Theory and Building Practice. – 2022. – Vol. 4, No. 1

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57974

Видання «Theory and Building Practice» (далі Журнал) засновано у 2019 р. за рішенням вченої ради Інституту будівництва та інженерії довкілля від 23 березня 2019 р. Журнал є правонаступником збірника наукових праць «Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Теорія і практика будівництва», який входить до переліку фахових видань ВАК України, в яких можна друкувати матеріали дисертаційних робіт у галузі технічних наук.

Theory and Building Practice. – Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2022. – Volume 4, number 1. – 104 p. : il.

Зміст

1. Кархут І. І. Міцність похилих перерізів залізобетонних захисних оболонок за дії продавлювання	1
2. Сидорак Д. П., Гоголь М. В. Підвищення конструктивної ефективності сталевих комбінованих ферм	18
3. Сідун Ю. В., Волліс О. Є., Бідось В. М., Станчак С. А., Гелон Д. Р. Зчеплюваність дорожніх бітумних емульсій на соляній та ортофосфорній кислотах для технології поверхневої обробки	27
4. Бліхарський Я. З., Копійка Н. С. Аналіз найпоширеніших пошкоджень і дефектів у залізобетонних конструкціях: огляд	35
5. Рихліцька О. В., Кропивницька Т. П. Ефект впливу полікарбоксилатних суперпластифікаторів на властивості товарного бетону	43
6. Возняк О. Т., Юркевич Ю. С., Довбуш О. М., Савченко О. О., Касинець М. Є. Моніторинг стану повітряного середовища у Львівській області	49
7. Желих В. М., Фурдас Ю. В., Адамский М., Гузик Д. В., Цізда А. Є. Альтернативні системи теплозабезпечення модульних будинків	57
8. Марущак У. Д., Позняк О. Р. Аналіз стінових матеріалів за теплотехнічними показниками	63
9. Капало П., Возняк О. Т., Желих В. М., Клименко Г. М., Миронюк Х. В. Моніторинг якості повітря у вибраному класі	71
10. Клим А. Б., Бліхарський Я. З., Селейдак Я., Бліхарський З. З. Підсилення і відновлення експлуатаційної придатності залізобетонних конструкцій: огляд	80
11. Гнатів Р. М., Яхно О. М., Гнатів І. Р. Аналіз факторів впливу на формування руслового потоку річок Прикарпаття	86
12. Лободанов М. М., Вегера П. І., Бліхарський З. Я., Карпушин А. С. Теоретичний аналіз та експериментальне дослідження дефектів у стисненій зоні залозобетонних елементів	94
13. Зміст	103

Content (Vol. 4, No 1)

1. Karkhut I. Strength of inclined cross-sections of reinforced concrete protective shells under the action of punching	1
2. Sydorak D., Hohol M. Improving the constructive efficiency of steel combined trusses	18
3. Sidun I., Vollis O., Bidos V., Stanchak S., Helon D. Adhesion of road bitumen emulsions on both hydrochloric and orthophosphoric acids for the technology of surface dressing	27
4. Blikharskyy Y., Kopiika N. Analysis of the most common damages in reinforced concrete structures: a review	35
5. Rykhlitska O., Kropyvnytska T. Effect of polycarboxylate superplasticizers on the properties of ready-mix concrete	43
6. Voznyak O., Yurkevych Y., Dovbush O., Savchenko O., Kasynets M. Monitoring the state of the air environment in the Lviv region	49
7. Zhelykh V., Furdas Y., Adamski M., Guzyk D., Tsizda A. Alternative heat systems for modular buildings	57
8. Marushchak U., Pozniak O. Analysis of wall materials according to thermal parameters	63
9. Kapalo P., Voznyak O., Zhelykh V., Klymenko H., Myroniuk K. Air quality monitoring in a selected classroom	71
10. Klym A., Blikharskyy Y., Selejdak J., Blikharskyy Z. Strengthening and repairing the serviceability of reinforced concrete constructions: a review	80
11. Hnativ R., Yakhno O., Hnativ I. Analysis of factors influencing the formation of the channel flow of the rivers of Prykarpattia	86
12. Lobodanov M., Vegera P., Zinoviy B., Karpushyn A. Theoretical analysis and experimental investigation of the defects in the compressed zone of the reinforced concrete elements	94
13. Contents	103

Browse

Now showing 1 - 13 of 13

