Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Журналістські науки. – 2019. – Випуск 3
Permanent URI for this collection
Вісник Національного університету «Львівська політехніка»
У збірнику наукових праць опубліковано статті, які розкривають такі тематичні напрями: теорія, історія традиційних і новітніх ЗМІ, журналістика та соціальні комунікації, правові, етичні норми журналістики, мова і ЗМІ. Для науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, журналістів, працівників засобів масової комунікації, студентів спеціальності «Журналістика».
Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Журналістські науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка» ; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – Випуск 3. – 172 с. : іл.
Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Журналістські наукиЗміст
1 | |
3 | |
11 | |
15 | |
22 | |
29 | |
37 | |
43 | |
53 | |
58 | |
64 | |
69 | |
76 | |
81 | |
87 | |
95 | |
99 | |
110 | |
122 | |
129 | |
136 | |
142 | |
149 | |
155 | |
160 | |
170 |
Content
1 | |
3 | |
11 | |
15 | |
22 | |
29 | |
37 | |
43 | |
53 | |
58 | |
64 | |
69 | |
76 | |
81 | |
87 | |
95 | |
99 | |
110 | |
122 | |
129 | |
136 | |
142 | |
149 | |
155 | |
160 | |
170 |
Browse
Browsing Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Журналістські науки. – 2019. – Випуск 3 by Title
Results Per Page
Sort Options
Item Manipulating the brexit issue in the english-written media(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Сушко, Сергій; Sushko, Serhii; Приватне акціонерне товариство “ВНЗ МАУП”; Private Joint-Stock Company “Higher Education Institution “Interregional Academy of Personnel Management”Розглянуто провідні форми висвітлення у британських ЗМІ найгострішої проблеми Об’єднаного Королівства – виходу країни з Європейського Союзу, процесу, який отримав назву Brexit (“Британський вихід”). Різнобічність висвітлення Брекзиту виявляється у формах виваженого журналістського та академічного аналізу причин та обставин цього суспільно-політичного явища, демостративно заангажованого однобічного підходу з використанням зневажливо-образливого дискурсу і тону, що значною мірою характерно для британських таблоїдів, журналістського розслідування утаємничених засобів втручання у доленосний референдум країни у 2016 р., газетних та журнальних колонок, спрямованих виключно на Брекзит та закріплених за відомими огдядачами, блогів, сенсаційно-конспірологічних матеріалів, яким бракує доказової бази, інтерв’ю, публічних виступів, доповідей на конференціях. До результатів дослідження належить виокремлення зазначених форм та визначення особливостей і наявності або відсутності ознак маніпулятивності в окремих публікаціях, вибраних для аналізу; встановлення культурно та історично маркованої стратифікації друкованих видань британських ЗМІ; виокремлення вагомого шару антиманіпулятивних публікацій та внеску окремих журналістів-розслідувачів у справу забезпечення демократичного суспільного вибору; аналіз серії публікацій в авторських брекзит-колонках газети Guardian; окреслення формату публікацій окремих видань, зокрема суттєвої ролі заголовків на першій сторінці друкованих видань (за матеріалами огляду академічного дискурсу).Item Memes as markers of fakes and propaganda topics in media representations of the russian-ukrainian conflict(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Павлюк, Людмила; Pavlyuk, Lyudmyla; Львівський національний університет імені Івана Франка; Ivan Franko National University of LvivДосліджено меми як експресивний риторичний ресурс у мас-медійних репрезентаціях російсько-української гібридної війни. Об’єктом розгляду є гасла й мікроцитати із дискурсу російської пропаганди, що слугують для легітимації зовнішньої агресії та окупаційної політики РФ. Віддзеркалені в українському контрдискурсі як інтертекстуальний матеріал, вони використовуються у функції критичних мішеней-референцій для деконструкції фейків та знешкодження маніпулятивних програм. Загалом мережі меметичних знаків підпорядковані завданням символічної ідентифікації сторін конфлікту та їхніх завдань. Тематичні групи мемів, виокремлені на основі фрейму – сценарію воєнного протистояння, відтворюють сенси головних “битв за значення” та ключових наративів російсько-української інформаційної війни. Меметичні маркери дають змогу проаналізувати такі основні стратегії російської пропаганди, як виправдання агресії через апеляцію до історичних міфів, фальсифікація сенсу конфлікту та програм захисту суверенітету України, приховування фактів про реальних виконавців агресії та походження озброєнь, поширення формул загрози та залякування потенційних партнерів. У контекстах контрдискурсу українських медіа фрагменти мовлення ідеологічного й воєнного супротивника не можуть бути подані інакше, аніж у супроводі фігуральних та фактологічних засобів заперечення й викриття. Викривальні стратегії українських авторів у стосунку до пропагандистських формул ґрунтуються на залученні фактичної інформації, зокрема особистих історій свідків подій, даних