Humanitarian Vision. – 2018. – Vol. 4, No. 1

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/44828

Науковий журнал

Засновник і видавець Національний університет «Львівська політехніка». Виходить двічі на рік з 2015 року.

Humanitarian Vision = Гуманітарні візії : науковий журнал / Lviv Polytechnic National University ; editor-in-chief Yaryna Turchyn. – Lviv : Lviv Politechnic Publіshing House, 2018. – Volume 4, number 1. – 82 p.

Humanitarian Vision

Зміст (том 4, № 1)

1. Завада Я. Місце та роль Ісламської Республіки Іран у регіоні Близького Сходу	1
2. Лопата М. Посткомуністичний поділ у політичних преференціях мешканців Західної Галичини на парламентських виборах у Польщі	7
3. Івасечко О., Катеринак М. Сучасні проекти транспортування енергоносіїв у контексті гарантування європейської енергетичної безпеки	15
4. Цебенко О., Шимчук О. Стратегія неприєднання: політика й теорія	21
5. Забавська Х. Система стримувань та противаг як атрибут демократії: політологічний аналіз	27
6. Ільницька У. Інституційно-правовий аспект міжнародної співпраці у формуванні європейського інформаційного суспільства, гарантуванні його ефективності функціонування та безпеки	33
7. Дорош Л., Мущенко Я. Вихід Великобританії зі складу Європейського Союзу: наслідки для Північної Ірландії	39
8. Турчин Я., Димінська Ю. Європейська служба зовнішньої діяльності (ЄСЗД) як інструмент посилення міжнародного впливу ЄС: стан та передумови для змін	47
9. Бучин М., Курус Ю. Інформаційна війна Росії проти України: особливості та механізми протидії	55
10. Паньків О. Філософсько-лінгвістичні аспекти інтернет-комунікації	63
11. Хвойницька Х. Памфіл Юркевич про природне право як регулятор справедливих суспільних відносин	69
12. Карівець І. Аналітична філософія стає ближчою…	75
13. Карівець І. Огляд 30-х Ювілейних Твардовських читань у новому форматі: присутність Античної філософії у спадщині Львівсько-Варшавської школи та у сучасному філософському дискурсі (10–12 лютого 2018 року, Львів)	78
14. Видавнича сторінка	81

Content (Vol. 4, No 1)

1. Zavada Y. Place and role of the Islamic Republic of Iran in the region of the Middle East	1
2. Łopata M. Political preferences of citizens of West Galicia on parliamentary elections in Poland towards the post-communist cleavage	7
3. Ivasechko O., Mazur K. Modern energy transportation projects in the context of european energy security protection	15
4. Tsebenko O., Shymchuk O. Non-alignment strategy: politics and theory	21
5. Zabavska K. System of checks and balances as an attribute of democracy: political analysis	27
6. Ilnytska U. Institutional and legal aspect of international cooperation in the formation of the European information society, its effective functioning and safety providing	33
7. Dorosh L., Mushchenko Y. Great Britain’s exit from the European Union: consequences for Northern Ireland	39
8. Turchyn Y., Dyminska Y. European external action service (EEAS) as an instrument for intensification of EU international influence: the state and the proposals for the changes	47
9. Buchyn M., Kurus Y. Russian information war against Ukraine: peculiarities and mechanisms of countering	55
10. Pankiv O. Philosophical-linguistic aspects of Internet-communication	63
11. Khvoynytska K. Pamfil Yurkevych on the natural law as a regulator of just social relations	69
12. Karivets I. Analytic philosophy becomes closer…	75
13. Karivets I. The Survey of 30th Jubilee Edition of the colloquium in memoriam of Kazimierz Twardowski in the new format: the presence of ancient greek philosophy in Lviv-Warsaw school and contemporary philosophical discourse (10th–12th February 2018, Lviv)	78
14. Vydavnycha storinka	81

