Магістерські роботи
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62561
Browse
Item Управління та реалізація проєктів, які фінансуються з фондів ЄС, в установах соціальної сфери (на прикладі центрів соціальної допомоги Республіки Польщі)(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Шестакова, Катерина Юріївна; Shestakova, Kateryna Yuriivna; Обіход, Михайло Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"Управління проєктами – важлива складова функціонування закладів соціальної сфери в усьому світі, насамперед у державах ЄС. Проєктна діяльність допомагає установам подолати ризики, проблеми, оптимізувати повсякденне планування. Аналіз науково-практичних джерел (Ackah, 2019; Sorychta-Wojsczyk & Musiol-Urbanczyk, 2016; Szymborska et al, 2021) дозволяє припустити, що реалізація соціальних проєктів закладами соціальної сфери, як показав досвід Польщі, набуває неабиякого значення у період соціально-економічної трансформації. Мета дослідження полягає в аналізі процесу розробки, впровадження та управління соціальними проєктами, які фінансуються з коштів ЄС, у центрах соціальної допомоги Польщі. Об’єктом дослідження виступають центри соціальної допомоги як суб’єкти проєктної діяльності. Предмет дослідження – управління проєктами, що фінансуються з фондів ЄС, у центрах соціальної допомоги Польщі. У першому розділі запропоновано розглядати проєктування як соціально-наукову діяльність та цінність. Другий розділ присвячений аналізу роботи закладів соціальної допомоги з точки зору установ соціальної сфери, адже вони виступають суб'єктами проєктної діяльності, насамперед в рамках фінансування ЄС. У третьому розділі обґрунтовано висновок, що із вступом до ЄС у публічному управлінні Польщі особливого значення набуло проєктування як метод перетворення навколишньої дійсності. Аналіз роботи центрів соціальної допомоги і центрів підтримки сім'ї в окремих воєводствах засвідчив, що існує низка зовнішніх та внутрішніх чинників, які впливають на успішність виконання проєкту і прийняття управлінських рішень на різних етапах реалізації проєкту. Управління проєктом неможливе без створення команди і консультаційної підтримки на різних етапах проєкту, вкрай важливу роль набуває процес залучення потенційних учасників проєктних перетворень. У процесі планування проєктної діяльності слід враховувати ситуацію на місцевому ринку праці. До зовнішніх чинників успішності управління та реалізації проєктів слід віднести підтримку органів місцевого самоврядування у процесі впровадження проєкту, виважений підхід до оплати праці проєктної команди, ретельний аналіз об'єктів інфраструктури, в яких власне і відбуватиметься проєкт (за необхідності).Item Стратегічні процеси оптимізації пенсійного забезпечення на регіональному рівні в контексті зарубіжного досвіду(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Яремчук, Сергій Степанович; Yaremchuk, Serhii Stepanovych; Козак, Марта Ярославівна; Національний університет "Львівська політехніка"Оптимізація пенсійного забезпечення на регіональному рівні є важливим завданням для багатьох країн, оскільки вона може значно впливати на соціальну стабільність та економічний розвиток. Тому зарубіжний досвід може слугувати важливим джерелом інформації для розробки стратегій у цьому напрямку. Існує низка стратегічних процесів оптимізації пенсійного забезпечення, які можна врахувати на регіональному рівні, врахувавши зарубіжний досвід. Зокрема такі заходи, як: диференціація заходів забезпечення; автоматизація управління; стимулювання індивідуального пенсійного забезпечення; сприяння працевлаштуванню та збереження робочих місць для літніх працівників; посилення прозорості та участі громадян; адаптація до демографічних змін; удосконалення системи соціального захисту тощо. Реалізація таких стратегічних заходів може сприяти оптимізації пенсійного забезпечення на регіональному рівні. Об’єктом дослідження виступає пенсійне забезпечення як сукупність правових, економічних та організаційних інститутів, метою яких є надання громадянам матеріального забезпечення у вигляді пенсій. Предмет дослідження - стратегічні процеси оптимізації пенсійного забезпечення на регіональному рівні в контексті зарубіжного досвіду. Мета дослідження – аналіз стратегічних процесів оптимізації пенсійного забезпечення на регіональному рівні в контексті зарубіжного досвіду. Результати дослідження: В Україні два десятиліття тому розпочата пенсійна реформа і вона має бути продовжена. Її основні напрями полягають у наступному: 1) зміцнення фінансового, організаційно-управлінського, технічного стану солідарної пенсійної системи; 2) запровадження другого рівня пенсійної системи і відповідних фінансових механізмів; 3) сприяння третьому рівню пенсійної системи (добровільному накопиченню) шляхом створення умов для розвитку національної економіки і підняття добробуту людей (Яремчук, 2023b). Нині в Україні актуальним є впровадження так званого другого рівня пенсійної системи - обов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, з метою формування пенсійних накопичень та збільшення сукупного коефіцієнта заміщення - головного індикатора достатності пенсійних виплат (Яремчук, 2023а). 17 квітня 2023 р. зареєстрований Проєкт Закону України «Про накопичувальне пенсійне забезпечення» № 9212 (Про накопичувальне пенсійне забезпечення, 2023), мета якого - трансформація системи пенсійного забезпечення громадян України шляхом створення обов’язкової накопичувальної системи, яка дозволить здійснювати громадянам додаткові індивідуальні пенсійні накопичення на старість. Але оцінюючи перспективи запозичення зарубіжного досвіду при проведенні реформи української пенсійної системи, доходимо висновку, що подальші пенсійні розробки мають базуватися на основі системного аналізу цього досвіду, зокрема, при запровадженні другого рівня пенсійного забезпечення треба зважати на досвід сусідніх країн, в більшості з яких ця реформа не принесла бажаного результату, і здебільшого була згорнута. Відтак, запровадження накопичувальної пенсійної системи доцільно розпочинати лише після об’єктивного визначення факту зростання економіки в Україні і за умов підвищення доходів, усвідомлення своєї відповідальності за власну старість і фінансової грамотності.Item Формування програм стратегічного розвитку неприбуткових недержавних організацій осіб з інвалідністю(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Кецик, Юрій Зіновійович; Ketsyk, Yurii Zinoviiovych; Шаповалова, Тетяна Вікторівна; Національний університет "Львівська політехніка"Складність оцінювання соціальних результатів діяльності неприбуткових, неурядових організацій осіб з інвалідністю зумовлює необхідність створення виважених показників оцінювання ефективності, зокрема й від реалізації програми розвитку. Незважаючи на велику кількість різноспрямованих досліджень, присвячених проблематиці розвитку організацій, цілісна теоретична картина щодо розвитку неприбуткових недержавних організацій осіб з інвалідністю відсутня. Більшість досліджень мають загальний характер і не враховують регіональних особливостей як чинників впливу. Також у сучасній літературі недостатньо розроблено практичні питання розвитку неприбуткових недержавних організацій осіб з інвалідністю. Мета магістерського дослідження полягає в розробці моделі формування програм розвитку неприбуткових недержавних організацій осіб з інвалідністю. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження в результаті дослідження поняття системного підходу в управлінні неприбутковими організаціями виявлено, що системний підхід увійшов у сучасну теорію організації управління як особливо затребувана методологія наукового аналізу і мислення, суть системного підходу в теорії організації полягає в уявленні про організацію як про систему. Вивчаючі підходи до формування програми як елементу стратегічного розвитку організації ми визначили, що формування програм має відбуватися з урахуванням принципів розвитку, таких як: інерція, еластичність, безперервність, стабілізації. Досліджуючи особливості функціонування неприбуткових недержавних організацій осіб з інвалідністю на рівні регіону ми побачили, що Львівська область давно і широко застосовує конкурсні механізми, до яких входять: соціальне замовлення, соціальний грант, тендер, конкурс соціальних проєктів, конкурс громадських ініціатив, конкурс авторських програм. Другий розділ аналітичний розділ ми присвятили аналізу параметрів соціально-економічної системи Громадської організації "Об'єднання осіб з інвалідністю "Львівський освітньо-реабілітаційний центр" і, як результат, ми можемо констатувати, що: Основу стратегії становлять питання реалізації статутних цілей організації: захист прав і вираження інтересів осіб з інвалідністю; забезпечення інвалідам рівних з іншими громадянами можливості участі в усіх сферах суспільного життя; інтеграція осіб з інвалідністю в суспільство. Визначена програмою дій Громадської організації "Об'єднання осіб з інвалідністю "Львівський освітньо-реабілітаційний центр" стратегія є рамковим документом і надає їй змогу коригувати її з огляду на умови, що склалися, у межах статуту. SWOT аналіз Громадської організації "Об'єднання осіб з інвалідністю "Львівський освітньо-реабілітаційний центр" дасть змогу дати оцінку реалізації чинної стратегії та виявити основні стратегічні проблеми. В дослідженні було застосовано метод експертного опитування, за якого перелік стратегічних проблем