Theory and Building Practice. – 2020. – Vol. 2, No. 2
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/56571
Видання «Theory and Building Practice» (далі Журнал) засновано у 2019 р. за рішенням вченої ради Інституту будівництва та інженерії довкілля від 23 березня 2019 р. Журнал є правонаступником збірника наукових праць «Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Теорія і практика будівництва», який входить до переліку фахових видань ВАК України, в яких можна друкувати матеріали дисертаційних робіт у галузі технічних наук.
Theory and Building Practice. – Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2020. – Volume 2, number 2. – 128 p. : il.
Зміст
1 | |
10 | |
21 | |
28 | |
35 | |
42 | |
48 | |
63 | |
69 | |
77 | |
84 | |
92 | |
99 | |
107 | |
113 | |
119 | |
17.
Зміст | 127 |
Content (Vol. 2, No 2)
1 | |
10 | |
21 | |
28 | |
35 | |
42 | |
48 | |
63 | |
69 | |
77 | |
84 | |
92 | |
99 | |
107 | |
113 | |
119 | |
17.
Contents | 127 |
Browse
Item Application of Wastepaper Sludge Ash as Mineral Powder for Hot Asphalt Concrete Mix(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23) Гідей, В. В.; Сідун, Ю. В.; Гуняк, О.; Станчак, С. А.; Бідось, В. М.; Hidei, Volodymyr; Sidun, Iurii; Hunyak, Oleksii; Stanchak, Svitlana; Bidos, Volodymyr; Національний університет “Львівська політехніка”; Військовий коледж сержантського складу Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного; Lviv Polytechnic National University; College of National Army Academy named after, Hetman P. SahaidachnyiУ статті доведена можливість використання макулатурного скопу в ролі мінерального порошку для традиційного гарячого мінерального порошку. Досліджено хімічний (оксидний) склад наповнювачів, який визначили за допомогою дифлактометра ДРОН – 3.0. Встановлено, що у складі макулатурного скопу присутній CaO в достатній кількості, що дає можливість застосування цього відходу в ролі наповнювача для асфальтобетону. Встановлено зерновий склад мінерального порошку та розмелено за допомогою кульового млина до відповідного зернового складу макулатурний скоп. Досліджено основні фізико-механічні показники бітуму 70/100, що утворюватиме з дослідженими мінеральними наповнювачами асфальтне в’яжуче. Заформовано такі серії традиційної гарячої асфальтобетонної суміші з використанням: мінерального порошку, макулатурного скопу, на мінерального порошку та макулатурного скопу у співвідношенні 50/50, 30/70, 20/80 (% мас). Встановлюємо, що макулатурний скоп може слугувати матеріалом, що можна використовувати в ролі мінерального порошка для асфальтобетонних сумішей. Згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.7-119:2011 асфальтобетон з макулатурним скопом є кондинційним, але показник водасичення наближається до допустимо дозволеного значення, порівняно з асфальтобетоном і з мінеральним порошком він є вищим на 55 %. Такий результат зумовлений різницею в оксидному складі наповнювачів, а саме менший вміст продуктів вапнякової породи в макулатурному скопі. За комбінованого застосування мінерального порошку та макулатурного скопу у співідношенні 50/50, 30/70, 20/80 (% мас) показник водонасичення знижується. Щодо границі міцності при стиску та границі міцності при стиску після водонасичення зразків асфальтобетону, ці показники з використання макулатурного скопу є меншими, ніж з використанням мінерального порошку лише на 10 %. Найраціональніше використання макулатурного скопу з огляду на проведені дослідження можна досягнути в поєднанні з мінеральним порошком у співвідношенні 50/50.Item Research of Foam Formers and Concrete on Their Basis for Production of Products of Non-autoclave Hardening and Monolithic Concrete(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23) Ілів, В. В.; Ілів, Х.-Д. В.; Iliv, Vasyl; Iliv, Chrystyna-Dzvenyslava; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВиробництво виробів із пінобетонів та монолітне бетонування з них потребує піноутворювачів, що володіють властивостями отриманої піни з достатнім значенням її критеріїв (кратності піноутворення, стійкості піни за певний проміжок часу); її сумісністю з портландцементом та продуктами його гідратації; з гідратованим вапном тощо. Недостатні властивості піни можуть бути компенсовані введенням коригувальних і стабілізуючих добавок. Хоча досліджені піноутворювачі не є завжди екологічно чистими продуктами, однак їхня незначна концентрація в пінобетонах створює прецедент їхньої незамінності у виробничому процесі. Досліджені піноутворювачі практично не відрізняються за кратністю та стабільністю під час їхнього використання у 1 %-му