Browse

Now showing 1 - 14 of 14

Russian information war against Ukraine: peculiarities and mechanisms of countering
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Бучин, Микола; Курус, Юля; Buchyn, Mykola; Kurus, Yuliia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Розглянуто проблему інформаційної війни Росії проти Україні. Автори розкривають суть інформаційної війни, її трактування в межах широкого та вузького підходів. На основі використання історичного, системного та структурно-функціональних методів з’ясовано основні недоліки інформаційної сфери України, виокремлено основні механізми її захисту. Серед механізмів протидії інформаційній війні Росії проти України виділено дві групи: нормативно-правові та інституційні. До першої групи автори зараховують законодавчі акти України, серед яких провідну роль у протидії інформаційній агресії Росії відіграє Доктрина інформаційної безпеки України. Серед другої групи механізмів дослідники виділяють державні та недержавні інституції, діяльність яких спрямована на формування та реалізацію інформаційної безпеки України, а також міжнародні структури, діяльність яких спрямована на нейтралізації інформаційного впливу з боку Росії. Серед вітчизняних інституційних механізмів протидії російській інформаційній важливе місце, на думку авторів, належить Міністерству інформаційної політики України, Раді національної безпеки та оборони України, кіберполіції та ін. Значну увагу звертають на такі механізми протидії інформаційній війні Росії проти України, як заборона російських сайтів та соціальних мереж, а також запровадження квот на українську мову у мас-медіа. Автори зазначають, що дії України щодо нейтралізації інформаційних загроз з боку Росії слід здійснювати на трьох рівнях: перший – геополітичний (полягає у впливі на інформаційного агресора та обмеження інтенсивності і сили його нападу); другий – стан, який охоплює захист цілісності, ефективності та дієздатності системи управління, інформаційної інфраструктури, інформаційних ресурсів; третій – рівень громадськості (спрямований на захист стабільності та послідовності розвитку соціальних та політичних відносин, свідомості громадян, цілісності кожної людини).
Institutional and legal aspect of international cooperation in the formation of the European information society, its effective functioning and safety providing
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Ільницька, Уляна; Ilnytska, Uliana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Висвітлено актуальну проблему формування, ефективного функціонування Європейського інформаційного суспільства, створення системи безпеки та протидії негативним інформаційно-психологічним впливам. Наголошено, що Європейське інформаційне суспільство є невід’ємною частиною глобального інформаційного простору, важливою інформаційно-комунікативною складовою міжнародної співпраці, створення ефективних інституційних механізмів та розроблення нормативно-правової бази – пріоритетне завдання суб’єктів як європейського, так і світового політичних процесів. Розглянуто концептуальні документи, які становлять нормативно-правову основу Європейського інформаційного суспільства; особливу увагу зосереджено на інституційному вимірі його функціонування та досліджено роль міжнародних організацій у втіленні стратегічної моделі розвиненого безпекового інформаційного суспільства Європи. У результаті комплексного дослідження інформаційної політики регіональних європейських й міжна- родних інститутів, урядових міжнародних організацій та низки неурядових об’єднань обґрунтовано, що визначальна роль у формуванні нормативно-правової бази, регулюванні інформаційних відносин належить ООН, Раді Європи та ЄС; активізація міждержавної співпраці в інформаційній сфері, реалізація демократичних цінностей – стратегічне завдання ЮНЕСКО; пріоритетна функція Міжнародного Союзу електрозв’язку – технічне забезпечення розвитку інформаційної сфери на міжнародному та європейському рівнях; домінантним інституціями у формуванні європейської інформаційної безпеки, боротьбі з кібератаками – є НАТО, ОБСЄ. Крім того, (у контексті активізації інформаційної агресії з боку Російської федерації) значно посилилась роль Європейського союзу у протидії пропагандистським негативним інформаційно-психологічним технологіям. Обґрунтовано визначальну роль Європейського союзу в інтенсифікації конструктивного міжнародного та регіонального інформаційного співробітництва
Place and role of the Islamic Republic of Iran in the region of the Middle East
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Завада, Ярина; Zavada, Yaryna; Львівський національний університет імені Івана Франка; Ivan Franko National University of Lviv