Громадської організації "Об'єднання осіб з інвалідністю "Львівський освітньо-реабілітаційний центр" було виявлено на основі експертних оцінок респондентів, компетентних у проблемах, безпосередньо пов'язаних із предметом дослідження. Побудована матриця аналізу зовнішніх стратегічних факторов Громадської організації "Об'єднання осіб з інвалідністю "Львівський освітньо-реабілітаційний центр" дає можливість проаналізувати зовнішні впливи на стратегічний розвиток ГО. Побудовано і обгрунтовано складові потенціалу міжсекторної взаємодії неприбуткових недержавних організацій осіб з інвалідністю, а саме: потенціал самої ідеї неприбуткових недержавних організацій осіб з інвалідністю; потенціал організаційного рівня неприбуткової недержавної організації; векторна спрямованість, коли діяльності неприбуткових недержавних організацій осіб з інвалідністю потенціал взаємодії ґрунтуватиметься на зацікавленості інших суб'єктів взаємодії (Влада і Бізнес). У третьому, практичному розділі, для досягнення максимального практичного результату сформовано програму розвитку Громадської організації "Об'єднання осіб з інвалідністю "Львівський освітньо-реабілітаційний центр", а саме: Розроблено процес формування програми розвитку організації; склад і структура створюваної програми; розподіл ресурсів організації за заходами, що становлять структуру програми; визначення часових періодів реалізації програми. З урахуванням функціональної спрямованості включених до програми заходів, визначено структуру комплексної програми розвитку. Підготовлено розподіл наявних ресурсів у межах програми розвитку. На основі зважених показників ресурсів, необхідних для реалізації напрямів та результатів реалізації заходів, здійснено оцінку ефективності відібраних напрямів розвитку. Визначено фактори, що впливають на розподіл ресурсу часу: динаміка попиту на соціальні послуги, надходження фінансових ресурсів, надходження людських ресурсів, сезонні особливості реалізації заходів, взаємна зумовленість заходів та значущість заходу. Розроблена програма розвитку дає змогу реалізувати напрями діяльності, що забезпечують сталий розвиток організації за рахунок оптимізації частини процесу стратегічного планування. На підставі запропонованого алгоритму сформовано проєкт середньострокової програми "Розвиток Громадської організації "Об'єднання осіб з інвалідністю "Львівський освітньо-реабілітаційний центр" на 2024-2025 роки". Реалізація цієї програми дасть змогу активізувати участь членів Громадської організації "Об'єднання осіб з інвалідністю "Львівський освітньо-реабілітаційний центр" у заходах організації та долучити її до системи організацій, що надають гарантованих державою соціальних послуг, збільшити доходи від власної підприємницької діяльності.Item Організаційна культура керівництва як регулятор управлінської діяльності в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Манич, Богдан Володимирович; Manych, Bohdan Volodymyrovych; Макух, Оксана Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"Тема організаційної культури сьогодні є дуже актуальною, оскільки від відповідних умов залежить представництво та результативність кожного працівника, розвиток моральних принципів організації та загальний процес управління. Організаційна культура є невидимою частиною організації, яка постійно змінюється, оскільки залежить від природи та ставлення людей до своєї роботи та колег. Об’єктом дослідження є організаційна культура установи соціальної сфери. Предмет дослідження – формування організаційної культури установи соціальної сфери. Метою дослідження є розроблення рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення й зміцнення організаційної культури керівництва як регулятора управлінської діяльності в установах соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження розглянуто теоретико-методологічні основи вивчення питання організаційної культури керівництва як регулятора управлінської діяльності в установах соціальної сфери та визначено, що формування та розвиток організаційної культури менеджера є непослідовним і не повною мірою відповідає потребам ефективної лідерської діяльності. Другий розділ присвячено аналізу організаційної культури керівництва як регулятора управлінської діяльності в установах соціальної сфери з огляду практичного аспекту: 1. Серед найпоширеніших способів управління організаційною культурою виділяють такі: підтримка і заохочення наявності різних точок зору в групі, створення високих міжособистісних стосунків і бажання спільно вирішувати завдання, сприйняття співробітників. 2. Підвищенню рівня відповідальності за роботу, що входить до повноважень керівника, сприяє формування креативного мислення працівників, яке є джерелом нових інновацій у різних сферах. У третьому, практичному розділі, для досягнення максимального практичного результату в якості емпіричних даних для оцінки були використані результати опитування співробітників в установі соціальної сфери –відділі обслуговування громадян №8 (сервісний центр) головного управління пенсійного фонду України в Львівській області. Проведене дослідження дало можливість сформувати наступні висновки: 1. Загальний висновок проведеного дослідження полягає в тому, що в даний час керівництво установи соціальної сфери більше стурбоване функціональною стабільністю, ніж розвитком. Проте самі працівники розуміють, що установі потрібно розвиватися. 2. Формування морально-правової, естетичної та організаційної культури закладу соціальної сфери, розвиток культури керівництва як регулятора управлінської діяльності, процес формування та розвитку культурного потенціалу в установах соціальної сфери базується на діяльності кожного співробітника. 3. Тому одним із найважливіших шляхів утвердження організаційної культури в установах соціальної сфери є формування в усіх учасників процесу чітких уявлень про бажаний імідж, місію, цілі, принципи та життєві перспективи закладу.Item Громадські та релігійні організації як агенти регулювання соціальних проблем(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Павловський, Михайло Васильович; Pavlovskyi, Mykhailo Vasylovych; Школяр, Мар'яна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"У світі, що постійно змінюється під впливом глобалізації, громадські та релігійні організації відіграють важливу роль у вирішенні соціальних проблем. Вони займаються питаннями, які включають боротьбу з бідністю, зменшення соціальної нерівності, захист прав людини, надання гуманітарної допомоги та багато іншого. Важливість таких організацій полягає не лише у їх безпосередньому впливі на окремі соціальні питання, але й у їх здатності мобілізувати різні верстви суспільства, формувати громадську думку та впливати на політичні рішення. Об'єктом дослідження у роботі є теоретичні та практичні аспекти діяльності громадських та релігійних організацій у сфері соціального захисту України. Предметом - особливості діяльності громадських та релігійних організацій як агентів регулювання соціальних проблем в сучасних умовах (на прикладі ГО «Об’єднання осіб з інвалідністю «Львівський реабілітаційний центр» та БО «Карітас»). Мета кваліфікаційного дослідження полягає у комплексному аналізі діяльності громадських та релігійних організацій як агентів врегулювання соціальних проблем в сучасних умовах та розробці шляхів удосконалення їх функціонування. Згідно із положенням мети магістерської роботи, ми сформували завдання роботи: розглянути типи громадських та релігійних організацій; визначити функції та роль громадських та релігійних організацій у вирішенні соціальних проблем; здійснити аналіз законодавчого поля діяльності громадських та релігійних організації на ринку соціальних послуг в Україні; описати особливості надання соціальних послуг особам з інвалідністю громадськими та релігійними організаціями; проаналізувати та порівняти показники діяльності ГО «Об’єднання осіб з інвалідністю «Львівський реабілітаційний центр» та БО «Карітас; здійснити оцінку стратегічного планування розвитку ГО «Об’єднання осіб з інвалідністю «Львівський реабілітаційний центр» та БО «Карітас»; запропонувати шляхи удосконалення діяльності ГО «Об’єднання осіб з інвалідністю «Львівський реабілітаційний центр» та БО «Карітас». У результаті виконання завдань магістерського дослідження було сформовано наступні висновки. У першому розділі здійснено аналіз діяльності релігійних та громадських організацій та їх ролі у вирішенні соціальних проблем. Окремо розглянуто їхню участь на ринку соціальних послуг в Україні, включаючи законодавчі аспекти. Також у розділі розкрито особливості надання соціальних послуг особам з інвалідністю зазначеними організаціями. У другому розділі проведено аналіз діяльності ГО «Об’єднання осіб з інвалідністю «Львівський реабілітаційний центр» та БО «Карітас». Зосереджено увагу на порівняльному аспекті показників діяльності, стратегічному плануванні їх розвитку, а також на шляхах удосконалення їх діяльності. Результати дослідження підкреслюють важливість розвитку професійних навичок персоналу в обох організаціях. Підвищення кваліфікації персоналу визнано ключовим фактором для покращення якості наданих послуг та ефективності роботи організацій. Крім того, залучення додаткових ресурсів із зовнішніх джерел, включаючи співпрацю з міжнародними організаціями, виокремлюється як стратегічний напрямок для розширення можливостей та підсилення потенціалу організацій.Item Професійна етика керівника установи