розчині. Найкращі технологічні властивості притаманні пінам, отриманим із піноутворювачів марок ПЕАС та “Пенострем”, особливо темного кольору. Введення добавки рідкого скла частково підвищує кратність та стабільність розчину піни. Крім того, випробувана, вона впливає як прискорювач набору міцності на тверднення пінобетонів, що підвищує оборотність металоформ та час навантаження моноліту. Це має особливе значення при серійному виготовлення виробів із пінобетонів природного тверднення. Встановлено, що склади пінобетонів, які не містять добавки, в основному схильні до розшарування та зсідання, тому при виготовленні з них зразків велику увагу приділяли якості отриманих зразків. Це свідчить про те, що добавка є не тільки стабілізатором піни, вона стабілізує також і пінобетонні суміші, отримані на їхній основі. Введення рідкого скла приводить до зростання міцності пінобетонів при стиску приблизно в 3–4,5 раза у віці зразків 28 діб. При цьому міцність пінобетонів зростає орієнтовно лише в 1,2–1,5 раза у віці зразків 14 діб. Введення в склад пінобетонів золи до 30 % та пилевиносу до 10 % замість піску теж дає змогу підвищити міцність пінобетонів приблизно в 1,2–1,5 раза у віці 28 діб. Введення всіх видів добавок дозволило уникнути розшарування та зсідання суміші та стабілізувати значення середньої густини пінобетонів.Item Discharge Coefficient of Broad-crested Weirs as a Function of the Relative Weir Height for Different Weir Lengths(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23) Жук, В. М.; Матлай, І. І.; Попадюк, І. Ю.; Вовк, Л. І.; Регуш, В. А.; Zhuk, Volodymyr; Matlai, Ivan; Popadiuk, Ihor; Vovk, Lesya; Rehush, Vladyslav; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВодозливи з широким порогом (ВШП) часто використовують у гідротехнічному будівництві та у водному господарстві. Найскладнішим для визначення фактором, що впливає на пропускну здатність ВШП, є його коефіцієнт витрати. В українській інженерній практиці коефіцієнт витрати ВШП визначають як функцію відносної висоти водозливної стінки, тоді як найпоширеніші європейські методики – як функцію відносної ширини порогу. У роботі отримано експериментальні залежності коефіцієнта витрати ВШП прямокутного профілю з вертикальними вхідною та вихідною гранями без заокруглення ребер для відношення ширини порогу та висоти стінки d/Р = 2; 4. Порівняння отриманих результатів зі значеннями коефіцієнта витрати аналогічних ВШП за методами Куміна та Хагера вказує на те, що цей коефіцієнт залежить і від висоти стінки, і від ширини порогу. Отримано відповідні емпіричні степеневі залежності. За однакових значень відносної висоти порогу коефіцієнт витрати для ВШП зі співвідношенням d/Р = 4 є значимо менший, ніж для водозливу з d/Р = 2, що може бути пояснено суттєвішим впливом опору тертя для водозливу з більшою шириною порогу.Item Increase of Ventilation Systems Procurement and Installation Works Efficiency(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23) Возняк, О. Т.; Миронюк, Х. В.; Сухолова, І. Є.; Довбуш, О. М.; Касинець, М. Є.; Voznyak, Orest; Myroniuk, Khrystyna; Sukholova, Iryna; Dovbush, Oleksandr; Kasynets, Mariana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті представлені результати теоретичних досліджень отримання максимального прибутку монтажно-заготівельним підприємством в процесі виготовлення та реалізації трубної заготовки для монтажу системи вентиляції у виробничому приміщенні невеликого об’єму. Наведено графічні та аналітичні залежності процесу. Результатами досліджень обґрунтовано отримання максимального прибутку під час виготовлення та реалізації вентиляційної трубної заготовки цілого спектру діаметрів монтажно-заготівельним підприємством. Метою роботи є підвищити ефективність монтажу системи вентиляції у виробничих приміщеннях невеликого об’єму, визначити максимальний прибуток для монтажно-заготівельного підприємства в процесі виготовлення та реалізації трубної заготовки різних діаметрів вентиляційної системи за наявності декількох обмежень – за матеріалами та трудовими ресурсами, а також виявити шляхи підвищення ефективності монтажу системи вентиляції у виробничих приміщеннях невеликого об’єму та обґрунтувати методику їхнього розрахунку. Встановлено кількісні характеристики цільової функції при заданих вихідних умовах та отримано розрахункові залежності для визначення параметрів цільової функції. Отримані результати дають змогу визначити оптимальні параметри величин при заданих обмеженнях щодо матеріалів та трудоємності процесу виробництва. Застосування графічного методу та симплекс-методу для визначення необхідних