Improving the constructive efficiency of steel combined trusses
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-03) Сидорак, Д. П.; Гоголь, М. В.; Sydorak, Dmytro; Hohol, Myron; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Одержано раціональну конструктивну форму і топологію комбінованої сталевої ферми прольотом 30 м, у якій на 59 % менша кількість елементів порівняно із типовою. Аналіз досвіду проєктування і будівництва показав, що, порівняно з балковими і рамними конструкціями, комбіновані системи характеризуються високою ефективністю. Продемонстровано, що раціональні параметри дають можливість спроєктувати раціональну параметричну модель сталевої комбінованої ферми. Запропоновано розрахункові методи регулювання напружено-деформованого стану (НДС) комбінованих сталевих ферм, які дають змогу підвищити їх ефективність. Наведено методи розрахункового регулювання НДС у комбінованих сталевих фермах: зміна жорсткості стрижнів та створення ексцентриситетів у вузлах приєднання решітки до верхнього поясу й опорних ексцентриситетів. Показано ефективність прикладення ексцентриситетів у вузлах з’єднання елементів як методу регулювання НДС. Отримані дані свідчать, що раціональні параметри дають можливість спроєктувати раціональну параметричну модель сталевої комбінованої ферми. Розроблено конструкції експериментальних зразків раціональних комбінованих ферм. Спроєктовано зразки раціональних сталевих комбінованих ферм прольотом 3 м із регулюванням НДС і еталонного зразка комбінованої раціональної ферми. Зразки виконано із труб квадратного перерізу, в яких верхній та нижній пояси нерозрізні, а з’єднання решітки із поясами шарнірне. Запропоновано новий спосіб випробування комбінованих ферм із використанням еталонного зразка і наведено його переваги. Спроєктовано дослідну установку для випробування комбінованих сталевих ферм, яка дає змогу одночасно випробовувати ферми з різними НДС. Подано схему установки, а також схеми прикладення навантаження.
Contents
(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2022-03-03)
Strength of inclined cross-sections of reinforced concrete protective shells under the action of punching
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-03) Кархут, І. І.; Karkhut, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Вивчено досвід армування та підсилення похилих перерізів у зонах впливу поперечних сил та навантаження продавлювання різними матеріалами та конструктивними заходами. Подано результати експериментальних досліджень похилих перерізів захисних конструкцій на ділянці впливу місцевого аварійного навантаження продавлювання. За результатами експериментальних досліджень 12 зразків отримані руйнівні зусилля продавлювання. Наведено результати порівняння розрахунків міцності за різними гіпотезами та методиками для зразків, виготовлених із важкого бетону на портландцементі двох класів міцності на стискання С10/12, С16/20 із застосуванням додаткового горизонтального армування та без нього. В статті наведено армування та міцність похилих перетинів за кута руйнування γ = 40°. Виконано аналіз результатів та розроблено рекомендації із конструювання похилих перерізів тонких плит та оболонок у зоні продавлювання. Отримані експериментально значення несучої здатності бетонних та залізобетонних зразків під час продавлювання добре корелюють із результатами, теоретично визначеними за залежностями, що враховують нагельний ефект арматури та фактичну міцність бетону. Максимальні відхилення теоретичних значень від експериментальних 0–(+30) % як під час руйнування по похилих, так і по нормальних перетинах. Забезпечити відсутність зминання бетону стержнями та розколювання у площині горизонтальних сіток рекомендовано обмеженням максимальних діаметрів та кроку арматури, мінімального класу бетону. Очевидні технологічні переваги дають змогу рекомендувати застосування на ділянках імовірного прикладання місцевого аварійного динамічного навантаження додаткових горизонтальних сіток замість вертикальних хомутів