соціальної сфери, як інструмент для запобігання та протидії корупції(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Купновицький, Назар Степанович; Kupnovytskyi, Nazar Stepanovych; Шаповалова, Тетяна Вікторівна; Національний університет "Львівська політехніка"Проблематика етичної поведінки керівників установ соціальної сфери вимагає особливої уваги, оскільки вона є ключовим інструментом у боротьбі з корупцією та попередженні неправомірних дій. Станом на сьогоднішній день не проведено достатньо комплексних досліджень, які були б необхідні для створення повноцінної системи запобігання та протидії корупції в соціальних установах у контексті реформування системи державного управління. Мета магістерського дослідження полягає в розробці конкретних стратегій та заходів, спрямованих на запобігання та протидію корупційним явищам шляхом вивчення важливості етичної поведінки керівників установ соціальної сфери. Відповідно до поставленої мети в ході дослідження було визначено такі завдання: провести аналіз наукових досліджень щодо запобігання та протидії корупції в контексті етики керівників установ соціальної сфери; дослідити професійну етику керівників установ соціальної сфери, зокрема її специфіку та основні принципи поведінки; розробити конкретні заходи, спрямовані на запобігання та протидію корупції. Об'єкт дослідження - етичні та моральні способи боротьби з корупційними явищами в Україні. Предметом дослідження є роль етики керівника установи соціальної сфери як засобу протидії корупції. Гіпотеза дослідження полягає у тому, що впровадження впровадження вищих стандартів професійної етики у керівників соціальних установ сприяє зменшенню корупції, покращує їхню діяльність через збільшення довіри громадськості, приваблення висококваліфікованого персоналу та оптимізацію управління У першому розділі магістерського дослідження були проаналізовані специфіка та проблемні питання в професійній етиці, важливі аспекти соціальної роботи та особливості керівника установи соціальної сфери, а також розглянуті етичні проблеми, що виникають у соціальній роботі. У другому аналітичному розділі вивчено проблематику етичних стандартів керівників установ соціальної сфери. Загалом, результати дослідження підтверджують важливість етичних стандартів та дотримання законодавства як ефективного інструменту в запобіганні та боротьбі з корупцією серед керівників установ соціальної сфери. У третьому розділі детально розглянуто превентивні заходи та стратегії, які можуть бути використані в боротьбі з корупцією. Дослідження підтверджує, що корупція є серйозною загрозою для розвитку суспільства, а її наслідки впливають на соціальну, економічну та політичну сфери.Item Стратегії розвитку корпоративної культури в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Логвиненко, Владислав Віталійович; Lohvynenko, Vladyslav Vitaliiovych; Мишок, Романа Романівна; Національний університет "Львівська політехніка"На сучасному етапі розвитку управління результативністю діяльності організацій, підприємств та установ великою мірою залежить від рівня розвинутості корпоративного управління та корпоративної культури. Дослідження щодо корпоративної культури в Україні поки що існують на початковій стадії, тому не мають системного характеру. Дана проблема має практичне значення та великий інтерес до неї з боку практиків з управління персоналом, проте масштабних наукових досліджень в з цієї теми в Україні не проводилося. Установа не може існувати без власної корпоративної культури. Якщо вона не створюється свідомо, то породжується в процесі роботи. Залученість співробітників і імідж компанії визначають якою буде корпоративна культура. В сучасних ринкових умовах це важливо, лише клієнтоорієнтовані, відкриті та обізнані установи досягнуть успіху. В останні часи велика увага приділяється цій проблемі для покращення морально-психологічного клімату та конкурентоспроможності підприємств. Корпоративна культура є системою цінностей та способом формування організації. Врахування духовних потреб співробітників є важливим елементом управління трудовими ресурсами та інноваційним потенціалом організації. У працях українських вчених Г. Захарчин, Н. Смолінська розкрито сутність корпоративної культури, розглянуто різні типології та підходи до оцінювання й управління її розвитком. Дослідження корпоративної культури як важливого важеля управління персоналом провів Ю. Красовський. Об’єкт дослідження – корпоративна культура. Предмет дослідження – специфіка корпоративної культури установи соціальної сфери та стратегії її розвитку. Мета дослідження – дослідження різноманітних стратегій розвитку корпоративної культури в установах соціальної сфери з метою розробки рекомендацій для поліпшення якості обслуговування та підвищення задоволеності як працівників, так і клієнтів цих установ. Результати дослідження: У роботі було розглянуто теоретико-методологічні засади формування корпоративної культури. Визначено сутність, значення та вплив корпоративної культури на імідж установи соціальної сфери. Було проведено діагностику корпоративної культури в установах соціальної сфери: вивчено елементи та оцінено тип корпоративної культури. Визначено основні напрямки реалізації потенціалу корпоративної культури в установах соціальної сфери на прикладі Пенсійного фонду та розроблено пропозиції щодо розвитку корпоративної культури.Item Мотивація діяльності працівників соціальних служб: теоретичні та практичні аспекти(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Хмелинська, Людмила Володимирівна; Khmelynska, Liudmyla Volodymyrivna; Школяр, Мар'яна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"У сучасних умовах в Україні, де є соціально-економічні виклики, розуміння та поліпшення мотивації працівників соціальних служб є критично важливим. Це покращує надання соціальних послуг і сприяє соціальному добробуту. Мотивація працівників впливає на продуктивність і ефективність виконання соціальних програм. Вивчення мотивації в соціальній сфері важливе для адаптації до змін у суспільстві. Розгляд економічних умов, законодавчих змін та суспільних настроїв є ключовим для формування ефективних стратегій мотивації. Дослідження мотивації працівників соціальних служб є важливим для розвитку сучасних соціальних політик і стратегій. Виходячи із дослідницького запитання: «Які чинники впливають на мотивацію працівників соціальних служб, і які стратегії можуть підняти її ефективність?», ми сформували тему магістерського дослідження: «Мотивація працівників соціальних служб: теоретичні та практичні аспекти». Мета кваліфікаційного дослідження полягає у комплексному аналізі мотивації працівників соціальних служб в сучасних умовах та розробці ефективних стратегій її стимулювання з метою підвищення продуктивності та якості наданих соціальних послуг. Згідно із положенням мети магістерської роботи ми сформували завдання роботи: розглянути сутність, зміст та значення мотивації діяльності працівників соціальної сфери; описати актуальні проблеми мотивації діяльності працівників соціальної сфери в сучасних умовах; проаналізувати показники діяльності Відділу соціального захисту м. Миколаєва Львівської області; визначити специфіку формування та зміни мотивації діяльності персоналу Відділу соціального захисту м. Миколаєва Львівської області; надати пропозиції з удосконалення стратегії мотивації Відділу соціального захисту м. Миколаєва Львівської області; виявити основні напрямки удосконалення мотивації діяльності працівників соціальних служб та шляхи їх втілення. Об'єктом дослідження у роботі є теоретичні та практичні аспекти формування мотивації працівників соціальних служб в сучасних умовах. Предметом дослідження є особливості управління мотивацією працівників організацій соціальної сфери (на прикладі Відділу соціального захисту м. Миколаєва). У результаті виконання завдань магістерського дослідження було сформовано наступні висновки. У першому розділі дослідження було визначено, що мотивація в соціальній сфері - складний процес, який визначає ефективність роботи через задоволення потреб працівників. Важливими чинниками є не лише фінанси, а й внутрішнє задоволення від роботи, вплив на життя інших та соціальна значущість. У другому розділі зосереджено увагу на аналізі діяльності Відділу соціального захисту населення м. Миколаїв. Було виявлено, що управління мотивацією включає зовнішні (фінансові) та внутрішні (приналежність до команди) стимули, ефективність яких залежить від особливостей організації та потреб персоналу. Керівництво відіграє ключову роль, формуючи атмосферу та встановлюючи стандарти роботи. Дослідження показало, що в сфері мотивації працівників соціальної сфери проблеми включають низьку зарплату та високий стрес. Рекомендується удосконалення системи KPI, розвиток корпоративної культури та впровадження освітніх програм для підвищення продуктивності та задоволеності роботою, створюючи мотивований та ефективний колектив для надання якісних соціальних послуг.Item Організація управління реалізацією стратегії в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Каспаревич, Віталій Степанович; Kasparevych, Vitalii Stepanovych; Ставкова, Софія Георгіївна; Національний університет "Львівська політехніка"Розвиток ринку соціальних послуг в Україні здійснюється в умовах нестабільності зовнішнього середовища соціальної сфери.