параметрів заготовки дозволяє значно підвищити критерії ефективності проведення заготівельно-монтажних робіт і тим самим зменшити кількість трудових ресурсів та витрату матеріалів для виготовлення і монтажу вентиляційної системи загалом.Item Thermally Conductive Cost of the Heat-insulating Materials(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23) Возняк, О. Т.; Юркевич, Ю. С.; Сухолова, І. Є.; Довбуш, О. М.; Касинець, М. Є.; Voznyak, Orest; Yurkevych, Yuriy; Sukholova, Iryna; Dovbush, Oleksandr; Kasynets, Mariana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті представлені результати теоретичних досліджень досягнення максимального ефекту при визначенні економічно доцільного рівня теплозахисту будинків. Він повинен бути оптимальним і в теплотехнічному, і в економічному сенсі. Показником чого виступають зазначені затрати. Наведено графічні та аналітичні залежності. Результатами досліджень обґрунтовано отримання максимального ефекту при застосуванні різних теплоізоляційних матеріалів. Мета роботи – підвищити ефективність енергоощадних заходів, досягнути зниження їхньої вартості за рахунок оптимізації у співвідношенні вартості теплової енергії та теплоізоляційних матеріалів, визначити критерій оптимізації та обґрунтувати вибір оптимального теплоізоляційного матеріалу і його товщини та визначити оптимальний термічний опір, виявити шляхи підвищення ефективності енергоощадності на перспективу та обґрунтувати методику розрахунку. Розглянуто один із найпоширеніших термореноваційних заходів, а саме утеплення зовнішніх стін. Проведено економічну оцінку, що є важливим чинником певної енергоощадної пропозиції. Представлено розв’язок поставленої задачі, який охоплює дві стадії. Результатом на першій стадії є вибір оптимального матеріалу ізоляції. Друга стадія – це обґрунтування економічно доцільної товщини теплоізоляційного матеріалу. Отримані результати дають змогу досягнути підвищення ефективності енергоощадності при термореновації будинків і в енергетичному, і в економічному аспектах. У цій статті представлено результати математичного обґрунтування важливості такого чинника як теплопровідна вартість теплоізоляційних матеріалів при оптимізації їхньої товщини.Item The Research of Circulation Water Supply System of Power unit of Thermal Power Plant with Heller Cooling Tower(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23) Босак, М. П.; Гвоздецький, О. Г.; Піцишин, Б. С.; Вдовичук, С. М.; Bosak, Mykola; Hvozdetskyi, Oleksandr; Pitsyshyn, Bohdan; Vdovychuk, Serhii; Національний університет “Львівська політехніка”; ПАТ ЛьвівОРГРЕС; Lviv Polytechnic National University; Private Company “LVIVORGRES”Виконано аналітичні гідравлічні дослідження системи охолодження циркуляційної води (ОЦВ) енергоблоку ТЕС з градирнею Геллера. Аналітичні дослідження виконані на базі експериментальних даних, отриманих у процесі пускових випробувань системи ОЦВ енергоблоку “Раздан-5” потужністю 300 МВт. Дослідження системи ОЦВ проведені при електричній потужності енергоблоку 200–299 МВт, з тепловим навантаженням 320–396 Гкал/год. Основна мета роботи – з’ясувати гідравлічний режим циркуляційної системи охолодження для можливості збільшення подачі води. Величина подачі охолоджувальної води та її температура впливають на вакуум у конденсаторі турбіни. В кінцевому результаті це впливає на потужність турбогенератора ТЕС Максимальна фактична подача води циркуляційною насосною станцією становила 32000 м3 /год, що нижче проєктної. Циркуляційними насосами (ЦН) вода в суміші з конденсатом подається в градирню, звідки вона вертається через гідротурбіну на розприскування форсунками в конденсаторі пари турбіни. Спроба збільшити подачу води в конденсатор збільшенням отворів форсунок не дала бажаних результатів. Величина подачі води в ЦН залежить від втрати напору в системі ОЦВ. Зі складових системи вони найвищі в гідротурбінах, які є в складі циркуляційної насосної станції. Тому регулюючи навантаження гідротурбіни, зі зменшенням втрат напору води, можна збільшити подачу води циркуляційними насосами в конденсатор. Для розрахунків зміненої гідравлічної характеристики системи ОЦВ використано експериментальні дані та розроблені теоретичні залежності. В результаті зменшення втрат напору на ділянці гідротурбіни з 1,04 до 0,15 кгс/см2 диктуючою точкою для напору ЦН буде конденсатор пари турбіни. Слід зауважити, що в такому режимі роботи, у верхніх частинах охолоджувальних секторів градирні можливий вакуум. Градирня ТЕС розрахована на обслуговування двох енергоблоків. В умовах теплового навантаження від одного енергоблоку температура