Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. – 2023. – Випуск 2 (46)
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/61355
Збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК
У цьому випуску збірника публікуються нові результати з розвитку теорії та методів дослідження фігури Землі та зовнішнього гравітаційного поля, а також дослідження у галузі використання GNSS- i GIS-технологій, у галузі інженерної геодезії, картографії, фотограмметрії та кадастру. Для викладачів, наукових співробітників, аспірантів геодезичного профілю, працівників геодезичних та картографічних підприємств і відомств. Друкується за рекомендацією Правління Західного геодезичного товариства УТГК (протокол № 6(428) від 18.06.2023 р.) та Вченої ради Інституту геодезії Національного університету “Львівська політехніка” (протокол № 13(251) від 03.07.2023 р). Внесено МОН України до переліку фахових видань з технічних наук категорії “Б” (наказ № 886 від 02.07.2020 р., додаток 4, пункт 292, спеціальність 193 “Геодезія та землеустрій”), в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата технічних наук. Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації – серія КВ № 8565 від 23.03.2004 р. З 2018 р. збірник індексується у Index Copernicus.
Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва : збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК / Західне геодезичне товариство Українського товариства геодезії і картографії, Національний університет «Львівська політехніка» ; головний редактор І. С. Тревого. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2023. – Випуск ІІ (46). – 152 с. : іл.
Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництваЗміст
1 | |
5 | |
12 | |
15 | |
21 | |
28 | |
36 | |
42 | |
46 | |
47 | |
55 | |
63 | |
69 | |
78 | |
85 | |
95 | |
106 | |
113 | |
119 | |
127 | |
136 | |
141 | |
149 |
Content
1 | |
5 | |
12 | |
15 | |
21 | |
28 | |
36 | |
42 | |
46 | |
47 | |
55 | |
63 | |
69 | |
78 | |
85 | |
95 | |
106 | |
113 | |
119 | |
127 | |
136 | |
141 | |
149 |
Browse
Item Assessment of qualitaty of quasigeoid models in Riga city(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Celms, A.; Trevoho, I.; Kolodiy, P.; Pukite, V.; Virkavs, M.; Lidumnieks, T.; Latvia University of Life Sciences and Technologies; Lviv Polytechnic National University; Lviv National Environmental University; Latvian Geospatial Information AgencyThe study of the shape and size of the globe on a global scale is crucial to understanding the challenges and impacts of climate, the life sciences, hydrology, hydrography and geology on the planet as a whole. The Earth's topography – the surface, the relief topography that characterizes two different types of regions and certain local urban areas - is varied and changes occur periodically. The practical significance is to create a homogeneous geodetic reference system and geodetic frame based on certainty and reliability. A dynamic model of the globe could solve many future problems. Determining the topographic surface of the Earth - the altitude above sea level – using precise levelling methods is laborious task. Today, satellite-based measurement methods - GNSS - are used. GNSS allows to determine ellipsoidal heights using satellite systems and the global ellipsoidal model parameters (X,Y,Z). The geoid – surface of the mean sea level will enable to derive normal height from ellipsoidal heights; Then compared with the normal heights of the geometric levelling method. The need for a geoid or quasigeoid model in the economy is important for construction, navigation, logistics, users and maintainers of geographic information systems. A high-precision geoid or quasigeoid model would make a qualitative contribution to real-time GNSS measurements. The theoretical part of the study gives an overview of the shape and modelling of the globe; technological methods for the development of geoid and quasigeoid models; characteristics of geoid and quasigeoid models. The study includes GNSS measurements on known Class 1 leveling line points - obtaining ellipsoidal height values at 8 selected points in the southern part of Riga city. The obtained measurements were processed and the data were compared with available geoid and quasi-geoid models.Item Delegation of PU “USGC” at the General Assembly of CLGE(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Хоптар, А.; Тревого, І.; Четверіков, Б.; Khoptar, A.; Trevoho, I.; Chetverikov, B.; Карлів університет; Національний університет “Львівська політехніка”; Charles University; Lviv Polytechnic National UniversityПодано інформацію про Генеральну асамблею Європейської асоціації геодезистів (Comité de Liaison des Géomètres Européens, CLGE) в м. Орадя (Румунія), у якому брала участь делегація Громадської спілки “Українське товариство геодезії і картографії” (ГС “УТГК”). На Генеральній асамблеї було заслухано доповідь Аліни Хоптар стосовно діяльності Спілки до повномасштабного російського військового вторгнення в Україну та після нього. Наступна Генеральна асамблея CLGE відбудеться 10–11 листопада 2023 року в Франції.Item Methods of creating cadastral plans for densely and irregularly built-up settlements depending on the real estate market value(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Petrosyan, H.; Efendyan, P.; National University of Architecture and Construction of Armenia; Armenian National Agrarian UniversityThe contemporary methods of designing cadastral plans for the densely and irregularly built-up settlements depending on the real estate market value have been considered by the example of Kond residential quarter in the Kentron administrative district of Yerevan city. Currently there is a need to increase the precision rate of cadastral plans creation depending on the market value of one square meter per a given cadastral zone. For instance, the price of one square meter for the first cadastral