розслідувань, статистичного матеріалу та документів. Контрфрейми, тобто інтерпретативні межі української мас-медійної аналітики, працюють на те, щоб обґрунтовано заперечити первинний зміст пропагандистського “джерела”.Item Structure of news messages as a tool of communication(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Дворянин, Парасковія; Dvorianyn, Paraskoviia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityОкреслено структуру новинних повідомлень, описано способи оприлюднення новин, які виробила журналістська практика. Оскільки засоби масової комунікації не можуть хаотично подавати ту інформацію, на яку є попит, а повинні передбачати вплив цієї інформації на суспільство, у нашому дослідженні порівняємо особливості жорстких (важких) і м’яких (легких) новин. Тепер потрібно подолати стереотипи, якими послуговується журналіст, адже це призводить до спрощення засобів масової інформації. Регіональні ЗМІ зазвичай пропонують ті самі теми, аналогічних дійових осіб. Система комунікації залишається незмінною і передбачуваною. Науковці, яких цитуємо в дослідженні, пропонують належно виходити за межі звичного і шукати зворотний зв’язок, що дасть можливість диференціювати їх від інших. Для досягнення ефективної комунікації з аудиторією у цій статті пропонуємо журналістам глибше розуміння відповідей на запитання під час підготовки новинних повідомлень. Оскільки новина є актуальною інформацією про факти, події, явища соціальної значущості, вона повинна відповідати певним вимогам. Факти набувають значення, коли їх поміщають у структуру або сюжетну лінію, що упорядковує їх, вибираючи один та ігноруючи інші. Новинні повідомлення на регіональних телеканалах не завжди, точніше часто, не відповідають виробленим і сформульованим стандартам. У дослідженні окреслено, осмислено метод підготовки новинного повідомлення. За результатами наукового осмислення теорії телевізійної комунікації та аналізу новинного контенту рекомендовано оптимальну структуру новинних повідомлень. Основними сегментами цієї структури є абсолютні, національні, громадянські, сімейні, особисті цінності й розроблена нами структура соціогуманістичних потреб телеглядачів.Item The influence of advertisements in ukrainian media on the behavior of readers(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Кіца, Мар’яна; Kitsa, Mariana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityОбґрунтовано доцільність трактування реклами як явища, що впливає на поведінку читачів. Проаналізовано основні особливості неякісного рекламного тексту та зроблено спробу виділити основні критерії патогенності рекламного тексту в українській пресі. Завдання дослідження – розглянути напрацювання українських дослідників щодо негативного впливу реклами на аудиторію, здійснити короткий огляд українського законодавства у сфері реклами відповідно до законодавчої бази та теоретичних і практичних принципів. Розглянуто рекламні засоби, використовувані для створення оманливої реклами. У статті також проаналізовано сучасні тенденції впливу преси на читацьку аудиторію, а також рекламу в друкованих виданнях і її характеристики. Обґрунтовано ставлення читачів газети до реклами на підставі результатів соціологічного опитування. Одним із найпопулярніших заборонених видів реклами в українських медіа, зокрема в газетах, є прихована реклама. Вона має кілька переваг для видавців. По-перше, не потребує сплати відповідних податків. По-друге, не займає тієї газетної площі, яка виділена для реклами. По-третє, сприймається читачами як журналістський матеріал. Тобто газети заробляють тіньові кошти, тим самим обманюючи читачів щодо призначення та справжньої мети матеріалу з прихованою рекламою. Найгірша ситуація з прихованою політичною рекламою, адже, діючи на підсвідомість читачів, вона спрямовує їх на неправильний чи не до кінця усвідомлений вибір. Для того, щоб викорінити явище низькоякісної, недобросовісної реклами в українських медіа, потрібно запровадити суворий контроль за дотриманням українського законодавства у цій сфері, чітко визначити контролювальні органи, а також сферу відповідальності кожного із суб’єктів рекламного процесу за вчинені порушення. Також варто запровадити контроль за поширенням комерційного контенту у ЗМІ на усіх рівнях – від самоконтролю, редакційної етики, контролю громадських організацій і до державного контролю.Item The origin and development of media for children in Ukraine(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Іваницька, Божена; Казімова, Юліана; Ivanytska, Bozhena; Kazimova, Juliana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityНа теренах української преси вирізняється понад 70 видів дитячих журналів та газет. Сьогодні вони здатні задовольнити навіть найвибагливіших читачів. Така преса найяскравіше і по-особливому реагує на події, що відбуваються у соціумі, завжди була і залишається одним із основних комунікативних каналів, за допомогою яких до дитини надходить інформація різного змісту та форми. Не є винятком і телепередачі, які з часом згуртувалися у