охолодженої води, конденсату була нижчою за проєктні значення. Ввімкнення в роботу секторів пікових охолоджувачів градирні дає зниження на 2–4 °С температури охолодженої води лише з системою зрошення.Item Method of the Boiler Room Ventilation System Efficiency Experimental Determination(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23) Возняк, О. Т.; Юркевич, Ю. С.; Сухолова, І. Є.; Довбуш, О. М.; Касинець, М. Є.; Voznyak, Orest; Yurkevych, Yuriy; Sukholova, Iryna; Dovbush, Oleksandr; Kasynets, Mariana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті представлені результати теоретичних та експериментальних досліджень визначення швидкості повітряного потоку при розподілі повітря круглими та компактними струменями у приміщенні котельні, оскільки питання забезпечення нормативного повітрообміну у приміщеннях такого типу є надзвичайно актуальним. Наведені графічні та аналітичні залежності процесу. Результатами досліджень обґрунтовано високу точність визначення середньої швидкості повітряної струмини в малогабаритних приміщеннях котелень. Метою роботи є розробити метод експериментального визначення ефективності системи вентиляції в приміщенні котельні; підвищити точність визначення середньої швидкості круглих та компактних повітряних струмин у площині припливного насадка для забезпечення нормативного повітрообміну у приміщеннях котелень та обґрунтувати методику розрахунку. Встановлено характеристики та закономірності розвитку круглих та компактних струмин у приміщеннях і отримано відповідні розрахункові залежності. Також визначено, що для отримання задовільних експериментальних результатів при вимірюванні швидкості в котельні необхідно кілька разів виміряти швидкість у центрі живильної форсунки з максимальною точністю, а потім помножити результат на відносну середню швидкість: для круглої струмини vav = 0,26, а для компактної струмини – vav = 0,2025. Обґрунтовано, що застосування запропонованого методу дозволить суттєво підвищити точність визначення повітрообміну у приміщеннях котелень для забезпечення необхідної величини повітрообміну згідно з нормативними вимогами. Наведено рекомендації практичного визначення розрахункових величин для забезпечення належної вентиляції приміщень котелень.Item Load Bearing Capacity and Cracking Resistance to off-center Compression of Hollow Concrete Blocks(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23) Мельник, І.; Білозір, В.; Біденко, І.; Шуляр, Р.; Партута, В.; Melnyk, Ihor; Bilozir, Vitalii; Bidenko, Ivanna; Shulyar, Rostyslav; Partuta, Volodymyr; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський національний аграрний університет; Lviv Polytechnic National University; Lviv National Agrarian UniversityДослідження стосуються бетонних порожнистих блоків стін підвалів, які широко використовували і використовують в практиці будівництва. Показано, що навіть для середньоповерхових і багатоповерхових будівель міцність бетонних блоків використовуються лише на 10–30 %. Тому масивні фундаментні блоки доцільно виготовляти порожнистими. За конструкцією оптимізовані блоки можна об’єднати в такі групи: з крупними порожнинами, відкритими знизу, з вертикальними закритими і наскрізними порожнинами, горизонтальними порожнинами і ребристі. Розроблені конструкції ефективних блоків стін підвалів потенційно дають можливість значно облегшити їх і зекономити бетон. Проте майже всі запропоновані рішення не знайшли широкого використання на практиці – в основному внаслідок технологічних проблем. Необхідно продовжити пошук ефективних конструктивно- технологічних рішень блоків стін підвалів, та їх дослідження. У статті відображено результати експериментально-теоретичних досліджень фундаментних блоків двох типів: з двома відкритими зверху порожнинами марки ФБП-1 та з 4-ма закритими порожнинами марки ФБП-2. В блоці ФБП-2 порожнини улаштовані з використанням арболітових вставок. Така конструкція блоків є доцільною для зовнішніх стін підвалів, оскільки покращує теплотехнічні характеристики стіни. Випробовували блоки у складі 3-х ярусної стінки загальною висотою 1,8 м на позацентрово прикладене навантаження. Натурні випробування блоків дозволили отримати їхні фактичні значення міцності і тріщиностійкості. Розрахункова несуча здатність і тріщиностійкість блоків визначали за деформаційною методикою згідно з чинними нормативними документами з врахуванням і ідеалізованої діаграми деформування бетону за розтягу. Розрахунок за розробленою методикою натурних порожнистих блоків показав задовільну збіжність з експериментальними даними за показниками несучої здатності і