zone of the Yerevan city is equivalent to 825 dollars in Armenian drams, whereas the market value is equivalent to 1500–2000 dollars in AMD. To meet the requirements of the mentioned market relations a surveying method for cadastral plan creation has been developed, where high-resolution aerophotographs captured by the unmanned aerial vehicles, have been used; via GPS rover receiver the basis of plan-height identification points have been designed, aerophotographs have been processed through photogrammetric method resulting in 1:500 scale orthophotoplan of the site. To create topographic and cadastral plans on a scale of 1:500, taking into account the complex conditions of the relief and situation of the area, all the corners of the buildings and structures were indiscriminately coordinated, as they represent irregular geometric figures. To create topographic and cadastral plans on a scale of 1:500, considering the complex relief conditions and position of terrain, all the corners of buildings and structures without any exceptions were coordinated, since they are irregular geometric figures. Digitization of the terrain was carried out by AutoCAD, and relief creation by AutoCAD Clvil 3D software packages. Real estate cadastral case data were compared with the newly created digital 1:500 scale plan. The analytical data of the collated results indicated that there are some reasons of incompliance, for example, when the land plot of the registered property is a common use area, but during the mapping, measurements were made according to the demarcated areas, or there are registered objects in the cadastral plan, but they are not demarcated on the site, smaller surface discrepancies have been caused by inaccurate measurement or as a result of incorrect tool orientation.Item XXVI Міжнародна науково-технічна конференція “Геофорум-2023”(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Тревого, І.; Четверіков, Б.; Ванчура, О.; Рудик, О.; Trevoho, I.; Chetverikov, B.; Vanchura, O.; Rudyk, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Волинський національний університет ім. Лесі Українки; Lviv Polytechnic National University; Volyn National University named after Lesi UkrainkaОписано роботу традиційної XXVI Міжнародної науково-технічної конференції “ГЕОФОРУМ”, організованої Західним геодезичним товариством УТГК, яка працювала 19–21 квітня 2023 року у Львові – Брюховичах. Висвітлено підготовчі етапи й особливості проведення конференції у форс-мажорних умовах, урочисте відкриття, роботу пленарних засідань, наукових секцій, презентацій, сучасної виставки обладнання та технологій, БПЛА, науково-технічної літератури тощо. Розглянуто й оцінено стан та першочергові напрями розвитку геодезичних, топографічних, картографічних, інженерно-геодезичних та кадастрових робіт у сучасних умовах. Прийнято ухвалу, спрямовану на швидке вирішення першочергових проблем галузі.Item Аналіз використання земель сільськогосподарського призначення за допомогою ДЗЗ(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Карпенко, О.; Karpenko, O.; Київський національний університет будівництва і архітектури; Kyiv National University of Construction and ArchitectureМета – аналіз використання сільськогосподарських земель та розроблення методології моніторингу земель сільськогосподарського призначення за даними супутникового знімання. Методика. Для здійснення моніторингу земель сільськогосподарського призначення здійснено класифікацію сільськогосподарських угідь та застосовано такі алгоритми (або класифікатори): Semi-Automatic Classification (SCP) (метод керованої класифікації) та K-means Classification (метод “к-середніх”). Побудовано матрицю похибок класифікації. Вибір найточнішого з методів становив основу загального методу класифікації. Результати. Проаналізовано стан використання земельних ресурсів. Встановлено, що за останні 15 років площа сільськогосподарських угідь в Україні зменшилася на 498 тис. га, переважно за рахунок сіножатей, багаторічних насаджень, пасовищ, перелогів та зміни цільового призначення землі. Підвищення точності класифікації досягається виділенням більшої кількості ознак класифікації у часовому аспекті. Іншими інструментами можуть бути збільшення кількості супутникових знімків безпосередньо періоду вегетації, що підлягають опрацюванню, а також систематичний відбір наземних даних із більшої площі тестової вибірки. Досліджено стан сівозмін впродовж п’яти років за допомогою засобів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Обґрунтовано необхідність упровадження системи моніторингу земель. Запропоновано способи удосконалення ведення моніторингу засобами ДЗЗ на основі застосування плагінів Semi-Automatic Classification (SCP) та K-means. Розраховано точність класифікації на основі побудованої матриці помилок. Згідно із отриманими у дослідженні результатами оцінювання точності щодо якості класифікації встановлено, що їх точність становить 92 %, 87 %, 85 % та 71 % відповідно Наукова новизна. Розроблено структурну модель класифікації сільського-сподарських угідь за алгоритмами Semi-Automatic Classification (SCP) (метод керованої класифікації) та K-means Classification (метод “к-середніх”). Практична значущість. Розроблену модель класифікації посівів сільськогосподарських культур за супутниковими даними запропоновано використовувати для оперативного моніторингу раціонального управління земельними ресурсами територіальних громад.Item Гармонізація інфраструктури просторової інформації України з INSPIRE (Infrastructure for Spatial Information in Europe)(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Чабанюк, В.; Дишлик, О.; Ясько, В.; Chabaniuk, V.; Dyshlyk, O.; Yasko, V.; Інститут географії НАНУ; ТОВ “Геоматичні рішення”; Institute of Geography NANU; Geomatics Solutions, LLCВходження України у Європейський Союз вимагатиме гармонізування з INSPIRE Закону України 2020 р. “Про Національну інфраструктуру