Геодинаміка. – 2019. – №2(27)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/52216

Науковий журнал

Науковий журнал «Геодинаміка» містить три наукові розділи – «Геодезія», «Геологія», «Геофізика». У ньому опубліковано українською, російською та англійською мовами статті українських та зарубіжних вчених із зазначених дисциплін, які стосуються проблем геодинаміки та суміжних питань. Для спеціалістів – геодезистів, геологів та геофізиків, науковців академічних і галузевих установ, викладачів, аспірантів та студентів закладів вищої освіти, які займаються проблемами геодинаміки та дослідженнями у суміжних галузях наук. Номери журналу «Геодинаміка», починаючи з 2014 р., внесено в базу «Index Copernicus». Статті, опубліковані в журналі «Геодинаміка», визнає ДАК України для захисту кандидатських та докторських дисертацій як наукометричні. Журнал «Геодинаміка" входить до електронного міжнародного каталогу періодичних видань Ulrich's Web Global Serials Directory Науковий журнал «Геодинаміка» охоплює Індекс цитування пошукових джерел (ESCI) – новий індекс у Web of Science™ Core Collection.

Геодинаміка : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка», Державна служба геодезії, картографії та кадастру України, Національна академія наук України, Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна, Інститут геології і геохімії горючих копалин, Львівське астрономо-геодезичне товариство ; головний редактор К. Р. Третяк. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – № 2 (27). – 68 с. : іл.