тріщиностійкостіItem Non-autoclaved Foam Concrete for Layers of Highways Surface Dressing(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23) Горніковська, І. Б.; Каганов, В. О.; Hornikovska, Iryna; Kahanov, Vadym; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСтаття присвячена проблематиці, пов’язаній із розрахунковою оцінкою параметрів конструкційно-теплоізоляційного протиморозного прошарку в земляному полотні автомобільних доріг нежорсткого типу на різних ґрунтових основах. У роботі досліджено основні фізико-технічні та деформативні характеристики монолітного пінобетону неавтоклавного тверднення дисперсно-армованого волокнами поліпропіленової фібри густиною від 600 до 1000 кг/м3. Замерзання ґрунтових вод безпосередньо під дорожнім полотном і, як наслідок, збільшення їх в об’ємі, призводить до значних деформацій дорожнього покриття. За таких умов термін бездефектної експлуатації дорожнього полотна значно скорочується, що, своєю чергою, призводить до необхідності їх ремонтувати в інтенсивнішому режимі. Одним із шляхів зниження вартості експлуатації та витрат на утримання дорожньо-транспортної інфраструктури є впровадження в проєктну та будівельну практику нових конструктивних рішень дорожнього одягу, які б забезпечували високу якість дорожнього покриття протягом нормативного експлуатаційного періоду. Цього можна досягнути за рахунок введення в конструкцію дорожнього одягу в якості протиморозного прошарку ефективного теплоізоляційного матеріалу з метою запобігання ефекту морозного здимання дорожнього полотна автомобільних доріг нежорсткого типу. Вітчизняний та закордонний досвід будівництва автомобільних доріг довів ефективність застосування теплоізоляційних матеріалів у конструкції дорожнього одягу, тому в останні роки в Україні з’явився підвищений інтерес до використання безавтоклавного пінобетону як сучасного та високоефективного теплоізоляційного матеріалу в дорожньому будівництві. Влаштування теплоізоляційного прошарку з неавтоклавного пінобетону дає змогу повністю або частково запобігти промерзанню або перегрівання основи дорожнього одягу, знизити вплив періодичних температур-них коливань навколишнього середовища, що забезпечує підвищення довговічності конструкції дорожнього полотна. В публікації представлено номограми для визначення оптимальної товщини теплоізоляційного морозозахисного шару дорожніх одягів автомобільних доріг для піску, супіску, глини та суглинку в основі вулично-проїжджої мережі для усіх кліматично-географічних районів України.Item Self-Compacting Concretes, which Hardening at Different Temperature Conditions(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23) Кіракевич, І. І.; Саницький, М. А.; Маргаль, І. В.; Kirakevych, Iryna; Sanytsky, Myroslav; Margal, Igor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті наведено особливості монолітного бетонування в різних температурних умовах та розглянуті актуальні питання технології приготування самоущільнювальних бетонів на основі суперпластифікованих цементуючих систем, що поєднує знання закономірностей структуроутворення і портландцементних композицій “портландцемент – активні мінеральні добавки – мікронаповнювачі – суперпластифікатор – прискорювачі тверднення” для пошуку раціональних рішень забезпеченості технологічних та експлуатаційних властивостей бетону в умовах зміни факторів його складу, технології й експлуатації. Встановлено фізико-хімічні особливості процесів гідратації і тверднення суперпластифікованих цементуючих систем, які завдяки направленому формуванню структури дозволяють вирішувати проблему одержання самоущільнювальних сумішей та бетонів з швидким наростанням міцності на їх основі. Проведено оптимізацію складів самоущільнювальних бетонів на основі суперпластифікованих цементуючих систем з високою ранньою міцністю, досліджено їхні показники якості та встановлено ефективність використання в різних температурних умовах. Результатами досліджень встановлено, що використання суперпластифікованих цементуючих систем дозволяє направлено керувати технологічними властивостями і кінетикою структуроутворення та створити міцну структуру бетону з покращеними будівельно-технічними властивостями при твердненні в різних температурних умовах. Розроблено технологічні рішення приготування суперпластифікованих цементуючих систем, які дозволяють вирішувати проблему одержання самоущільнювальних бетонів на їх основі з використанням безвібраційної технології бетонування. При цьому створюється можливість раннього навантаження конструкцій, скорочення виробничого циклу, збільшення оборотності опалубки та прискорення