геопросторових даних”. У гармонізованому Законі потрібно особливу увагу приділити процесам оперування геопросторовими даними, а саме поняття таких даних розширити поняттям просторових даних. Для цього пропонується модель НІГД Закону замінити сучаснішоюмоделлюНаціональної Просторової Інфраструктури Інформації (НІПІ). Модель НІПІ має відповідати моделі INSPIRE і складатися з продуктової і процесної частин, як у описаній раніше Продуктово-процесній моделі розробки Національної інфраструктури просторових даних (НІПД). Для розуміння можливих змін важливим є досвід пілотних проєктів Danube Reference Data and Services Infrastructure (DRDSI) в Україні, одним з яких була гармонізація з INSPIRE даних пілотної території у Одеській області. Пілоти були виконані у 2016 р., але їх результати стали навіть актуальнішими нині, у зв’язку з початком створення УкрНІГД. Правильні висновки з пілотів допоможуть запобігти можливому провалу розпочатого проєкту створення УкрНІГД, який буде неминучим у випадку дотримання поточної версії Закону України про НІГД. Для успіху проєкту зараз його набагато важливіше розпочинати правильно, ніж правильно реалізовувати неправильні положення16. Для досягнення мети статті використана методологія, яка належить до Базованих на моделях інженерій (БМІ). У виконанні пілотів DRDSI був задіяний так званий INSPIRE ModelDriven Approach (MDA) німецької фірми Wetransform GmbH, який належить до сфери БМІ. У статті цей підхід оновлено Багаторівневим моделюванням (Multi Level Modeling – MLM). Наводяться аргументи на користь використання так званого базованого на патернах підходу Реляційної картографії замість підходу INSPIRE MDA, який не розвивається після 2016 р. Як приклад нового підходу показано, як почати виконувати гармонізацію нового адміністративного устрою України зі специфікаціями INSPIRE згідно із запропонованим оновленням INSPIRE MDA. Продемонстровано приклад розробки на MLM сучасної концептуальної схеми даних, що відповідає цим специфікаціям. На початку статті пояснено Продуктово-процесну модель розробки Національної інфраструктури просторових даних України (УкрНІПД), яка відповідає вимогам INSPIRE і раніше пропонувалася як найактуальніша сьогодні і така, яку можливо реалізувати в умовах України. Основна увага у цій моделі приділяється процесам створення і експлуатації. У статті основну увагу звернено на процеси, які в процесах експлуатації УкрНІПД, імовірно, будуть називатися сервісами, і на те, що пілоти DRDSI були орієнтовані саме на процеси експлуатації майбутньої УкрНІПД. У статті запропоновано використовувати досвід Польщі як орієнтир для УкрНІГД/УкрНІПД. Тому проаналізовано дані й сервіси порталу SII (Spatial Information Infrastructure) Польщі. Результати аналізу мають бути корисними для створення УкрНІГД/УкрНІПД. Результати статті загалом корисні як для теорії, так і для практики створення і експлуатації орієнтованих на INSPIRE просторових інформаційних систем, зокрема, нового електронного Державного реєстру нерухомої культурної спадщини України.Item Геодезичне та землевпорядне забезпечення економіки України в умовах воєнного часу та відновлення від наслідків війни(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Мартин, А.; Тревого, І.; Євсюков, Т.; Martyn, A.; Trevoho, I.; Yevsiukov, T.; Національний університет біоресурсів і природокористування України; Національний університет “Львівська політехніка”; National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine; Lviv Polytechnic National UniversityМетою статті є оцінка негативного впливу збройної агресії російської федерації на землевпорядну, топографо-геодезичну діяльність і, зрештою, геоінформаційну інфраструктуру України, а також окреслення напрямів відновлення. Методика. Оцінювання втрат топографо-геодезичної та землевпорядної галузей виконано на основі аналізу публічних даних, які надає Держгеокадастр України через “Портал електронних сервісів Державного земельного кадастру” щодо кількості кадастрових адміністративних послуг, а також інструментів бізнес-аналітики електронного майданчика публічних закупівель ДП “Прозорро”. Як індикатор використано закупівлі послуг із топографічного знімання у 2022 та 2023 рр. Зміни нормативно-правової бази України щодо адаптації системи землеустрою, земельного кадастру, топографо-геодезичної діяльності та оцінки земель до умов воєнного часу проаналізовано на підставі офіційних документів, опублікованих у базі даних “Законодавство України” Верховної Ради України. Наукова новизна. Вперше надано кількісну оцінку наслідків війни для топографо-геодезичної та землевпорядної галузей України, проаналізовано основні виклики та окреслено напрями післявоєнного відновлення. Практичне значення. Повне розуміння впливу війни на цей сектор геодезії та землеустрою допоможе політикам, професіоналам галузі та зацікавленим сторонам приймати обґрунтовані рішення та розробляти ефективні стратегії для вирішення нагальних проблем.Item Геодезичний моніторинг будівель, пошкоджених внаслідок військових дій, з використанням ВІМ-технологій(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Анненков, А.; Дем’яненко, Р.; Куліченко, Н.; Annenkov, A.; Demianenko, R.; Kulichenko, N.; Київський національний університет будівництва і архітектури; Kyiv National University of Civil Engineering and ArchitectureМета цієї роботи – вдосконалення методики геодезичних робіт під час технічного обстеження будівель, пошкоджених внаслідок бойових дій, із залученням комплексу засобів BIM-технології для оцифрування геодезичних вимірювань. Методика. Розглянуто питання щодо застосування інтерактивного геодезичного контролю будівель, пошкоджених внаслідок бойових дій, із застосуванням BIM-моделювання під час технічного обстеження будівель та споруд. Величезна кількість зруйнованих будівель на території України призводить до збільшення потенціалу технічного обстеження, підвищення трудомісткості робіт та зменшення термінів видавання