star-like dextran-graft-polyacrylamide(Publishing House of Lviv Polytechnic National University, 2009) Kutsevol, Natalia; Bezuglyi, Mykola; Melnyk, NataliyaDextran-graft-Polyacrylamide copolymers (D-g-PAA) with a polysaccharide backbone having different molecular weights (Mw=20000 and Mw=70000) and with various number of PAA-grafts per one Dex-tran macromolecule have been synthesized. Light scattering and viscometry investigations have shown that the internal structure of D-g-PAA copolymers depends upon the distance between PAA-grafts. Compactness of D20-g-PAA copolymers is lower in comparison with D70-g-PAA samples due to different conformations of PAA grafted chains: a “mushroom” conformation for D70-g-PAA and a “worm-like” one for D20-g-PAA samples. Синтезовано кополімери Декстран- Поліакриламід (Д-ПАА) з різною молекулярною масою основного полісахаридного ланцюга (Mw =20000 та Mw =70000) та різною кількістю щеплень на одну макромолекулу декстрану. Методами віскозиметрії та світлорозсіювання показано, що внутрішньомолекулярна структура кополімерів Д-ПАА залежить від відстані між ПАА-щепленнями. Компактність Д20-ПАА кополімерів нижча у порівнянні зі зразками Д70-ПАА, що обумовлено різною конформацією прищеплених ПАА-ланцюгів ПАА: «грибоподібною» для Д70-ПАА та «черв’якоподібною» для Д20-ПАА.Item Poly (ethylene terephtalate) surface modification by peroxide oligomers and dextran(Видавництво Національного університету “Львівськa політехнікa”, 2009) Donchak, Volodymyr; Stetsyshyn, Yurij; Harhay, Khrystyna; Voronov, Stanislav; Zholobko, OxanaItem Synthesis and characterization of dextran methacrylates(Publishing House of Lviv Polytechnic National University, 2014) Donchak, Volodymyr; Yuryev, Ruslan; Harhay, Khrystyna; Voronov, StanislavDextran methacrylates were received by acylation of dextran with methacryloilchloride in the presence of tertiary amines in the DMF/LiCl solution. Degree of substitution (DS) of synthesized derivatives reached 1.8 methacrylic residues per glucopyranoside unit of dextran macromolecule. Dextran methacrylates, obtained in the presence of triethylamine, with DS over 0.5 were insoluble in water. Derivatives synthesized in the presence of pyridine were separated in the form of a stable water soluble complex with pyridine chloride. These complexes maintain their water solubility up to DS = 1.8. The structurization of synthesized dextran methacrylates in water solutions initiated by redox system (NH4)2S2O8-Et3N yields active hydrogels, containing residual double bonds. Ацилюванням декстрану метакрилоїл-хлоридом в присутності третинних амінів у розчині ДМФА/LiCl одержані декстранметакрилати. Визначено, що ступінь заміщення (DS) синтезованих похідних досягає значення до 1.8 метакрилатних фрагментів в розрахунку на одну елементарну ланку полісахариду. Показано, що декстран-метакрилати, синтезовані в присутності триетиламіну при досягненні DS 0.5 втрачають розчинність у воді, а одержані в присутності піридину виділяються у вигляді стабільного водорозчинного комплексу з гідрогенхлоридом піридину, причому водорозчинність зберігається навіть при досягненні DS 1.8. Структурування одержаних декстранметакрилатів у водних розчинах під дією Red-Оx системи (NH4)2S2O8–Et3N веде до утворення реакційноздатних гідрогелів, які містять залишкові подвійні зв’язки.Item Синтез полімерних біологічно сумісних наношарів на поверхні амінованого скла(Національний університет "Львівська політехніка", 2014) Огар, Марія ОлександрівнаДисертаційна робота присвячена синтезу на поверхні амінованого скла нових полімерних біологічно сумісних наношарів на основі декстрану та N метакрилоїльних похідних амінокислот в перспективі проведення контрольованої адсорбції певних білків та надання поверхні здатності стимулювати адгезію, ріст і проліферацію клітинних ліній. Процес формування полімерних наношарів проводили в декілька стадій. Спочатку поверхню скла модифікували аміносиланом АПТЕС і до утвореного амінованого моношару в подальшому прищеплювали пероксидовмісний ініціатор (ПІ) на основі піромелітової кислоти. Також проводили модифікацію амінованої поверхні діальдегідом декстраном, з подальшим прищепленням цього ПІ. Іммобілізований ПІ використовували для ініціювання прищеплювальної "від поверхні" радикальної полімеризації N-метакрилоїл-L-амінокислот для отримання пептидімітуючих полімерних щіток. У роботі висвітлено особливості перебігу реакції та оптимізовано умови її проведення. Сформовані таким чином полімерні наношари на основі декстрану та N-метакрилоїльних похідних амінокислот відкривають широкі перспективи для застосування такого дешевого матеріалу, як аміноване скло у біомедицині, наномедицині та клітинній біології. Диссертационная работа посвящена синтезу на поверхности аминированного стекла новых полимерных биологически совместимых нанослоев на основе декстрана и N-метакрилоильных производных аминокислот в перспективе проведения контролируемой адсорбции определенных белков и придания поверхности способности стимулировать адгезию, рост и пролиферацию клеточных линий. Процесс формирования полимерных нанослоев осуществляли в несколько стадий. Сначала поверхность стекла модифицировали аминосиланом АПТЕС и к образованному аминированному монослою в дальнейшем прививали пероксидсодержащий инициатор (ПИ) на основе пиромеллитовой кислоты. Также проводили модификацию аминированной