зведення монолітних будівель і споруд у різних температурних умовах.Item Calculation of Damage RC Constructions According to Deformation Mode(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23) Бліхарський, Я. З.; Blikharskyy, Yaroslav; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ цій статті представлені результати теоретичного дослідження залізобетонних балок з пошкодженою робочою арматурою. Досліджено зміну мікротвердості стальної арматури діаметром 20 мм із сталі класу А500С у радіальному напрямку та встановлено товщину термічно-зміцненого шару. Встановлено, що товщина термічно-зміцненого сталевого шару арматурного стержня діаметром 20 мм A500C становить приблизно 3 мм. Виявлено, що міцнісні характеристики цього шару на 50 % вищі порівняно з матеріалом серцевини арматури, тоді як характеристики пластичності нижчі. Метою роботи є визначення міцності та деформативності залізобетонних конструкцій без пошкодження арматури та у разі її пошкодження. Визначення впливу змін фізико-механічних характеристик арматури на несучу здатність залізобетонних балок, що зазнали пошкоджень, згідно до діючих норм, що базуються на деформаційній моделі розрахунку. Ця методика використовує нелінійні діаграми деформацій бетону та арматури та базується на ітераційному методі розрахунку. Відповідно до програми досліджень було розраховано три зразки залізобетонних балок з різними параметрами. Серед них були непошкоджені контрольні зразки з одиночною робочою арматурою діаметром 20 мм – BC-1; зразок з арматурою 20 мм із пошкодженнями близько 40 % без змін фізико-механічних властивостей арматури – BD-2 та зразок з армуванням 20 мм із пошкодженнями близько 40 % із зміною фізико-механічних властивостей арматури – BD-3. Встановлено вплив зміни фізико-механічних характеристик арматури на несучу здатність пошкоджених залізобетонних балок. Для залізобетонних балок з пошкодженням 40 % робочої арматури без врахування зміни фізико-механічних характеристик арматури несуча здатність знижується на 37 % порівняно з контрольними непошкодженими зразками. Враховуючи зміну фізико-механічних характеристик, несуча здатність залізобетонних конструкцій з пошкодженням 40 % робочої арматури знижується на 50 % порівняно з контрольними зразками.Item Principles of the Exposure Natural Lighting Modeling of Premises(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23) Єгорченков, В. О.; Сергейчук, О. В.; Коваль, Л. М.; Yehorchenkov, Volodymyr; Sergeychuk, Oleh; Koval, Lidiia; Київський національний університет будівництва і архітектури; Kyiv National University of Construction and ArchitectureВідомо, що критерієм оцінки змінного природного освітлення є експозиція, яка дорівнює добутку інтенсивності освітлення на час його дії. Метою роботи є розробка принципів моделювання світлового режиму з урахуванням часового чинника у вигляді річної експозиції при оцінці енергетичних показників від систем освітлення будівлі. Проведено дослідження експозиції в приміщенні залежно від орієнтації світлопрорізу і його розташування в просторі. Експозиція розглянута на прикладі трьох однакових офісних приміщень з однаковим світлопрорізом, який має три орієнтації: північ, захід і південь та три положення: вертикальне, похиле і горизонтальне. Для розрахунку річної експозиції використаний відомий програмний комплекс VELUX Daylight Visualizer 2. Для зручності аналізу експозиції введено поняття коефіцієнта природної експозиції (КПЕ), який є відношенням експозиції в приміщенні до одночасного значення зовнішньої експозиції. Дослідження показали, що експозиція є ефективним критерієм оцінки природного освітлення в приміщеннях у часі. Існуюча система оцінки енергоспоживання при освітленні будинків системою суміщеного освітлення є наближеною і не враховує таких факторів, як орієнтація світлопрорізів за сторонами горизонту і їхнє положення в просторі. Удосконалено метод розрахунку енергоспоживання при освітленні приміщень з використанням експозиції, який враховує розташування світлопрорізів у просторі та їх орієнтацію за сторонами горизонту. У роботі запропоновано принцип визначення тривалості використання штучного освітлення на основі експозиції при різному розташуванні світлопрорізу в просторі, яке істотно впливає на енергоспоживання штучного освітлення приміщень. У результаті проведеного чисельного експерименту отримано прогнозований результат: найбільш енергоємним є приміщення з вертикальним світлопрорізом північної орієнтації, а найменш енергоємним – приміщення з горизонтальним світлопрорізом. Приміщення з похилим світлопрорізом має середнє значення