Browsing by Subject "flysch"
Now showing 1 - 4 of 4
- Results Per Page
- Sort Options
Item Pokuttia deep fault and its influence on tectonics and the oil- and gas-bearing of the south-eastern segment of the Carpathians(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-28) Шлапінський, В. Є.; Shlapinskyi, V.; Шлапинский, В. Е.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible minerals of the National Academy of Sciences of Ukraine; Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН УкраиныМетою дослідження є аналіз впливу Покутського глибинного розлому на тектоніку і нафтогазоносність південно-східної частини Українських Карпат. Методика. Полягає у детальному комплексному аналізі геолого-геофізичних матеріалів по цій ділянці. Результати. Вплив Покутського глибинного розлому на структуру флішу проявився у Бориславсько-Покутському покриві як серія розривних порушень північно-східної орієнтації на границі Гуцульського і Бойківського сегментів зі зміщенням структур на 10 км по горизонталі і до 1,5 км по вертикалі – лівосторонній скидо-зсув. У Скибовому покриві – це розмив передової його частини у Гуцульському сегменті. У Дуклянсько- Чорногорському покриві і Бітлянсько-Свидовецькому субпокриві – це сигмоїдальні вигини їх частин в зоні розлому з амплітудами горизонтальних зміщень до 10 км. У результаті Красношорська і Говерлянська одиниці сполучуються в єдиний субпокрив, а луски Бітлянсько-Свидовецького субпокриву в значній мірі перекриваються ним і Скупівським субпокривами. Внаслідок постпокривних вертикальних рухів у пліоцен-плейстоцені Гуцульський сегмент був піднесений. Найбільш інтенсивно здіймалася ділянка з Дуклянсько-Чорногорським покривом. З-під нього фрагментарно відслонюються структури Бітлянсько-Свидовецького субпокриву. На території Румунії їм структурно відповідають з півночі – луска з олістостромою Слон у нижньоверховинських відкладах олігоцену, а з півдня – тектонічні одиниці Тороклеж і Макла. Покутський розлом зміщує Передкарпатський регіональний мінімум (амплітуда бл. 10 км), а також Ужоцький глибинний розлом, з ознаками правостороннього зсуву. Не помітний вплив Покутського розлому на субмеридіональний Радехівсько-Вікторівський розлом. Місця перетину названих розломів, так звані вузли, за наявності пасток, є сприятливими зонами для концентрації вуглеводнів у промислових масштабах. У світлі нових даних про геологічну будову району підвищується перспективна оцінка виділених раніше структур у флішовому чохлі в районі Ворохти-Ясіні (Лазещинської, Ясінської, Стебнійської і Вороненківської), а також Семаківської і Гринявської, де отримані промислові припливи вуглеводнів. Це зауваження стосується і структур фундаменту Лопушнянської підзони Зовнішної зони Передкарпатського прогину під насувом Карпат. Наукова новизна. Вперше, з використанням нових геологічних даних, доведений вплив Покутського розлому у зоні його дії у формі лівостороннього скидо-зсуву на структури флішового чохла. Проведена структурна паралелізація Бітлянсько-Свидовецького субпокриву Кросненського покриву Українських Карпат з тектонічними одиницями Румунських Східних Карпат. Взаємодія цього розлому з Передкарпатським регіональним мінімумом і Ужоцьким глибинним розломом має характер правостороннього зсуву. Ділянки, пов’язані з цими дислокаціями, є перспективними, щодо пошуків скупчень вуглеводнів промислових масштабів. Практична значущість. У результаті проведеного дослідження внесені значні корективи стосовно геологічної будови південно-східної частини Українських Карпат. Це в комплексі з геохімічними показниками відкриває нові можливості для пошуків тут вуглеводнів.Item Геологічна еволюція Карпат у світлі терейнового аналізу(Національний університет “Львівська політехніка”, 2011) Гнилко, О. М.Запропонована модель геологічного розвитку Українських Карпат з точки зору терейнового аналізу та з врахуванням нових геологічних матеріалів, одержаних при геолого-картувальних роботах. Предложена модель геологического развития Украинских Карпат с точки зрения террейнового анализа и с учетом новых данных, полученных при геологическом картировании. The model of the geologic evolution of the Carpathians both in terms of the terrane analysis and in the light of the new data of the geologic mapping are represented.Item Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки(Видавництво Львівської політехніки, 2011) Гнилко, О. М.