Це передбачає вирішення завдання інституцій соціальної сфери щодо гнучкої адаптації до змін зовнішнього середовища для досягнення поставлених цілей і розвитку на основі оптимального використання внутрішнього потенціалу. У цьому контексті роль і значення стратегічного менеджменту зростають з кожним днем. Цей процес стратегічного управління включає формулювання та впровадження інституційних стратегій у соціальній сфері для ефективної адаптації до змін та досягнення їх довгострокового розвитку. За сучасних умов, коли зовнішнє середовище є особливо динамічним, дослідження стратегічного менеджменту стає надзвичайно актуальним завданням. Поглиблене вивчення цього процесу є важливим для оптимізації внутрішніх ресурсів і використання можливостей для успішного розвитку установ у соціальному секторі. Такий підхід необхідний для вирішення викликів, з якими стикаються інституції соціальної сфери в сучасних умовах, та забезпечення їх стійкості та відповідності високим стандартам у непередбачуваному зовнішньому середовищі. Актуальність дослідження викликає дослідницьке запитання: Які існують підходи та технології управління реалізацією стратегії розвитку установ соціальної сфери? Тема магістерської кваліфікаційної роботи: Організація управління реалізацією стратегії в установах соціальної сфери. Мета дослідження полягає розробці теоретичних підходів та формулювання практичних рекомендацій стосовно організаційних процесів управлінської діяльності виконанням стратегічного плану розвитку установ соціальної сфери. Для досягнення поставленої мети дослідження необхідно вирішити такі завдання: 1. дослідити й узагальнити теоретичні підходи до структури процесу реалізації стратегії як заключного етапу процесу стратегічного управління в установах соціальної сфери; 2. вивчити сутність організації управління та визначити її місце у структурі процесу реалізації стратегії установ соціальної сфери; 3. дослідити вплив процесу реалізації стратегії на структуру управління установами соціальної сфери; 4. систематизувати технології управління для забезпечення ними керівників кожного з рівнів ієрархії управління та функціональних сфер діяльності установ соціальної сфери в процесі реалізації стратегії; 5. дослідити процесконтролю реалізації стратегії установ соціальної сфери; 6. розробити структуру механізму організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери. Об'єктом дослідженнявиступає процес стратегічного управління установами соціальної сфери. Предметом дослідженняє практичні аспекти реалізації стратегії установ соціальної сфери. Гіпотеза дослідження. Впровадження механізму організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери сприяє їх розвитку. У результаті виконання завдань магістерського дослідження було сформовано наступні висновки. У першому розділі магістерського дослідження ми приділили увагу щодо реалізація стратегії як етап процесустратегічного управління. У другому розділі магістерської кваліфікаційної роботи ми здійснили емпіричне дослідження, що стосується передумов організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери. Останній розділ магістерського дослідження був присвячениймеханізму організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери. У результаті проведеного дослідження на тему«Організація управління реалізацією стратегії в установах соціальної сфери» ми зосередили свою увагу на виділенні процесу реалізації стратегії установ соціальної сфери як об'єкта управління, що припускає розробку системи елементів організації управління, яка відповідає стратегії, що реалізується, а також набору управлінських інструментів, котрі забезпечують формування і функціонування цієї системи.Item Формування та реалізація кадрової політики в установах соціальної сфери: вітчизняний та зарубіжний досвід(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Костючик, Богдана Іванівна; Kostiuchyk, Bohdana Ivanivna; Зеленко, Наталія Михайлівна; Національний університет "Львівська політехніка"Формування та реалізація кадрової політики є досить складним і суперечливим процесом. Успіх будь-якої організації залежить від ефективної кадрової політики, особливо в установах соціальної сфери, де якість надання соціальних послуг залежить від компетентності та вмотивованості персоналу. Тому питання формування та реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери є надзвичайно актуальним в Україні та світі. На сьогодні є велика кількість досліджень, що стосується формування та реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери. Одні з досліджень присвячені специфіці розробки управлінських рішень у галузі публічного управління, якими займались: К. Балдина, А. Єгорушкова, В. Лотіна, В. Козбаненко, A. Орлова, Б. Порфирьева, А. Соловйова, Н. Грущинська, Г. Атаманчук та інші. Дослідженню питань формуванню кадрової політики в неприбуткових організаціях, зокрема установах соціальної сфери за кордоном присвятили свої праці К. Безбору, Х.Л. Карпентер, Т. Алсаїф, І.А. Альхамад та інші. Метою роботи є дослідження особливостей формування та реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери задля подання рекомендацій щодо підвищення ефективності управління ними. Об'єкт дослідження – кадрова політика в установах соціальної сфери України та за кордоном. Предметом дослідження є особливості реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери в Україні та за кордоном. У першому розділі магістерського дослідження ми з’ясували сутність кадрової політики та її роль в установах соціальної сфери для здійснення успішного управління персоналом та досягненням цілей організації. Розглянули цілі, принципи та типи кадрової політики і їх зв'язок зі стратегією розвитку організації, У другому розділі ми досліджували практики формування та реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери в Україні та світі, де дійшли висновку, що для створення ефективної кадрової політики важливо дотримуватися балансу інтересів організації та працівників. Під час аналізу стану кадрової політики в Благодійній організації Благодійному фонді «Карітас-Львів УГКЦ», нам вдалося виявити, що структура управління цієї організації показує високий ступінь організованості та ефективності. Європейські практики формування та організації кадрової політики в установах соціальної сфери вражають своєю увагою до різноманітності та інклюзії працівників, можливості для професійного навчання та розвитку, прагнення до балансу між роботою та особистим життям. У третьому розділі ми подали шляхи удосконалення кадрової політики Фонду на основі проведеного SWOT-аналізу поточного cтану кадрової політики в організації, що дозволило у свою чергу розробити стратегію реалізації кадрової політики Благодійної організації Благодійного фонду «Карітас-Львів УГКЦ». Відтак у даному розділі дослідження наголосили на важливості імплементації європейського досвіду у формуванні та реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери України.Item Специфіка надання електронних публічних послуг в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Кривозірка, Оксана Миколаївна; Kryvozirka, Oksana Mykolaivna; Школяр, Мар'яна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"Перехід соціальних установ до електронних методів обслуговування, наявність багатьох проблем зумовлює необхідність аналізу та удосконалення механізмів надання електронних публічних послуг. Незважаючи на велику кількість досліджень, цілісна картина надання електронних послуг відсутня, оскільки більшість мають загальний характер і не враховують особливостей і відмінностей. Саме тому, кожній установі необхідний стратегічний розвиток. Мета магістерського дослідження - дослідити специфіку застосування електронних публічних послуг в Управлінні соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради. Відповідно до поставленої мети було визначено завдання: виділити основні засади адміністрування та управління; визначити поняття «соціальна сфера», її структуру, завдання; ознайомитись із світовим досвідом функціонування соціальних установ; порівняти вітчизняний і світовий досвід надання соціальних електронних послуг; емпірично дослідити механізми надання послуг в Управлінні соціального захисту; виявити основні переваги та недоліки; розробити стратегічний план розвитку Управління соціального захисту; визначити основні рекомендації щодо вирішення проблем. Об’єкт дослідження. Специфіка адміністрування та управління в установах соціальної сфери. Предмет дослідження. Практики надання електронних публічних послуг в організаціях соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі виділено основні засади адміністрування, управління, цифрового управління, що спрощує процедуру обслуговування та підвищує рівень комфорту, швидкості, якості. Визначено поняття «соціальна сфера», що функціонує через соціальну інфраструктуру та задовольняє потреби людини; «соціальне забезпечення» та «соціальна допомога». У другому розділі досліджується світовий досвід функціонування соціальних установ та порівнюється з Україною. Кожна країна має свої відмінності. Україна розпочала перехід до електронних форм обслуговування недавно та є першою у світі із цифровими паспортами та електронним підписом документів в режимі онлайн. У третьому, емпіричному розділі, здійснено дослідження механізмів надання електронних публічних послуг в Управлінні соціального захисту. Здійснено SWOT-аналіз, сформовано дерево проблем, концепцію бачення майбутнього установи, що дозволяє сформувати стратегічні напрямки та цілі з розвитку