Геодинаміка : науковий журнал

Зміст


1
5
16
24
39
48
54
66

Content


1
5
16
24
39
48
54
66

Browse

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 8 of 8
  • Thumbnail Image
    Item
    Determination of the horizontal strain rates tensor in Western Ukraine
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Марченко, О. М.; Перій, С. С.; Ломпас, О. В.; Голубінка, Ю. І.; Марченко, Д. О.; Крамаренко, С. О.; Salawu, Abdulwasiu; Marchenko, A. N.; Perii, S. S.; Lompas, O. V.; Golubinka, Yr. I.; Marchenko, D. A.; Kramarenko, S. O.; Salawu, Abdulwasiu; Національний університет “Львівська політехніка”; Головне управління геодезії; Lviv Polytechnic National University; General Directorate of Geodesy
    Дані GNSS спостережень (CORS) з 37 станцій, розташованих у районі Західної України, обробленО за допомогою модуля Bernese Processing Engine (BPE) Бернського програмного забезпечення GNSS версії 5.2 протягом періоду часу близько 2,5 року. Щоб досягти кращої згоди, вибрано станції IGS, найближчі до навколишнього району дослідження, з фіксованими координатами ITRF2008 в епоху 2005.0. Східна та північна складові швидкості спостережень GNSS з цих 37 постійних станцій, обчислені за результатами вимірювань GNSS, використані для побудови двовимірної моделі поля горизонтальних деформацій цієї місцевості. Це дослідження складається з трьох частин. По-перше, проаналізовано два точні рішення для компонентів 2D тензора швидкостей деформацій, отримані на геосфері на основі розв’язання власних величин – задачі власних векторів, ураховуючи симетричний тензор швидкості обертання. По-друге, на основі найпростіших і найкорисніших формул з першого етапу виконано строге оцінювання точності компонентів 2D тензора швидкостей деформацій на основі правила поширення коваріацій. Нарешті, обчислено компоненти 2D тензора швидкості деформації, швидкості дилатації та компоненти тензора рівних швидкостей в області. Для описаної області побудовано модель тензора швидкості обертання. Це привело до висновку, що область дослідження слід інтерпретувати як деформовану територію. На основі обчислень з GNSS-моделі цих компонентів горизонтальних деформацій встановлено норми основних значень та швидкості основних осей деформації земної кори. Основні тектонічні утворення показано як фонову інтенсивність різних компонентів швидкостей, швидкість обертання та тензори швидкості деформації. Топографічні особливості регіону ґрунтувались на моделі SRTM-3 (місія з топографії Shuttle) з роздільною здатністю 3²¥3². На перший погляд, найбільші значення отримано в районах, розташованих навколо Українських Карпат. Швидкість дилатації також має подібний розподіл. Тим не менше, оскільки в роботі обчислено лише власні числа та власні вектори без оцінки точності, це може призвести до сумнівних висновків щодо інтерпретації результатів і вимагає додаткового розв’язання суто математичної задачі. Потрібно знайти коваріаційну матрицю тензора деформації на основі заданої коваріаційної матриці компонентів швидкості, одержаних програмним забезпеченням Bernese. Оскільки досліджуваний регіон є дуже складним, то за отриманими результатами необхідне подальше ущільнення перманентних станцій GNSS.
  • Thumbnail Image
    Item
    Features of the influence of seasonal variation of soil moisture on vertical movements of the earth’s surface
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Павлик, В. Г.; Кутний, А. М.; Кальник, О. П.; Pavlyk, V. G.; Kutnyi, A. M.; Kalnyk, O. P.; Полтавська гравіметрична обсерваторія Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка; Poltava Gravimetric Observatory of Subbotin Institute of Geophysics of NAS of Ukraine; Poltava National Technical Yuri Kondratyuk University
    Метою досліджень є експериментальне встановлення найсприятливіших умов визначення вертикальних рухів земної поверхні з погляду мінімального впливу варіацій вологи ґрунту на результати спостережень. Геодезичний моніторинг деформаційних процесів на геодинамічних полігонах (ГП) відбувається переважно без урахування впливу екзогенних чинників метеорологічного походження на динаміку земної поверхні та реперів. Для успішного виділення тектонічних чи техногенних рухів з усього спектра зареєстрованих переміщень земної поверхні потрібно вилучити їх гідрометеорологічну складову. Одним із видів метеорологічного впливу на динаміку земної поверхні та реперів є об’ємні деформації набряклих ґрунтів внаслідок варіації їх вологості. Вони зумовлюють сезонні вертикальні рухи, величина яких залежить від фізичних та мінералогічних властивостей ґрунту, особливостей навколишнього