технічних звітів. Відповідно до цього постає питання коригування використовуваних методик геодезичного контролю з урахуванням сьогоднішньої складної ситуації. Розглянуто технології застосування сучасних геодезичних методів, які дають змогу збирати великі масиви даних з високою точністю та оперативністю. Ці методи основані на базі програмних продуктів Autodesk (Revit, Autodesk Point Layout, Navisworks, VERITY). Моніторинг полягає у порівнянні цифрової моделі з хмарою точок, отриманою після сканування пошкодженої конструкції. Результати. Застосування ВІМ-геодезії у моніторингу пошкоджених об’єктів у декілька разів підвищує оперативність робіт з технічного обстеження, максимально виключає людський фактор під час складних розрахунків та поліпшує якість прийнятих рішень. Наукова новизна та практична значущість Технологія ВІМ-геодезії має значний потенціал для створення 3D моделі будівель і споруд у ході технічного обстеження. Технічному експерту вже не потрібно за файлами dwg викреслювати каркас, огородження, покриття, ландшафт тощо. В інформаційній ВІМ-моделі є вже вся необхідна інформація, яку можна експортувати в потрібний формат даних і передавати всім виконавцям та користувачам на всіх етапах життєвого циклу об’єкта. Після визначення всіх розрахункових обсягів, залежно від висновку технічного звіту, працівники відповідного відділу розробляють проєкт організації будівництва (ПОБ) та проєкт виконання геодезичних робіт (ПВГР). BIM програма автоматично складає календарний графік виконання всіх робіт. У ВІМ-модель вводять логістичні дані, що визначають кількість, види матеріалів та обладнання, які мають бути доставлені на будівельний майданчик, та терміни доставляння. Істотна економія людського ресурсу завдяки використанню сучасних високотехнологічних геодезичних технологій, безумовно, дає підстави стверджувати про перспективність і, відповідно, майбутній розвиток ВІМ-технології під час вирішення будівельних завдань.Item Геоінформаційні системи як управління земельним банком громад(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Музика, Н.; Muzyka, N.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета пропонованого дослідження полягає в обґрунтуванні необхідності створення ефективної геоінформаційної системи управління земельним банком громад як новітньої картографічної платформи для візуалізації та формування аналітики про земельний фонд громади, власників та користувачів. Запровадження інфраструктури геопросторових даних забезпечує більшу прозорість та доступність геопросторової інформації. У новоутворених громад існує проблема відсутності публічних кадастрових даних, необхідних для здійснення землеустрою та інвентаризації земель, просторового планування громад, моніторингу земельних відносин, а також оцінювання нерухомості та забезпечення контролю за систематизацією земель. Створення єдиної геоінформаційної системи дасть змогу вирішити проблему, яка існує в містобудівній та землевпорядній документації, завдяки зведенню до єдиних баз даних. Методика. Реформи, здійснювані в системі земельних відносин, потребують постійного вдосконалення формування баз даних для відображення прозорої та наочної інформації про стан земель на території громад. ГІС повинна забезпечувати територіальну громаду інформацією, а також є основою для створення комплексного плану просторового розвитку територій громад та вирішення не тільки земельних і містобудівних питань, але і проблем інших галузей інфраструктури. Результати. Визначено проблеми, які стосуються формування геоінформаційної системи даних у територіальних громадах. Розглянуто геоінформаційні системи управління земельним банком, визначено склад та обґрунтовано переваги цієї системи. Також наведено можливості геоінформаційних систем, які дадуть змогу забезпечувати територіальні громади всією необхідною інформацією. Наукова новизна та практична значущість. Запровадження ГІС забезпечить повноту даних та сформує єдину систему управління всією громадою. У перспективі керівництво зможе контролювати не тільки землевпорядну діяльність, а і долучати всі інші сфери життя громади. Це допоможе підвищити рівень надання інформаційних послуг щодо стану земель та надалі оптимізувати розроблення документації для кожної територіальної громади на основі принципів єдності, доступності та об’єктивності. ГІС дадуть змогу візуалізувати весь земельний фонд, об’єднувати декілька видів даних на одній карті, виконувати моніторинг та аналіз щодо використання земельних ділянок, а також забезпечать внесення проєктних рішень КППР у єдину систему збирання інформації.Item Дослідження мобільної системи лазерного сканування STONEX X120GO(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Віват, А.; Горб, О.; Пашкевич, Є.; Маліцький, А.; Назарчук, Н.; Мандзюк, В.; Vivat, A.; Horb, O.; Pashkevych, Y.; Malitskyi, A.; Nazarchuk, N.; Mandziuk, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Харківський національний університет міського господарства; ТОВ “Навігаційно-геодезичний центр”; ПП “Геовіват”; Lviv Polytechnic National University; Kharkiv National University of Urban Economy; LTD Navigation and Geodetic Center; PE GeovivatМета цієї роботи – дослідити точність лазерного сканера Stonex X120GO та можливість його використання для топографічного знімання, вирішення інженерних завдань та створення 3D-моделей. Методика. Використано метрологічний метод порівняння з еталоном. Еталоном були координати, віддалі та перевищення, визначені іншою перевіреною технологією, яка на порядок точніша від досліджуваної. Для визначення точності вимірювання віддалі сканером X120GO використано навчальний геодезичний полігон (НГП) кафедри інженерної геодезії у діапазоні довжин 10–60 м, які визначені технологією TPS (Total Position System) із СКП 2 мм. Еталонні перевищення визначено методом геометричного нівелювання з СКП 1 мм, а абсолютні координати методом GNSS (Global Navigation Satellite Systems) із