установи. Розроблено стратегічний план розвитку Управління соціального захисту та запропоновано удосконалення механізмів надання електронних послуг; збільшення розміру фінансування; залучення міжнародних партнерів, світових лідерів; підвищення рівня кваліфікації працівників. Виявлено переваги та недоліки надання публічних послуг. Визначено основні рекомендації щодо вирішення проблем.Item Соціально-психологічні аспекти професійної адаптації працівника установи на прикладі Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Губіцька, Уляна Богданівна; Hubitska, Uliana Bohdanivna; Климанська, Лариса Дмитрівна; Національний університет "Львівська політехніка"Адаптація - це процес, у якому працівник знайомиться з новими умовами праці в організації та поступово опановує необхідні знання, навички та вміння, щоб успішно виконувати свої обов'язки. Працівники кадрових служб допомагають новим співробітникам ознайомитися лише з формальними аспектами роботи: правилами, обов’язками, правами, мотивацією, технікою безпеки. Психологічні аспекти адаптації, такі як емоційний стан, самооцінка, стосунки з колегами та керівником, вважаються особистими проблемами працівника. Тому важливо дослідити, особливості соціально-психологічної адаптації працівників. Об'єкт дослідження: процес адаптації працівників в організації. Предмет дослідження: сукупність соціально-психологічних аспектів професійної адаптації установ соціальної сфери. Метою дослідження магістерської роботи є на основі аналізу наукових праць та проведеного авторського дослідження оцінити соціально-психологічні аспекти професійної адаптації працівників Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості, визначити чинники, що впливають на результативність цього процесу та надати практичні рекомендації для його вдосконалення. У першому розділі дослідження зосереджено увагу на засадничих знаннях щодо теоретичного дослідження питання професійної адаптації як об’єкта дослідження. Другий розділ магістерського дослідження був присвячений факторам, які впливають на адаптацію, ролі керівника в адаптації нових працівників, ролі міжособистісних взаємин у професійній адаптації в установах соціальної сфери. Заключний розділ магістерської кваліфікаційної роботи присвячений авторському емпіричному дослідженню щодо адаптації працівників Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості у контексті організаційних та соціально-психологічних чинників професійної адаптації працівників, аналізу особистісних характеристик керівника, структури мотивації у працівників філії. У результаті проведеного дослідження на тему «Соціально-психологічні аспекти професійної адаптації працівника установи на прикладі Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості» ми зосередили свою увагу на вивченні цієї теми із позиції теоретичних аспектів проблеми адаптації працівників, прикладних аспектах вивчення факторів, які впливають на адаптацію працівників в соціальних установах, а також, здійснили емпіричний аналіз, що полягав у дослідженні особливостей та адаптації працівників на прикладі Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості. Для вдосконалення системи соціально-психологічної професійної адаптації працівників «Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості» було запропоновано такі рекомендації: розробити систему оцінки ефективності системи адаптації; впровадити систему електронного навчання працівників; розробити систему консультативної підтримки працівників, які проходять адаптацію.Item Гендерні особливості управління закладом вищої освіти(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Медіна, Тетяна Вячеславна; Medina, Tetiana Viacheslavna; Обіход, Михайло Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"Гендерний менеджмент відбиває актуальні тенденції в сучасній вищій освіті - створення рівних можливостей для чоловіків і жінок щодо рівного доступу до навчання, наукової діяльності, керівництва та інших можливостей. Стратегія гендерного менеджменту передбачає забезпечення рівного доступу до керівних посад, розвиток лідерських якостей у жінок і чоловіків, розробку стратегій протидії гендерним стереотипам, залучення студентів різної статі до навчання та інші. Питання освітнього менеджменту привертали увагу таких науковців, як О. Мармаза, В. Васенко, гендерний аналіз стилей управління освітніми закладами проведений Т. Дороніною, С. Дубовиком, Л. Пампухою, Н. Приходькиною, О. Рудь. Різні аспекти впровадження гендерної проблематики до системи вищої освіти України проаналізовані в статтях Т. Делілової, І. Токар, Е. Соколової. Об’єкт дослідження - механізм управління закладом вищої освіти. Предмет дослідження - гендерні аспекти управління університетом. Мета дослідження - комплексне вивчення гендерних особливостей управління закладом вищої освіти. Важливу роль у законодавчому оформленні принципів гендерної рівності в освіті відіграла розробка і затвердження «Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року». Нормативні документи Чернівецького національного університету містять загальну стратегію, спрямовану на протидію дискримінації та дотримання принципів толерантності. Співробітниці університету майже не користуються наданням додаткової відпустки або відгулів, гнучким робочим графіком тощо. Чоловіки заперечують наявність дискримінації за ознакою статі; жінки вербально заперечують її, проте надають інформацію, яка може розглядатися як маркована гендерна нерівність. Існує гендерний дисбаланс у розподілі підтримки науково-педагогічних працівників в університеті: чоловіки мають переваги при керівництві науковими дослідженнями і грантовими проєктами, співробітництві з міжнародними журналами, жінкам частіше довіряють турботу про студентів. Поширений стереотип «це надумана проблема, не наша, у нас усе добре», трансльований привілейованими соціальними групами. Робота містить рекомендації щодо формування політики гендерної рівності в університеті: нормативний рівень (розробка Положення про політику запобігання, попередження та боротьби з сексуальними домаганнями і дискримінацією в університеті); організаційно-адміністративний рівень (створення Гендерного Центру, проведення заходів для підвищення гендерної чутливості, гендерне збалансування складу комісій на різних рівнях управління, проведення гендерного аудиту, створення посади уповноваженого з гендерної рівності); рівень соціального діалогу й комунікації (забезпечення прозорості у прийнятті кадрових рішень, сприяння зрозумілій системі розподілу ресурсів; популяризація професійну діяльність жінок; запровадження супроводу професійної кар’єри жінок в установі).Item Адміністративна супервізія в установах соціальної сфери: зарубіжний досвід(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Ставковий, Володимир Ярославович; Stavkovyi, Volodymyr Yaroslavovych; Климанська, Лариса Дмитрівна; Національний університет "Львівська політехніка"Здійснений аналіз праць вітчизняних і зарубіжних науковців розкриває мету, завдання та сутнісні аспекти інституту супервізії; висвітлює головні засади здійснення адміністративної супервізії в установах соціальної сфери; дозволяє з’ясувати особливості взаємодії супервізора та супервізованого у процесі здійснення адміністративної супервізії в установах соціальної сфери. Незважаючи на досить велику кількість теоретичних досліджень цієї технології, головно зарубіжних, в Україні відсутній інститут супервізії, відповідно й адміністративної в державних установах соціальної сфери. На додаток, посада супервізора відсутня у Національному класифікаторі України "Класифікатор професій". Супервізію висвітлюють у наукових працях українські та зарубіжні дослідники: М. Болдуін (Baldwin), Н. Бондаренко, Дж. Брекке (Brekke), І. Грига, Дж. Едвардз (Edwards), Н. Гаулд (Gould), К. Хоуе (Howe), І. Грей (Gray), М. Джоунс (Jones), Г. Попович, А. Кадушин (Kadushіn), Л. Уолш (Walsh), П. Вудворд (Woodward), Т. Семигіна, Л. Тюптя, І. Іванова, В. Яцура. Відомими є наукові праці Л. Клос, В. Покладової, Г. Слозанської, С. Ставкової, присвячені проблемам супервізії у соціальній сфері. Аспекти теоретичного характеру, зокрема визначення та мету супервізії представлено в працях таких авторів, як: Бергер і Мізрахі (Berger, & Mizrahi, 2001), Бібус (Bibus, 1993), Айзіковіц та ін. (Eisikovits, & Guttmann, 1983), Ерера та Лейзар (Erera, & Lazar, 1993), Фукуяма (Fukuyama, 1998), Гарретт і Барретта-Герман (Garrett, & Barretta-Herman, 1995), Харкнесс (Harkness, 1997), Хенслі (Hensley, 2002), Джеффріз (Jeffreys, 2001), Кадушин (Kadushin, 1974), Карвінен-Ніінікоскі (Karvinen-Niinikoski, 2004), Лофер (Laufer, 2003), Стронг та ін. (Strong, Kavanagh, Wilson, Spence, Worrall, & Crow, 2003), Тцуі (Tsui, 2005a). Окремі аспекти супервізії досліджували у своїх працях вітчизняні дослідники, зокрема: Грига, Брижовата, Дума, Лисенко, Іванова, Семигіна, Полтавець, Попович, та фахівці-практики у галузі соціальної роботи, зокрема, Покладова та ін. Втім, автори наголошують на відсутності системних вітчизняних розробок із професійної підготовки супервізорів у галузі соціальної роботи. Мета і завдання дослідження. Виявлення властивостей здійснення адміністративної супервізії в зарубіжних країнах та перспектив її використання для покращення якості надання послуг в установах соціальної сфери в Україні. Завдання: Розглянути сутність поняття супервізії, її мету, завдання, функції, базові цінності й етичні принципи. Охарактеризувати