середовища та амплітуди річних коливань температури і вологи. Методика досліджень передбачала паралельні спостереження у двох пунктах за вертикальними рухами і вологістю верхнього однометрового шару ґрунту на ГП у Полтаві за період 2006–2015 рр. Основним результатом роботи є встановлення нелінійного характеру дії сезонних змін вологи ґрунту на вертикальні переміщення земної поверхні залежно від абсолютного значення вологості. Якщо вологість ґрунту перевищує його максимальну молекулярну вологомісткість (ММВ), то її варіації не впливають на динаміку землі. Це пояснюється різним механізмом вертикальної інфільтрації води в ґрунті залежно від його водонасиченості. У разі значної вологості ґрунту її подальші зміни зумовлені переважно капілярними та гравітаційними силами, які не викликають деформацій і вертикальних переміщень земної поверхні. Науковою новизною досліджень є встановлення важливої ролі ММВ ґрунту в генерації вертикальних рухів земної поверхні та реперів внаслідок варіацій вологи. Практична значущість роботи полягає у можливості мінімізації впливу гідрометеорологічних чинників на результати високоточних спостережень за динамікою земної поверхні. Отримані результати можна використовувати для організації високоточних спостережень за вертикальними рухами на ГП та їх інтерпретації.
  • Thumbnail Image
    Item
    Influence of geological structures on the nature of riverbed displacements for the rivers of the Dnister basin upper part
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Бурштинська, Х. В.; Бабушка, А. В.; Бубняк, І. М.; Бабій, Л. В.; Третяк, С. К.; Burshtynska, Kh. V.; Babushka, A. V.; Bubniak, I. M.; Babiy, L. V.; Tretyak, S. K.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета роботи – дослідити вплив Передкарпатського прогину та Волино-Подільської височини на характер зміщень приток Дністра та визначення стійкості їх русел. Об’єктом цього дослідження є річка Дністер та її ліві й праві притоки. Розглядаючи основні чинники, що впливають на природу горизонтальних зміщень русла, спричинених як природними, так і антропогенними чинниками, особливу увагу автори приділили геологічним структурам у районі, де протікає річка Дністер та її притоки. Методи. Застосовуючи програмний пакет ArcGIS, автори виконали моніторинг протягом 100 років, використовуючи різні топографічні, геологічні, ґрунтові карти та космічні зображення. Для моніторингу зміщень русел річок правобережно-лівобережних приток Дністра використано: топографічні карти в масштабах 1:100000 та 1:75000 (австрійський період – 1886 р., 1910 р., польський період – 1930 р., радянський період – 1985 р., 1989 р.); космічні зображення Landsat 7 (2000 р.), Landsat 8 (2014 р.) та Sentinel 2 (2016 р., 2017 р.); і ґрунтову карту масштабу 1: 200000. Це дає підстави говорити про різний характер зміщень. Результати. Річка Дністер протікає на кордоні двох структур – Передкарпатського прогину та Волино-Подільської височини. Правобережні притоки (Бистриця, Лімниця, Стрий тощо), які починаються в Карпатах, перетинають зовнішні та внутрішні межі Передкарпатського прогину і характеризуються стійкістю русла річки в гірській частині, багаторічним і значним меандруванням (особливо для р. Стрий) у межах Прикарпаття. Літологічні родовища істотно впливають у гирлі річки Стрий. Для цих приток, за результатами дослідження, спостерігаються великі горизонтальні зміщення, вони поширюються на: річку Лімниця – 500 м, річку Бистриця – 580 м, річку Стрий – 1200 м. До лівобережних приток, розташованих на Волино-Подільській височині, належать річки Золота Липа, Серет, Збруч, Смотрич та Стрипа. Вони сильно звивисті, але набагато стійкіші в горизонтальних зміщеннях. Максимальні зміщення для цих річок – 300–380 м. Наукова новизна. Дослідження охоплює вплив геологічних структур на зміщення ліво-правобережних приток річки Дністер та аналіз основних математичних виразів, які використовують для оцінки стійкості русел річок. Практичне значення. Результати моніторингу процесів деформації русла повинні враховуватися під час вирішення завдань, пов’язаних з русловими процесами річки, а саме: розроблення та будівництва гідротехнічних споруд, проєктування мереж електропередачі на перетині річок, розвиток газопроводів, визначення небезпечних зон затоплення, визначення наслідків руйнування після спалахів або сезонних повеней, встановлення меж природоохоронних зон, управління відпочинковою діяльністю, моніторинг стану прикордонних земель та встановлення кордону вздовж річок.
  • Thumbnail Image
    Item