Effect of polycarboxylate superplasticizers on the properties of ready-mix concrete
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-03) Рихліцька, О. В.; Кропивницька, Т. П.; Rykhlitska, Oksana; Kropyvnytska, Tetiana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті проаналізовано досвід використання портландцементу із вапняком і модифікаторів під час виготовлення важких бетонів. Дані свідчать, що застосування CEM II/A-LL 42,5 R забезпечує збільшення ранньої міцності бетону. Показано, що для покращення технологічних і будівельно-технічних властивостей бетону вирішальне значення мають полікарбоксилатні суперпластифікатори. Виявлено, що найефективнішими PCE для збереження рухливості бетонної суміші в часі та досягнення необхідного класу міцності бетону є полікарбоксилатні суперпластифікатори на основі модифікованих акрилових полімерів. Встановлено, що в разі введення РСЕ на основі модифікованих акрилових полімерів забезпечується істотний водоредукувальний ефект (ΔВ/Ц = 38 %) із досягненням високої ранньої та проєктної міцностей бетону. Показано, що модифікований товарний бетон характеризується покращеними технологічними та міцнісними показниками: клас за осадкою конуса S4, вміст повітря – 2,8 %, збереження рухливості в часі – 200 хв, швидке наростання міцності – fcm2/fcm28 = 0,54, клас міцності на стиск С45/55. Встановлено, що PCE на основі модифікованих акрилових полімерів істотно зменшують кількість води замішування з одержанням литої суміші товарного бетону, що уможливлює транспортування на тривалі відстані. Товарні бетони на основі портландцементу з вапняком та із полікарбоксилатними суперпластифікаторами на основі модифікованих акрилових полімерів застосовано для бетонування монолітних фундаментів вітротурбін під час будівництва Орлівської ВЕС із забезпеченням зменшення викидів СО2 на 400 тис. т/рік.
Theoretical analysis and experimental investigation of the defects in the compressed zone of the reinforced concrete elements
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-03) Лободанов, М. М.; Вегера, П. І.; Бліхарський, З. Я.; Карпушин, А. С.; Lobodanov, Maxim; Vegera, Pavlo; Zinoviy, Blikharskyy; Karpushyn, Andrii; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У зв’язку з економічними тенденціями в будівельній галузі останніми роками все більше уваги приділяється дослідженню залишкової несучої здатності залізобетонних елементів. Вивчення впливу пошкоджень на несучу здатність залізобетонних елементів є однією із основних тем досліджень у цій галузі. У статті зосереджено увагу на впливах пошкоджень у стиснутій зоні бетонних елементів з погляду мінливості таких пошкоджень. Хоча деякі методи дослідження пошкоджених залізобетонних елементів висвітлені в цій статті, зазначимо, що більшість методів придатні лише для певних дефектів і пошкоджень через велику багатофакторність і складність дослідження. Крім того, висвітлено теоретичні та експериментальні дослідження впливу пошкоджень у стиснутій зоні під час вигину залізобетонних елементів. З погляду впливу на несучу здатність порівнювали рівень навантаження та втрату покриття у стиснутій зоні. Запропоновано результати випробувань чотирьох залізобетонних балок, одна з яких була контрольною (випробувана без пошкоджень), і три – типово пошкоджені в зоні стиснення за різних рівнів навантаження. У результаті було виявлено, що найістотніше впливають тип пошкодження, навантаження та зміна положення нейтральної осі. Крім того, результати досліджень свідчать про збільшення несучої здатності залізобетонних балок у разі їх пошкодження під навантаженням на 3,8 % порівняно із пошкодженими залізобетонними балками без навантаження. Отже, видаються актуальними та доцільними для подальшого вивчення експерименти з метою визначення залишкової несучої здатності в пошкоджених залізобетонних елементах.