головні засади здійснення адміністративної супервізії в установах соціальної сфери. Визначити та дослідити методи супервізії працівника соціальної установи та особливості взаємодії супервізора і супервізованого. Виконати порівняльний аналіз здійснення адміністративної супервізії в зарубіжних країнах та Україні. Окреслити можливості використання досвіду здійснення адміністративної супервізії в Україні. Об’єкт дослідження. Зарубіжний досвід здійснення супервізії у професійній діяльності фахівців соціальної сфери. Предмет дослідження. Особливості адміністративної супервізії в установах соціальної сфери. Гіпотеза дослідження: Здійснення адміністративної супервізії має позитивний вплив на діяльність установ соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі «Теоретичні аспекти супервізії та її особливості в установах соціальної сфери» розкрито поняття супервізії, її мету, завдання, функції та методи; окреслено базові цінності й етичні засади супервізії в контексті роботи установ соціальної сфери. У другому розділі «Особливості зарубіжного досвіду здійснення адміністративної супервізії в установах соціальної сфери» виконано аналіз зарубіжного досвіду здійснення адміністративної супервізії як технології покращення ефективності надання послуг в установах соціальної сфери; досліджено адміністративно-управлінські завдання супервізора та закцентовано увагу на відповідальному лідерстві як основі взаємодії супервізора та супервізованого. У третьому розділі «Можливості використання зарубіжного досвіду здійснення супервізії в установах соціальної сфери в Україні» виконано порівняльний аналіз використання зарубіжного та вітчизняного досвіду здійснення супервізії в установах соціальної сфери.Item Оптимізація управлінських рішень щодо забезпечення санітарно-епідеміологічної безпеки населення на моделі ДУ "Луганський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України"(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Босенко, Наталія Валентинівна; Bosenko, Nataliia Valentynivna; Ставкова, Софія Георгіївна; Національний університет "Львівська політехніка"Глобальні виклики епідеміологічної безпеки населення, що значно підсилюється в умовах війни вимагають прийняття низки управлінських рішень щодо запобігання розповсюдження захворюваностей, втілювання профілактичних, обмежувальних та карантинних заходів, що призводить до певних обмежень в економіці та суспільстві, в той же час відсутні чіткі критерії, за якими вони впроваджуються, їх достатність та вичерпаність, оцінка ефективності. Враховуючі стрімку зміну ситуації з вірогідним розповсюдженням захворюваності, мінливість збудника, високу контагіозність та практично відсутність колективного імунітету у населення, прийняття управлінських рішень щодо протидії інфекційних хвороб, здійснюється в умовах дефіциту часу, швидкоплинних змін, невизначеності основних параметрів процесу та ризиків, відсутності практичних рекомендацій. Тому обґрунтування підходів до прийняття та реалізації управлінських рішень у ситуаціях особливої складності, вимагає використання сучасних підходів до процесів прийняття рішень. В той же час відсутня методологія та алгоритм щодо вдосконалення механізмів розроблення та прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності та ризику при епідеміологічній надзвичайній ситуації. Мета і завдання дослідження. Визначення теоретичних засад та чинників, що впливають на прийняття управлінських рішень, направлених на попередження виникнення й розповсюдження інфекційних захворювань, запропонування алгоритму підготовки та прийняття рішень при надзвичайних епідеміологічних ситуаціях. Об’єкт дослідження. Процес розробки й прийняття рішень в системі забезпечення санітарно-епідеміологічної безпеки населення. Предмет дослідження. Теоретичні, методологічні та практичні підходи до прийняття рішень щодо контролю за виконанням протиепідемічних заходів. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження визначено, що: Управлінське рішення – це особлива форма думки, продукт інтелектуальної діяльності людини, який включає процес вибору однієї з альтернатив безпеки, невизначеності або ризику для досягнення мети. Розробка управлінських рішень – важливий процес, який пов'язує основні функції управління: планування, організацію, мотивацію, контроль. Процес прийняття управлінських рішень є основою ефективної діяльності – це складний й систематизований процес, який складається з відповідних етапів, стадій, які починаються з формулювання проблеми й закінчується здійсненням дій, які вирішують поставлену проблему. Підготовка управлінського рішення вимагає: по-перше, визначити проблему, яку потрібно вирішити, та цілі, яких необхідно досягти; по-друге, визначити альтернативи, що призводять до досягнення запропонованих цілей, а також оцінити, чи відповідають альтернативи очікуваному результату; по-третє, здійснити всі необхідні заходи для реалізації рішення. Основною відмінністю управлінських рішень в системі охорони здоров’я та при надзвичайних ситуаціях є те що вони приймаються враховуючі фактор часу та умови ризику, несподіваність ситуації. Боротьба з епідемією залежить від узгоджених і швидких дій уряду, економічного стану держави, технологічних інновацій, наукового розвитку та свідомості кожного громадянина. Незважаючи на своєчасне та оперативне прийняття державою рішень щодо недопущення розповсюдження СOVID-19 в Україні, частка рішень залишились нереалізованою та, відповідно, позитивні результати за наслідками їх виконання не досягнуті. Вказане стало можливим через неналежну координацію державних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, відсутності чітких алгоритмів дій при критичних епідемічних ситуаціях, систематично неналежне матеріально-технічне забезпечення закладів громадського здоров’я, діагностичних лабораторій та наукових установ. Другий аналітичний розділ присвячено дослідженню особливостей прийняття управлінських рішень під час впровадження карантинних заходів в установах контролю та профілактики хвороб, в результаті якого ми дійшли висновків, що: Діагностика в управлінській практиці, є основним методом контролю захворюваності при пандеміях. Діагностика має проводитися систематично, щоб відслідковувати динаміку поширення захворювання і сприяти прийняттю правильних управлінських рішень. Вона повинна бути доступною та швидкою. Одною із основних управлінських рішень в протидії епідемій є запровадження щеплення. Воно допомагає запобігти поширенню інфекцій, незважаючи на те, що імунітет від інфекцій через деякий час після щеплення слабшає, захист від тяжкого перебігу захворювання залишається стабільним, що позитивно впливає на перебіг епідеміологічного процесу. Застосовані моделі управління епідеміологічним процесом адекватно визначають динаміку поширення інфекцій за умов відкритості та невизначеності, що дає змогу робити реалістичні прогнози. Накопичений та критично вивчений доступний глобальний досвід та досвід власне ВООЗ з протистояння інфекційним хворобам, а також розроблені рекомендації, технічні настанови, інструменти з управління ресурсами широко використовуються в центрах контролю та профілактики хвороб МОЗ України та при розробці та впровадженні заходів з попередження. Своєчасно прийняте ефективне управлінське рішення може сповільнити або зупинити епідемічне поширення інфекційних хвороб. Таким рішенням є введення карантинних обмежень, що відігрє позитивну роль у стримані інфекційних хвороб в переважній більшості країн світу, зокрема й в Україні. У третьому, практичному розділі, здійснено аналіз підготовки та впровадження управлінських рішень щодо протидії інфекційним хворобам на моделі ДУ "Луганський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України" та запропоновано алгоритм прийняття рішення при застосуванні профілактичних заходів в ДУ "Луганський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України"Item Мотивація персоналу як засіб удосконалення системи управління в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Ясінська, Оксана Михайлівна; Yasinska, Oksana Mykhailivna; Зеленко, Наталія Михайлівна; Національний університет "Львівська політехніка"Сучасний стан ринку праці в Україні дещо мінливий, адаптується до нових умов і поступово відновлюється, оскільки війна в країні внесла свої корективи. Позитивна динаміка прослідковується, проте вона незначна, адже нинішня криза на ринку праці найпотужніша за останні роки. Активні військові дії на території усієї України стали причиною появи нових тенденцій на ринку праці, змін у поведінці як роботодавців, так і працівників. Все це зумовлює необхідність впровадження та застосування організаціями/установами ефективних економічних/неекономічних методів та способів стабілізації діяльності з допомогою мотиваційних важелів управління задля утримання своїх позицій на ринку праці. Мотивація як у економічному, так і в неекономічному вираженні цьому сприяє та забезпечує відповідну якість та ефективність трудової діяльності працівників. Пріоритетними напрямками управлінського механізму мотивації персоналу є розробка та впровадження такої системи, в якій стратегічні цілі установи соціальної сфери виконуються у такий спосіб, щоб вектор дій задовольняв потреби та інтереси кожного працівника. Використання ефективного мотиваційного механізму спонукає працівників працювати результативно та досягати стратегічних цілей установи соціальної сфери. Поняття мотивації в управлінській діяльності, її актуальні аспекти та роль у діяльності установ соціальної сфери Заставнюк Л.