    Integration of electric prospectingmethods for forecasting the subsidence and sinkholes within the salt deposits in the Precarpathian area
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Кузьменко, Е. Д.; Максимчук, В. Ю.; Багрій, С. М.; Сапужак, О. Я.; Чепурний, І. В.; Дещиця, С. А.; Дзьоба, У. О.; Kuzmenko, E. D.; Maksymchuk, V. Yu.; Bagriy, S. M.; Sapuzhak, O. Ya.; Chepurnyi, I. V.; Deshchytsya, S. A.; Dzoba, U. O.; Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Carpathian branch of Subbotin Institute of Geophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas
    Мета. Метою роботи є дослідження ефективності комплексу методів природного імпульсного електромагнітного поля Землі (ПІЕМПЗ) та зондувань становленням електромагнітного поля (ЗС) для попередньої оцінки ступеня стабільності гірничих масивів у межах родовищ калійних солей Передкарпаття, а також прогнозування розвитку деформаційних процесів у приповерховому шарі геологічного середовища. Методика. Проведення площівних та профільних спостережень методами ПІЕМПЗ та ЗС на території шахтних полів родовищ калійних солей та побудова моделей геоелектричних розрізів, визначення зон з аномальними значеннями електричної провідності та інтенсивності природного електромагнітного випромінювання. Результати. За результатами профільних електрометричних методів (ЗС) та площівних спостережень ПІЕМПЗ на території шахтного поля рудника № 2 Стебницького родовища калійних солей виявлено та оконтурено зони аномальних значень електропровідності та аномалії інтенсивності електромагнітного випромінювання. На основі комплексної інтерпретації виділено зони підвищеної карстопровальної небезпеки на ділянці автодороги Трускавець – Пісочне. Зроблено висновок про високу інформативність та ефективність комплексу методів ЗС і ПІЕМПЗ для оцінки ступеня карстопровальних процесів у зонах розроблення корисних копалин. Наукова новизна. Полягає в експериментально підтвердженій ефективності та високій інформативності комплексного застосування методів ЗС і ПІЕМПЗ для вивчення стану геологічного середовища, охопленого карстопровальними процесами у межах родовищ калійних солей. Практична значущість. Запропонований комплекс геофізичних методів ЗС і ПІЕМПЗ дає змогу з високою достовірністю спрогнозувати зони ймовірних карстових провалів та здійснити запобіжні заходи для мінімізації наслідків розвитку карстопровальних геологічних ситуацій.
  • Thumbnail Image
    Item
    Serpentines as the indicators of geodynamic conditions of mesozoic peridotites metamorphic transformations in the marmarosh rocky zone (Inner Ukrainian Carpathians)
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Генералова, Л. В.; Степанов, В. Б.; Білик, Н. Т.; Сливко, Є. М.; Heneralova, L. V.; Stepanov, V. B.; Bilyk, N. T.; Slyvko, Ye. M.; Львівський національний університет ім. Івана Франка; Ivan Franko National University of Lviv
    Мета. Виконано дослідження вторинних серпентинів для реконструкції умов становлення й перетворення перидотитів угольського комплексу, які локалізовані в Мармароській зоні скель внутрішніх Східних Українських Карпат і поширені в межиріччі Великої та Малої Угольок. Методи. Робота ґрунтується на результатах геологічних спостережень порід угольського комплексу в природних відслоненнях, а також петрографічних, мінералогічних (рентгеноструктурний, термоваговий і мікрозондовий аналізи) та геохімічних досліджень. Для порівняння використано літературні дані щодо перидотитів Українських Карпат і окремих детально вивчених перидотитових комплексів орогенів. Результати. Перидотити утворюють олістоліти в нижньокрейдовій соймульській олістостромовоконгломератовій товщі Мармароської зони скель (Вежанський покрив) внутрішніх Українських Карпат. Вік олістолітів (соймульська світа) перидотитів угольського комплексу – Т2–К1 (?). Породи представлені серпентинізованими перидотитами й серпентинітами. Метаморфічні перетворення перидотитів олістолітів виявлено у значному поширенні a- і β-лізардиту й антигориту. Серед вивчених серпентинів виділено дві групи. Серпентин першої групи має лінзоподібно-петельчасту текстуру і представлений, головно, a-лізардитом і баститом; ці мінерали містять порівняно великі незмінені зерна хромшпінелідів і мають підвищену хромистість. Серпентин другої групи, представлений, зазвичай, β-лізардитом і антигоритом, смугасто-сланцюватої текстури, містить включення пилоподібного магнетиту й підвищену кількість заліза. Мінералам першої групи притаманні термодинамічні характеристики регресивного метаморфізму верхів зеленосланцевої фації, який міг бути реалізований за геодинамічних умов спредингу під час підняття й