повноцінні телеканали для дітей. Сучасні діти не залишаються байдужими до суспільних подій і очікують відповіді на свої запитання саме від улюблених журналів, газет та телеканалів. Саме вони замінюють дітям книжки, батьків у вільний час, навчають і виховують, тобто з їхньою допомогою дитина формує власний світогляд, побудований на інформації, яку вона поглинає. Тому дуже важливим є дослідження та вивчення актуальних проблем ТБ, журналів та газет, призначених для дитячої аудиторії. Нині преса та телеканали для дітей майоріють картинками та іграми, через що втрачається та послаблюється пізнавальна функція видань, а це нині є важливою темою для дослідження. Мета статті – дослідити особливості підготовки журналів, газет та телепередач для дітей, окреслити напрями вдосконалення журналістської майстерності для підготовки медіа-продукції та її успішної реалізації, виявити недоліки та запропонувати способи їх виправлення.Item The role of journalists in informing society about extraordinary events(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Іваницька, Божена; Ониськів, Ігор; Ivanytska, Bozhena; Onyskiv, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗадовольняючи потребу суспільства в інформації, ЗМІ автоматично бере на себе відповідальність за етичні норми всіх опублікованих матеріалів. Серед екстремальних умов діяльності журналіста окремим видом можна назвати надзвичайні ситуації. Питання їх висвітлення не менш важливе, адже стихійні лиха, техногенні катастрофи та й менш масштабні надзвичайні ситуації впливають на життя суспільства. Згідно з результатами дослідження Української академії преси “Моніторинг політичних новин” за участю працівників Інституту соціології Національної академії наук України, у червні 2018 р. найбільше уваги в українському телевізійному просторі приділяли власне цій тематиці – близько 18 %. Такі трагедії забирають життя сотень та навіть тисяч людей, позбавляють їх помешкання та комфортного життя, змушують шукати притулку. Часто різні події, катастрофи потребують швидкого реагування та інформування суспільства, для якого це може бути важливим. Журналістам, які працюють в таких екстремальних умовах, необхідно докласти всіх зусиль не тільки для повідомлення про катастрофу, а й для професійного викладення важливих вказівок, щоб запобігти трагічним наслідкам. Саме завдяки екстремальним журналістам ми можемо швидко зреагувати й убезпечити себе. Екстремальна журналістика – це першоджерело новин, з якого світ дізнається про останні надзвичайні події та трагедії. Роль журналіста полягає в оперативному збиранні інформації про подію, яка трапилась, і швидкому передаванні цієї інформації в суспільство. Екстремальна ситуація, як і робота на війні, вимагає максимального зосередження на події, об’єктивності та достовірності. Адже журналіст теж людина, якій притаманні емоції, та, попри них, він повинен залишитись об’єктивним у своїх публікаціях. Саме тому екстремальним журналістам більше довіряють, бо вони були в місці надзвичайної події та бачили все на свої очі, тож можуть точно констатувати факт і всі деталі трагедії.Item Атрибутивна сполучуваність концепту гідність в українському інтернет-дискурсі(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Дацишин, Христина; Datsychyn, Khrystyna; Львівський національний університет імені Івана ФранкаРозглянуто актуальну тему відображення у сучасному інтернет-дискурсі одного з морально-етичних концептів – концепту ГІДНІСТЬ. Зосереджено увагу на впливогенному потенціалі медіа і здатності медіа-дискурсу формувати ментальні концепти мовної картини світу реципієнтів. Часова детермінованість медіа- комунікації визначає можливість фіксувати особливості вербального наповнення концептів у конкретному часовому проміжку і внаслідок цього здійснювати діахронічний компаративний аналіз. Виявлено атрибутивну сполучуваність концепту ГІДНІСТЬ і визначено різновиди гідності залежно від обсягу і змісту, вкладеного в поняття (буттєва, моральна та суспільна гідність), а також від групи суб’єктів, яким притаманна гідність як морально-етична цінність. Виокремлено такі різновиди гідності: гідність людини як самодостатньої цінності; гідність людини як представника певної групи, яка, з погляду мовця, в Україні не має змоги сповна реалізувати свої права; гідність людини як представника нації; гідність нації та держави; гідність конкретної особи; гідність праці як однієї зі сфер людського життя. Фрагменти дискурсу, у яких йдеться про гідність одіозних в українському політичному середовищі особистостей, демонструють зіставлення одночасно двох трактувань гідності – буттєвого (з акцентом на правовому контексті) та морального; атрибутивне словосполучення з назвами таких осіб має ознаки оксиморону. Різновид гідності, пов’язаний із суб’єктом – представником групи, права якої, на думку мовця, потенційно не можуть бути повною мірою реалізовані, виявляє невідповідність між буттєвим трактуванням гідності та її правовим втіленням.Item Багатотемний вектор термінологічних досліджень професора Олександри