СКП 5 мм. Для визначення точності 3D-хмари точок досліджуваного сканера також використано наземний лазерний сканер Leica С-10. Результати. Досліджено точність вимірювання СМЛС Stonex X120GO на різних віддалях від 10 до 50 м. За результатами встановлено СКП вимірювання віддалі 10 мм, яка практично не залежить від віддалі. Від віддалі залежить тільки щільність точок на досліджуваній марці. На віддалі 50 м на марці розміром 20 на 17 см було лише 20 точок, що є причиною нерухомого встановлення сканера під час вимірювання віддалі. Визначаючи похибку положення інерційною системою (IMU), проклавши трек завдовжки 15 хв, замаркувавши шість точок по три рази кожну, ми отримали такі максимальне відхилення: в напрямі Х – 3,3 см, в напрямі Y – 2,8 см, в напрямі Z – 0,9 см. Перевірка точності 3D-хмари на семиповерховій будівлі Львівської політехніки, із прив’язкоюза чотирма точками, показала, що абсолютне відхилення від еталонних координат не перевищило 2 см, а локальні перевищення між першим та другим поверхом, порівняно з геометричним нівелюванням, не перевищили 1 см. Такі результати дослідження дали змогу здійснити сканування різних об’єктів природного та штучного походження. Наукова новизна та практична значущість. Запропоновано методику перевірки точності СМЛС вимірюванням еталонних довжин та порівнянням координат, визначених системою IMU. Досліджено вплив довжини треку на точність 3D-хмари точок. За результатами дослідження можна стверджувати про великі перспективи використання СМЛС Stonex X120GO в багатьох галузях народного господарства.Item Дослідження руслових процесів середнього Дністра за матеріалами ДЗЗ- та ГІС-технологій(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Бурштинська, Х.; Заяць, І.; Грицьків, Н.; Роман, В.; Burshtynska, Kh.; Zayats, I.; Hrytskiv, N.; Roman, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета дослідження полягає в опрацюванні методики визначення горизонтальних зміщень русла Середнього Дністра за різночасовими космічними знімками і топографічними картами та їх аналізі. Завдання дослідження: дослідити чинники, які впливають на руслові процеси, зокрема на зміщення русла; враховуючи морфометричні та гідрологічні характеристики досліджуваної частини річки Дністер, визначити горизонтальні зміщення русла та вплив спорудження ГЕС на зміни русла та прируслової території. Предметом дослідження є методика дослідження руслових процесів річки Дністер на підставі використання ДЗЗ та ГІС-технологій. Об’єктом дослідження є руслові процеси річки Дністер. Результати. Для моніторингу русла річки Дністер у середній його частині використано топографічні карти 1928, 1942, 1982 років та космічні знімки Landsat-7 за 2000 р. та Landsat-8 за 2022 р. Аналіз горизонтальних зміщень ділянки від села Митків Чернівецької області до села Наддністрянське Вінницької області завдовжки близько 170 км свідчить, що річка має порівняно стійке русло, яке сильно меандрує. В першій каньйонній частині максимальні горизонтальні зміщення досягають 100–150 м; у другій з розширеною заплавою – 300–350 м; на третій ділянці з 1928–1942 рр. характерні незначні горизонтальні зміщення, в середньому значення коливаються від 20 м до 100 м. На цій ділянці побудовано три гідростанції, що зумовило зміни як самого русла, так і прируслових територій. Наукова новизна та практична значущість. Беручи до уваги всі чинники впливу на руслові процеси, можна зробити висновок, що актуальність цієї проблеми підкреслена її практичним значенням. Швидкий розвиток новітніх технологій отримання та опрацювання інформації про об’єкти земної поверхні, який ґрунтується на використанні даних дистанційного зондування Землі та геоінформаційних систем, дав можливість на нових засадах розв’язувати складні завдання дослідження руслових процесів, зокрема визначення горизонтальних зміщень русла Дністра.Item Дослідження точності визначення просторових кутів між пунктами, отриманих за лінійними вимірюваннями(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Фис, М.; Лозинський, В.; Бридун, А.; Покотило, І.; Fys, M.; Lozynskyy, V.; Brydun, A.; Pokotulo, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ прикладних задачах геодезії часто виникає потреба визначення просторових кутів за результатами лінійних вимірювань, зокрема в сфері виконання геодезичних робіт на будівництві, моніторингу гідротехнічних споруд та об’єктів критичної інфраструктури. Сучасні геодезичні прилади забезпечують достатньо високу точність вимірювання (1–3"), проте не завжди можна здійснити вимірювання необхідних кутових величин за допомогою геодезичних приладів з різних причин. Передусім нерідко неможливо розмістити прилад у вершині кута, наприклад, якщо її розміщення просторове. Мета цієї роботи – оцінювання точності просторових кутів та дослідження впливу значень лінійних вимірів довжин сторін на величини цих кутів, надання пропозицій щодо розміщення приладу для досягнення потрібної точності вимірювань. Методика та результати. За допомогою формул, використовуваних у геодезії, здійснено числові експерименти та обчислено кути. На основі цих обчислень та математичного моделювання, а саме відношення сторін трикутника, визначено середньоквадратичні похибки обчислень кутів і їхню апріорну оцінку. Завдяки виконанню аналізу встановлено оптимальне розміщення приладів вимірювань для досягнення необхідної точності. Наукова новизна та практична значущість. За результатами числових експериментів виконано аналіз апріорної оцінки точності кутів, котрий підтверджує вплив значень лінійних вимірів довжин сторін на величини просторових кутів. Така оцінка дає можливість встановити межі зміни кутів, що відповідають заданій точності інженерно-геодезичних робіт. Отримані співвідношення сторін дають змогу застосовувати їх у топографо-геодезичних роботах, важкодоступних місцях будівельних майданчиків. Перспектива подальших досліджень полягає у підвищенні точності обчислень за допомогою коригування