енергоспоживання.Item Application of AHP and GRA methods in Energy Efficiency Potential’s Assessment of Envelopes from Natural Materials(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23) Бікс, Ю. С.; Ратушняк, Г. С.; Ратушняк, О. Г.; Ряполов, П. С.; Biks, Yuriy; Ratushnyak, Georgiy; Ratushnyak, Olga; Ryapolov, Pavlo; Вінницький національний технічний університет; Vinnytsia National Technical UniversityНайкращий вибір енергоефективних огороджувальних конструкцій з різноманітних доступних матеріалів залишається проблемою. Тому в цій роботі проведена спроба багатокритеріальної оцінки теплотехнічних характеристик деяких будівельних матеріалів природного походження для енергоефективних огороджувальних конструкцій. Наступні типи стін з природних енергоефективних матеріалів розглянуто в порівняльній оцінці: арболіт, саман, панель із солом’яних блоків, землебит, чуркобетон, СІП панель з ековатою, арболіт+солома та енергоефективний теплоблок. Проаналізовано вплив часу теплової інерції τ, теплоємності внутрішньої площі, показника теплової інерції D, загальної величини термічного опору Rtot, вартості матеріалів стін та їхню вагу. Багатокритеріальну чисельну оцінку потенціалу енергоефективності огороджувальної конструкції проводили двома популярними методами – методом аналізу ієрархій (МАІ) як суб’єктивним методом та методом сірого реляційного аналізу (СРА) як об’єктивним методом. Обидва методи дозволяють упорядкувати альтернативи та можуть бути застосовані як інструменти підтримки прийняття рішень у процесі прийняття рішень у виборі найкращої альтернативи з точки зору багатокритеріальної оцінки. Проведені за двома незалежними методиками дослідження показали, що найкращим типом огороджувальної конструкції з точки зору запропонованих критеріїв, є стіна з арболіту а також з арболіту+соломи, майже втричі менший потенціал має стіна із землебиту. Стіни з чуркобетону, енергоефективного теплоблоку та солом’яних панелей, що оцінені за двома методиками мають практично однаковий узагальнений індекс потенціалу енергоефективності. Для більш об’єктивного аналізу, беручи до уваги різноманітність фізичних та фізико-механічних параметрів матеріалу огороджувальних конструкцій стін, запропоновано узагальнений індекс потенціалу енергоефективності огороджувальних конструкцій. Оцінка узагальненого індексу потенціалу енергоефективності розрахована за двома методиками показала, що за МАІ показники мають більш неоднорідні значення величин, що може бути пояснено суб’єктивністю в оцінці при проведенні процедури парних порівнянь альтернатив.Item Chlorella Vulgaris in Wastewater Treatment Processes – Practical Experience(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23) Вовк, Л. І.; О. О Мацієвська.; Жданов, О. В.; Vovk, Lesya; Matsiyevska, Oksana; Zhdanov, Oleh; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСтічні води від населених пунктів містять значну кількість органічних і біогенних речовин. Недостатньо очищені стічні води, що надходять у поверхневі водойми, призводять до їхньої евтрофікації. Очищення стічних вод з використанням мікроводоростей є новим екологічно чистим біотехнологічним методом. Порівняно з іншими методами очищення стічних вод від біогенних елементів застосування мікроводоростей має значні переваги. А саме: ефективне та одночасне видалення азоту та фосфору, відсутність необхідності в реагентному господарстві, утворення кисню. Мікроводорості добре ростуть у стічних водах, з яких поглинають забруднювальні речовини. Метою дослідження є аналіз роботи та визначення можливості інтенсифікації каналізаційних очисних споруд міста в західній області України з населенням близько 18,900 мешканців. Продуктивність очисних споруд – 3400 м3/добу. Експериментальні дослідження полягали у додаванні до стічних вод, що надходять на очисні споруди протягом травня-вересня 2019 р, концентрату живого штаму мікроводостей виду Chlorella vulgaris. Під час досліджень використано результати аналізів стічних вод, проведених хімічною лабораторією комунального водопровідно-каналізаційного підприємства. Результати обстеження та аналізу роботи очисної станції міста свідчать про недостатній ступінь очищення стічних вод. Експериментально доведено ефективність застосування Chlorella vulgaris на очисній станції. Отримано математичні залежності ефекту очищення стічних вод (із застосуванням Chlorella vulgaris) від їх температури за показниками: БСК5, ХСК, концентрацією амонійного азоту, фосфатів і завислих речовин. Залежності описуються лінійною функцією, яка характеризує загальну поведінку отриманих даних. Отримані результати дали