Сербенської(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Кузнецова, Олена; Kuznetsova, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”Викладено результати дослідження тематики україномовних термінів, зафіксовані у численних статтях, книгах, доповідях на науково-практичних конференціях з 1958 р. до 2018 р. відомого представника української школи термінознавства, дійсного члена Наукового товариства імені Тараса Шевченка, професора Львівського національного університету імені Івана Франка, Заслуженого професора Львівського національного університету імені Івана Франка, академіка Академії наук вищої освіти України Олександри Антонівни Сербенської. Виявлено, що до термінологічного поля досліджень відомого не тільки в Україні українського лінгвіста О. Сербенської належать теми з: історичного, загального, функціонального термінознавства, української термінографії. розділи теоретичної, практичної термінології української мови, порівняльне термінознавство, галузеві сфери термінознавства: термінологія юриспруденції, комунікативістики, пресознавства, масмедій, політології, франкознавства, творів Івана Франка. Проаналізовано тематику відібраних публікацій термінологічного спрямування за розділами термінознавства у статтях О. Сербенської. Виокремлено найбільш представлені тематичні групи досліджень у теоретичному й практичному термінознавстві, простежено поповнення їх новими сучасними галузями термінознавства. Проаналізовано наукові статті, опубліковані доповіді на конференціях із суспільних сфер: правничої, науково-технічної, мовознавчої, перекладацької, мас-медійної, комунікативної, комп’ютерно-інформаційної та інших. Доведено, що професор О. Сербенська є не лише дослідником юридичних термінів, тематика її термінознавчих досліджень сфокусована на прикладному термінознавстві за науковими, технічними й суспільними сферами. Виявлено, що термінологічні дослідження професора О. Сербенської можна поділити за тематикою на кілька груп, у яких розглянуто україномовні терміни: 1) однієї терміносистеми; 2) у зіставному аспекті слов’янських мов; 3) у працях Івана Франка; 4) в окремих розділах термінознавства; 5) у співвідношеннях національного й інтернаціонального.Item Зміст до “Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Журналістські науки(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26)Item Класифікація журналістських блогів(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Мудра, Ірина; Mudra, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”Блоги – поширене явище на терені інтернету, вони є не лише на спеціальних платформах, на сторінках інтернет-ЗМІ, але й у соціальних мережах. Спочатку блоги з’явилися в інтернеті на спеціальних блогових платформах, згодом інтернет-ЗМІ започаткували блоги на своїх сторінках. Блоги популярні серед читачів, вони розширюють аудиторію мас-медіа в інтернеті, а також збільшують трафік. Коли з’явилися та стали популярними соціальні мережі, багато блогерів перейшли до нових видів медіа. Значний сегмент української блогосфери становлять журналістські блоги. Багато журналістів є блогерами, адже це дає їм можливість висловити свою суб’єктивну думку. Ці блоги вирізняються серед інших не лише тим, що їх автори є журналістами, а й тим, що опублікований текст блогера відповідає основним принципам журналістики: оперативність, професійність, об’єктивність, баланс думок, професійний підхід до написання матеріалу тощо. Але, незважаючи на професійний підхід до висвітлення теми, вони все одно суб’єктивні й чітко висвітлюють позицію автора. Тому варто відразу наголосити, що блоги, навіть журналістські, – це не журналістика. Журналістські блоги є не лише у соціальних мережах, а й на сторінках інтернет-ЗМІ та на блогових платформах. Популярні блоги журналістів мають велику аудиторію та доволі популярні, їх популярність зумовлена, насамперед, свободою слова, інтерактивністю та конвергентністю медіа в інтернеті, оскільки часто автор блогу є збирачем інформації, дописувачем та редактором – матеріал публікується в оригінальному вигляді, без правок редакторів та з можливістю справді висловити те, що на думці, а також дає можливість автору відстежити реакцію читачів, відповідати на їхні коментарі та бути відкритим для нової інформації. У цій публікації наведемо класифікацію журналістських блогів, яку сформували на основі дослідження блогів, автори яких журналісти, з’ясуємо перспективи їх розвитку та їх специфіку.Item Контроверсійні теми як різновид конфлікту в науковій журналістиці(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Гарматій, Ольга; Harmatiy, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”Відображення наукової контроверсійності розглядається як специфіка наукової журналістики. Авторка вважає контроверсійність тематики медіа-текстів про науку одним із важливих шляхів реалізації конфліктності у журналістських матеріалах. Ефективне подання наукової контроверсійної інформації в ЗМІ є резервом та інструментом розвитку і підтримки інтересу до науки, популяризації наукових знань серед широкого