Strengthening and repairing the serviceability of reinforced concrete constructions: a review
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-03) Клим, А. Б.; Бліхарський, Я. З.; Селейдак, Я.; Бліхарський, З. З.; Klym, Andrii; Blikharskyy, Yaroslav; Selejdak, Jacek; Blikharskyy, Zinoviy; Національний університет “Львівська політехніка”; Ченстоховський університет технологій; Lviv Polytechnic National University; Czestochowa University of Technology
Основні конструкції сучасних будівель і споруд виконують із залізобетону, тому це один з найпоширеніших матеріалів. Передчасне руйнування конструкцій залізобетону, втрата несучої здатності та інших експлуатаційних якостей призводять до небажаних наслідків і часто спричиняють загрозу цілісності споруди, а також техногенну небезпеку й ефект соціального значення – складності забезпечення технологічної безпеки людей. Мета роботи – огляд літературних джерел щодо підсилення і відновлення залізобетонних конструкцій для їх безпечної експлуатаційної придатності з аналізом нових інноваційних методів та матеріалів. Своєчасне виконання робіт з посилення і відновлення будівельних конструкцій має дуже важливе практичне значення і сьогодні у вітчизняній та зарубіжній практиці дуже багато напрацювань із безліччю різних способів і конструктивних прийомів посилення залізобетону в різних умовах використання та прилаштування до складних систем. Перші підсилення залізобетонних конструкції виконано ще у 1912 р. і протягом 30 років закладено основні методи підсилення, які досліджують і удосконалюють дотепер та застосовують на практиці. Традиційні методи підсилення методом нарощування, улаштування сорочок і обойм та застосування шпренгельних систем є трудомістким процесом, що потребує додаткового обладнання та фахівців із виконання робіт, які затягуються на тривалий час. У статті описано на підставі апріорних джерел залізобетонні конструкції, підсилені та відновлені інноваційними матеріалами із композитних матеріалів, та експериментальні їх випробування. Традиційні методи підсилення мають багато недоліків та не завжди застосовні на місці експлуатації пошкодженої конструкції, порівняно із новими методами із використанням різноманітних композитних матеріалів, у яких є численні переваги. До переваг належать такі основні характеристики: корозійна стійкість; міцність; легкість, простота використання на різних матеріалах, реалізація на складних геометричних формах; висока атомна міцність.
Analysis of the most common damages in reinforced concrete structures: a review
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-03) Бліхарський, Я. З.; Копійка, Н. С.; Blikharskyy, Yaroslav; Kopiika, Nadiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Залізобетонні конструкції сьогодні є одними із найпоширеніших як в новому будівництві, так і в наявних будівлях і спорудах. Вони часто зазнають різних негативних впливів навколишнього середовища, що знижує їхню надійність і довговічність. Оптимізація будівельних конструкцій передбачає продовження їх життєвого циклу, оцінку їх довговічності, надійності та залишкового терміну служби. Для цього необхідна достовірна оцінка наявних пошкоджень, що є наслідком негативного впливу навколишнього середовища. Дефекти і пошкодження у залізобетонних конструкціях є складним питанням, яке необхідно розглядати з урахуванням різних факторів. Пошкодження та дефекти слід оцінювати за різними критеріями, зокрема за ступенем деградації, типом, часом та причиною утворення тощо. У статті детально проаналізовано найпоширеніші пошкодження залізобетонних конструкцій на основі ретельного огляду літератури з цього питання. Також запропоновано класифікацію причин зниження несучої здатності залізобетонних конструкцій. Виділено основні аспекти, які необхідно враховувати під час оцінювання залишкового ресурсу залізобетонних конструкцій за різних видів пошкоджень і дефектів. У дослідженні додатково розглянуто механізми корозії та особливості змін напружено-деформованого стану залізобетонних елементів в умовах корозійного впливу. Вивчення залізобетонних конструкцій за наявності в них пошкоджень і дефектів різних типів можливе лише за умови розуміння їхньої поведінки і структурних особливостей. Подальше теоретичне й експериментальне дослідження проблеми дефектів у залізобетонних конструкціях у комплексі з польовими дослідженнями реальних об’єктів необхідне для розроблення достовірних методів оцінювання їхньої залишкової несучої здатності.
