Browsing by Subject "528.482"
Now showing 1 - 5 of 5
- Results Per Page
- Sort Options
Item Analysis of vertical movements of the permanent GNSS station POLV on the base of satellite data and leveling(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Нестеренко, Світлана; Павлик, Володимир; Міщенко, Роман; Nesterenko, Svitlana; Pavlyk, Volodymyr; Mishchenko, Roman; Національний університет “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”; Полтавська гравіметрична обсерваторія Інституту геофізики імені С. І. Субботіна НАН України; National University “Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic”; Poltava Gravimetric Observatory of S. I. Subbotin Institute of Geophysics of the National Academy of Sciences of UkraineМетою роботи є аналіз результатів дослідження динаміки вертикальних рухів перманентної станції системи позиціонування ГНСС “Полтава” (ідентифікатор POLV). Методика. На території Полтавської гравіметричної обсерваторії розбитий геодинамічний полігон. Він включає репери з відомими показниками стійкості, які закладені на різній глибині. На репері А1, який відзначається високою стійкістю впродовж 30 років спостережень, встановлено точний нівелір Н–05. ГНСС-станція, вертикальні рухи якої досліджувалися, розташована на спеціально збудованому постаменті на внутрішній капітальній стіні лабораторного корпусу Полтавської гравіметричної обсерваторії Інституту геофізики імені С. І. Субботіна НАН України. Динаміку руху базової станції спостерігали за марками, закладеними на краях західної та східної сторін лабораторного корпусу. Для оцінки й порівняння отриманих результатів виконана обробка супутникових даних методом апроксимації поліноміального згладжування третього ступеню. За результатами періодичного геометричного нівелювання встановлено, що за період 2004–2019 рр. повільні вертикальні рухи марок становили 1,03–1,11 мм з середньорічною швидкістю підняття 0,065–0,07 мм/рік. Сезонні вертикальні рухи перманентної ГНСС-станції POLV – в межах 2 мм/рік, водночас у першому півріччі спостерігається підняття пункту, а в другому – його опускання. Виділено складові, що можуть впливати на вертикальні рухи ГНСС-станції, яка встановлена на інженерну споруду. Порівняння результатів наземними і супутниковими спостереженнями здійснено за періоди 2004–2005 рр. і 2018–2019 рр. На основі виконаних спостережень та моделювання складова вертикальних коливань приймальної антени, отримана у період 2004–2005 рр. і наземними, і супутниковими методами, не перевищувала 2 мм; у період 2018–2019 рр. аналіз супутникових даних показав збільшення коливань до 7 мм, це можна пояснити високим розкидом супутникових вимірювань. Наукова новизна та практична значущість полягають у виявленій стабільності амплітуди вертикальних рухів ГНСС-станції “Полтава” (ідентифікатор POLV), що підтверджено наземним методом геометричного нівелювання і аналізом часових рядів супутникових спостережень. Виконані дослідження підтверджують вплив різних чинників на стійкість приймальних антен.Item Establishment of the automated system of geodetic monitoring for structures of Tereble-Ritska HPP(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Третяк, Корнилій; Заяць, Олександр; Глотов, Володимир; Наводич, Михайло; Брусак, Іван; Tretyak, Kornyliy; Zayats, Olexandr; Hlotov, Volodymyr; Navodych, Mykhailo; Brusak, Ivan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті показані аспекти історичного розвитку моніторингу Теребле-Ріцької ГЕС, які спричинили необхідність переходу до автоматизованої системи геодезичного моніторингу (АСГМ) деформацій напірного трубопроводу та інших споруд ГЕС. З 2018 року систему автоматизували та розширили її інструментальну частину. Так, станом на 2022 рік інструментальна частина АСГМ включає в себе три основні компоненти, а саме: лінійно-кутові виміри з визначенням метеорологічних параметрів, супутникові ГНСС-вимірювання, п’єзометричні вимірювання. У цій статті з метою моніторингу деформацій показані результати роботи АСГМ. Також наведені переваги застосування АСГМ у порівнянніз класичними вимірюваннями, які перш за все дають можливість постійного визначення координат в режимі реального часу з підвищенням