загалу, підвищення наукової медіа-грамотності. Основна мета журналістських матеріалів на контроверсійні наукові теми – спонукати до широкого обговорення таких тем, викликати до них суспільний інтерес, підвищити загальну наукову грамотність. Об’єктивно подані засобами масової інформації наукові дискусії та суперечки дають змогу повно і яскраво передати динаміку розвитку науки і суспільства, їхній взаємозв’язок. І, навпаки, неуважність ЗМІ до таких суперечностей, невміння їх осмислити призводять до зниження аналітичного та інформаційного рівнів журналістських матеріалів. Звернення медіа до контроверсійних тем неминуче позначається на змісті журналістських творів. Для того, щоб підтримувати інтерес до наукових знань, журналісти спілкуються із аудиторією, відтворюючи суперечки, дискусії, конфлікти у такій складній сфері, як наука. Журналістському поданню наукових контроверсійних тем притаманне встановлення змістових домінант, пошук і увиразнення смислового центра дискусії. Крім цього, контроверсійність, відтворена у ЗМІ, набуває смислового розширення. Реальна наукова дискусія використовується у журналістських текстах як точка відліку авторського повідомлення, розглядається як первинна, що нанизує на себе похідні суперечності. У результаті у поле зору медіа потрапляє широке коло взаємостосунків науки з іншими сферами – політикою, культурою, релігією, мораллю тощо.Item Лексична креативність як вияв майстерності журналіста(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Конюхова, Любов; Konyukhova, Lyubov; Львівський національний університет імені Івана ФранкаРозглянуто креативні підходи сучасних журналістів до розв’язання питання про грамотне впровадження до мови засобів масової інформації власне української лексики. Зазначено, що під впливом російської мови усталилися певні лексичні одиниці, структура яких не відповідає українським нормам творення слів. На конкретних прикладах продемонстровано, як сучасні журналісти застосовують такі норми творення лексичних одиниць, які властиві українській мові. У статті проаналізовано журналістський текст з погляду лексичної креативності журналіста. Вказано, що ознаки лексичної креативності – влучні слова та економія мовних засобів. Акцентовано на тому, що основним способом компресії є професійне використання словотвірних ресурсів. Зазначено, що вміння правильно дібрати містке слово є важливою рисою журналістської майстерності. Проаналізовано мас-медійні тексти з погляду уживання не лише повнозначних, а й службових слів. Наведено приклади, які доводять, що сьогодні журналісти активізують прийменники, сполучники, частки, які донедавна рідко використовувалися, бо були замінені скалькованими з російської мови структурами. Особливу увагу звернуто на нормативність уживання темпоральних, логічних та просторових прийменників і підкреслено, що прийменники мають певні відтінки значень і тому журналісти повинні ретельно добирати їх у кожній мовній ситуації. Це дослідження доводить, що новітня журналістика, намагаючись захопити увагу споживача, передбачає добір ефективних способів інформування. Чіткість, ефективність і привабливість є ознаками сучасного стилю мас-медіа. Дослідження також засвідчує, що журналіст може активно сприяти лінгвістичній кодифікації української мови.Item Мовностилістичні помилки ведучих українських телеканалів(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Білограць, Христина; Нечипір, Ангеліна; Bilohrats, Khrystyna; Nechypir, Angelina; Національний університет “Львівська політехніка”У наш час телебачення стало невід’ємною частиною повсякденного життя. Саме тому мовлення, яке звучить з екрана, можна називати зразком повсякденного мовленнєвого спілкування. У лексиці руйнуються відокремлення між різними категоріями слів. Вагомо змінилася структура тексту, ведучі не ставлять собі певні обмеження. В своєму мовленні працівники телеканалів використовують просторіччя, жаргонізми, та і загалом притаманну певним соціальним групам лексику, які колись вважали недопустимим вживати в ефірі. Під час дослідження проблем мовлення на телебаченні для аналізу було вибрано найпопулярніші телеканали: “1+1”, “СТБ”, “Інтер” на прикладі випусків новин “ТСН”, “Вікна-новини” та “Новини” на предмет грамотності, дотримання норм і правил української мови. Більшість помилок типові. Здебільшого відчувається, що в повсякденні диктори користуються російською мовою, а тому дуже часто помиляються, висловлюючись українською. Відтак ми виокремили найпоширеніші групи помилок ведучих аналізованих каналів, найтиповіші з них фонетичні та граматичні. Не володіючи вільно українською мовою, телеведучі й запрошені гості на передачі вдаються до калькування, творять штучні терміни, замінюючи такими принагідними саморобками давно усталені в нормативній українській мові відповідники. Працівники телеканалів “1+1” та “Інтера” демонструють з екрана недостатнє знання української лексики, їм бракує українських слів, і вони замінюють їх звичними для них російськими. Незнання українських фразеологізмів і сталих словосполучень також є