Розглянуто тектонічні одиниці Карпат з точки зору терейнового аналізу. Карпатський ороген складений трьома головними елементами: мікроконтинентальними терейнами, сутурами і флішово-моласовою акреційною призмою. У регіоні розташовані два основні терейни: північний АЛКАПА та південний Тисія-Дакія. Сутури (Примармароська, П’єнінська зона та ін.), які маркують давні океанічні басейни, обмежують ці терейни. Флішові Карпати інтерпретуються як крейдово-неогенова акреційна призма. Ріст призми був зумовлений альпійською субдукцією фундаменту Карпатського флішового басейну як під терейн АЛКАПА, так і під Тисію-Дакію. Рассмотрены тектонические единицы Карпат с точки зрения террейнового анализа. Карпатский ороген сложен тремя главными елементами: микроконтинентальными террейнами, сутурами и флишево-молассовой аккреционной призмой. В регионе размещены два основных террейна: северный АЛКАПА и южный Тисия-Дакия. Сутуры (Предмармарошская, Пьенинская зона и др.), маркирующие древние океанические бассейны, ограничивают эти террейны. Флишевые Карпаты интерпретируются как мелово-неогеновая аккреционная призма. Рост призмы был обусловлен альпийской субдукцией фундамента Карпатского флишевого бассейна как под террейн АЛКАПА, так и под Тисию-Дакию. The tectonic units of the Carpathians are considered in terms of the terrain analysis. Carpathathian orogen is build up of three main elements: microcontinental terrains, sutures and flysch-molasse accretionary prism. There are two main terrains: a northern ALCAPA and a southern Tisza-Dacia. Sutures (Fore-Marmarosh suture, Pieniny Klippen Belt and others), marking the ancient oceanic basins, bound these terrains. The Flysch Carpathians are regarded as the Cretaceous-Neogene accretionary prism. Growing the prism was caused by the Alpine subduction of the Carpathian Flysch basin basement beneath both the ALCAPA and Tisza-Dacia terrains.Item Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Стаття 2. Флішові Карпати – давня акреційна призма(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Гнилко, О. М.Розглянуто тектонічні одиниці Карпат з позицій терейнового аналізу. Покриви Флішових Карпат та Самбірська моласова одиниця інтерпретуються як давня акреційна призма. Ріст призми був зумовлений альпійською субдукцією фундаменту Карпатського флішового басейну під терейни АЛКАПА та Тисію-Дакію. У крейдово-палеогеновий час перед фронтом Тисії-Дакії формувалась Передмармароська флішова призма, а у форланді АЛКАПА–Пієнінсько-Магурська-Дуклянська призма. Ці дві крейдово-палеогенові внутрішні призми розділяються Стрийсько-Латорицькою зсувною зоною. В неогені об’єднані внутрішні призми нарощувались зовнішніми флішово-моласовими одиницями. Рассмотрены тектонические единицы Карпат с точки зрения террейнового анализа. Покровы Флишевых Карпат и Самборской молассовой единицы интерпретируются как древняя аккреционная призма. Рост призмы был обусловлен альпийской субдукцией фундамента Карпатского флишевого бассейна под террейны АЛКАПА и Тисию- Дакию. В мелпалеогеновое время перед фронтом Тисии-Дакии формировались Предмармарошская флишевая призма, а у форланда АЛКАПА–Пиенинско-Магурско-Дуклянская призма. Эти две мел- палеогеновые внутренние призмы разделены Стрыйско-Латорицкой сдвиговой зоной. В неогене объединенные внутренние призмы наращивались внешними флишево-молассовыми единицами. The tectonic units of the Carpathians are considered in terms of the terrane analysis. The Flysch Carpathian nappes and Samdir molasse unit are regarded as the ancient accretionary prism. Growing the prism was caused by the Alpine subduction of the Carpathian Flysch basin basement beneath both the ALCAPA and Tisza-Dacia terranes. At the Cretaceous-Paleogene time the Fore-Marmarosh flysch prism was formed in the front of Tisza-Dacia terrane and the Pieniny Klippen Belt–Monastyrets–Magura–Duclya wedge was builded in the forland of ALCAPA one. These two Cretaceous-Paleogene inner prisms are divided by the Struy-Latorytsa shear-zone. At the Neogene time amalgamated inner accretionary wedges incorporated the outer flysch-molasse units.