точності виявлення просторових деформацій до рівня 2 мм (по горизонталі) і 3 мм (по висоті) на площі 2 км2. Також передбачена можливість інформувати служби технічного обслуговування об'єкта моніторингу, коли отримана деформація перевищує встановлені пороги. За результатами часових серій лінійно-кутових вимірювань можна стверджувати, що напірний трубопровід зазнає сезонних зміщень, які проявляються у горизонтальному зміщенні опор в сторону будівлі ГЕС з зимового до літнього періоду, і навпаки, зміщуються в сторону водосховища з літнього періоду до зимового. На сьогодні для сукупного аналізу лінійно-кутових вимірів з визначенням метеорологічних параметрів, ГНСС-вимірювань та п’єзометричних вимірювань даних недостатньо. З накопиченням масиву даних важливим буде встановити взаємозв’язки між цими параметрами.Item Impact of non-tidal atmospheric loading on civil engineering structures(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-23) Третяк, Корнилій; Брусак, Іван; Бубняк, Ігор; Заблоцький, Федір; Tretyak, Kornyliy; Brusak, Ivan; Bubniak, Ihor; Zablotskyi, Fedir; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано висотний зсув ГНСС-пунктів великого інженерного об’єкта, спричинений неп- рипливним атмосферним навантаженням (NTAL). Об’єкти дослідження – Дністровська ГЕС-1 та її ГНСС-мережа моніторингу. Вихідними даними є RINEX-файли 14 ГНСС станцій Дністровської ГЕС-1 і вісім перманентних ГНСС-станцій у радіусі 100 км, модель NTAL, завантажена із репозиторію Німецького дослідницького центру геонаук GFZ за 2019–2021 рр., та матеріали щодо геологічної будови об’єкта. Методика передбачає порівняння та аналіз висотної складової часових рядів ГНСС з модель- ними значеннями NTAL й інтерпретацію їх геодинамічних зміщень, враховуючи аналіз їх геологічного розташування. У результаті встановлено, що пункти мережі Дністровської ГЕС-1 зазнають менших змін висоти, ніж перманентні ГНСС-станції у радіусі 100 км. Це відповідає різниці потужностей та щільності гірських порід під відповідними пунктами, тому вони зазнають різних пружних деформацій під впливом однакового навантаження NTAL. Окрім цього, виявлено різну динаміку зміщень пунктів на греблі та на берегах річки, що призводить до тріщин та деформацій у зоні контакту гребля – берег. Під час ано- мального впливу NTAL висоти навіть близько розташованих пунктів можуть змінитися, якщо геологічна будова під ними різна. У роботі показано, що для великих інженерних об’єктів варто застосовувати спеціальні моделі та поправки у високоточні інженерно-геодезичні виміри для урахування NTAL.Item Research of seasonal deformations of the Dnipro HPP dam according to GNSS measurements(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-23) Третяк, Корнилій; Паляниця, Богдан; Tretyak, Kornyliy; Palianytsia, Bogdan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета. Виявити залежність між сезонною зміною температури і вертикальними та горизонтальними зміщеннями контрольних ГНСС пунктів на основі даних, отриманих автоматизованою системою моніторингу греблі Дніпровської ГЕС у період з 2016 по 2020 роки. Вихідні дані. Для досліджень використовувалися дані цілодобових ГНСС вимірів, отриманих на 16 пунктах греблі Дніпровської ГЕС у період з середини 2016 до середини 2020 року. Методика. Часові ряди ГНСС вимірів, попередньо опрацьованих системою GeoMoS, проаналізовані спеціально розробленим програмним продуктом на предмет визначення параметрів сезонних зміщень та їх взаємозв’язку із сезонними змінами температури повітря. Результати. На основі досліджень встановлено, що на циклічність деформацій дамби визначальним є вплив температури довкілля. Це стосується як горизонтальних, так і вертикальних зміщень, але при умові відсутності суттєвих змін рівня води у верхньому водосховищі. Значення екстремальних зміщень зростають ближче до середини греблі і спадають на краях. Така тенденція простежується щорічно. За даними трирічного ГНСС моніторингу греблі амплітуда піврічних горизонтальних коливань контрольних пунктів відносно осі греблі є в межах 15–18 мм. Практично усі вектори горизонтальних зміщень мають перпендикулярне розташування до осі дугоподібної греблі. У першій половині року