однією з проблем для українських телеведучих. Оскільки телебачення транслює у широкі маси не лише ідеї, але й культуру мови, то серйозні вимоги ставлять і до мовлення ведучих на телеканалах, і до правильності вимови. Не можна забувати, що до мовлення на телебаченні глядачі ставляться як до взірця, еталона.Item Нові методи збуту ЗМІ в Інтернеті(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Мудра, Ірина; Кухарська, Олександра; Mudra, Iryna; Kukharska, Oleksandra; Національний університет “Львівська політехніка”У час гострої конкуренції на медіа-ринку інтернет-ЗМІ кожна редакція онлайнового медіа постійно шукає найкращий метод збуту свого інформаційного товару. Перед кожним редактором інтернет-ЗМІ постає питання: як найшвидше і найкраще доставити публікацію до аудиторії та спонукати прочитати, пристосовуючись до потреб кожного читача. Інструментів для просування медіа-продукту в інтернеті багато і щороку вони вдосконалюються і змінюються, а також з’являються нові. Адже інтернет та мережеві ЗМІ постійно розвива- ються, тому загальнотеоретичні аспекти функціонування медіа-сектору журналістики залишаються на стадії формування і вивчення. Але наукових праць, які б їх описували і розповідали, як використовувати, доволі мало, незважаючи на потребу в такій інформації. У статті подано інноваційні методи збуту сучасних українських інтернет-ЗМІ, виокремлені у результаті аналізу розповсюдження українських мас-медіа в інтернеті. Засоби масової інформації у Всесвітній мережі поширюються та рекламуються кількома способами, а саме: через соціальні мережі, рекламою на стартовій домашній сторінці, розповсюдженням за ключовими словами через пошукові служби, підпискою на push-повідомлення, банерною рекламою, через традиційні ЗМІ, e-mail та sms-розсилкою, через додатки для різноманітних пристроїв. За допомогою такого інструментарію контент в інтернет-ЗМІ набуває нових властивостей та може видозмінитись залежно від потреб користувача. Головною функцією такого просування є популяризація ЗМІ, приваблення до нього більшої аудиторії користувачів та збільшення відвідуваності публікацій ЗМІ в інтернеті. Також кожен з методів допомагає налагоджувати двосторонню комунікацію з читачами, покращувати контент та вдосконалювати методи просування публікацій ЗМІ в інтернеті.Item Образ ОРДЛО в прифронтових медіа як елемент гібридної війни(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Василик, Любов; Vasylyk, Lybov; Чернівецький національний університет ім. Ю. ФедьковичаРозглянуто проблему дотримання інформаційних стандартів журналістики в умовах гібридної війни. Проаналізовано регіональні ЗМІ Донецької та Луганської областей як найближчі до зони конфлікту медіа, що зазнають інформаційного впливу чужої пропаганди. Увагу звернено на неприпустимість легітимізації у суспільній свідомості сепаратистських угруповань ОРДЛО, показано, як помилки журналістів сприяють російським пропагандистам в інформаційній війні проти України, актуалізовано потребу кращої кодифікації стандартів журналістики в умовах інформаційної агресії. Констатовано: розділеній українській аудиторії Донеччини/Луганщини подається дуже розмита картина дійсності, у якій неможливо чітко виявити грань між правдою та брехнею, а тонкі гібридні медіа-вкиди легітимізують уявлення про різні “правди”, які існують по обидві сторони конфлікту, про їх виправданість і право на існування. Українські медіа ризикують подати події в інтерпретації прес-служб “ДНР/ЛНР”. Некритичне цитування представників окупаційної адміністрації як цілком допустимих джерел інформації легітимізує владу сепаратистів, подає її як таку, що відбулася. Оскільки викладення новин у ракурсах бачення російсько-окупаційних адміністрацій є елементом медіа-маніпуляцій, то українським ЗМІ частіше варто надавати слово Міністерству з питань тимчасово окупованих територій, Держприкордонслужбі, прес-штабу ООС. Основний наголос у медіа-контенті має ставитися саме на українських смислових позиціях. Поширення медіа-концептів сепаратистів, мови ворожнечі небезпечне для цілісності нашої держави і є елементом ведення гібридної війни в нашому українському медіа-просторі. Нерозуміння цього та відсутність чіткої позиції блокує подолання головних загроз національній безпеці держави.Item Особливості подавання радіоновин: порівняльна характеристика радіо “Ера ФМ” та “BBC RADIO 5 LIFE”(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Галаджун, Зоряна; Осьмак, Юлія; Haladzhun, Zoriana; Osmak, Yuliya; Національний університет “Львівська політехніка”; “Четвертий канал”, КиївРозглянуто актуальність новин на радіо в епоху цифрових медіа та відзначено, що місія новин на радіо залишається незмінною – інформування людей про те, що сталось у світі, країні, регіоні, місті. Зазначено, що змінюватись може лише форма подавання новин і специфіка роботи відділу інформації. Доведено, що формат подавання новин повинен відповідати часу, регіону мовлення і бути привабливим для слухачів, на яких орієнтується радіостанція, – так званій “цільовій аудиторії”. Проаналізовано контент