Analysis of factors influencing the formation of the channel flow of the rivers of Prykarpattia
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-03) Гнатів, Р. М.; Яхно, О. М.; Гнатів, І. Р.; Hnativ, Roman; Yakhno, Oleg; Hnativ, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; НТУУ “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”; Львівський національний університет природокористування; Lviv Polytechnic National University; National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”; Lviv National University of Nature Management
Руслові процеси є найдинамічнішими екзогенними геоморфологічними процесами. Цей науковий напрям досліджень вирішує багато складних наукових проблем та давно розробляється в Україні та у світі в різних галузях науки, а саме геоморфології, гідрології та технічних науках. Русловий процес постійно та тісно зв’язаний із геологічними, геоморфологічними, кліматичними та ґрунтовими умовами цієї території. Склад продуктів вивітрювання і вихід на поверхню корінних порід визначає спільно із вищевказаними факторами кількість твердого матеріалу, що зноситься водою, а разом із тим і зміну форми русла цих потоків. Досліджено зміни руслових процесів річок Прикарпатського регіону, які підтвердили розвиток активних екзогенних процесів у басейнах річок гірських річок, особливо на схилових територіях. Основними причинами активізації ерозійних процесів у басейні р. Стрий та її приток є забір гравію із русла річки біля м. Стрий та збільшення стоку води під час повеней, що відображається на поздовжніх профілях аналізованих річок. Цей висновок підтверджується також поширенням та розвитком вертикальних деформацій в інших річкових системах Українських Карпат. Відбір гравійно-галькового матеріалу та випрямлення русел річок характерні майже для всіх річкових систем верхньої частини басейну Дністра. Наявність на русловій території піщано-гравійних сумішей спонукає до їх видобування, яке часто є несанкціонованим, що спричиняє деформаційні процеси русла річки та її берегів. Легкі за механічним складом ґрунти розмиваються, особливо під час паводків. Це спричиняє розвиток ерозійних процесів у руслах та на прилеглих територіях.
Adhesion of road bitumen emulsions on both hydrochloric and orthophosphoric acids for the technology of surface dressing
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-03) Сідун, Ю. В.; Волліс, О. Є.; Бідось, В. М.; Станчак, С. А.; Гелон, Д. Р.; Sidun, Iurii; Vollis, Oleksiy; Bidos, Volodymyr; Stanchak, Svitlana; Helon, Danylo; Національний університет “Львівська політехніка”; Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; Lviv Polytechnic National University; Hetman Petro Sahaydachnyi National Army Academy
Розглянуто шари зносу за технологією поверхневої обробки, що є варіантом збереження та герметизації верхніх шарів дорожніх конструкцій. Однією із ключових характеристик якості цих шарів є зчеплюваність (адгезія) між бітумним та мінеральним матеріалом. В статті досліджено зчеплюваність кам’яних матеріалів різних гранітних кар’єрів України із бітумним в’яжучим, а саме бітумною емульсією, для застосування в технології поверхневої обробки дорожніх покриттів. В роботі використано українські та європейські методи досліджень визначення зчеплюваності в системі бітум – кам’яний матеріал. За українським методом визначено зчеплюваність залишкового в’яжучого, виділеного з емульсії після її розпаду, із поверхнею щебеню після кип’ятіння у дистильованій воді та в розчині гліцерину і дистильованої води. Як європейський метод для досліджень використано ударний метод із застосуванням плити Віаліт. Розроблено два склади бітумних емульсій для тонкошарових покриттів автомобільних доріг за технологією поверхневої обробки залежно від типу використаної кислоти (соляна чи ортофосфорна). Результати випробувань за вибраними методами схожі, що дало змогу вибрати оптимальний кам’яний матеріал серед досліджених і відповідно оптимальний склад бітумної емульсії. Доведено, що на зчеплюваність в’яжучого із гранітним щебенем особливо впливає зміна температурних режимів ведення випробувань. За температур 95 °С та 100 °С зчеплюваність емульсії на ортофосфорній кислоті вища, ніж у соляної, а за 5 °С, 10 °С, 14 °С краща зчеплюваність у емульсії із соляною кислотою.