розміщення вимірювального приладItem Застосування БПАК в умовах дії засобів радіоелектронної боротьби(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Анікольчук, О.; Кравець, Т.; Полець, О.; Anikolchuk, O.; Kravets, T.; Polets, O.; Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; Hetman Petro Sahaidachnyi National Army AcademyМета статті – обґрунтування алгоритму, який дасть змогу визначати координати виявлених угруповань противника, його пересування, координати вогневих засобів, оборонних споруд і бойової техніки противника; вести розвідку місцевості, особливо її змін у районах бойових дій; оперативно вносити зміни в топографічні карти та інші графічні документи місцевості; вести спостереження за діями своїх військ (контроль результатів ураження цілей авіацією, перевірка якості маскування своїх військ); визначати координати цілей; виявляти перешкоди і шляхи їх обходу тощо. Також у статті запропоновано алгоритм автоматизації аерознімання та опрацювання розвідувальної інформації (дешифрування), автоматизації способу визначення координат об’єктів за аерозображенням (зокрема в умовах застосування противником засобів радіоелектронної боротьби під час активних завад (GPS cпуфінг) та оцінювання точності координатної прив’язки фотозображень. Методика. Дослідження виконано на основі аналізу літературних джерел із теми наукового дослідження та практичного аналізу в ході польотів БпАК тактичного рівня як вітчизняного виробництва, таких як А1-СМ “Фурія”, ЛЕЛЕКА-100, SHARK,”Sirko”, так і західних країн PUMA, Spectator-M1, FlyEye та інших. Крім навчальних польотів, для виконання поставлених завдань враховано та проаналізовано бойовий досвід у підрозділах артилерійської розвідки та під час виконання бойових операцій із застосуванням ЗС російської федерації радіоподавлення у широкому спектрі частот. Результати. Проаналізовано теоретичні, методичні та практичні проблеми застосування підрозділів БпАК в умовах активного застосування противником засобів радіоелектронної боротьби та виконано практичні експерименти, в результаті яких визначено конкретні способи поліпшення функціонування БпАК в умовах активної дії засобів радіоелектронної боротьби противника. На основі глибокого аналізу актуальності та перспектив розвитку повітряного знімання у ЗС України запропоновано новий алгоритм застосування штатних фотокамер літальних апаратів. Виконано експериментальне дослідження зі здійсненням польоту за відсутності GPS-сигналу та визначення координат трьох точок і порівняння із даними двочастотного GSM-модуля. Наукова новизна. Необхідність цього дослідження зумовлена тим, що аеророзвідникам часто доводиться виконувати бойові завдання із застосуванням БпАК в умовах дії РЕБ противника, але спосіб виконання аерознімання, створення ортофотопланів та визначення координат об’єктів у таких умовах не зазначений. Науковою новизною цієї праці є розроблення та апробація алгоритму прив’язки та дешифрування аерознімків в умовах активного застосування засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Цей алгоритм дає змогу ефективно працювати підрозділам безпілотних літальних апаратів (БпАК) в умовах, коли GPS-сигнал недоступний. Крім того, дослідження окреслює нові напрями розвитку аерознімання, такі як введення запису кутів орієнтування (крену та тангажу) для підвищення точності опрацьованих знімків, використання технології дистанційного зондування Землі для автоматичного архівування та передавання даних, а також використання цивільних фотографувальних БпЛА літакового типу із захищеними GNSS модулями. Ці пропозиції відкривають нові можливості для поліпшення якості та ефективності роботи безпілотних літальних апаратів у розвідувальних операціях. Загалом наукова новизна дослідження полягає в розробленні нових підходів та алгоритмів для вирішення проблем прив’язки та дешифрування аерознімків в умовах активного застосування засобів радіоелектронної боротьби. Практичне значення. Запропоновано алгоритм роботи операторів БПАК в умовах дії РЕБ противника і проаналізовано точність визначення координат об’єктів за матеріалами повітряної розвідки. Результати дослідження призначені для командирів підрозділів БпАК, ПУАР та осіб, залучених до роботи штабу, а саме секції S2 (розвідка) та аналітичних центрів з метою ефективного визначення положення військ противника. Застосування алгоритму прив’язки та дешифрування аерознімків з високою точністю у ситуаціях, коли GPS-сигнал недоступний, дасть змогу підрозділам безпілотних літальних апаратів (БпАК) ефективно працювати у важких умовах радіоелектронної боротьби. Це сприятиме забезпеченню командирів та штабів актуальними картами, які нададуть оперативну інформацію для визначення реального стану місцевості, доріг, інфраструктури та інженерних споруд противника. Крім того, введення нових технологій, таких як запис кутів орієнтування та використання технології дистанційного зондування Землі, сприятиме підвищенню точності опрацьованих знімків та ефективному архівуваннюй передаванню даних.Item Зміст до "Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва"(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01)Item Новий підхід до сканування історичного об’єкта(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Горб, О.; Тревого, І.; Тарнавський, В.; Gorb, O.; Trevoho, I.; Tarnavskyy, V.; Навігаційно-геодезичний центр; Національний університет “Львівська політехніка”; Navigation Geodetic Center; Lviv Polytechnic National UniversityНаведено інформацію про особливості виконання інженерно-геодезичних вишукувань території історичного об’єкта – Шарівської садиби у Харківській області, а також лазерного сканування фасадів, дахів та інших деталей Шарівського замку та інших інженерно-технічних споруд на основі спільного використання лазерних сканерів і БПЛА фірми Leica Geosystems. Створено тривимірну модель замку в програмному продукті Reality Capture і топографічний план садиби із використанням