вектори горизонтальних зміщень спрямовані на розширення греблі, а у другій половині року – на стиснення греблі. У зимовий та літній період горизонтальні зміщення хвилеподібно зростають від правого краю греблі до її лівого краю. Встановлено, що практично кожного року екстремальні відхилення, як горизонтальні так і вертикальні, відбуваються у лютому та серпні місяці. Екстремуми температури наступають швидше, ніж екстремальні зміщення ГНСС станцій. Для греблі Дніпровської ГЕС горизонтальні екстремальні зміщення в середньому відстають на 37 діб, а вертикальні – на 32 доби від екстремальних температур. Очевидно температурні деформації греблі пов’язані з температурою бетонних конструкцій, яка змінюється з певним запізненням відносно температури повітря. Величини екстремальних зміщень і епохи їх прояву залежать від конструкції греблі і її технічних параметрів. Для кожної греблі ці екстремальні зміщення і епохи їх прояву будуть різними. Відповідно моніторинг цих зміщень і їхніх змін у часі є одним із критеріїв оцінки загального стану греблі. Наукова новизна та практична значущість. Виявлені у результаті проведених досліджень закономірності зв’язку між зміною температури та зміщеннями ГНСС пунктів можуть бути використані для подальших досліджень з опрацювання та аналізу даних моніторингу гідротехнічних споруд.Item Обґрунтування системи геодезичного моніторингу із використанням рейки змінної довжини(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Наливайко, Тар.; Наливайко, Тет.; Казаченко, Д.; Nalivayko, Tar.; Nalivayko, Tet.; Kazachenko, D.; Харківський національний університет будівництва та архітектури; Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва; Kharkiv National University of Construction and Architecture; Kharkiv National Agrarian University V. V. DokuchaevaМета: удосконалення прийнятих геодезичних рішень щодо програми геодезичного моніторингу багатоповерхових будівель складної конструкції з урахуванням умов підвищеної небезпеки будівельного майданчика. Методика: виконання геодезичних спостережень за осіданням багатоповерхової споруди за умови сумісного використання інварної рейки та рейки змінної довжини за програмою нівелювання І класу. Порівняльні спостереження за зміщенням споруди із використанням високоточного оптичного теодоліта та електронного тахеометра. Результати. Удосконалені методи та геодезичне приладдя із визначення планово-висотних деформацій будинків, що зводяться у складних геологічних умовах. Наукова новизна. Здійснено пошук та збирання вихідної інформації, аналіз нормативної документації із організації геодезичного моніторингу деформації інженерних споруд. Проаналізовано методи визначення деформацій інженерних споруд. Доведено переваги геодезичних спостережень І класу за допомогою точних оптичних геодезичних приладів над іншими методами. В польових умовах виконано порівняльні дослідження точності сучасного електронного тахеометра та високоточного оптичного теодоліта. Визначено планову та висотну динаміку деформаційних процесів будівельних конструкцій протягом періоду будівництва та на початковому етапі експлуатації. Виконано порівняльний аналіз результатів визначення осідань пальового поля методами навантаження паль гідравлічними домкратами та навантаження від фактичної маси надземної частини будинку. Встановлено, що найбільші деформації споруди відбуваються на початковому етапі будівництва та поступово загасають після його закінчення. Виконано розрахунок точності геодезичних робіт із сумісним використанням традиційних інварних рейок та рейок нової конструкції. Практична цінність. Організація і проведення геодезичних робіт зі спостереження за деформаційними процесами багатоповерхових споруд за розробленою технологією прецизійного нівелювання сприяють своєчасному встановленню гранично допустимих величин деформацій, запобіганнюризикам для дотримання техніки безпеки житлових комплексів у складних геологічних умовах. Розроблено нову конструкцію нівелірної рейки та методику нівелювання із одночасним використанням стандартної інварної рейки та рейки, яку запропонували автори. Удосконалено методику лінійно-кутових вимірювань для спостереження за плановими деформаціями будинків.