змогу значно зменшити негативний вплив очисних споруд на довкілля.Item Elimination of Flow Rate Restriction for System of Storm Water Sewage with the Help of Drag-reducing Polymers(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23) Орел, В. І.; Піцишин, Б. С.; Ворон, Я. І.; Orel, Vadym; Pitsyshyn, Bohdan; Voron, Yaryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто можливі причини затоплення територій дощовими водами за надзвичайних ситуацій та методи управління дощовим стоком. Обґрунтовано уникнення затоплення місцевості вживанням заходів, які усувають обмеження дощової каналізаційної мережі за витратою. Використання гідродинамічно активних полімерів (ГДАП), які зменшують гідравлічне тертя в трубопроводах, запропоновано розглядати як метод управління дощовим стоком зменшенням накопичення зливових вод на поверхні водозбору. ГДАП збільшують об’ємну витрату трубопроводів і віртуально збільшують їхню довжину та діаметр. Стаття присвячена збільшенню пропускної здатності дощових каналізаційних мереж за допомогою регулювального резервуара для зливової води та ГДАП. Запропоновано використовувати ГДАП у вигляді водного розчину та вводити безпосередньо в дощову каналізаційну мережу крізь дощоприймач чи люк колодязя. Застосовуючи шестеренний насос як дозатор, введення проводять із цистерни, в якій пристрій для приготування розчину з вихідної сировини ГДАП має ексцентрично розташований гладкий робочий орган. Вказані пристрої не призводять до деструкції молекул ГДАП, що передчасно не зменшує ефекту від використання останніх. Управління дощовим стоком показано на прикладі квадратного в плані басейну стоку при точковій схемі водовідведення з використанням регулювального резервуара проточного типу, встановленого на початку дощової каналізаційної мережі діаметром 300 мм та довжиною 1922,5 м, та використання водного розчину поліакриламіду концентрацією 500 ррм (0,0005 кг/л). Математичне моделювання роботи системи дощової каналізації показало, що збирати дощовий стік за зазначених вище умов можна з басейну більшою площею, ніж без використання ГДАП за рахунок збільшення витрати поверхневого стоку та витрати відтоку з регулювального резервуара.Item Contents(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23)Item Emergency Condition of Loggies in Buildings with Supporting Brick Walls(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23) Демчина, Б. Г.; Вознюк, Л. І.; Demchyna, Bohdan; Vozniuk, Leonid; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЦя стаття присвячена проблемам стану існуючих житлових будівель 70–80 років забудови минулого століття, які експлуатуються близько 50-ти років та підлягають негайному технічному обстеженню. Найсуттєвішим для безпечної експлуатації таких будівель є фактор якості будівництва, оскільки у вказаний період будівництво виконувалося із багатьма недоліками, які проявляються у теперішній час. У статті описано проблему вузлів стикування лоджій із будівлею при проєктуванні та споруджені багатоповерхових будівель із несучими цегляними стінами. Неякісна перев’язка цегли у кладці, а також відсутність якісної перев’язки поперечних стін лоджій із несучими повздовжніми стінами будівлі приводить до утворення тріщин на усю висоту лоджій, які повністю відрізають їх на примиканні до несучих стін, що створює аварійну ситуацію і може призвести до обвалу будівельних конструкцій. Розглянуто реальний приклад такої проблеми у існуючій 9-поверховій будівлі із цегляними несучими стінами, де проявилися недоліки будівництва, а саме неякісного виконання кладки у місцях примикання лоджій до несучих стін будівлі. Описано конструктивну схему, а також основні конструкції будівлі. Показано основні пошкодження та дефекти. Для більшого розуміння роботи конструкції після утворення тріщин та із урахуванням її конструктивної схеми та завантаження біла створена розрахункова скінченно-елементна модель у ПК “ЛІРА-САПР” та отримано переміщення лоджії. Конструкція лоджії запроєктована таким чином, що навантаження розподілені нерівномірно, а саме по зовні (із сторони фасаду) огороджувальні залізобетонні панелі та засклення створюють додаткове погонне навантаження, яке спричинює перекіс конструкції лоджії, оскільки вона не прикріплена до будівлі належним чином. На основі проведеного візуального обстеження видимої частини будівельних конструкцій та результатів розрахунків визначено, що причиною утворення тріщин є неякісна перев’язка кладки несучих стін лоджії та несучих стін будівлі, що спричинило аварійний стан розглянутої ділянки будівлі. Подано рекомендації з посилення аварійної ділянки споруди.