Air quality monitoring in a selected classroom
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-03) Капало, П.; Возняк, О. Т.; Желих, В. М.; Клименко, Г. М.; Миронюк, Х. В.; Kapalo, Peter; Voznyak, Orest; Zhelykh, Vasyl; Klymenko, Hanna; Myroniuk, Khrystyna; Технічний університет Кошице; Національний університет “Львівська політехніка”; Technical University of Kosice; Lviv Polytechnic National University
Під час дослідження “Експериментальне визначення оптимальної кількості повітря у вибраному приміщенні в Україні на основі вимірювань концентрації вуглекислого газу” було проведено експериментальне вимірювання у вибраній навчальній аудиторії України. Мета експериментального вимірювання – визначити зміну температури повітря, відносної вологості та концентрації вуглекислого газу під час навчального процесу. Потім за кривими концентрації вуглекислого газу можна розрахувати необхідну інтенсивність вентиляції у приміщенні. У статті викладено результати вимірювання температури повітря та концентрації вуглекислого газу в приміщенні, а також визначення реакції людей у приміщенні на якість повітря. Низка досліджень підтверджують, що якість повітря у навчальних аудиторіях істотно впливає на здоров’я та успішність учнів і вчителів. Відповідно до Указу 527/2007 [1], приміщення, які використовують для навчання дітей та молоді, повинні опалюватися так, щоб забезпечити температуру не менше ніж 20 °С у приміщеннях, де учні працюють чотири години і більше. Для забезпечення повітрообміну від 20 до 30 м3/год на учня необхідна вентиляція. Згідно з українським стандартом ДБН V.2.2-3: 2018, мінімальна температура повітря – 18 °С і повітрообмін 20 м3/год на одну людину. Можна припустити, що якби в класі був прилад для вимірювання концентрації вуглекислого газу, який би подавав акустичний сигнал після досягнення значення 1000 ppm, то приміщення почали би провітрювати. Однак часто люди в класі настільки зайняті навчальним процесом, що помічають погіршення якості повітря лише після того, як покинуть кімнату, вийдуть у коридор.
Analysis of wall materials according to thermal parameters
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-03) Марущак, У. Д.; Позняк, О. Р.; Marushchak, Uliana; Pozniak, Oksana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Зменшення енергоспоживання у будівельному секторі України пов’язане з необхідністю термомодернізації житлового фонду і будівництвом нового житла, що відповідає вимогам енергоефективності. Проаналізовано структуру стінових матеріалів, які використовують в Україні під час зведення багатоповерхових та індивідуальних будівель, та стінових матеріалів будівель, споруджених у 60-ті роки минулого століття. Згідно із сучасними тенденціями зеленого будівництва, перевагу надають матеріалам із низьким впливом на довкілля. Наведено порівняння теплотехнічних показників найпоширеніших стінових матеріалів. Показано, що для забезпечення необхідних показників опорів теплопередачі зовнішніх стін енергоефективних будівель необхідно застосовувати cистеми фасадної теплоізоляції. Насамперед це стосується стінових конструкцій наявного житлового фонду, опір теплопередачі яких у 3–5 рази нижчий, ніж нормативний. Використання ефективних стінових матеріалів у одношаровому виконанні дає змогу забезпечити відповідність приведеної різниці температур нормативним документам. Водночас цей показник для кладки із керамічної та силікатної цегли, керамзитобетонної панелі міститься у межах 4,9–7,7 ºС та не задовольняє сангігієнічних вимог. Низький опір теплопередачі та низька теплова інерція стін із цегли та стінової керамзитобетонної панелі спричиняють підвищені показники питомих тепловтрат за опалювальний період (118,36–133,88 кВтûгод) та питомих теплонадходжень у літній період (2,03–2,43 кВтûгод), що зумовлює зростання потреби на опалення та охолодження, водночас використання ефективних стінових матеріалів відповідає принципам енерго- та ресурсоощадності.