Зазначено основні підходи до визначення меж регіону Близького Сходу. Проаналізовано значення та роль Ісламської Республіки Іран в цьому регіоні. Після революції, яка відбулась 1979 р., Іран став ключовим гравцем не лише в регіоні Перської затоки, але і на Близькому Сході загалом. Обґрунтовано історичний, культурний, релігійний, геополітичний, революційний чинники, які зміцнюють та впливають на позицію Тегерану на Близькому Сході. Ісламська Республіка Іран в цей час міститься в центрі глобальних подій завдяки геостратегічному розміщенні та взаємодії з місцевими та глобальними гравцями. Основна мета сьогоднішнього керівництва в Тегерані полягає в тому, щоб зберегти привілейовану позицію Ірану в мінливому балансі сил. У статті також частково розглянуто ядерну програму Ірану в безпековому аспекті. Аналіз цього дослідження показує, що в разі отримання Іраном ядерної зброї, це б могло слугувати інструментом регіонального стримування та забезпечення рівноваги сил на Близькому Сході. Отже, зроблено висновок, про те, що регіональний вплив Ірану справді зростає. Тегеран міститься в центрі усіх вирішальних подій на Близькому Сході. Вплив Ірану помітний в Іраку, Лівані, Сирії та Перській затоці. Складно уявити, як будь-яку значну політичну проблему можна вирішити без участі ІРІ. Безсумнівно, ситуація на Близькому Сході є складною та вибухонебезпечною. Це зумовлено політичними іграми держав та зростаючою боротьбою за лідерство. Іран, будучи великою і могутньою крїною, не поступиться власним позиціям.
Аналітична філософія стає ближчою…
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv National Polytechnic University
In this review, the development of contemporary analytic philosophy is considered from the productive point of view, not from the reproductive or historic one. The reviewer suggests that Synytsya’s monograph is strong needed for Ukrainian philosophical discourse because its analytic component is very weak or even absent. This monograph is presented the main actual problems that are elaborated by analytic philosophers fromWittgenstein to Kripke and Churchland. Those problems include the problem of consciousness (mind-body problem), artificial intellect, reference, truth etc. The author of monograph analyses the two main turn in contemporary analytic philosophy: the pragmatic and the cognitive. The last turn is connected with the big interest of analytic philosophers in the problems of mind-body relation and consciousness. The reviewer’s critics of the monograph is concentrated on the author doesn’t present own contributions to resolving of mentioned problems and his own position is a little presented in the monograph.
Видавнича сторінка
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12)
Great Britain’s exit from the European Union: consequences for Northern Ireland
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Дорош, Леся; Мущенко, Яна; Dorosh, Lesia; Mushchenko, Yana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Досліджено передумови та наслідки виходу Великобританії з Європейського Союзу для Північної Ірландії. Актуалізує таке дослідження факт, що Північна Ірландія та деякі інші регіони Сполученого Королівства після референдуму щодо Brexit заявили про свої сепаратистські наміри. У разі вдалого врегулювання цієї ситуації, задоволення потреб регіонів із збереженням пріоритету національного інтересу Великої Британії загалом та збереження унітарності монархії такий досвід може використати Україна у вирішенні подібних ситуацій, зокрема стосовно східних регіонів. Метою статті є виявлення причин небажання виходу Північної Ірландії зі складу Європейського Союзу та аналіз можливих наслідків такого рішення для соціально-політичного, економічного та безпекового вимірів функціонування Північної Ірландії як частини Сполученого Королівства. Проаналізовано наслідки виходу Великої Британії з ЄС для монархії загалом, з’ясовано роль регіональних органів управління у процесі Brexit, досліджено потенційні варіанти майбутнього Північної Ірландії в або поза межами Сполученого Королівства, виявлено основні соціально-політичні наслідки для роз- витку півдня Ірландії, її економіку та окреслено можливі наслідки безпекового виміру виходу Великобританії з ЄС. Стверджено, що у контексті виходу Сполучного Королівства з Європейського Союзі, його наслідки для Північної Ірландії визначено кількома факторами, які значно відрізняють її від решти регіонів Великобританії. По-перше, йдеться про наявність сухопутного кордону з Ірландією, по-друге, залежність від фінансування в межах програм ЄС та орієнтування економіки на сільське господарство, що зумовлює тісну співпрацю Північної Ірландії як з Республікою Ірландія, так і з європейським об’єднанням, по-третє, існування системи транскордонної безпеки та поліцейського контролю. Стверджено, що вихід Сполученого Королівства з ЄС для Північної Ірландії супроводжуватиметься значними економічними, політичними та безпековими викликами, а, відтак, важливою є координація зусиль Белфаста, Лондона, Дубліна та Брюсселя для недопущення виникнення кризової ситуації на території не лише Сполученого Королівства, а й всього Європейського Союзу.
Modern energy transportation projects in the context of european energy security protection