програмного забезпечення Autodesk AutoCAD.Item Оцінка параметрів безпілотних авіаційних комплексів військового призначення(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Кравець, Т.; Полець, О.; Анікольчук, О.; Kravets, T.; Polets, O.; Anikolchuk, O.; Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; Hetman Petro Sahaidachnyi National Army AcademyМета статті – аналізування безпілотних авіаційних комплексів, які використовують для розвідки противника, та визначення характеристик, які повинен мати БпАК, щоб відповідати потребам артилерійської розвідки. Наведено результати моделювання ефективності різних зразків безпілотних авіаційних комплексів в інтересах артилерії (засоби артилерійської та повітряної розвідки) на основі SWOT-аналізу. Точність і доцільність на належному рівні ще не досліджені й потребують детальних обґрунтувань. Методика. Дослідження здійснено на основі аналізу літературних джерел із цієї тематики та практичного застосування безпілотних авіаційних комплексів. Виконано моделювання ефективності наявних зразків безпілотних авіаційних комплексів у інтересах артилерії на основі SWOT-аналізу. Здійснено порівняння отриманих результатів з даними застосування безпілотних авіаційних комплексів у бойових умовах та їхніми тактико-технічними характеристиками. Результати. Проаналізовано тенденції та перспективи розвитку БпАК військового призначення. Обґрунтовано параметри, яким повинен відповідати БпАК для артилерійської розвідки. Необхідність цього дослідження зумовлена тим, що, хоч з 2014 р. і до сьогодні ведуться бойові дії на сході нашої держави, досі чітко не визначено, якими повинні бути характеристики безпілотного авіаційного комплексу, щоб здійснювати розвідку противника в інтересах артилерії. До сьогодні не визначено факторів, які підвищують потенціал БпАК чи понижують його. На основі моделювання та аналізу визначено, які тактико-технічні характеристики найістотніше впливають на виконання завдань, а які найменше; встановлено, які чинники це спричиняють та які заходи необхідні для поліпшення ситуації. Виявивши розходження, ми розрахували основні параметри безпілотних авіаційних комплексів, які найкраще відповідають заявленим параметрам. Результати зіставлень та аналіз інформації з відкритих джерел дали змогу встановити такі характеристики: дальність роботи БпЛА ‒ близько 30‒50 км, що дає змогу працювати в радіусі, необхідному для артилерійської розвідки; час польоту ‒ близько 2‒3 год, що потрібно для виконання завдань на максимальних відстанях; можливість програмування більше ніж 50 маршрутних точок, щоб змінювати маршрут у випадку негайної потреби; серед можливостей корисного навантаження має бути: камера з високою роздільною здатністю і кратністю понад 20х, для отримання чіткого зображення, нічний або тепловізійний прилад, щоб вести розвідку в умовах поганої видимості, захист від засобів РЕБ і РЕР, що надає змогу БпЛА безперебійно працювати та забезпечує його безпеку, максимальна швидкість ‒ не менше ніж 100 км/год. Наукова новизна полягає в аналізі активного застосування сучасних безпілотних авіаційних комплексів у зоні бойових дій, що забезпечує впровадження принципово нових засобів отримання інформації про противника та координат цілей. Вивчення досвіду застосування розвідувальної безпілотної авіації дає підстави стверджувати про зростання її ролі у системі повітряної розвідки в збройних конфліктах і локальних війнах другої половини ХХ ст. і сучасності. Це зумовлено необхідністю оперативного виявлення об’єктів противника і своєчасного доведення розвідувальних даних до органів управління військами і зброєю, а також потребою у точних, повних і достовірних даних про характеристики і координати важливих наземних об’єктів противника, які підлягали знищенню високоточною зброєю. Практичне значення. Встановлено напрями, у яких найдоцільніше коригування дій для підвищення ефективності застосування БпАК. Результати дослідження будуть корисні для державних структур та приватних підприємств, які плануватимуть внесення змін до чинних БпАК та проєктування нових зразків, у контексті збільшення масштабу бойових дій. Виокремлено географічні особливості, на які потрібно звернути найбільшу увагу, аналізуючи застосування БпАК. Висвітлено методику здійснення дослідження. Описано особливості імітаційної моделі з параметрами, необхідними для забезпечення потреб РВіА, а також зроблено висновки щодо ефективності запропонованих характеристик БпАК для артилерійської розвідки порівняно із наявними зразкамиItem Пам’яті видатного вченого, геодезиста, професора К. О. Бурака(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01)Item Проблеми запровадження тривимірної системи кадастрового обліку нерухомості в Україні(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Ступень, Н.; Мельник, М.; Stupen, N.; Melnyk, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета наукової роботи полягає в аналізі концептуальних моделей 3D-кадастру та законодавчого рівня в Україні щодо представлення об’єктів нерухомості у 3D-форматі, а також у виборі оптимальної концептуальної моделі 3D-кадастру для України. Методика. Дослідження здійснено на основі аналізу наявних літературних джерел за тематикою “Концептуальні моделі для 3D-кадастру”. Виділено та описано три концептуальні моделі 3D-кадастру та їх альтернативи. Розглянуто законодавче забезпечення України у сфері тривимірного відображення об’єктів нерухомості. Результати. Складна геопросторова ситуація розміщення об’єктів нерухомості в містах України потребує нового підходу в управлінні землею, який давав би змогу реєструвати об’єкти нерухомості та права на них у форматі 3D. У світовій практиці виділено три концептуальні моделі для 3D-кадастру та їх альтернативи. Для того щоб застосувати одну із концептуальних моделей для 3D-кадастру, необхідні насамперед зміни на законодавчому рівні. Законодавче забезпечення України не дає чіткого уявлення про відображення