новин на радіо “Ера ФМ” та радіо “BBC Radio 5 Life”, в результаті чого виокремлено відмінності в роботі редакцій обох радіостанцій. Серед найвагоміших вказано такі: подавання новин обох станцій відрізняється, передусім, якістю звукових матеріалів у ефірі, що пояснюється технічним оснащенням студій двох радіостанцій; манера ведучих читати новини. Радіо “BBC Radio 5 Live” відійшло від стандартного формату викладання новин рівним, монотонним тоном і з одноманітною, правильною інтонацією, натомість перейшло до ведення нового формату – повідомлення новин у невимушеній розмові двох ерудованих ведучих. Тим часом “Ера-ФМ” поки дотримується традиційного формату ведення. Чіткі, рівні й правильні інтонації ведучих новин незмінні, до них звик український слухач і це не робить новини на радіостанції особливими; стиль написання новин у “Ери-ФМ” більше нагадує мову прес-релізів, а у “BBC Radio 5 Life” – легкі, короткі, прості й зрозумілі слухачеві повідомлення. Автори виокремили рекомендації для українських радійників: 1) варто відійти від подавання новин у стилі “прес-релізів” і більше адаптовувати їх під слухача; 2) журналістам потрібно уникати надмірного нагромадження цифр у новинах, які заважають сприймати і розуміти інформацію; 3) за можливості, стежити за добором кадрів і не допускати в ефір нередаговані новини журналістів-початківців; 4) у випусках новин висвітлювати насамперед не події, а новини; 5) давати більше новин формату “лайт”; 6) збільшити частку міжнародної інформації у випусках новин; 7) розширювати мережу кореспондентів; 8) проводити більше опитувань людей на актуальні теми і давати їх в ефір; 9) використовувати нове, сучасніше музичне оформлення; 10) додати в ефір інтерактиву; 11) працювати над хорошим піаром. Публікувати на сайті та сторінках у соціальних мережах матеріали із випусків новин; 12) глибше розуміти свою аудиторію, контактуючи із нею, спілкуючись, проводячи відкриті заходи, під час яких колектив може безпосередньо знайомитись зі своєю цільовою аудиторію.Item Політичний дискурс у західноукраїнській партійній пресі кін. ХІХ – поч. ХХ ст.(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Макарчук, Олена; Makarchuk, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянуто питання зародження і подальшого розвитку західноукраїнської партійної преси у кінці ХІХ – на поч. ХХ ст. як засобу політичної комунікації. Зроблено висновок про те, що важливе значення для політики, як сьогоднішньої, так і в історичній ретроспективі, мають масові інформаційно-комунікаційні процеси. До політичних представників таких процесів, які спеціально підготовані для взаємодії з громадською думкою, можемо зарахувати і засоби масової інформації. Розмаїття засобів і способів інформування, що використовують ці політичні представники, можна звести до певних дій в інформаційному просторі: мобілізаційних, що передбачають агітацію та пропаганду, та організаційних, які полягають у цілеспрямованому формуванні громадської думки та управлінні нею. Агітація та пропаганда – засоби інформаційного контролю за людьми та надання їхнім політичним діям строгої соціальної спрямованості. Організаційні зусилля спрямовані зокрема й на те, щоб необхідна суб’єктові інформація опинилася у його розпорядженні у разі необхідності. Підсумовано, що надзвичайно важливим знаряддям на інформаційному ринку є засоби масової інформації, за допомогою яких політичні суб’єкти (зокрема партії) можуть не тільки інформувати велику і часто неоднорідну аудиторію про цілі та цінності своєї політики, але й моделювати свої відносини із громадськістю. Засоби масової інформації у цьому процесі – тільки суб’єкт політичного життя, але й одночасно об’єкт його, позаяк самі є частиною дійсності з усіма її протиріччями та конфліктами та в тій чи іншій формі відтворюють їх, відчуваючи на собі їх сильний вплив. Виявлено, що розширення спектра політичних гравців, передусім політичних партій, з одночасним посиленням ролі ЗМІ в політичних процесах приводять до важливих змін у внутрішньополітичному житті країни. Зроблено висновок, що важливою частиною політичної комунікації є фактор доступу до широкої аудиторії та завоювання інформаційного поля партійними ЗМІ.Item Політичні ток-шоу на українських телеканалах: дотримання принципу об’єктивності (на прикладі телеканалу “1+1”, програми “Право на владу”)(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Пуцята, Ірина; Putsyata, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”Здійснено аналіз ток-шоу як жанру масової культури, що розглядається як багатогранний засіб заповнення телевізійного ефіру, багатофункціональний аспект масової й міжособистісної комунікації. Досліджено телепрограму “Право на владу”, в якій можна простежити дотримання принципу об’єктивності. Виділено переваги та недоліки в проведенні ток-шоу. Звернено увагу на те, що основні принципи, на яких основане телешоу, правдивість і реальність того, про що ведеться мова. Практично завжди в шоу можна почути життєві неординарні історії – це своєрідна родзинка програми. Або ж просто на телешоу