І., Орлов О. Г., Федюніна О. Р., Чернушкіна О. О., Гайдамащук А. М., Самойленко В.В., Федоров А.О., Грідін О. В. Окрім цього, дослідженням іноземного досвіду та поглядів зарубіжних вчених на мотивацію діяльності займалися Кривенко Е. Ю., Назарова Г. В., Чуркін А. О., Сукрушева Г. О. В цілому чітке визначення єдиного підходу щодо формування сучасної системи соціально-економічного мотиваційного механізму досі відсутнє, проте цьому присвячено чимало наукових досліджень. Мета магістерського дослідження полягає у аналізі мотивації персоналу як засобу удосконалення системи управління соціальною сферою. Об’єкт дослідження — мотиваційна політика установ соціальної сфери. Предмет дослідження — мотиваційний механізм управління персоналом в установах соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження визначено теоретичні засади мотиваційних процесів трудової діяльності працівників установ соціальної сфери, зокрема було визначено економічні, організаційно-адміністративні та соціально-психологічні методи мотивації та форми вираження. Досліджено систему нормативно-правового регулювання мотиваційної політики в Україні. Другий розділ присвятили оцінці мотиваційного механізму персоналу в установах соціальної сфери, що формує чітку побудову ефективної мотиваційної системи для персоналу. Проаналізовано світові практики впровадження систем мотивації персоналу та їх імплементацію в системі управління установами соціальної сфери України У третьому розділі було визначено шляхи вдосконалення системи мотивації персоналу в установах соціальної сфери як на державному так і на локальному рівні, досліджено інноваційні підходи щодо покращення системи мотивації персоналу.Item Стратегічне управління процесами соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб в державних і недержавних установах соціальної сфери: порівняльний аспект(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Сеничич, Михайло Вікторович; Senychych, Mykhailo Viktorovych; Ставкова, Софія Георгіївна; Національний університет "Львівська політехніка"У сучасному світі внутрішньо переміщені особи стикаються з численними викликами і проблемами, пов'язаними із втратою та зміною місця проживання. Однією з ключових складових успішної адаптації цієї групи осіб є соціальна адаптація, процес, який визначає їхню інтеграцію в нове оточення та забезпечення необхідних соціальних підтримки та ресурсів. Переїзд, особливо в умовах вимушеності, може викликати значний психологічний стрес, який може впливати на здатність особистості пристосовуватися до нових умов. Дуже важливо враховувати і роль культурних та етнічних чинників у процесі соціальної адаптації. Важливо визначити, які аспекти соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб були освітлені раніше, які аспекти залишаються недостатньо вивченими та які нові підходи чи концепції з'явилися в останні роки. Визначається наявність "білих плям" у наукових дослідженнях, тобто аспектів проблеми, які залишаються слабко вивченими чи не вивченими взагалі. Наразі в Україні триває війна, яка призвела до масового вимушеного переселення населення. Це ставить перед державою та суспільством завдання забезпечення ефективної соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб. Для вирішення цього завдання необхідне подальше дослідження проблематики соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб. Тому наукові дослідження в цій галузі перебувають на початковому етапі розвитку. Однак уже зараз можна говорити про те, що ця проблематика є важливою для забезпечення успішної інтеграції внутрішньо переміщених осіб в українське суспільство. Мета цього дослідження полягає в розробці та впровадженні стратегій, спрямованих на поліпшення процесів соціальної адаптації цієї вразливої соціальної групи. Відповідно до поставленої мети в ході дослідження було визначено таке завдання: дослідження включають аналіз існуючих стратегій управління соціальною адаптацією внутрішньо переміщених осіб, ідентифікацію ключових чинників, що впливають на цей процес, та розробку конкретних рекомендацій для удосконалення існуючих стратегій та практик у державних і недержавних установах. Дослідження має на меті внести практичний внесок у вирішення актуальних соціальних завдань та сприяти покращенню умов життя внутрішньо переміщених осіб через оптимізацію процесів їхньої соціальної адаптації. Об'єкт дослідження - регіональні особливості, які впливають на процес соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб. Предметом дослідження є стратегічне управління процесами соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб в державних і недержавних установах соціальної сфери. Перший розділ, який становить теоретичну частину дослідження, ретельно розглядає низку ключових аспектів, що формують теоретичний фундамент для подальшого розуміння соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб. Починаючи з основних понять та термінів розділ докладно визначає ключові терміни, які використовуються в контексті дослідження, надаючи чітке та стандартизоване розуміння важливих концепцій. Далі поглиблюється теоретичний аналіз, висвітлюючи різноманітні аспекти, які стосуються соціальної адаптації. Зокрема, висвітлюються різні теоретичні підходи та моделі, які становлять основу для подальших розділів. Також розглядаються різноманітні внутрішні та зовнішні чинники, які визначають та впливають на процес соціальної адаптації цільової аудиторії. Ретельно розглядається внесок як державних, так і недержавних установ у забезпеченні успішної соціальної адаптації, а також їхню взаємодію в цьому контексті. Аналізуються та порівнюються різні моделі стратегічного управління, спеціально адаптовані для соціальної сфери, зокрема, в контексті адаптаційних програм для внутрішньо переміщених осіб. Другий розділ дослідження, присвячений аналітичній частині, включає ретельний огляд сучасного стану соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб, що визначає обсяг та структуру їхніх потреб і викликів у процесі інтеграції в нове соціальне середовище. У розділі також проведений аналіз діяльності державних установ у сфері соціальної адаптації, висвітлюючи їхню роль у розробці та виконанні адаптаційних програм. Детально розглядаються витрати, ефективність бюрократичних процесів та можливості покращення державного підходу до соціальної адаптації. Далі здійснена оцінка ролі та ефективності діяльності недержавних установ у цьому процесі. Розглядається їхня взаємодія з різними секторами, включаючи бізнес, освіту та громадські організації, з метою визначення внеску та впливу на соціальну адаптацію внутрішньо переміщених осіб. Надалі, здійснено порівняльний аналіз стратегій управління адаптацією в різних установах, враховуючи їхні сильні та слабкі сторони, а також взаємодію з різними категоріями внутрішньо переміщених осіб. Цей аналіз дозволяє визначити оптимальні підходи та методи для покращення ефективності загального процесу соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб в Україні. У третьому розділі дослідження, який є проектно-рекомендаційним, я поглибився у розробку стратегії управління соціальною адаптацією внутрішньо переміщених осіб. Цей підпункт аналізує різні аспекти, включаючи індивідуалізовані підходи до різних категорій переселенців, враховуючи їхні унікальні потреби та виклики. Зокрема, надається простір для розгляду адаптаційних заходів для сімей з дітьми, молоді, людей похилого віку, а також осіб з особливими потребами. Підкреслюється важливість індивідуального підходу в процесі соціальної адаптації. Продовжуючи розгляд аспектів державного управління, пропонуються конкретні пропозиції щодо вдосконалення роботи державних установ. Це включає в себе питання оптимізації адміністративних процесів, використання сучасних інформаційних технологій для підтримки координації та швидкої надання послуг внутрішньо переміщеним особам. Важливо звернутися до аспектів бюрократичної ефективності та розподілу бюджетних коштів для забезпечення ефективного функціонування програм соціальної адаптації. В заключному розділі подаються конкретні рекомендації щодо співпраці з недержавними організаціями, які можуть виступати ключовими партнерами у реалізації соціальних програм. Зокрема, пропонується створення платформ для регулярного діалогу та обміну інформацією між урядовими представниками та представниками НДО з метою ефективної координації та уникнення дублювання ініціатив. Враховуючи досвід інших країн та вимоги сучасного соціуму, ці рекомендації спрямовані на покращення взаємодії всіх стейкхолдерів для досягнення максимальної ефективності у процесі соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб в Україні.Item Стратегії розвитку організаційної культури в гуманітарних організаціях на прикладі гуманітарної організації Acted в Україні(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Бабинець, Катерина Володимирівна; Babynets, Kateryna Volodymyrivna; Климанська, Лариса Дмитрівна; Національний університет "Львівська політехніка"Гуманітарне середовище ставить перед організаціями низку викликів, тому важливо реагувати на них адекватно. Організаційна культура є важливим чинником ефективності роботи організації і може стати вирішальним фактором успішності такої організації. Кожна організація має свою власну унікальну культуру, незалежно від того, усвідомлює це керівництво чи ні. Для того, щоб працювати найбільш ефективно і мати можливість належним чином втілювати стратегію в життя, гуманітарні організації потребують адекватної і сильної організаційної культури. Гуманітарні організації здійснюють надзвичайно важливу роботу, спрямовану на вирішення соціальних, медичних, освітніх та глобальних проблем у всьому світі. Їхні дії і вплив розповсюджуються на сфери життя мільйонів людей, і тому ефективність їхньої роботи має вирішальне значення. В Україні дослідження проблеми організаційної культури тільки започатковуються, а тому не мають системного характеру. В даний час проблемою організаційної культури займаються такі українські вчені як Г. Дмитренко, В. Кириченко, Т. Максименко, С. Оборська, З.