охолодження перидотитів. Серпентини другої групи мають параметри, хоча й локальні, прогресивного метаморфізму низів зеленосланцевої–верхівепідот-амфіболітової фації. Вони формувались за надсубдукційних умов і приурочені до фрагментів палеозон відколово-пластичних деформацій, які супроводжували в юрі–ранній крейді субдукційно-колізійні події між терейнами Дакія і Тисія, що привели до закриття Трансильвансько-Муреського палеоокеану. Виділені групи серпентинів мають різний генезис і формувались за різних геодинамічних умов: мінерали першої групи тяжіють до первинно-мантійних протолітів ультраосновного складу, а другої – до літосферних протолітів основного складу. Наукова новизна. Використання комплексу методів дослідження серпентинів дало змогу розділити їх на дві групи, які мають різну термодинамічну й геодинамічну історію. Структурнотекстурні, мінералогічні, геохімічні та інші особливості серпентинів є індикаторами геодинамічних умов перетворення перидотитів Мармароської зони скель та інших регіонів. Запропоновано модель поетапного перетворення перидотитів угольського комплексу. Практичне значення. Дослідження серпентинітів, розвинутих по перидотитах угольського комплексу, важливе для з’ясування типу метаморфізму вихідних первинно-мантійних протолітів і стадійності формування літосфери складчасто-покривних споруд (на прикладі Українських Карпат). Отримані результати можна використовувати для прогнозного оцінювання зруденіння серпентинітів, оскільки визначено, що з лізардитовими серпентинітами пов’язані елементи групи платини, а з антигоритовими асоціює магнетит.
  • Thumbnail Image
    Item
    Three-dimentional model of the deformation of structural Merian basin by standing waves
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Анахов, П. В.; Anakhov, P. V.; ДП “Національна енергетична компанія ”Укренерго”; National power company “Ukrenergo”
    Мета. Аналіз дії стоячих хвиль на ложе водного басейну. Методика. Під час “стояння” хвилі водні маси здійснюють обертально-поступальні переміщення, за яких у вертикальному розрізі басейну відбуваються синхронні реверсивні рухи води, з найбільшими значеннями у вертикальному, в пучностях, і горизонтальному, у вузлах, напрямках. Мікросейсми сейшового походження створюють поле деформацій у вертикальному розрізі басейну, з максимумами на лініях проєкцій пучностей на дні водойми, а також на боковій грані. Результати. Оскільки характерною особливістю коливань є обумовленість їх періоду лінійними розмірами характерної сторони і співіснування вертикальних стоячих хвиль із горизонтальними рухами течій, під час розрахунків розглядаються усі три сторони модельного прямокутного басейну постійної глибини. Показано, що за наявності “вертикальних” сейш створюється загроза резонансного збудження сейш внутрішньою збуджувальною силою – іншими сейшами цього ж басейну. За мокрої ліквідації шахт, яка супроводжується заповненням виробленого простору водою, замість пошарово розташованих водоносних горизонтів, розділених водоупорами, утворюється тріщино-колекторний масив, який працює як єдина тріщинувата зона. Власні коливання водних мас здатні сприяти підвищенню сейсмічності створеної депресійної зони. Але, з іншого боку – у гірничих виробках можливе розміщення підземних басейнів ГАЕС. Привабливість використання відпрацьованих гірничих виробок полягає у скороченні або непотрібності прохідницьких робіт під час зведення підземних енергетичних об’єктів. Наукова новизна. Розроблена модифікована формула Меріана розрахунку періоду сейш у прямокутному басейні постійної глибини, яка враховує наявність двох горизонтальних і однієї вертикальної мод. Показано, що за наявності “вертикальних” сейш створюється загроза резонансного збудження сейш внутрішньою збуджувальною силою – іншими сейшами цього ж басейну. Визначено небезпеку резонансної взаємодії однонаправлених із горизонтальними пар “хвиля горизонтальної моди – течія вертикальної моди” і “хвиля вертикальної моди – течія горизонтальної моди”. Виявлено гідрологічну небезпеку, спричинену можливим резонансом власних коливань, а також їх резонансом із зовнішньою збуджувальною силою. Практична значущість. Виявлено водні об'єкти, аналіз яких потребує урахування вертикальної моди власних коливань. Це – ліквідовані гірничі виробки, вертикальний розмір яких порівнянний із горизонтальними або перевищує їх.
  • Thumbnail Image
    Item
    Зміст до "Геодинаміка"
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26)
  • Thumbnail Image
    Item
    Титульний аркуш до "Геодинаміка"
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26)