запрошують людей, які знають зміст проблеми не зі статистичних даних, а мають багатий особистий досвід роботи з тієї чи іншої теми. Політичні ток-шоу розглянуто як “замінник демократії”, що витіснив реальну політику. Аналіз поглядів вітчизняних науковців, медіа-критиків та медіа-експертів свідчить про неоднозначність сприйняття програм та багатоцільову роль суспільно- політичних ток-шоу. Акцентовано на тому, що політичні телепроекти завжди орієнтовані не тільки на політиків, журналістів але й на середньостатистичну глядацьку аудиторію. Передбачається, що в кожній передачі буде запропоновано якесь, хоча б і проміжне, рішення поставленої проблеми. Потенційно такі програми можуть сприяти звільненню від поширених культурних страхів і упереджень. Нарешті, як і інші телевізійні проекти, ток-шоу повинні також розважати аудиторію, утримуючи її біля екранів. Саме композиційні особливості виділяють ток-шоу серед інших видів дискурсу і визначають його вплив на формування світогляду. Ефективність досягається за допомогою роботи за певними схемами, що і показано в цій роботі. Саме вони сьогодні помітно впливають на формування обличчя телебачення. Стилістика сучасного телеефіру диктується законами видовища, елементи якого збагатили телевізійну публіцистику, утворивши, по суті, новий жанровий формат, який має характер шоу.Item Права дитини та обов’язки журналіста: юридичне підґрунтя моральних норм журналістики про дітей(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Дзьомба, Наталія; Dzomba, Natalia; Національний університет “Львівська політехніка”Стаття методично і композиційно підпорядкована ідейному задуму дослідження, який полягає у визначенні рівня правомірності моральних норм журналістики про дітей. Тому дослідницька увага головно спрямована на виявлення юридичних аргументів для підтвердження бо спростування положень професійної моралі, які регулюють діяльність міжнародного та українського журналіста під час підготовки матеріалів, що стосуються дітей. Детально проаналізовано міжнародні та національні юридичні документи щодо прав дитини, українське мас-медійне та інше законодавство, з одного боку, та міжнародні й українські документи з журналістської моралі, які визначають професійне поводження журналістів із дітьми, – з іншого. Їх порівняння здійснено у ключі встановлення ідейного співвідношення між відповідними положеннями моралі та права на міжнародному й українському рівнях. З’ясовано, які положення про моральне поводження журналістів із дітьми юридично обґрунтовані, а які положення позбавлені юридичного підґрунтя, які положення законодавства про права дитини потрібно внести до документів з журналістської моралі щодо поводження із дітьми. Виявлено і пояснено причини проблеми правомірних і неправомірних водночас норм журналістської моралі щодо дітей, інші слабкі та сильні позиції документів. Конкретизовано і доповнено визначення поняття “дитиноцентризм” для журналістики, встановлено його правомірність. Доведено необхідність чергової редакції моральних норм журналістики про дітей з метою їх конкретизації та юридизації.Item Психолінгвістичні ознаки політичної заангажованості регіональних газет(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Холод, Олександр; Kholod, Oleksandr; Прикарпатський національний університет імені Василя СтефаникаДля дослідження було відібрано два регіональних друкованих періодичних видання: Криворізьку загальноміську газету “Червоний гірник” (укр. мовою), що видається у м. Кривий Ріг, та щотижневу суспільно-політичну газету “Слово” (рос. мовою) м. Одеса (Україна). У кожному друкованому періодичному виданні було відібрано по п’ять матеріалів політичного характеру (розповідь про діяльність політика або його партію) від 1 січня 2006 р. до 1 лютого 2008 р. Критерії кількісно- якісного аналізу були такі: кількість простих речень (підмет + присудок; підмет + присудок + один, два або три другорядних члена речення: означення, додаток, прикладка); кількість конотованих лексичних одиниць, що відображають характеристики політичного фігуранта – героя інформаційного матеріалу; кількість вжитих лексичних одиниць політичного формату (тих, які означають реалії політики, або таких, що можуть характеризувати політиків та політику); кількість мовленнєвих одиниць, які означають вихваляння (браваду) виключним правом журналіста користуватися публічним каналом інформації (шпальтами періодичного друкованого видання) для формування позитивного або негативного іміджу певного політичного суб’єкта; мовленнєвою одиницею у цьому випадку вважається фрагмент тексту, у якому журналіст популяризує певного політичного суб’єкта через своє “виключне” права користуватися для цього каналом інформації (шпальтами газети); вимірюється така мовленнєва одиниця кількістю речень. Отже, одеські та криворізькі журналісти під час висвітлення політичних подій та подавання характеристик дій політичних фігурантів проявляють старанність у формуванні негативного або позитивного іміджу останніх. Саме таку старанність ми й називаємо політичною “заангажованістю”.