Шершньова, Е. Шарапова, В. Усачева, Г. Хаєт та інш. Мета магістерської кваліфікаційної роботи - на основі аналізу та оцінки організаційної культури в гуманітарних організаціях, а також стратегій спрямованих на покращення цієї культури, визначити фактори, що впливають на результативність гуманітарних організацій та надати практичні рекомендації для подальшого зміцнення ролі цих організацій у вирішенні глобальних проблем. Об'єктом дослідження є організаційна культура гуманітарних організацій, яка визначає цінності, норми, традиції та спосіб функціонування цих організацій Предмет дослідження - стратегії розвитку, які спрямовані на поліпшення та адаптацію організаційної культури для досягнення ефективності та відповідності місії. Перший розділ присвячений теоретико-методологічним аспектам організаційної культури. Описано структуру організаційної культури, її складові та основні характеристики. Вивчено функції організаційної культури та вплив, який вона справляє на результати діяльності організації. Поняття та структура організаційної культури допомагають розуміти складність цього явища. Другий розділ магістерської кваліфікаційної роботи присвячений вивченню організаційної культури в контексті гуманітарних організацій. Охарактеризовано особливості гуманітарних організацій, пов’язані із специфікою їхньої діяльності. Виявлено особливості організаційної культури в гуманітарних організаціях та роль цієї культури в їхньому розвитку. Гуманітарні організації мають власну специфіку діяльності, пов’язану з наданням гуманітарної допомоги та розвитком у галузях, які стосуються життя, здоров’я, освіти та інших аспектів гуманітарної сфери. Саме ця специфіка впливає на їхню організаційну культуру. У третьому розділі здійснено аналіз організаційної культури гуманітарної організації АКТЕД, розроблено стратегії розвитку організаційної культури цієї організації, описано реалізацію стратегій та їхній моніторинг. Проаналізовано та представлено відповіді респондентів у проведеному опитуванні експертів у таблицях та діаграмах. Спираючись на ці відповіді було розроблено та впроваджено стратегії розвитку організаційної культури гуманітарної організації.Item Управління конкурентоспроможністю неприбуткових недержавних організацій на ринку соціальних послуг(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Сахарук, Олег Петрович; Sakharuk, Oleh Petrovych; Шаповалова, Тетяна Вікторівна; Національний університет "Львівська політехніка"Складність оцінювання соціальних результатів управління конкурентоспроможністю неприбуткових недержавних організацій на ринку соціальних послуг зумовлює необхідність створення виважених показників оцінювання ефективності, зокрема й від реалізації програми розвитку. Відзначаючи різноманіття фундаментальних підходів і прикладних досліджень щодо розкриття окремих сторін окресленої в магістерській роботі тематики, слід підкреслити, що питання управління конкурентоспроможністю ННДО на ринку соціальних послуг залишаються затребуваними для наукового пошуку. Ця обставина зумовила вибір теми, мету і завдання дослідження. Мета Загальна мета дослідження полягає в розробленні концептуальних засад управління конкурентоспроможністю неприбуткових недержавних організацій на ринку соціальних послуг. Ця мета передбачає вирішення таких конкретних завдань: - дослідити та розвинути положення теорії управління установами, що функціонують у сфері соціальних послуг; Об'єктом дослідження є ринок надавачів соціальних послуг. Предметом дослідження виступають економічні та організаційні відносини, що виникають у процесі надання соціальних послуг неприбутковими недержавними організаціями та управління їх конкурентоспроможністю. Гіпотеза дослідження. Неприбуткові недержавні організації-надавачі соціальних послуг можуть бути конкурентоспроможними завдяки своїм конкурентним стратегіям. У першому розділі магістерського дослідження в результаті дослідження поняття ринок соціальних послуг в Україні володіє певною специфікою, яка значною мірою зумовлена особливостями товару, що обертається на даному ринку, з урахуванням яких формуються межі ринку, його суб'єктний склад і якісний зміст економічних відносин. Ринку соціальних послуг притаманна більш виражена порівняно з ринком усіх інших послуг сегментація залежно від доходів, цін, суб'єктивної оцінки споживачем значущості послуги, стилю життя. Другий розділ ми присвятили вибору організаційно-правової форми суб’єктами господарювання на ринку соціальних послуг зумовлює основні параметри їхнього функціонування, а саме: види та мету діяльності організації; можливість одержання прибутку від підприємницької діяльності та механізми його подальшого розподілу; обсяг відповідальності засновників (учасників); мінімально необхідний обсяг матеріальних ресурсів, що їх слід задіяти на початковому етапі виходу на ринок; У третьому, практичному розділі, зазначимо, що оптимальними формами взаємодії органів місцевого самоврядування, представників прибуткового та некомерційного сектору ринку соціальних послуг, на наш погляд, є такі: Розміщення на конкурсних засадах регіональних замовлень (збір та аналітичне опрацювання інформації про соціально значущі потреби населення). Участь ННДО, що надають соціальні послуги, у формуванні регіональної соціальної політики, у розробленні та реалізації міських та обласних програм, прогнозів соціально-економічного розвитку регіону.Item Організаційна комунікація в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Коврижко, Олена Олександрівна; Kovryzhko, Olena Oleksandrivna; Школяр, Мар'яна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"Сфера соціального забезпечення надзвичайно гостро відчуває потребу у встановленні та підтриманні сталих комунікативних зв’язків між його суб’єктами й об’єктами, використанні спеціальних засобів інформаційного обміну, завдяки яким забезпечується та безпосередньо здійснюється процес поширення інформації. Впровадження сучасних технологій та інформатизація на їх основі системи управління є важливими стимулами для підвищення ефективності інформаційного обслуговування населення, модернізації системи соціального захисту та розвитку національної інформаційно-комунікаційної інфраструктури та системи інформаційних ресурсів. Мета магістерського дослідження полягає у дослідженні та систематизації теоретичних і практичних аспектів організаційної комунікації в установах соціальної сфери в контексті актуальних суспільних трансформацій. Для досягнення мети магістерської кваліфікаційної роботи варто вирішити наступні завдання: дослідити сутність, поняття та особливості комунікації в установах соціальної сфери; проаналізувати міжнародний та вітчизняний досвід інформатизації комунікації в установах соціальної сфери; розкрити специфіку застосування сучасних засобів та інструментів комунікації в установах соціальної сфери в Україні; визначити актуальні проблеми комунікації в установах соціальної сфери України; представити результати емпіричного дослідження специфіки комунікативних процесів у Шевченківському відділі соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради; проаналізувати нормативно-правове та інформаційне забезпечення управління, а також статистичні показники діяльності зазначеної організації у сфері комунікації; запропонувати шляхи та напрямки удосконалення організаційної комунікації установи. Об’єктом дослідження є організаційні комунікації в установах соціальної сфери в Україні. Предметом дослідження є специфіка застосування сучасних засобів та інструментів комунікації в установах соціальної сфери в Україні (на прикладі Шевченківського відділу соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради). Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі досліджено сутність та особливості комунікації в установах соціальної сфери, визначено ключові поняття. Здійснено аналіз міжнародного та вітчизняного досвіду інформатизації комунікації в установах соціальної сфери. Другий розділ було присвячено розкриттю специфіки застосування сучасних засобів та інструментів комунікації в установах соціальної сфери в Україні. Також визначено актуальні проблеми комунікації в установах соціальної сфери України, зокрема, - висвітлено особливості кризової комунікації в сучасних умовах. У третьому розділі представлено результати емпіричного дослідження особливостей організаційної комунікації у Шевченківському відділі соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради). Зокрема, здійснено аналіз нормативно-правового та інформаційного забезпечення комунікаційних процесів, а також статистичних показників діяльності установи. На цій основі запропоновано шляхи та напрямки удосконалення організаційної комунікації організації.