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Івасечко, Ольга; Катеринак, Мазур; Ivasechko, Olha; Mazur, Kateryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Комплексно досліджено модерні проекти транспортування енергоносіїв до європейських країн, загроз та викликів, пов’язаних з імплементацією, як для держав-членів Європейського Союзу, так і для України. Актуалізує це дослідження той факт, що наявність природних ресурсів розглядають окремі країни, зокрема Російська Федерація не як товар, а як суттєвий політичний важіль впливу на ті європейські країни, які є сьогодні залежними від постачань газу з боку Росії. Актуалізує комплексне дослідження політичного виміру реалізації європейських проектів транспортування енергоносіїв сукупність як об’єктивних, так і суб’єктивних чинників глобального, регіонального та локального вимірів, реагувати на котрі змушена кожна держава-член ЄС, зокрема і Україна та, які впливають на хід реформ в енергетичній сфері. Зроблено висновок про те, що Європейський Союз є лідером у світовій відновлюваній енергетиці і має намір бути флагманом у створенні та впровадженні сучасних і інноваційних енергетичних технологій. Щодо нових проектів газопостачання то варто наголосити, що будівництво вищезазначених потоків – це передусім козирна карта Росії проти України, і вони вдало нею користуються, адже розуміють, що залишившись без транзиту їхнього газу наша держава щорічно втрачатиме близько $2 млрд. Будівництво цих газопроводів ставить Європу у пряму залежність від Росії ще на 20–30 років. І РФ надалі продовжуватиме маніпулювати інтересами та цілями країн Європейського Союзу. Безпека постачання енергоносіїв є вкрай актуальною і для України, особливо в контексті чергової енергетичної кризи з боку РФ у кінці лютого 2018 р. Враховуючи сучасні виклики, які постають перед нашою державою, Україна має вибудовувати систему власної енергетичної безпеки, враховуючи пріоритети національних інтересів і максимально покладатись на власні сили.
Non-alignment strategy: politics and theory
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Цебенко, Олег; Шимчук, Олександр; Tsebenko, Oleh; Shymchuk, Oleksandr; Національний університет “Львівська політехніка”; Вільнюський університет; Lviv Polytechnic National University; University of Vilnius
Досліджено політику неприєднання як одину з ключових стратегій діяльності держави у міжнародних відносинах. Проаналізовано основні теоретичні та методологічні підходи дослідження політики неприєднання, виокремлено дефініції цього поняття та виявлено ключові ознаки стратегії не приєднання держав. Простежено історичний аспект виникнення ідеї руху неприєднання. Досліджено вплив глобалізації на зміну політики неприєднання та нейтралітету держав. Члени Руху неприєднання зобов’язані, як зазначено в Гаванській декларації 1979 року, забезпечити національну незалежність, суверенітет, територіальну цілісність та безпеку країн, що не приєдналися “до їх” боротьби проти імперіалізму, колоніалізму, неоколоніалізму, расизму та всіх форм зовнішньої агресії, окупації, панування, втручання або гегемонії, а також проти політики великої держави та блоку. Політика неприєднання вимагає від держави, яка слідує за її принципами реалізації зовнішньополітичних намірів, спрямованих на поділ світу на два ворожі блоки. Декларуючи статус неприєднання статусу, держава передусім стежить за внутрішніми чинниками, економічними або політичними, та зовнішніми чинниками, тобто сильною економічною незалежністю, можливістю зовнішньополітичного або військового тиску. Крім того, курс на неприєднання є можливим лише за відсутності будь-яких очевидних або прихованих територіальних претензій до держави, яка прагне проводити політику неприєднання. Беручи до уваги реалізації статусу неприєднання, держава краще базується на досвіді європейських вже неприєднаних держав, а також сьогодні міжнародній ситуації. Однак сучасні умови дещо змінюють концепцію неприєднання.
System of checks and balances as an attribute of democracy: political analysis
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Забавська, Христина; Zabavska, Khrystyna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Розглянуто особливості системи стримувань і противаг як одного із атрибутів демократичного розвитку. Наголошено на нових підходах до розуміння системи стримувань і противаг у політичному контексті, враховуючи особливості сучасних політичних трансформацій, що наявні у світі. На основі аналізу політичної практики демократичних держав виокремлено основні риси системи та доведено, що вона є багатовимірним інститутом. Відповідно до цього виокремлено головні виміри функціонування системи стримувань і противаг та описано проблеми, які можуть виникати на кожному з цих рівнів. Доведено, що система стримувань і противаг є важливим елементом політичної системи. Описано низку важливих функцій, які система виконує у суспільстві. Проте головну увагу зосереджено на функціональному наповненні системи стримувань і противаг як атрибуту демократичного розвитку держави. Водночас наголошено, що система здатна розвиватись лише у тому суспільстві, де підтримуються принципи побудови демократії та верховенства права. Підкреслено, що в Україні потребують вирішення чимало проблем, пов’язаних з функціонуванням системи стримувань і противаг. На основі системного методу доведено, що система стримувань і противаг є одним із ключових елементів демократії.