Monitoring the state of the air environment in the Lviv region
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-03) Возняк, О. Т.; Юркевич, Ю. С.; Довбуш, О. М.; Савченко, О. О.; Касинець, М. Є.; Voznyak, Orest; Yurkevych, Yuriy; Dovbush, Oleksandr; Savchenko, Olena; Kasynets, Mariana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Викладено результати моніторингу стану повітряного середовища Львівської області у 2020 р. Визначено основні джерела забруднень та наведено статистичні дані щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Незадовільний стан атмосферного повітря населених пунктів Львівської області зумовлений недотриманням підприємствами технологічного режиму експлуатації пилогазоочисного устаткування, невиконанням у встановлені терміни заходів щодо зниження обсягів викидів до нормативного рівня; низькими темпами впровадження сучасних технологій очищення викидів; відсутністю ефективного очищення викидів підприємств від газоподібних домішок. Як і в попередні роки, основний внесок у забруднення атмосферного повітря роблять підприємства енергетики, вугільної та видобувної промисловості, а також підприємства із видобування, транспортування і зберігання природного газу. Мета роботи – аналіз стану навколишнього природного середовища, природних ресурсів Львівщини, тенденції їх змін та здійснених природоохоронних заходів. Обсяги викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення в атмосферне повітря від підприємств, установ та організацій Львівської області визначено на підставі проведення інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання на підприємствах – суб’єктах господарювання області. З метою покращення якості атмосферного повітря та зменшення викидів у атмосферне повітря розробляється проєкт Програми державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря на 2020–2025 рр.
Alternative heat systems for modular buildings
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-03) Желих, В. М.; Фурдас, Ю. В.; Адамский, М.; Гузик, Д. В.; Цізда, А. Є.; Zhelykh, Vasyl; Furdas, Yurii; Adamski, Mariusz; Guzyk, Dmytro; Tsizda, Andriy; Національний університет “Львівська політехніка”; Білостоцький технологічний університет; Національний університет “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”; Lviv Polytechnic National University; Technical University of Bialystok; National University “Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic”
У наш час надзвичайно актуальною залишається проблема енергоощадного будівництва. Застосування альтернативних джерел енергії для теплозабезпечення будівель і споруд є одним зі шляхів вирішення проблеми раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів. У цій статті розглянуто ефективні методи використання сонячної енергії за допомогою термосифонних сонячних колекторів, інтегрованих у зовнішні огороджувальні конструкції модульного будинку. Результати досліджень показали, що для ефективної роботи термосифонного колектора площа вентиляційних отворів повинна бути в межах 0,005–0,06 м 2. Питання зниження витрат на паливно-енергетичні ресурси та зменшення впливу на навколишнє середовище, а також термінів реалізації проєктів сьогодні більш ніж актуальні для будівельних компаній і знайшли відображення у сучасному “модульному будівництві”. Тому Україні потрібно було б звернути увагу на цю сучасну будівельну систему як один зі способів вирішення проблем нестачі нових та розселення старих житлових площ. Важливим питанням під час розроблення модульних будинків залишається проблема підтримання теплового стану в приміщеннях. Потрібно враховувати можливість автономного забезпечення таких об’єктів енергоресурсами. Це можливо у разі використання альтернативних видів енергії, таких як сонячна та геотермальна енергія, а за можливості – енергія вітру та біогазу. Отже, нині технології модульного будівництва потребують комплексного підходу до вирішення питань енергоощадності та забезпечення необхідних параметрів мікроклімату в таких будинках