об’єктів нерухомості у 3D-форматі. Отже, необхідна величезна робота над формуванням відповідного законодавства, яке б чітко вказувало та регулювало процеси створення об’єктів нерухомості в 3D-форматі та реєстрації прав на них. Наукова новизна та практична значущість. Технологія 3D-кадастру допомагає задовольнити дедалі більший соціальний попит на точне управління нерухомим майном (землею та житлом). Інформація, яка міститься в базах даних 3D-кадастру, важлива і необхідна земельним реєстраторам, геодезистам, архітекторам, розробникам, проєктувальникам, агентам з нерухомості, місцевим урядам та власникам корпорацій. Світовий досвід підтверджує: ефективність упровадження системи 3D-кадастру в комплексному управлінні ресурсами на рівні муніципалітетів; підвищення інвестиційної привабливості територій за рахунок гарантованої реалізації власниками усіх прав на будь-який тривимірний об’єкт нерухомості; зменшення кількості майнових спорів.Item Розроблення макета та основних функцій програмного модуля візуалізації результатів обробки геопросторових даних(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Четверіков, Б.; Процик, М.; Chetverikov, B.; Protsyk, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета. Мета дослідження – розроблення макета та визначення основних функцій програмного модуля 3DDEM&RADAR, який зможе будувати загальні 3D-моделі наземних та підземних елементів нерухомих об’єктів історико-культурної спадщини (ОІКС), коригувати межі та охоронні зони об’єкта, а також визначати області інтересу за інфтерферограмою для подальших георадарних досліджень. Методика. Для реалізації поставленої мети роботи складено технологічну схему, що містила три блоки створення функціональних частин модуля: визначення ділянок із інтерферограм; побудова загальної 3D ЦМР та уточнення меж об’єктів історико-культурної спадщини. Для визначення ділянок з інтерферограм, що містять екстремуми вертикальних зміщень, для подальшого георадарного опрацювання було визначено сім кроків із програмуванням відповідних функцій на кожному з них. Для побудови загальної 3D ЦМР, що містила б як наземні, так і підземні елементи об’єктів історико-культурної спадщини, виконано шість кроків. І для уточнення меж об’єктів історико-культурної спадщини за нововиявленими підземними елементами об’єктів використано п’ять кроків. Використання останнього блока програмного модуля можливе лише за умови існування встановлених меж пам’яток. Результати. У результаті досліджень розроблено макет та основні функції програмного модуля візуалізації результатів опрацювання геопросторових даних. Розроблено інтерфейс користувача та основні елементи управління. Макет містить вікна, кнопки, панелі інструментів, графіки та інші компоненти, які допомагають користувачеві взаємодіяти з даними. Розроблено функції, які дають змогу візуалізувати оброблені геопросторові дані. Це різні типи візуалізацій, такі як інтерферограми, графіки, діаграми, тривимірні моделі тощо. Візуалізація допомагає користувачеві краще розуміти та аналізувати дані. Реалізовано функції для імпорту та експорту даних, групування, аналізу та обчислення різних параметрів, створення каталогу координат. Ці функції допомагають ефективно працювати із геопросторовими даними. Практична цінність. Отримані результати можуть використовувати землевпорядні організації як державного, так і приватного сектору, а також організації з охорони культурної спадщини для уточнення меж об’єктів історико-культурної спадщини та їхніх охоронних зон за опрацьованими даними радіолокаційної інтерферометрії та георадарного знімання.Item Сучасні технічні характеристики нівелірних пунктів головної висотної основи України(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Тревого, І.; Ільків, Є.; Галярник, М.; Дрбал, А.; Trevoho, I.; Ilkiv, E.; Galyarnyk, M.; Drbal, A.; Науково-дослідний геодезичний, топографічний і картографічний інститут; Національний університет “Львівська політехніка”; Research Geodetic, Topographic and Cartographic Institute; Lviv Polytechnic National UniversityМета – проаналізувати наявну інформацію про сучасний стан нівелірних пунктів з метою виявлення характерних тенденцій у наведених на геопорталі ДГМ України характеристиках пунктів нівелювання I та II класів, які потребують науково-технічного вивчення у поєднанні з різноплановими дослідженнями для розроблення рекомендацій щодо моніторингу нівелірних пунктів. Методика. Використання методів статистичного оброблення дає змогу узагальнити результати камеральних обстежень технічних характеристик нівелірних пунктів, а також виявити не висвітлені на геопорталі ДГМ України закономірності або тенденції та запропонувати способи вирішення виявлених науково-технічних проблем. Результати. Проаналізовано характеристики 2965 нівелірних пунктів I класу та 1884 пунктів II класу, серед яких 1076 стінових реперів та 496 марок I класу, відповідно для II класу – 743 реперів та 306 марок, які закріплені на місцевості, в стінах будівель, споруд та в горизонтальних площинах інженерно-будівельних конструкцій – 56 типів центрів. Наукова новизна. Виконаний аналіз характеристик нівелірних пунктів дав змогу виявити нові технічні суперечності у використанні контрольних і горизонтальних марок, а також стінових реперів та марок з урахуванням їх процентного складу в нівелірних ходах I і II класів, окреслити напрями подальших наукових досліджень з перспективою їх упровадження в сферу топографо-геодезичного виробництва, зокрема для створення цільової науково-технічної лабораторії на базі НДІГК. Практичне значення полягає у виявленні тенденцій змін технічних характеристик нівелірних пунктів, що дало можливість виявити технологічні суперечності під час камерального моніторингу пунктів нівелірних мереж I і ІІ класів на місцевості. Визначено необхідність здійснення наукових досліджень різного спрямування за виявленими технологічними і технічними протиріччями в головній висотній основі.