Philosophical-linguistic aspects of Internet-communication
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Паньків, Олеся; Pankiv, Olesiya; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Розглянуто сучасний стан і мовні особливості інтернет-комунікації. Встановлено, що в новому комунікаційному середовищі представлено не тільки традиційну комунікацію, але сформовано принципово нові форми. Звідси з’являються такі поняття, як “метамова”, “новомовлення”. Формується new style (стиль інтернет- спілкування), для якого характерні: а) письмова вимова; 2) гіперінтертекстуальність; 3) зафіксована розмовність; 4) спонтанність. Нові форми комунікації набувають популярності та чітко виокремлюють зручні параметри для спілкування. Підкреслено, що інтернет-комунікація посилює відчуття особистої свободи, де будь-яка людина може відшукати найкомфортніші умови для спілкування. Особливо привабливим постає анонімне спілкування, завдяки якому комунікант конструює той образ, який йому заманеться. Нові можливості Інтернет-комунікації потребують відповідального користування, адже відкривають шляхи до зловживань правами людини, породжують етичні проблеми. Підкреслено, що зазвичай метою комунікації є не досягнення істини, а представлення себе через Мережу. Мова стає не змістовною, а нагадує базікання. Швидкість, якою супроводжується інтернет-комунікація, породжує проблеми нехтування граматикою. Відповідно, важливим питанням постає не лише культура мовлення, а й збереження рідної мови у Мережі. Слова, якими послуговуються користувачі мережі Інтернет, переважно є запозиченими з англійської мови. Зазначено, що інтернет-комунікація породжує фундаментальні етичні та лінгвістичні проблеми, які потребують глибокого філософського осмислення.
Огляд 30-х Ювілейних Твардовських читань у новому форматі: присутність Античної філософії у спадщині Львівсько-Варшавської школи та у сучасному філософському дискурсі (10–12 лютого 2018 року, Львів)
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv National Polytechnic University
30th Jubilee Twardowski’s Readings were organized by Kazimierz Twardowski Lviv Philosophical Society with the cooperation of the Chair of Philosophy in Lviv Polytechnic National University, Institute for Philosophy, Logic, and Sociology (Lviv) and Institute for Philosophy in University of Warsaw. The Readings were hosted by Center for Urban History of East Central Europe. The new format of Twardowski’s readings was introduced. This new format of Readings included: 1) English language as working one for international communication, 2) the all submitted abstracts of potential participants were anonymously reviewed. This blind review helped to choose the abstracts of high scientific quality and introduction of English language as working one of Twardowski’s Readings helped to transform it into the international scientific event. In Jubilee Twardowski’s Readings taken part scientists from Canada, Poland, and Ukraine, who deeply interested in the study of the heritage of Lviv-Warsaw School and its relations to Ancient Greek Philosophy. The presented papers were a wide range: from the history of philosophy and logic in Lviv-Warsaw School to phenomenological philosophy and hermeneutic phenomenology and their connections with Ancient Greek Philosophy. Among presenters were well-known researchers of Lviv-Warsaw School Prof. JanWoleński and Prof. Jacek Jadacki. The Canadian researcher Prof. Bernard Linsky was taken part in this event for the first time and presented the paper about Leon Chwistek’s constructivismand Platonism.
Preferencje polityczne mieszkańcow Galicji Zachodniej w wyborach parlamentarnychw Polsce wobec podziału postkomunistycznego
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Лопата, Мар’ян; Łopata, Marian; Łopata, Marian; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University; Narodowy Uniwersytet “Politechnika Lwowska”
Вивчено політичні преференції мешканців історичної Західної Галичини, яка розташована в Польщі та складається переважно з двох воєводств – Малопольського та Підкарпатського. Головними обмеженням, яке детермінувало вибори в Польщі, постсоціалістичних та пострадянських країнах був посткомуністичний поділ. Цей посткомуністичний поділ базувався на поділі між партіями, які походять з комуністичного режиму, і тих, котрі походять з колишньої опозиції до комуністичного режиму. Розглянуто значення Галичини та її характеристик як регіону. Автор показав результати парламентських виборів, де виборці Західної Галичини віддавали перевагу правим партіям та партіям, які походять з “Солідарності”. Основними причинами такої підтримки політичних партій, що походять з табору колишньої “Солідарності”, є: високий рівень релігійності мешканців