поверхности диальдегидом декстрана, с последующей прививкой этого ПИ. Иммобилизованный ПИ использовали для инициирования привитой “от поверхности” радикальной полимеризации N метакрилоил-L-аминокислот для получения пептидимитирующих полимерних щеток. В работе освещены особенности прохождения реакции и оптимизированы условия ее проведения. Сконструированные таким образом полимерные нанослои на основе декстрана и N-метакрилоильных производных аминокислот открывают широкие перспективы для применения такого дешевого материала, как аминированное стекло в биомедицине, наномедицине и клеточной биологии. This thesis is devoted to synthesis at the aminated glass surface of novel polymeric biocompatible nanolayers based on dextran and N-methacryloyl derivatives of amino acids in prospect of controlled adsorption of specific proteins and imparting an ability to enhance adhesion, growth and proliferation of cell lines onto the modified surface. Formation of the polymer nanolayers has been realized in several stages. At first, the glass surface has been modified by aminosilane APTEC; and onto the aminated monolayer the peroxidecontaining initiator (PI) based on pyromellitic acid has been grafted. Otherwise aminated glass surface has been modified by dextran dialdehyde, followed by grafting of this PI. The immobilized PI has been used further for initiation of the "from the surface" graft polymerization of N-methacryloyl-L-amino acids for obtaining of the peptide imitating polymeric brushes. The reaction peculiarities as well as the optimal conditions for its proceeding are highlighted in this work. The nanolayers formed at the inexpensive aminated glass substrates via the elaborated method are expected to find wide application in biomedicine, nanomedinice and cell biology.Item Синтез та дослідження властивостей поліестерів на основі N-похідних глутамінової кислоти та полісахаридів(Національний університет "Львівська політехніка", 2017) Нагорняк, Михайло ІгоровичДисертаційна робота присвячена модифікації полісахаридів за реакцією Стегліха та створенню їхніх нових похідних з розгалуженою та просторово-структурованою будовою макроланцюга. Основна увага приділена опису особливостей взаємодії N-похідних глутамінової кислоти з декстраном та декстрином. Встановлено, що одержані продукти з розгалуженою та просторово-структурованою будовою макроланцюга здатні формувати водні самостабілізовані дисперсії та дисперсії мікрогідрогелів, дисперсність яких залежить від природи полісахариду та ступеню структурування. Показано, що утворені дисперсії володіють поверхнево-активними властивостями, є нетоксичними, здатні до зв’язування білків, солюбілізації олеофільних речовин та утворювати комплекси з іонами металів. Сукупність властивостей дозволяє використання одержаних продуктів в медичних та біомедичних цілях. Диссертация посвящена модификации полисахаридов за реакцией Стеглиха и созданию их новых производных с разветвленным и пространственно-структурированным строением макроцепи. В работе отражены особенности протекания данной реакции с ди- и полисахаридами. В основном внимание уделено описанию особенностей взаимодействия N-производных глутаминовой кислоты с декстраном и декстрином. Установлено, что полученные продукты с разветвленным и пространственно-структурированым строением макроцепи способны формировать водные самостабилизованные дисперсии и дисперсии микрогидрогелей, дисперсность которых зависит от природы полисахарида и степени структурирования. Показано, что полученные дисперсии обладают поверхностно-активными свойствами, являются нетоксичными и способны к связыванию белка плазмы крови. Описанная совокупность свойств позволяет использование полученных продуктов в медицинских и биомедицинских целях. Thesis is devoted to the modification of the polysaccharides by the Steglich reaction and to the creation of their new derivatives with branched and spatially-structured molecular chain. Іnvestigated the Steglich reaction with hydroxyl groups related to the saccharides. Based on the model synthesis is shown that secondary hydroxyl groups in glucopyranose fragment has the same reactivity of primary and secondary hydroxyl groups. Studied the efficiency of the reaction and shown that the main factor that defines it is the ratio of the reagents. The paper highlights the peculiarities of this reaction with di- and polysaccharides. The main attention is given to description of the interaction of N-derivatives of glutamic acid with dextran and dextrin. Established that received products with branched and spatially-structured molecular chain are able to form self-stabilized aqueous dispersions and dispersions of micro-hydrogels, dimension of which depends on the nature of saccharide and degree of structuring. Described the synthesis of N-polyoxyethylene derivatives of glutamic acid and their ability to participate in the reaction of polycondensation and structuring using Steglich reaction. Biochemical studies on living cells and physiological studies on animals (laboratory rats) shows that the resulting product can be successfully used as a polymer-based applications of micronutrients. It is shown that the formed dispersions have surface-active properties, are non-toxic and are able to bind proteins. The set of properties allows the use of obtained products in medical and biomedical application.