та сильний вплив Католицької Церкви, традиційне та індивідуальне сільське господарство, низький рівень урбанізації, традиції антикомуністичного опору, традиції народного руху, належність території до Австро-Угорській монархії, сильна регіональна ідентифікація. Виборці на територіях колишньої Західної Галичини до парламентських виборів 2005 року притримувалися і голосували за партії, враховуючи посткомуністичний/антикомуністичний поділ. Цьому сприяла конкуренція на осі СЛД – фракції, які походять з “Солідарності”, особливо якщо останні об’єднувалися. У 2001 році цей розподіл починає зникати, і це пов’язано, по-перше, з розпадом АВС та розколом у СЛД, та появою нових учасників на політичній сцені. А по-друге, з появою нового політичного порядку денного та нових викликів. Тим не менше, посткомуністичний поділ проіснував у зміненій формі, тому що ставлення до цього поділу стало важливим історичним питанням для політичної партії “Право і Справедливість”, яка переважно домінує у політичному спектрі Польщі. Західна Галичина залишалася регіоном фракцій, які походять з “Солідарності”, тобто переважно правих сил, хоча посткомуністична партія перемогла на парламентських виборах у 1993 та 2001 роках у всій Польщі.
European external action service (EEAS) as an instrument for intensification of EU international influence: the state and the proposals for the changes
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Турчин, Ярина; Димінська, Юля; Turchyn, Yaryna; Dyminska, Yuliia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Виокремлено ключові принципи зовнішньополітичної та дипломатичної діяльності Європейського Союзу, а також основні органи, що відповідають за її реалізацію. Розглянуто Європейську Службу зовнішньої діяльності як “дипломатичну агенцію” Союзу і встановлено спільні та відмінні риси інституційного механізму дипломатії національних держав і ЄС. Робота виконана із застосуванням таких наукових методів, як-от: порівняння, аналізу документів, структурно-функціонального, а також неоінституційного підходу. Актуальність теми зумовлена внутрішніми процесами, які зараз відбуваються в Українській дипломатичній службі, зокрема, її реформацією відповідно до кращих зразків світового досвіду. З огляду на те вивчення досвіду Європейської практики, виявлення її позитивних і негативних особливостей матиме безумовну користь у реалізації процесу реформації Української дипломатичної служби. Водночас з’ясування особливостей організації зовнішньополітичної діяльності ЄС можна розглядати як інструмент оптимізації співпраці між ЄС і Україною. Загалом організаційна структура Європейської Служби зовнішньої діяльності потребує вдосконалення. Їй як єдиному органу регулювання зовнішніх відносин бракує ресурсів для ефективної політичної координації зовнішньополітичної діяльності ЄС. Зрештою, єдиного бачення Європейської Служби зовнішньої діяльності як суб’єкта, який відіграє ключову роль у зовнішній політиці та дипломатії ЄС, ще не сформовано. Процес її формування, перш за все, залежатиме від прагнень національних держав зміцнювати позицію ЄС на світовій арені, а також від здатності Європейської Служби зовнішньої діяльності сприяти реалізації цих намірів, одночасно виконуючи свої функції з максимальною користю для національних інтересів окремих держав. Розроблення пропозицій щодо вдосконалення організаційної структури Служби може бути предметом подальшого наукового дослідження.
Pamfil Yurkevych on the natural law as a regulator of just social relations
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Хвойницька, Христина; Khvoynytska, Khrystyna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv National Polytechnic University
У контексті сучасного традиціоналістського інтелектуального руху розглянуто ідею органічного суспільства, що є поєднанням права і моралі на рівні спільноти. П. Юркевич вважав основою такого суспільства ідею справедливості та пов’язане з нею природне право як засвідчено у спадщині Гуго Ґроція. У трактуванні Юркевича природне право є змістом позитивного законодавства у справедливому суспільстві. Природне право як регулятор справедливого суспільства все ще залишається важливим для сучасного культурного процесу. Метою цієї статті є розкриття того, як розуміє Юркевич природне право в контексті регулятора справедливого “органічного” суспільства. Юркевич особливо цінував внесок Античної філософії у розвиток проблематики законодавчої системи як регулятора соціальних відношень. Згідно зЮркевичем, це був філософ, який звернув увагу на сім’ю, як початкову форму соціального життя, тому що вона ґрунтується на природному праві та правилах моралі. Поняття природного права пов’язане з його “філософією серця”, яка слугує методологічною основою для морального виправдання (обґрунтування) закону, на якому базується органічне суспільство. Тому Юркевич був одним із перших українських філософів, який намагався зрозуміти поняття органічного суспільства, яке асоціюється зі справедливою соціальною системою, базованою на ідеї природного права.